Рішення № 141103523, 27.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/95/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 Справа № 908/2074/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання Мироненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 908/2074/26

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, ідентифікаційний код 44725823)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, 69-А, ідентифікаційний код 30105738)

про стягнення 1 537 444,97 грн.

за участю представників:

від позивача Зінченко І.О. (в залі суду) довіреність №158-Д від 19.06.2026;

від відповідача Капуста А.В. (в режимі відеоконференції) довіреність б/н від 29.01.2026;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІК про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасно поставлений товар за державним контрактом (договором) №734/09-25-РМ від 17.09.2025 у розмірі 1 537 444,97 грн., з яких 722 133,24 грн. пеня, 815 311,73 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу як замовника за державним контрактом (договором) №734/09-25-РМ від 17.09.2025 відповідно до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 та передавального акту, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026. Оскільки відповідач несвоєчасно поставив товар з даним договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за прострочення поставку товару.

Позов заявлено на підставі ч. 3 ст. 6, ст. ст. 530, 549, 611, 625, 626, 628, 655, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою від 01.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/95/26, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання призначити на 21.09.2026 о/об 11 год. 30 хв. Запропоновано позивачу протягом двох днів з дня отримання даної ухвали надати суду якісні копії актів приймання товару на суму 7122456,00 грн. та на суму 11647310,40 грн., з яких би чітко вбачалися номер та дата складання акту, дати його підписання. Встановлено відповідачу строк подання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

16.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню, на 90%.

В судовому засіданні 21.09.2026 були присутні представники обох сторін, здійснювалася технічна фіксація судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для підготовки відповіді на відзив.

Представник відповідача не заперечив проти задоволення клопотання представника позивача, також просив суд відкласти розгляд справи.

Суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача про надання часу для подання відповіді на відзив та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Запропонував позивачу та відповідачу надати до суду якісні копії актів приймання товару. Розгляд справи відкладено на 27.10.2026 о 10-00 год.

25.09.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також від позивача надійшли для долучення до матеріалів справи акти про поставку товару.

05.10.2026 від відповідача на виконання пропозиції суду надійшли акти приймання товару за договором.

В судовому засіданні 27.10.2026 були присутні представники обох сторін, здійснювалася технічна фіксація судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача просив суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зменшити розмір штрафних санкцій.

Суд проголосив вступну та резолютивну частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код юридичної особи 44830311) шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ідентифікаційний код юридичної особи 44725823). У зазначеному наказі визначено, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу». Наказом Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до 31.12.2025. Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» його правонаступнику Державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель».

З моменту затвердження передавального акта усі права та обов`язки Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» перейшли до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель».

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Виходячи зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється, до правонаступника. В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц дійшов висновку про те, що у статтях 104 Цивільного кодексу України та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 910/16900/19 зазначив, що передавальний акт є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

Таким чином, з урахуванням наказів Міністерства оборони України про реорганізацію, затвердженого передавального акта та положень чинного законодавства, Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (позивач) є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Державний оператор тилу», у тому числі прав та обов`язків за договорами, укладеними останнім.

17.09.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (надалі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» (надалі постачальник, відповідач) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 734/09-25-РМ (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити «Костюм спеціальний літній з тканини типів 5-7, клас 4 згідно ТС А01XJ.29979-539:2025(02) (ДК 021:2015: 35810000-5: Індивідуальне обмундирування)» (далі за текстом - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2025-08-29-009552-a), а замовник, після прийняття товару, оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Отримувачами товару за договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни (п. 1.2. договору).

Цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1142 (зі змінами), наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 №716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони » (зі змінами).

Відповідно до п. 4.1 договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк визначений замовником у заявці на поставку складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору (далі - заявка на поставку товару), але у будь якому випадку не пізніше строку, визначеного у специфікації (додаток № 1).

Дострокова поставка товару постачальником допускається за погодженням із замовником. У разі відсутності погодження від замовника, приймання товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку товару та/або дати погодженої із замовником.

Заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення договору.

Заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення договору.

Сторони дійшли згоди про те, що у заявці на поставку товару може міститись неповна інформація стосовно ростовки на товар. При цьому замовник надає повну інформацію стосовно ростовки на товар не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до першого календарного дня квартального періоду, що передує даті поставки товару (п. 4.3 договору).

Протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити замовнику свою готовність поставити товар або, у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку товару є коротшим ніж строк поставки, визначений у специфікації (додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки товару, вказаної замовником у заявці на поставку товару.

Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором (п. 4.3.1 договору).

Разом з тим, договором передбачено, що товар за кількістю поставляється отримувачу після приймального контролю (якості) представниками Центрального управління контролю якості Міністерства оборони України (п.6.1 договору).

Приймання товару здійснюється у відповідності до інструкцій та нормативних документів щодо приймання даного виду товару, зокрема, але не виключно: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6; Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19.07.2017 № 375 (у редакції наказу Міністерства оборони України 24.06.2024 № 411), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 за №1461/31329 (п.6.2 договору).

На виконання п. 4.3 договору замовник направив на адресу постачальника заявку №R001227 від 22.09.2025 на поставку товару в загальній кількості 10 000 штук до 28.11.2025. Заявка на поставку була направлена постачальнику у відповідності до вимог п. 4.3 договору. Заперечень (звернень) від постачальника щодо строків (умов) поставки за заявкою в порядку п. 4.3.1 договору на адресу замовника не надходили.

Згідно з пунктом 5 специфікації (додаток № 1 до договору) постачальник зобов`язаний поставити товар у кількості 10 000 штук до 28.11.2025 включно.

Отже, сторонами визначено єдину кінцеву дату, до якої повинна бути здійснена поставка товару: 28.11.2025 включно.

Після здійснення перевірки товару відповідно до п. п. 6.3, 6.4 договору, у разі відсутності зауважень отримувача до товару, постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача, та постачальник передає замовнику протягом 10 (десяти) календарних днів (у разі виявлення замовником невідповідностей у нижчезазначених документах, постачальник зобов`язаний усунути недоліки та надати виправлені документи протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виявлення невідповідностей замовником): підписаний акт приймання товару згідно з додатком № 4 до договору (3 примірника); оригінал акта приймального контролю товару за якістю; оригінал товарно-транспортної накладної підписаної отримувачем; оригінал видаткової накладної, підписаної отримувачем; оригінал повідомлення-підтвердження, яке оформлюється отримувачем відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31.12.2016 № 757; лист-запрошення, оголошення згідно з додатками №3.2, № 3.3 до договору.

Після підписання замовник повертає належні примірники акта приймання товару постачальнику та отримувачу протягом 14 календарних діб або повідомляє про відтермінування строку передачі документів (пункт 6.7 договору).

Таким чином, дата підписання акту приймання-передачі товару є датою, що підтверджує перехід права власності на товар та підтверджує факт поставки постачальником замовнику товару.

Проте товар поставлено відповідачем з простроченням строку, що підтверджується актом приймання-передачі товару № 29/09 від 29.12.2025, відповідно до якого поставлено товар у кількості 2 780 штук загальною вартістю 11 647 310,40 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі.

Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання.

За порушення строку поставки товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Оскільки постачальник не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, на адресу останнього було направлено повідомлення-вимогу за вих. №22.3-1554 від 22.01.2026 про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) №734/09-25-РМ від 17.09.2025 з вимогою сплатити штрафні санкції в сумі 1 537 444,97 грн., які були нараховані наступним чином.

За актом приймання-передачі №29/90 від 29.12.2025 прийнято товар у кількості 2 780 штук на суму 11 647 310,40 грн. Оскільки погодженою крайньою датою поставки було визначено 28.11.2025 (включно), то термін прострочення за даним актом складає з 29.11.2025 по 29.12.2025 включно (31 календарний день).

Таким чином, пеня розраховується від суми простроченої поставки 11 647 310,40 грн. * 0,2% * 31 день = 722 133,24 грн.

Розрахунок штрафу: 11 647 310,40 грн. * 7% = 815 311,73 грн.

Загальна сума неустойки за договором за несвоєчасно поставлений товар за заявкою №R001277 від 22.09.2025 складає 1 537 444,97 грн., що складається з 722 133,24 грн. пені та 815 311,73 грн. штрафу, які пред`явлені позивачем до стягнення в даному позові.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані державним контрактом (договором) №734/09-25-РМ від 17.09.2025, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

За заявкою № R001277 від 22.09.2025 кінцева дата поставки 28.11.2025 (включно).

Товар за цією заявкою у кількості 2 780 штук на суму 11 647 310,40 грн. поставлено з простроченням за актом приймання-передачі №29/90 від 29.12.2025. Прострочення поставки становить з 29.11.2025 по 29.12.2025 (31 календарний день).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено.

Отже, сторони погодили, що пеня нараховується за кожен повний день прострочення виконання зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання

Вимоги про стягнення пені в сумі 722 133,24 грн. та штрафу в сумі 815 311,73 грн. визнані судом обґрунтованими.

Втім, відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір неустойки на 90%, яке обґрунтовано виконанням відповідачем повного обсягу поставки товару належної якості за власні кошти без передоплати із незначним періодом прострочення. При цьому постачальник знаходиться у м. Запоріжжя, яке включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, тому діяльність постачальника часто страждає від позапланового відключення електроенергії, неможливості працювати через повітряні тривоги і загрозу ракетних обстрілів в цілому по місту, що постійно заважає своєчасно виконувати свої зобов`язання і ніяк не залежить від постачальника.

Відповідач вважає, що стягнення з відповідача неустойки у заявленому розмірі складає несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Наголошує, що позивач не зазнав збитків або шкоди у зв`язку із незначним простроченням поставки за договору. У той же час, відповідачем було втрачено/пошкоджено суттєву частину виробничих потужностей у м. Охтирка (Сумська область), м. Оріхів, м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область), а також зруйновані внаслідок ракетних обстрілів. Частина потужностей залишилась на тимчасово-окупованій території.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує, що згідно з п. п. 1 та 5 специфікації (додаток № 1 до договору) строк поставки товару: 10 000 шт. до 28.11.2025.

Поставка здійснена в повному обсязі без претензій щодо якості.

Також суд враховує, що відповідач поставив покупцю товар без передоплати (п.4 специфікації).

При цьому 72,2% товару (7220 шт.) поставлено вчасно. Прострочення має місце лише за товаром у кількості 2 780 штук на суму 11 647 310,40 грн., а період прострочення є незначним і становить 31 день.

Разом із цим, при незначному порушенні зобов`язання щодо частини партії товару, позивач нараховує 1 537 444,97 грн. неустойки.

Суд враховує, що сторони в п. 8.1 договору визначили, що загальна відповідальність (зокрема неустойка) за договором обмежується прямими документально підтвердженими витратами (збитками), а пунктом 8.2 договору визначено порядок нарахування пені в межах такої суми.

Позивачем до позовної заяви не надано документів, що підтверджують збитки позивача у зв`язку із простроченням поставки за договором.

Відповідач розташований у м. Запоріжжя.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, Запорізька міська територіальна громада Запорізького району Запорізької області (UA23060070000082704) віднесена до територій можливих бойових дій (дата виникнення можливих бойових дій: 01.01.2023; дата закінчення можливих бойових дій: не зазначена) (підпункт 1.3 пункту 1 підрозділу І Переліку. 6).

За період з 17.09.2025 по 29.12.2025 (104 дні) в Запоріжжі (за місцем знаходження виробничих потужностей відповідача) тривалість тривог становила 994.3 (41.4 днів безперервної ракетної небезпеки) години а їх кількість оголошень становила 534 рази. Таким чином, тривоги у м. Запоріжжя становили 39,8% всього часу. Дані обставини підтверджуються інформацією із сайту Статистики повітряних тривог.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Наказом відповідача №031422-01/О від 14.03.2022 визначено дії працівників під час повітряних тривог. Так, при оголошені повітряної тривоги усі без виключення працівники негайно припиняють робочий процес, вимикають обладнання та слідують до укриттів, де знаходяться протягом повітряної тривоги.

Також відповідач просить суд врахувати аварійні графіки відключення світла в Україні, введені через гострий дефіцит потужності в енергосистемі, спричинений ворожими атаками на інфраструктуру, суттєвим зниженням температури (морозами) та аварійними ситуаціями на об`єктах генерації. Аварійні графіки відключення світла це заходи екстрені та не плануються заздалегідь (застосовуються за вказівкою Укренерго), отже передбачити або спрогнозувати їх застосування неможливо.

Оскільки зобов`язання відповідача за договором пов`язані зі швейним виробництвом, аварійні відключення електроенергії прямо впливають на строки виконання цих зобов`язань та обсяги виробництва.

Також відповідач зазнав значних втрат майна: зруйновано офісні, складські, виробничі, допоміжні приміщення, які орендуються ТОВ «МІК» у м. Оріхів Запорізької області, що встановлено актом від 14.03.2023 обстеження об`єкта.

ГУ НП в Запорізькій області надало відповідачу відповідь, що заяви про вчинення злочинів у відношенні власності і майна ТОВ «МІК» в м. Мелітополь і м. Токмак (за фактом захоплення військовими рф офісних, складських, виробничих, допоміжних приміщень у м.Мелітополь і м. Токмак Запорізької області) внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань як відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12022082140000344 від 02.03.2022 (м.Мелітополь) і у кримінальному провадженні №12022080000000133 від 14.03.2022 (м.Токмак).

По м.Оріхів відповідачем подано до ГУ НП в Запорізькій області заяву про факти руйнування цільного майнового комплексу, який орендує ТОВ «МІК», і в якому знаходилось виробниче майно відповідача. На запит відповідача ГУ НП в Запорізькій області листом №4370/70-2023 від 01.05.2023 повідомило, що Пологівським РВП ГУ НП в Запорізькій області вказаний факт було зареєстровано в ЄО за №1981 від 16.02.2023, після чого, вказані матеріали були передані УСБУ в Запорізькій області для внесення відомостей до ЄРДР.

Таким чином, відповідачем було втрачено/пошкоджено суттєву частину виробничих потужностей у м. Оріхів та м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область), а також зруйновані внаслідок ракетних обстрілів. Частина потужностей залишилась на тимчасово-окупованій території.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки, оскільки вона спрямована на відновлення майнової сфери кредитора, а не на його необґрунтоване збагачення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За висновком суду розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій є надмірно великим, не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов`язання з урахуванням відсутності доказів понесених позивачем збитків.

У межах своїх дискреційних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд вважає за можливе зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір пені та штрафу на 90% та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 10% від заявленого, а саме: пеню в сумі 72 213,32 грн., штраф у сумі 81 531,17 грн., загалом - 153 744,49 грн. В іншій частині у позові відмовити.

Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 1 537 444,97 грн. та подана в 2026 році в системі «Електронний суд».

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3 328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 1 537 444,97 грн. судовий збір складає: 1 537 444,97 грн. х 1,5% х 0,8 = 18 449,34 грн.

За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 18 449,34 грн. платіжною інструкцією №11391 від 26.08.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у зв`язку з тим, що позовні вимоги пред`явлено обґрунтовано, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 18 449,34 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А, ідентифікаційний код 30105738) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, ідентифікаційний код 44725823, рахунок НОМЕР_1 в АТ «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ, МФО 322313) штрафні санкції в сумі 153 744,49 грн., з яких сума 72 213,32 грн. (сімдесят дві тисячі двісті тринадцять грн. 32 копійки) - пеня, сума 81 531,17 грн. (вісімдесят одна тисяча п`ятсот тридцять одна гривня 17 копійок) штраф.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А, ідентифікаційний код 30105738) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, ідентифікаційний код 44725823, рахунок НОМЕР_1 в АТ «Державний експортно-імпортний банк України», м.Київ, МФО 322313) витрати зі сплати судового збору в сумі 18 449,34 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять гривень 34 копійки).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 02.11.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко