Рішення № 141103156, 02.11.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4634/26

2/212/4347/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Осіпової К.Д., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «Бізнес позика», позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 02.09.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 426606-КС-001 про надання кредиту, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За кредитним договором ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000,00 гривень. За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами надання кредиту. 02.09.2024 року ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 426606-КС-001 про надання кредиту. Цього ж дня ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9989 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником в анкеті в особистому кабінеті, який був введений позичальником під час укладення договору. Таким чином, 02.09.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 426606-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник зазначив під час заповнення анкетних даних в особистому кабінеті. На підтвердження перерахування коштів позивачем надано документ ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого 02.09.2024 року о 15:29 год. здійснено переказ 6 000,00 гривень на картку отримувача № НОМЕР_3 . У призначенні платежу зазначено перерахування коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 426606-КС-001 від 02.09.2024 року.

До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором № 426606-КС-001. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 1 520,00 гривень.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у нього станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 426606-КС-001 про надання кредиту в розмірі 15 460,00 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6 000,00 гривень; суми прострочених платежів по процентах - 5 880,00 гривень; суми заборгованості по штрафах - 3 000,00 гривень; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 0,00 гривень; суми прострочених платежів за комісією - 580,00 гривень.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за Договором № 426606-КС-001 про надання кредиту від 02.09.2024 року в сумі 15 460,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» просила розгляд справи здійснювати за її відсутності за наявними матеріалами справи, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про наявність позову ТОВ «Бізнес позика» до нього про стягнення боргу, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення справи не подавали.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК), зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Суд встановив, що 02.09.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено Договір № 426606-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 6 000,00 гривень. За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.

Відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, у якому вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, а також іншу інформацію щодо умов кредитування.(а.с.18-20)

На підтвердження укладення договору позивачем надано договір про надання кредиту № 426606-КС-001 від 02.09.2024 року, пропозицію (оферту) укласти договір про надання кредиту, документ про прийняття (акцепт) пропозиції, паспорт споживчого кредиту, анкету клієнта та візуальну форму послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Згідно з наданою візуальною формою послідовності дій клієнта, 02.09.2024 року ОСОБА_1 увійшов до особистого кабінету, надав інформацію для формування пропозиції кредиту, ознайомився з паспортом споживчого кредиту, після чого було сформовано та направлено йому оферту. У документі про прийняття пропозиції зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9989 02.09.2024 року о 15:28:34. (а.с.31)

Судом також встановлено, що грошові кошти в сумі 6 000,00 гривень на виконання умов кредитного договору № 426606-КС-001 від 02.09.2024 року були перераховані на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується документом ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів. У зазначеному документі вказано дату та час здійснення переказу - 02.09.2024 року о 15:29 год., суму переказу - 6 000,00 гривень, номер транзакції 42528-01766-52494 та призначення платежу - перерахування коштів ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 426606-КС-001 від 02.09.2024 року. (а.с.21-30)

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначений вище договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, чим підтверджено його укладення сторонами такої угоди, оскільки матеріали справи містять документи щодо формування оферти, її акцепту та перерахування кредитних коштів. Отже, сторони досягли згоди щодо істотних умов правочину.

Суд встановив, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку він повинен сплатити на користь позивача.

Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості, суд вказує, що за розрахунком заборгованості позивача за договором № 426606-КС-001 від 02.09.2024 року вбачається, що відповідач станом на 10.03.2026 року має борг на загальну суму 15 460,00 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом - 6 000,00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 5 880,00 гривень, сума заборгованості за комісією - 580,00 гривень, сума заборгованості за штрафами - 3 000,00 гривень. (а.с.12-16)

Зазначений розмір заборгованості також підтверджується довідкою ТОВ «Бізнес позика» про стан заборгованості за Договором № 426606-КС-001 про надання кредиту від 02.09.2024 року, відповідно до якої станом на 10.03.2026 року загальна заборгованість за договором становить 15 460,00 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 6 000,00 гривень, за відсотками - 5 880,00 гривень, за комісією - 580,00 гривень, за штрафами - 3 000,00 гривень.

Представник позивача просить стягнути загальну суму у розмірі 15 460,00 гривень.

Отже, представником позивача надано суду договірні документи, документи щодо перерахування кредитних коштів, розрахунок заборгованості та довідку про її стан, якими позивач обґрунтовує заявлений розмір боргу.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика», заявлені до відповідача, підлягають задоволенню шляхом стягнення на користь позивача боргу за кредитним договором № 426606-КС-001 від 02.09.2024 року на загальну суму 15 460,00 гривень.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з урахуванням результату розгляду справи, за яким позов задоволено, з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 9075 від 31.03.2026 року. Зазначеним платіжним документом підтверджується сплата ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_1 до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 426606-КС-001 про надання кредиту від 02.09.2024 року, що становить 15 460,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» понесені витрати з оплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний без його проголошення 02 листопада 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак