Ухвала суду № 141100969, 28.10.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1184/22

Провадження № 2/697/1160/2026

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Колісник Л.О.,

секретаря судового засіданні - Румини М.В.,

представників позивача - Семенюк В.Є., Яценко Д.С.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ілясова О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до ОСОБА_1 , третя особа - Бобрицька сільська рада Черкаскьої області, про визнання права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, витребування майна та скасування запису про проведену державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до ОСОБА_1 , третя особа - Бобрицька сільська рада Черкаскьої області, про визнання права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, витребування майна та скасування запису про проведену державну реєстрацію.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.07.2026 справу прийнято до провадження та вирішено проводити розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача подав додаткові пояснення, клопотання про приєднання доказів, заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача подав заперечення щодо прийняття додаткового доказу позивача, клопотання про приєднання додаткових доказів та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

В підготовчому засіданні представники позивача підтримали заяву про збільшення позовних вимог, просили приєднати додатковий доказ та письмові пояснення, подані позивачем, зазначили, що додаткові докази, подані представником відповідача не стосуються предмету спору, у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи просили відмовити, оскільки об`єкт дослідження - житловий будинок в с. Студенець не є спірним майном. Натомість спір стосується іншого будинку в с. Бучак.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача просив у відмовити у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог, оскільки заява містить зміну предмета позовних вимог, що відповідно до ч.4 ст. 43 ЦПК України не допускаються. Інформаційна довідка, подана представником позивача, наявна в матеріалах справи та не несе будь-якого доказового значення, тому у її прийнятті необхідно відмовити. Представник відповідача просив прийняти заперечення на клопотання про прийняття додаткових доказів позивача, прийняти додаткові докази, подані відповідачем та призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу з метою встановлення пропоційності втручання у права відповідача у його права, встановлення невідповідності компенсації за житловий будинок в с. Бучак через надання будинку в с. Студенець.

Відповідач підтримав позицію свого представника.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши учасників, дослідивши подані ними заяви та докази, суд дійшов наступних висновків.

Після надходження справи на новий розгляд з Верховного Суду, розгляд справи призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є: верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що подання заяв, пояснень, клопотань, заперечень, доводів, міркуваннь є правом учасників. При цьому цивільний процесуальний кодекс України не встановлює обов`язок учасника подавати їх виключно в усній чи письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки подання доказів, письмових пояснень та заперечень сторін у відповідності до ст. 43 ЦПК України є правом сторін, такі подані під час підготовчого провадження та з метою встановлення обставин, про дослідження яких зазначає Верховний Суд у постанові від 13.05.2026, суд дійшов висновку про необхідність прийняття та приєднання до матеріалів справи поданих пояснень, заперечень та додаткових доказів позивача та відповідача.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із позовом, у якому просив:

визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями , АДРЕСА_1 , за ПрАТ «Укргідроенерго»;

- усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_1 з неправомірно зайнятого будинку АДРЕСА_1 ;

- витребувати житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_1 та повернути ПрАТ «Укргідроенерго»;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на будинок, АДРЕСА_1 .

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просить розглянути додаткову позовну вимогу, викладену у новій редакції, зокрема: визнати не законною та скасувати рішення державного реєстратора (індексний номер: 435557825 від 18.10.2018) про реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 ; номер запису про право власності: 28431400; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1670327071220.

Відповідно до п. 2) ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Натомість згідно із ч.4 цієї статі у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Як встановлено судом, справа направлена на новий розгляд після перегляду судових рішень суду першої та апеляційної інстанції, а тому зміна предмету відповідно до абз.1 ч.4 ст. 49 ЦПК України не допускається.

У заяві не наведено та у підготовчому судовому засіданні не доведено, що після цього змінилися фактичні обставини справи. Перегляд рішень судів попереднього складу суду та їх скасування судом касаційної інстанції такою обставиною не є.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов всиновку про відмову у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Крім того, проаналізувавши доводи представників сторін щодо необхідності призначення в даній справі судової будівельно-технічної експертизи, виходячи з вимог чинного законодавства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Судова експертиза в цивільному процесі це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в цивільній справі, що перебуває у провадженні суду.

Необхідність призначення судової експертизи в цивільному процесі обумовлена, насамперед, необхідністю з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру, не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення цивільного спору по суті.

Суд звертає увагу на те, що одним із принципів призначення судової експертизи є принцип доцільності.

Так, предметом позовних вимог в даній цивільній справі є визнання права власності нажитловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 за ПрАТ «Укргідроенерго», усунення перешкоди у здійсненні права власності шляхом виселення ОСОБА_1 цього будинку, витребування його із незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію права власності відповідача на цей будинок.

Відповідач не визнає позовних вимог та вважає таке втручання у свої права непропорційним через відсутність належної компенсації, яка полягає у наданні житлового будинку його сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 замість будинку в АДРЕСА_1 неспроврозмірною площею.

Про відсутність оцінки попереднім складом суду аргументів відповідача щодо пропорційності втручання у права відповідача зазначив Верховний Суд у постанові від 13.05.2026.

Таким чином, при новому розгляду справи, суд зобов`язаний здійснити оцінку таких аргументів відповідача та встановити пропорційність втручання у його права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи будинку в АДРЕСА_2 , який переданий сім`ї відповідача замість будинку в АДРЕСА_1 з метою встановлення співмірності та пропорційності втручання в право відповідача на мирне володіння майном та право на житло.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на предмет доказування в даній цивільній справі характер спору між сторонами, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки висновки експерта дозволять всебічно та об`єктивно з`ясувати обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, Суд вважає за необхідне призначити в даній цивільній справі судову будівельну-технічну експертизу, на вирішення якої поставити запропоновані представником відповідача питання.

Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України.

Крім того, суд дійшов висновку, що витрати по проведенні експертизи необхідно покласти покласти на відповідача.

З метою забезпечення проведення .експертного дослідження суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (пункт 9 частини 1 статті 253 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.12, 43, 49, 80-83, 103,110,113, 196-200,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 27.10.2026 у цивільній справі № 697/1184/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до ОСОБА_1 , третя особа - Бобрицька сільська рада Черкаскьої області, про визнання права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, витребування майна та скасування запису про проведену державну реєстрацію та повернути таку заяву позивачу.

Клопотання представників позивача та представника відповідачів про приєднання доказів та письмових пояснень до справи - задовольнити.

Приєднати до матеріалів справи додаткові пояснення представників сторін та докази, подані представником позивача 26.10.2026 та додаткові докази, подані представником відповідача 26.10.2026.

Клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи - задовольнити.

Призначити у цивільній справі № 697/1184/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до ОСОБА_1 , третя особа - Бобрицька сільська рада Черкаскьої області, про визнання права власності, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, витребування майна та скасування запису про проведену державну реєстрацію, судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1. Яка фактична загальна та житлова площа житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату проведення експертного огляду та обстеження?

2. Чи відповідають установлені експертом фактичні показники загальної та житлової площі житлового будинку показникам, зафіксованим у матеріалах технічної інвентаризації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації»? Якщо не відповідають - у чому полягає невідповідність?

3. Чи відповідають установлені експертом фактичні показники загальної та житлової площі житлового будинку показникам, зазначеним в Акті передачі в особисту власність закінченого будівництвом домоволодіння у с. Студенець від 30.09.1997, а саме: загальній площі 109 кв. м та житловій площі 80,75 кв. м?

4. Чи наявні у житловому будинку технічні та конструктивні ознаки проведення реконструкції, перебудови, прибудови, демонтажу частини будинку або інших будівельних робіт, які могли призвести до зміни його загальної або житлової площі? Якщо такі ознаки наявні - у чому саме вони полягають?

5. У разі надання документа про прийняття житлового будинку в експлуатацію та додатків до нього - чи відповідають установлені під час експертного дослідження фактичні показники загальної та житлової площі будинку показникам площі, зазначеним у цьому документі та його додатках?

Проведення експертизи доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України (18036, м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від виконання покладених обов`язків.

В розпорядження експертів надати:

- акт передачі в особисту власність закінченого будівництвом домоволодіння у с. Студенець від 30.09.1997;

- технічний паспорт житлового будинку;- відповідь КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №52 від 01.10.2026;

- засвідчені копії матеріалів інвентаризаційної справи №63;

Дозволити експерту огляд та обстеження об`єкта дослідження за його місцезнаходженням: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_1 , представник відповідача - адвокат Ілясов Олександр Олександрович , тел. НОМЕР_2 ) надати на вимогу експертів в їх розпорядження всі необхідні для проведення експертизи матеріали для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Витрати за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 .

На час проведення експертизи провадження по даній справі зупинити.

Ухвала в частині повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог та зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 02.11.2026.

Суддя Л . О . Колісник