Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №533/912/26
Провадження №2/533/770/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(за правилами спрощеного позовного провадження)
02 листопада 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участю: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В
02 вересня 2026 року позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.03.2025 між ТОВ «ФК ««ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №29288.
Відповідно до договору кредитор зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000,00 грн, строком на 730 днів (до 01.03.2027). Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, відповідач у встановлений договором строк борг не сплатила.
ТОВ «ФК ««ПРОЦЕНТ» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконала, в зв`язку з чим станом на 28.07.2026 виникла заборгованість, яка становить 50400,00 грн, з яких: 45900,00 грн - заборгованість за відсотками; 4500,00 грн - заборгованість за штрафами.
Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 50400,00 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Згідно ухвали суду від 04.09.2026 справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.9 на звороті).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву позивача до суду не направила.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 01.03.2025 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №29288.
01.03.2025 ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора «056119» підписано:
- кредитний договір №29288, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 9000,00 грн (п.1.1.), строком на 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього договору (п.1.3). Процентна ставка становить - 1,0% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку визначеного в п.1.3 Договору (п.1.2.). Денна процентна ставка на дату укладання Договору становить 1,0% (п.1.7.). Загальні витрати позичальника за кредитом 65700,00 грн (п.1.8.). Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 2334,04% річних (п.1.9.). Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 74700,00 грн (п.1.10.). Невід`ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК ««ПРОЦЕНТ» (п.1.5.). Окрім цього Позичальником зазначено електронний платіжний засіб для надання коштів позичальнику за даним договором: НОМЕР_1 (а.с.12 на звороті-17);
- додаток №1 до Кредитного договору №29288 від 01.03.2025 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за Кредитним договором №29288 від 01.03.2025 року згідно затверджених Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит №16 від 11.06.2021 року (а.с.18-19);
- інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 (Додаток №2, Додаток №3), у якому вказані контактні номери телефонів за якими може здійснюватися взаємодія між позичальником та товариством (а.с. 19 на звороті-20).
Окрім цього, відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «696211» 01.03.2025 підписано Паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, де зазначено всі істотні умови кредитного договору (а.с.20 на звороті-22).
Далі судом встановлено, що ТОВ «ФК ««ПРОЦЕНТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 9000,00 грн, що підтверджується довідкою №20260730 від 30.07.2026 наданою ТОВ «ПЕЙТЕК» з якої вбачається, що між ТОВ «ФК ««ПРОЦЕНТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК» укладено договір про
надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-02, відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта з маскою 5355280041022078 від ТОВ «ФК ««ПРОЦЕНТ» на суму 9000,00 грн, дата і час виконання - 2025-03-01 11:14:15, призначення платежу: Перерахування коштів за договором 29288 від 2025-03-01 на умовах фінансового кредиту (а.с. 23).
Факт отримання грошових коштів підтверджується відповіддю наданою на ухвалу суду від АТ «ПУМБ» з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена платіжна картка НОМЕР_4 . Далі зазначено, що за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_5 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 01.03.2025 по 06.03.2025 та який зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 . Згідно виписки по рахунку 01.03.2025 на картку № НОМЕР_4 переказом було зараховано 9000,00 грн (а.с.67-71).
Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 50400,00 грн, з яких: 45900,00 грн - заборгованість по відсоткам; 4500,00 грн - заборгованість за штрафами, що підтверджується наданим розрахунком (а.с.23-30).
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Згідно із ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань перед позивачем за кредитним договором №29288 від 01.03.2025, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами за вказаним договором є законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Окрім цього суд звертає увагу, що позивач не ставить позовну вимогу щодо стягнення з відповідача тіла кредиту, а отже позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо стягнення штрафу
Разом з тим, позивач за кредитним договором №29288 від 01.03.2025 просить стягнути з відповідача 4500,00 грн штрафу.
Однак, суд вважає, що нарахування штрафу у розмірі 4500,00 грн позивачем здійснювалося безпідставно з огляду на наступне.
Згідно із п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено по теперішній час.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування штрафу слід відмовити.
Оскільки відповідачем порушено зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, то на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №29288 від 01.03.2025 в сумі 45900,00 грн, з яких: 45900,00 грн - заборгованість по відсоткам.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 50400,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 45900,00 грн, що становить 91,07% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2424,65 грн.
Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано: копія договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03 червня 2024 року, копія акта приймання-передачі наданих послуг №145 від 30.04.2026 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року; копією витяга з реєстру №1 до Акта приймання-передачі наданих послуг №145 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, де зазначено, що за надані послуги клієнт сплачує адвокату в загальному розмірі 10000,00 грн; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №75 від 01.05.2026, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.52 на звороті-57).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 14, 19, 76, 141, 247, 274-279, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд.4, місто Київ, 03124, ЄДРПОУ: 41466388, рахунок IBAN: НОМЕР_6 , Банк отримувач: АТ «Сенс Банк») заборгованості за кредитним договором №29288 від 01.03.2025, станом на 28.07.2026, у загальному розмірі 45900,00 грн (сорок п`ять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), з яких: 45900,00 грн - заборгованість по відсоткам.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд.4, місто Київ, 03124, ЄДРПОУ: 41466388, рахунок IBAN: НОМЕР_6 , Банк отримувач: АТ «Сенс Банк») судовий збір у розмірі 2424,65 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.М. Оксенюк
Судове рішення № 141100250, Козельщинський районний суд Полтавської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 533/912/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: