Ухвала суду № 141100044, 28.10.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/4829/26

362/7065/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Сергєєва Альона Василівна, про захист спадкових прав шляхом внесення змін до свідоцтв про право на спадщину,

встановила:

У серпні 2026 року позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з цим позовом.

Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалю від 23 вересня 2026 року передав цивільну справу на розгляд за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Вказане рішення суд з посиланням на ст. 30 ЦПК України обґрунтував тим, що вартість будинку, який знаходиться в місті Фастові, є вищою ніж вартість земельної ділянки, що знаходиться у колишньому Васильківському районі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2026 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.

Перевіривши матеріали цивільної справи, зазначаю про таке.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів свідчить, що предметом позову у цій справі є нерухоме майно, яке, за твердженням позивача, входить до спадкової маси та щодо якого він захищає свої права та інтереси спадкоємця.

Позивач таким майном у позові зазначає земельну ділянку площею 2,8499 га, кадастровий номер 3221483601:04:002:0051, розташовану за адресою Київська область, Білоцерківський район (колишній Васильківський район), с. Ковалівка та 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком оцінювача про ринкову вартість земельної ділянки від 21.08.2026 року ринкова вартість земельної ділянки, шо належить ОСОБА_2 (3/4 частки) та ОСОБА_1 (1/4 частки), з кадастровим номером 3221483601:04:002:0051, площею 2,8499 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Ковалівка, ринкова вартість земельної ділянки становить 400512,00 грн.

Згідно з висновком про вартість майна від 20.08.2026 року ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (без урахування вартості земельної ділянки), становить 634101,00 грн.

Зміст позову свідчить, що за наслідками проведеної процедури спадкування нотаріус видав позивачу свідоцтво про право на спадщину на частину земельної ділянки та на 3/32 частин житлового будинку.

На решту спадкового майна видано свідоцтва про право на спадщину відповідачу.

Проте позивач вважає, що нотаріус неправильно визначив частки спадкоємців у спадковому майні.

За твердженням позивача, він має право на 2/4 частини земельної ділянки та на 6/32 або 3/16 частки житлового будинку.

Отже, предмет позову та спір у цій справі стосується частини земельної ділянки, вартість якої становить 100128,00 грн (400512,00 : 4) та 3/32 частин житлового будинку, вартість якої становить 59446,97 грн (634101,00 : 32 х 3).

Саме ці частини об`єктів нерухомого майна є об`єктом спору щодо спадкових прав сторін.

З огляду на це неправильним є врахування вартості об`єктів уцілому.

Такий висновок ґрунтується також і на тому, що до спадкової маси увійшли 3/8 житлового будинку та 1/1 земельної ділянки вартість яких у порівнянні становить 237787,88 грн та 400512,00 грн.

Правила виключної підсудності, що встановлені ст. 30 ЦПК України, врегульовують питання підсудності так, щоб справа розглядалась у тому суді, до територіальної підсудності якого належить вирішення того питання, яке становить вищий, порівняно з іншою його частиною, майновий інтерес для сторін, тобто за місцезнаходженням об`єкта (майнового права) з вищою вартістю.

За цих обставин доходжу висновку про те, що місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є вищою та який входить до предмету позову, є Київська область, Білоцерківський район (колишній Васильківський район), с. Ковалівка.

З урахуванням приписів Закону України «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України станом на день звернення позивача до суду з цим позовом с. Ковалівка Білоцерківського району (раніше Васильківський район) Київської області не належить до територіальної підсудності Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Водночас, ця справа відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Васильківського міськрайонного суду Київської області.

З огляду на вказане висновок Васильківського міськрайонного суду Київської області про наявність підстав для визначення підсудності цього спору за ст. 30 ЦПК України є помилковим та не відповідає приписам процесуального закону.

Васильківський міськрайонний суд Київської області безпідставно передав справу на розгляд іншого суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, яке є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи викладене, приходжу до висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд Васильківському міськрайонному суду Київської області (за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою).

Окрім цього, разом з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Оскільки суддя дійшла висновку про те, що позивач звернувся до суду з цим позовом з порушенням правил підсудності, тому вирішення заяви про забезпечення позову також не належить до територіальної підсудності Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Отже, заява про забезпечення позову підлягає передачі на розгляд Васильківському міськрайонному суду Київської області.

Керуючись ст. 258-261 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Цивільну справу № 362/7065/26 (провадження № 2/381/4829/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Сергєєва Альона Василівна, про захист спадкових прав шляхом внесення змін до свідоцтв про право на спадщину, а також заяву про забезпечення позову (2-з/381/36/26) передати на розгляд за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області (08606, м. Васильків, вул. Шевченка, 8).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК