Рішення № 141099290, 02.11.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1905/26

Провадження № 2/279/1738/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Маковською Д.О., зу участі позивача ОСОБА_1 , його представника Барановського І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання укласти трудовий договір при поворотному прийняті на роботу,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного судуЖитомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання укласти трудовий договір при поворотному прийняті на роботу.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно з наказом (розпорядженням) від 07.07.2025 № 78/ос з 07 липня 2025 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади головного інженера структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція (КМС) філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату. У зв`язку з появою 28 січня 2026 року вакантної посади начальника КМС та нової вакантної посади заступника начальника КМС, 28 січня 2026 року ОСОБА_1 через поштовий зв`язок цінним листом з описом вкладення подав письмову заяву з відповідними додатками директору філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Укрзалізниця» про прийняття його на посаду начальника Коростенської колійної машинної станції, яка була вакантною з 28 січня 2026 року по 24 лютого 2026 року (у цей період виконуючим обов`язки начальника був ОСОБА_2 при тому, що особи, яка постійно займає цю посаду, не було).

28 січня 2026 року начальника КМС ОСОБА_3 було переведено на нову вакантну посаду -заступник начальника КМС. У подальшому новим начальником КМС з 24 лютого 2026 року став ОСОБА_2 , переставши бути виконуючим обов`язки. У то й же час заява ОСОБА_1 була отримана філією відповідача 12 лютого 2026 року. Так як посада заступника начальника КМС станом на 12 лютого 2026 року вже була зайнята, то ОСОБА_1 міг претендувати саме на вільну посаду начальника КМС.

Зазначає, що має право на поворотне прийняття на посаду начальника Коростенської колійної машинної станції, оскільки має вищу освіту, значний досвід та кваліфікацію, що дозволяють обіймати вказану посаду, раніше упродовж тривалого часу понад 10-ть років, а саме з серпня 2013 року по грудень 2023 року, він працював на посаді начальника Коростенської лінійної машинної станції, а, отже, посада, на яку ОСОБА_1 претендує, повністю відповідає його кваліфікації і вмінню виконувати відповідні обов`язки. Вказав, що займав посаду начальника Коростенського ЛМС, з якої за своєї згоди був переведений на посаду головного інженера структурного підрозділу КМС. Вказує, що у відповідь на його заяву про поворотне прийняття на роботу 24 лютого 2026 року листом № ЦБРК-24/154 ОСОБА_1 повідомлено, що подані ним документи не є належно завіреними з посиланням на вимоги процесуальних кодексів України. Також вказаним листом ОСОБА_1 повідомлено, що на даний час на вакантну посаду начальника Коростенської лінійної машинної станції існує кандидат з діючих працівників Філії, та повернуто ОСОБА_1 всі подані ним документи про прийняття на роботу.

Відмову відповідача у поворотному прийнятті на роботу Міхеєву А. Ю. вважає протиправною, у зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» укласти трудовий договір з позивачем ОСОБА_1 , поворотно прийнявши його на посаду начальника структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії».

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів у разі заперечення проти позову.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав.

15.04.2026 року відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 09.08.2013 гр. ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника внутрішнього підрозділу Коростенської колійної машинної станції № 122 згідно з наказом начальника залізниці № 563/ос від 08.08.2013. Відповідно до Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою КМУ від 02.09.2015 № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2025 № 615) та рішенням правління від 18.04.2019 створена Філія «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» до складу Філії увійшов структурний підрозділ Коростенська колійна машинна станція Філії «ЦБРК» АТ «Укрзалізниця». В 2019 році дію трудового договору з Позивачем продовжено в структурному підрозділі Коростенська колійна машинна станція філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно ч. 4 ст. 36 КЗпП України. 06.12.2023 року наказом № 220/ос ОСОБА_1 переведено на посаду головного інженера Коростенської колійної машинної станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця». 07.07.2025 начальником Коростенської колійної машинної станції філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» було видано наказ № 78/ос про звільнення з 07.07.2025 головного інженера ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, який був оскаржений позивачем в судовому порядку. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31.10.2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "Українська залізниця" про скасування наказу, поновлення працівника на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 08.04.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 у частині поновлення на роботі залишено без змін.

Щодо поворотного прийняття на роботу відповідач зазначає, що 28.01.2026 гр. до Філії «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» надійшла письмова заява, без підпису щодо повторного прийняття на роботу на посаду начальника Коростенської колійної машинної станції, іменованої начебто від Міхєєва А.Ю. До суду позивачем подані сфальсифіковані докази, а саме: долучена в якості доказів до позовної заяви відповідь Відповідача від 24.02.2026 вих. № ЦБРК-24/154 з наданням відмови в поновленні на посаді начальника структурного підрозділу, яка фактично не відповідає тій, яка зберігається у Відповідача, тому, на думку Відповідача, вказані дії Позивача можуть свідчити на свідоме введення суд в оману з метою отримання неправомірного рішення. З посиланням на ст. 21 КЗпП України, якою передбачається, що трудовий договір - це угода між працівником та власником підприємства, а сторони є вільними в укладенні договору (статті 6, 627 ЦК України), вважає, що Відповідачем не допущено жодних порушень трудового законодавства, а тому позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

19.04.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує щодо направлення заяви ОСОБА_1 без підпису, акцентує увагу, що відповідач тримав у себе на розгляді заяву 13-ть днів, з 12.02.2026 по 25.02.2026, що не мало сенсу при анонімному зверненні, про яке твердить відповідач. Також заперечує щодо доводів відповідача про фальсифікацію його відповіді на заяву позивача, оскільки лист має голограму, що дає можливість перевірити автентичність її дійсного змісту шляхом відповідного сканування.

Заперечень на відповідь на відзив від відповідача не надходило.

У судовому засіданні оголошувалася перерва за клопотанням представника відповідача, а також для витребування судом доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1,3,5 ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, трудовий договір може бути укладений у разі виникнення у особи права на поворотне прийняття на роботу .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді начальника ВП в Структурному підрозділі Коростенська колійна машинна станція філії "Центр з будівництва та ремонту колії"АТ "Українська залізниця" з 09.08.2013 року по 06.12.2023 року. 06.12.2023 року ОСОБА_1 був переведений на посаду головного інженера згідно з наказом № 220/03 від 06.12.2023 року, а 27.07.2005 року звільнений з займаної посади у зв`язку зі скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.9-12).

Відповідно до ч. 1 ст.42-1 КЗпП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), пунктом 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

При вирішенні питання щодо наявності у працівника, звільненого за ч.1 ст.40 КЗпП України, права на поворотне прийняття на роботу суд має встановити, чи було заявлено ним вимогу про прийняття на роботу протягом одного року з моменту звільнення, а також, чи проводив роботодавець у цей період прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Судом встановлено, що заяву про поворотне прийняття на роботу було подано ОСОБА_1 упродовж строку, визначеного ч.1 ст.42-1 КЗпП України, оскільки звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України 27.07.2025 року, а заява подана ним поштовим зв`язком рекомендованим відправленням 28.01.2026 року (а.с.6-17). Отже, строк звернення працівника до роботодавця із заявою про поворотне прийняття на роботу не пропущений.

Щодо посади, на яку претендує ОСОБА_1 , суд враховує, що законодавцем чітко визначено, що працівник має право на поворотне прийняття на роботу за посадою аналогічної кваліфікації.

Судом встановлено, що згідно зі штатним розкладом Філії «Центр будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» станом на 14.01.2026 року у групі структурного підрозділу «керівництво» наявні такі посади: начальник колійної машинної станції -1 одиниця, заступник начальника-1 одиниця, головний механік- 1 одиниця, провідний інженер з охорони праці -1 одиниця, провідний економіст- 1 одиниця, помічник начальника з кадрових питань -1 одиниця, фахівець 1 одиниця, інженер з нормування трудових процесів-1 одиниця (а.с.224).

27.01.2026 року було внесено зміни до штатного розпису структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» та запроваджено до штатного розпису групи «керівництво» 1 посаду заступника начальника (а.с.228).

Відповідно до наказу (розпорядження) № 17/06 від 28.01.2026 року про переведення на іншу роботу ОСОБА_4 був переведений зі структурного підрозділу з посади начальника колійної машинної станції до структурного підрозділу на посаду заступника начальника з 28.01.2026 року.

Згідно з наказом (розпорядженням) № 38/ос від 24.02.2026 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до структурного підрозділу Коростенської колійної машинної станції, група «керівництво» на посаду начальника колійної машинної станції за переведенням структурного підрозділу Лиманська колійна машинна станція філії «Центр будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» з 24.02.2026 року (а.с223).

У позовній заяві ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача укласти з ним трудовий договір поворотного прийнявши його на посаду начальника структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр будівництва та ремонту колії».

Суд враховує, що законодавцем передбачені гарантії права поворотного прийняття на роботу працівника, звільненого, зокрема за ч.1 ст.40 КЗпП України, протягом року, якщо роботодавець здійснює прийняття на посаду працівників аналогічної кваліфікації, тобто, у даному випадку таке переважне право на прийняття на роботу поширюється виключно на посаду головного інженера або рівнозначну за кваліфікаційними вимогами та рівнем посади.

Разом з тим, як вбачається зі штатного розпису структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» посада начальника структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр будівництва та ремонту колії» на рівнем та кваліфікаційними вимогами є вищою за посаду, за якою звільнено ОСОБА_1 .

При цьому факт перебування ОСОБА_1 раніше на вказаній посаді, а також підтвердження кваліфікації щодо можливості зайняття вищої посади не зобов`язує роботодавця надати звільненому працівнику керівну (вищу) посаду в рамках процедури поворотного прийняття на роботу. Роботодавець має право, але не обов`язок, призначення звільненого працівника на вищу посаду, ніж ту, що займав на час звільнення з роботи.

Судом встановлено, що з 27.01.2026 року до штатного розпису структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція філії «Центр будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» здійснювалося прийняття працівників на посаду заступника начальника, яка могла бути оцінена на ознакою «аналогічної кваліфікації» до посади головного інженера, з якої було звільнено позивача.

Однак суд керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, встановленого ст.13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин вимога позивача, звільненого за ч.1 ст.40 КЗпП України з посади головного інженера структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станція (КМС) філії «Центр з будівництва та ремонту колії» AT «Українська залізниця» про поворотне прийняття його на посаду начальника цього структурного підрозділу не відповідає критерію «аналогічної кваліфікації», отже позов задоволенню не підлягає.

У разі відмови у задоволенні позову відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов`язання Акціонерного товариства «Українська залізниця» укласти трудовий договір, поворотно прийнявши його на посаду начальника структурного підрозділу Коростенська колійна машинна станції філії «Центр будівництва та ремонту колій відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство "Українська Залізниця", місце занаходження, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ: 40075815

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ