Рішення № 141098976, 02.11.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4901/26

Провадження № 2/159/2833/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А), від імені якого діє представник Балюх Євген Олександрович (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач), від імені якого діє представник Балюх Євген Олександрович (далі представник позивача), звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в користь заборгованість за кредитним договором № 26.11.2025-100002156 від 26.11.2025 у розмірі 30173,68 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.11.2025 між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір № 26.11.2025-100002156, за умовами якого відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кредит у розмірі 12000 грн. Строк кредитування становив 168 днів до 12.05.2026.

Договором передбачено фіксовану процентну ставку 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших семи чергових періодів та 0,5 % за день у наступних періодах. Також позичальник зобов`язався сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 5 % від його суми (600 грн) та комісію за обслуговування кредитної заборгованості по 600 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим.

Сторони також погодили відповідальність за прострочення грошових зобов`язань у вигляді процентів річних у розмірі 170000 % від суми простроченої заборгованості відповідно до статті 625 ЦК України. При цьому їх нарахування обмежено сумою 180 грн за день прострочення та не здійснюється, якщо сума простроченого зобов`язання менша за 100 грн. Нараховані проценти річних не можуть перевищувати встановлених законом граничних розмірів.

Крім того, 13.12.2025 між сторонами укладено додатковий договір, за яким за ініціативою відповідача збільшено загальну суму кредиту до 14000 грн шляхом надання другого траншу в розмірі 2000 грн. Його перерахування на платіжну картку відповідача передбачалося 13.12.2025, а строк кредитування становив 151 день із дати надання.

За надання другого траншу встановлено комісію в розмірі 5 % від його суми (100 грн), а комісію за обслуговування кредиту збільшено до 700 грн у кожному з чергових періодів № 2 та № 3. Різниця в розмірі 100 грн між попереднім і новим розміром комісії за обслуговування за перший черговий період підлягала сплаті у складі відповідного платежу.

Станом на дату звернення з позовом у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 30173,68 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 13329,77 грн, за відсотками 10263,91 грн, відсотки нараховані по 625 ЦК України 6580,00 грн.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою суду від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, ухвалено здійснювати подальший розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі -ЦПК України).

Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини справи.

26.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 26.11.2025-100002156 (далі кредитний договір) складається з:

- паспорта споживчого кредиту;

- пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти);

- заявки кредитного договору № 26.11.2025-100002156 (кредитної лінії);

- відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.11.2025-1000002156 (кредитної лінії).

Зазначений паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання «А157» та електронним підписом кредитора.

Зазначений кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору «Е157» та електронним підписом кредитора.

У кредитному договорі (заявці, відповіді позичальник про прийняття пропозиції) зазначені: зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: НОМЕР_1 , дата видачі кредиту - 26.11.2025 (п. 1); сума кредиту 12000.00 грн (п. 2), строк на який надається кредит 168 днів з дати видачі кредиту (п.3); дата повернення (виплати) кредиту 12.05.2026 (п.4). Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. (п. 6, 7). Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 5% від суми Кредиту та дорівнює 600 грн. 00 коп. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 600 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п. 8, 9).

У п. 17 зазначено, що що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних).

У п. 19 зазначено, що способом ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Даний електронний кредитний договір (оферту) підписано у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і він не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України (п. 1.1Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти)).

У кредитному договорі зазначені прізвище, ім`я та по батькові позивача як позичальника, його ідентифікаційний код, серія і номер паспорта, адреса проживання, номер його мобільного телефону, договір підписаний одноразовим ідентифікатором «E157», зазначений номер електронного платіжного засобу позичальника 4323-34XX-XXXX-3605.

13.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено додатковий договір (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) (далі додатковий договір) складається з:

- паспорта споживчого кредиту;

- примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії);

- примірної відповіді кредитора про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії).

Зазначений паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору «А338» та електронним підписом кредитора.

Зазначений додатковий договір підписаний електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору «К338» та електронним підписом кредитора.

У додатковому договорі (пропозиції, відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції) зазначені:

Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору:

Сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 14000.00 грн (п. 1,1), Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2000,00 грн, дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 13.12.2025, строк на який надається кредит (а саме 2-й транш) 151 день з дати його надання (п. 1.2), позичальник зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 5% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 100 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно Графіку платежів (п. 1.3) Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 700 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди № 2-4. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 100 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно графіку платежів, встановленого даним додатковим договором (п.1.4), Сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних) (п 1.7)

Копією довідки від 18.04.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» iPAY.UA підтверджується перерахування 26.11.2025 в 18:59:11 год 12000,00 грн номер картки НОМЕР_2 номер транзакції в системі iPay.ua 931342132, призначення платежу: Видача за договором кредиту №26.11.2025-100002156.

Копією довідки від 18.04.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» iPAY.UA підтверджується перерахування 13.12.2025 в 21:16:59 год 2000,00 грн номер картки 4323347361293605 номер транзакції в системі iPay.ua 948349466, призначення платежу: Видача за додатковим договором до кредитного договору №26.11.2025-100002156-1 до кредитного договору №26.11.2025-100002156.

З розрахунку наданого позивачем видно, що відповідач частково сплачував за кредитним договором: 09.12.2025 - 2280,00 грн, 23.12.2025 - 2700,00 грн, 08.01.2026 - 3165,60 грн, 20.01.2026 - 3234,40 грн.

Витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.10.2023 підтверджується реєстрація ТОВ «Споживчий центр», основним видом економічної діяльності якого є інші види кредитування (вед 64.92).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання умов кредитного договору.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № №26.11.2025-1000002156 від 26.11.2025, додатковий договір від 13.12.2025 підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами «Е157» та «К338», відповідно, які були власноручно введені відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами кредитного договору та додатковим договором. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір та додатковий договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Копіями квитанцій про перерахування коштів підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 12000,00 грн 26.11.2025 та 2000,00 грн 13.12.2025, оскільки в них зазначені номер його банківської карти, яка зазначена в кредитному договорі.

Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 26.11.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 12000,00 грн та 13.12.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до п. 4 кредитного договору (заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору) дата повернення (виплати) кредиту 12.05.2026.

Доказів того, що позичальник в повному обсязі повернув кредитні кошти матеріали справи не містять.

Отже позикодавець вправі вимагати повернення виданих але не повернутих кредитних коштів.

Щодо підставності стягнення комісії встановленої в умовах кредитного договору.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Кредитним договором від 26.11.2025 передбачена комісія пов`язана з наданням кредиту в розмірі 600,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату його видачі. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (п. 8)

Додатковим договором від 13.12.2025 передбачена комісія пов`язана з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) в розмірі 100,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату його видачі. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіку платежів (п. 1.3).

Крім того, додатковим договором від 13.12.2025 передбачена комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 700 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди № 2-4. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 100 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

Згідно з графіком платежів (п.14 кредитного договору) та (п. 1.5 додаткової угоди), сплату комісії за надання кредиту встановлено 09.12.2025 - 600,00 грн, сплату комісії з надання 2-го траншу встановлено 23.12.2025 - 100,00 грн, комісії за обслуговування розбито на три частини: 23.12.2025 - 700,00 грн, 06.01.2026 - 700,00 грн, 20.01.2026 - 700,00грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом визначаються як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Аналогічна норма закріплена у Додатку 1 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Цим нормативно-правовим актом передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, чинне законодавство наділяє кредитодавця правом вимагати від позичальника сплати комісії при видачі кредиту, однак встановлює для цього чіткі умови: така комісія повинна бути платою за реальне надання додаткових та/або супутніх послуг банку, пов`язаних з отриманням чи обслуговуванням кредиту.

Відтак, кредитодавець зобов`язаний фактично вчинити певні дії на користь споживача (оцінка майна, нотаріальні послуги, провести оцінку платоспроможності позичальника, здійснивши запити щодо його майнового стану чи наявності боргових зобов`язань тощо), за які стягується така плата, та вказати їх у договорі.

Як встановив суд під час розгляду справи, укладений між сторонами кредитний договір містить умову щодо сплати позичальником одноразової комісії за видачу кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому суд звертає увагу на те, що ані у тексті самого кредитного договору, ані у правилах про кредитування жодним чином не описано, які саме дії (додаткові чи супутні послуги) будуть вчинені або вже вчинені на користь позичальника в обмін на сплату вказаної комісії за видачу кредиту та видачу 2-го траншу.

В той же час, в кредитному договорі вказано, які саме додаткові послуги надаються позичальнику в обмін на сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» імперативно визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини 2 статті 18 цього ж Закону, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за отримання кредиту в розмірі 600,00 грн та комісії за отримання 2-го траншу в розмірі 100,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, та обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 8), відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, така умова кредитного договору є нікчемною.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З розрахунку наданого позивачем видно, що відповідач частково сплачував за кредитним договором: 09.12.2025 - 2280,00 грн, 23.12.2025 - 2700,00 грн, 08.01.2026 - 3165,60 грн, 20.01.2026 - 3234,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Отже, за період з 26.11.2025 по 09.12.2025 (14 днів) було нараховано процентів у розмірі 1680,00 грн (12000,00 грн тіла кредиту*1% на день*14 днів). Позичальник 09.12.2025 сплатив 2280,00 грн, отже на цю дату здійснено погашення процентів (1680,00 грн) та часткове погашення тіла кредиту на суму 600,00 грн (2280,00 грн 1 680,00 грн).

Залишок заборгованості за тілом кредиту склав 11400,00 грн (12 000,00 грн 600,00 грн).

За період з 10.12.2025 по 12.12.2025 (3 дні) позичальнику було нараховано процентів у розмірі 342,00 грн (11400,00 грн тіла кредиту*1% на день*3 дні). Позичальник 13.12.2025 додатково отримав кредитні кошти в розмірі 2000,00 грн, отже розмір тіла кредиту, з якого нараховуються проценти, збільшився і склав 13400,00 грн (11 400,00 грн + 2 000,00 грн).

За період з 13.12.2025 по 23.12.2025 (11 днів) позичальнику було нараховано процентів у розмірі 1474,00 грн (13400,00 грн тіла кредиту*1% на день*11 днів). Загальна сума нарахованих процентів до сплати на 23.12.2025 склала 1816,00 грн (342,00 грн + 1474,00 грн). Також 23.12.2025 настав строк сплати комісії у розмірі 700,00 грн. Позичальник 23.12.2025 сплатив 2 700,00 грн, з яких погашено: нараховані проценти - 1816,00 грн, комісія - 700,00 грн, залишок платежу на тіло кредиту - 184,00 грн (2700,00 грн 1816,00 грн 700,00 грн).

Залишок заборгованості за тілом кредиту склав 13216,00 грн (13400,00 грн 184,00 грн).

За період з 24.12.2025 по 08.01.2026 (16 днів) позичальнику було нараховано процентів у розмірі 2114,56 грн (13216,00 грн тіла кредиту*1% на день*16 днів). Водночас 06.01.2026 настав строк сплати комісії у розмірі 700,00 грн. Позичальник 08.01.2026 сплатив 3 165,60 грн, з яких погашено: нараховані проценти - 2114,56 грн, комісія від 06.01.2026 - 700,00 грн, залишок платежу на тіло кредиту - 351,04 грн (3165,60 грн 2114,56 грн 700,00 грн).

Залишок заборгованості за тілом кредиту склав 12864,96 грн (13216,00 грн 351,04 грн).

За період з 09.01.2026 по 20.01.2026 (12 днів) позичальнику було нараховано процентів у розмірі 1543,80 грн (12864,96 грн тіла кредиту*1% на день*12 днів). Водночас 20.01.2026 настав строк сплати комісії у розмірі 700,00 грн. Позичальник 20.01.2026 сплатив 3 234,40 грн, з яких погашено: нараховані проценти - 1543,80 грн, комісія від 20.01.2026 - 700,00 грн, залишок платежу на тіло кредиту - 990,60 грн (3234,40 грн 1543,80 грн 700,00 грн).

Залишок заборгованості за тілом кредиту склав 11874,36 грн (12864,96 грн 990,60 грн).

За період з 21.01.2026 по 03.03.2026 (42 дні за ставкою 1% на день) позичальнику було нараховано процентів у розмірі 4987,23 грн (11874,36 грн тіла кредиту*1% на день*42 дні).

За період з 04.03.2026 по 12.05.2026 (70 днів за ставкою 0,5% на день) позичальнику було нараховано процентів у розмірі 4156,03 грн (11874,36 грн тіла кредиту*0,5% на день*70 днів).

Оскільки сплат більше не було, на кінцеву дату розрахунку (12.05.2026) заборгованість становить: тіло кредиту 11874,36 грн, несплачені проценти - 9143,26 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є підставною в розмірі 11874,36 грн, а заборгованості по процентам є підставною в розмірі 9143,26 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як суд встановив вище, відповідач своєчасно умови кредитного договору не виконав, суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив. Позивач просить стягнути відсотки нараховані у відповідності до ст. 625 ЦК України у розмірі 6580,00 грн.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на сьогодні є чинним.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає що вимоги про стягнення відсотків нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України в розмірі 6580,00 грн є безпідставними.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача 21017,62 грн з яких: 11874,36 грн суми виданого кредиту та 9143,26 грн суми нарахованих процентів, у стягненні 1455,41 грн суми заборгованості по тілу кредиту, 1120,65 грн суми нарахованих процентів, відсотків, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, в розмірі 6580,00 грн, слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки суд вирішив стягнути з відповідача 21017,62 грн заборгованості за кредитним договором, що становить 69,66 % від суми позову 30173,68 грн, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 69,66 % понесених позивачем витрат на сплату судового збору, що складає 1854,63 грн (69,66 % від 2662,40 грн).

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.11.2025-100002156 від 26.11.2025 у розмірі 21017,62 грн з яких:

- 11874,36 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 9143,26 грн простроченої заборгованості за процентами;

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1455,41 грн суми виданого кредиту, 1120,65 грн суми нарахованих процентів, відсотків, 6580,00 грн процентів нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 1854,63 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ 37356833);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове р ішення складене 02.11.2026.

Головуючий: Р.Я.Смалюх