Рішення № 141098774, 02.11.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/22698/25

Провадження №2/523/2227/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача Яшин О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/22698/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про визнання договорів недійсними.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 13.02.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник АТ «ОТП Банк») було укладено Кредитний договір № СМ-SME503/001/2008, відповідно до умов якого позивачка отримала у кредит грошові кошти в розмірі 158200,00 дол. США на споживчі цілі з кінцевим терміном повернення кредитних коштів у строк до 13.07.2021 року.

13.04.2009 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № СМ-SME503/001/2008 від 13.02.2008, яким сторони виклали графік платежів у новій редакції (Додаток № 1 до цього додаткового договору) та зазначили, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов`язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (залежно від виду процентної ставки, що застосовуються за кредитним договором, плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 2 % річних у порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням стосовно всієї неповернутої суми кредиту.

22.04.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник АТ «ОТП Банк») було укладено Кредитний договір № СМ-SME503/078/2008, відповідно до умов якого позивачка отримала у кредит грошові кошти в розмірі 98300,00 дол. США на споживчі цілі з кінцевим терміном повернення кредитних коштів у строк до 21.09.2021 року.

22.04.2009 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № СМ-SME503/078/2008 від 22.04.2008, яким сторони виклали графік платежів у новій редакції (Додаток № 1 до цього додаткового договору) та зазначили, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов`язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (залежно від виду процентної ставки, що застосовуються за кредитним договором, плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 2 % річних у порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням стосовно всієї неповернутої суми кредиту.

У серпні 2016 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за вказаними договорами. Під час розгляду вказаної справи № 523/11666/16-ц ОСОБА_1 дізналася про наявність Додаткового договору № 2 від 13.08.2014 до Кредитного договору № СМ-SME503/001/2008 від 13.02.2008 та Додаткового договору № 2 від 22.07.2014 до Кредитного договору № СМ-SME503/078/2008 від 22.04.2008.

Однак, вказані Додаткові договори № 2 від 13.08.2014 та від 22.07.2014 позивачка не підписувала та оригінали вказаних договорів у позивачки відсутні.

Під час розгляду справи № 523/11666/16 ПАТ «ОТП Банк» уклав Договори про відступлення права вимоги за вказаними вище кредитними договорами. При цьому, згідно з актами прийому передачі від 03.11.2021 до Договорів про відступлення права вимоги оскаржувані Додаткові договори № 2 від 13.08.2014 та від 22.07.2014 до кредитних договорів АТ «ОТП Банк» не передавав, що є фактичним підтвердженням сумнівності їх походження.

З огляду на вищевикладене, просить суд ухвалити рішення, яким:

?Визнати недійсним Додатковий договір № 2 від 13.08.2014 до Кредитного договору № СМ-SME503/001/2008 від 13.02.2008, укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ;

?Визнати недійсним Додатковий договір № 2 від 22.07.2014 до Кредитного договору № СМ-SME503/078/2008 від 22.04.2008, укладений між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження від 06.11.2025 було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 10.08.2026 було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд задовольнити даний позов в повному обсязі. Окрім того, позивачка зазначила, що оскільки згідно з актами прийому передачі від 03.11.2021 до Договорів про відступлення права вимоги оскаржувані Додаткові договори № 2 від 13.08.2014 та від 22.07.2014 до кредитних договорів АТ «ОТП Банк» не передавав, а тому саме останній є належним відповідачем у справі.

Представник відповідача Яшин О.С. в судовому засіданні проти задоволення даного позову заперечив та пояснив, що у АТ «ОТП Банк» дійсно відсутні оригінали Додаткового договору № 2 від 13.08.2014 до Кредитного договору № СМ-SME503/001/2008 від 13.02.2008 та Додаткового договору № 2 від 22.07.2014 до Кредитного договору № СМ-SME503/078/2008 від 22.04.2008.

Представник третьої особи ТОВ «Оболонь Інвест Плюс» в судове засідання не з`явився, сповіщався судом про час та місце слухання справи. А тому, суд вважає за доцільним провести розгляд даної справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зокрема, одним із різновидів договорів є договір кредиту.

По справі встановлено, що 13.02.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник АТ «ОТП Банк») було укладено Кредитний договір № СМ-SME503/001/2008, відповідно до умов якого позивачка отримала у кредит грошові кошти в розмірі 158200,00 дол. США на споживчі цілі з кінцевим терміном повернення кредитних коштів у строк до 13.07.2021 року (а.с. 3 10).

13.04.2009 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № СМ-SME503/001/2008 від 13.02.2008, яким сторони виклали графік платежів у новій редакції (Додаток № 1 до цього додаткового договору) та зазначили, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов`язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (залежно від виду процентної ставки, що застосовуються за кредитним договором, плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 2 % річних у порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням стосовно всієї неповернутої суми кредиту (а.с. 13 14).

13.08.2014 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору, згідно п. 2.1.1 якого Графік Платежів був викладений в новій редакції (Додаток № 1 до цього Додаткового договору) (а.с. 18 22).

22.04.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступник АТ «ОТП Банк») було укладено Кредитний договір № СМ-SME503/078/2008, відповідно до умов якого позивачка отримала у кредит грошові кошти в розмірі 98300,00 дол. США на споживчі цілі з кінцевим терміном повернення кредитних коштів у строк до 21.09.2021 року.

22.04.2009 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № СМ-SME503/078/2008 від 22.04.2008, яким сторони виклали графік платежів у новій редакції (Додаток № 1 до цього додаткового договору) та зазначили, що у випадку порушення позичальником будь-яких зобов`язань, встановлених умовами кредитного договору та/чи цього додаткового договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (залежно від виду процентної ставки, що застосовуються за кредитним договором, плаваюча чи фіксована процентна ставка) підвищується на 2 % річних у порядку, передбаченому цим додатковим договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору до кредитного договору чи графіку платежів та сторони згодні з таким підвищенням стосовно всієї неповернутої суми кредиту.

22.07.2014 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору № 2, згідно п. 2.1.1 якого Графік Платежів був викладений в новій редакції (Додаток № 1 до цього Додаткового договору) (а.с. 36 40).

03.11.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Кредитним договором № CM-SME503/001/2008 від 13.02.2008, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає в повному обсязі, а Новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить Первісному кредитору за Кредитним договором № CM-SME503/001/2008 від 13.02.2008, укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_1 , а Первісний кредитор передає Новому кредитору право вимоги виконання Боржником боргових зобов`язань за кредитним договором у розмірі 185962 дол. США 39 центів, що становить 4889025,62 грн.

Окрім того, 03.11.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Кредитним договором № CM-SME503/078/2008 від 22.04.2008, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає в повному обсязі, а Новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить Первісному кредитору за Кредитним договором № CM-SME503/078/2008 від 22.04.2008, укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_1 , а Первісний кредитор передає Новому кредитору право вимоги виконання Боржником боргових зобов`язань за кредитним договором у розмірі 180480 дол. США 80 центів, що становить 3114907,62 грн.

В рамках розгляду даної справи судом встановлено, що ТОВ «ФК «Морган Кепітал» змінило назву на ТОВ «Оболонь Інвест Плюс».

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Оболонь Інвест Плюс» набувши статусу нового кредитора у Кредитному договорі № CM-SME503/001/2008 від 13.02.2008 та Кредитному договорі № CM-SME503/078/2008 від 22.04.2008, отримало за вказаними договорами всі права та обов`язки.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вказувала на те, що згідно з актами прийому передачі від 03.11.2021 до Договорів про відступлення права вимоги оскаржувані Додаткові договори № 2 від 13.08.2014 та від 22.07.2014 до кредитних договорів АТ «ОТП Банк» не передавав, що свідчить про те, що належним відповідачем у даній справі є саме АТ «ОТП Банк».

Однак, суд не може погодитися із вказаним твердженням позивачки з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Рішенням Ради суддів України від 25.11.2021 року № 55 «Про використання суддями ЄДРСР у режимі повного доступу» затверджено, що повний доступ до усіх інформаційних ресурсів ЄДРСР судді можуть використовувати безпосередньо для здійснення правосуддя.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

Вказана позиція узгоджується із висновками, викладеними у постанові КЦС/ВС від 24.10.2024 за результатами розгляду справи № 752/8103//13-ц.

Так, суддею із наявних даних в ЄДРСР встановлено, що судом встановлено, що в провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебувала на розгляді цивільна справа № 523/11666/16-ц за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал», яке є правонаступником Акціонерного товариства «ОТП Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Про існування вказаної справи також зазначала ОСОБА_1 у позовній заяві, обґрунтовуючи підстави позову.

Ухвалою судді Суворовського (змінено назву на Пересипський прим. суду) районного суду м. Одеси (суддя Аліна С.С.) у справі 523/11666/16-ц від 16.10.2018 було задоволено клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме витребувано з ПАТ «ОТП Банк» оригінал додаткового договору № 2 від 13.08.2014 року до кредитного договору № CM-SME 503/001/2008 від 13.02.2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк»; оригінал додаткового договору № 2 від 22.07.2014 року до кредитного договору № CM-SME 503/078/2008 від 22.04.2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/77173358 - прим. суду).

Окрім того, ухвалою судді Суворовського (змінено назву на Пересипський прим. суду) районного суду м. Одеси (суддя Аліна С.С.) у справі 523/11666/16-ц від 16.10.2018 було задоволено клопотання відповідачки ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи, відповідно до якої по цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості було призначено почеркознавчу експертизу на вирішення якої постановлено питання:

?Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в додатковому договорі №2 від 13.08.2014 року до кредитного договору № CM-SME 503/001/2008 від 13.02.2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою?

?Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в додатковому договорі №2 від 22.07.2014 року до кредитного договору № CM-SME 503/078/2008 від 22.04.2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою? (https://reyestr.court.gov.ua/Review/77173378 - прим. суду).

Також, як вбачається із наявних даних в ЄДРСР цивільна справа № 523/11666/16-ц наразі є нерозглянута та перебуває на розгляді в Одеському апеляційному суд після перегляду КЦС/ВС постанови Одеського апеляційного суду від 18.10.2023.

Так, із постанови КЦС/ВС від 03.09.2025 за результатами розгляду справи № 523/11666/16-ц вбачається, що згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 31 травня 2019 року № 18-4390, складеним судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Буценко В. В. на виконання ухвали Суворовського районного суду міста Одеси від 16 жовтня 2018 року, з причин, викладених у пунктах 1, 2 дослідницької частини цього висновку, підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на експертизу додатковому договорі від 13 серпня 2014 року № 2 до Кредитного договору № 1 та додатковому договорі від 22 липня 2014 року № 2 до Кредитного договору № 2 визнані непридатними для ідентифікації їх виконавця (виконавців) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130307225 - прим. суду).

Окрім того, суд зазначає, що в рамках розгляду справи № 523/11666/16-ц у постанові КЦС/ВС від 03.09.2025 було встановлено, що апеляційний суд, оцінивши наявні у справі докази у сукупності і взаємозв`язку, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не довела належними доказами факт непідписання нею Додаткового договору від 13 серпня 2014 року № 2 до Кредитного договору № 1 та Додаткового договору від 22 липня 2014 року № 2 до Кредитного договору № 2.

Суд наголошує, що ОСОБА_1 ані в позовній заяві, ані в судовому засіданні не повідомила суду про те, що оригінали оскаржуваних Додаткових договорів № 2 від 13.08.2014 та від 22.07.2024 вже витребовувалися в рамках розгляду справи № 523/11666/16-ц для проведення прочеркознавчої експертизи, розгляд якої станом на сьогоднішній день є незавершеним.

З огляду на вище викладене, у суду є обґрунтовані підстави для висновку, що оригінали оскаржуваних Додаткових договорів № 2 від 13.08.2014 та від 22.07.2014 можуть перебувати у цивільній справи № 523/11666/16-ц, розгляд якої станом на сьогоднішній день проводиться Одеським апеляційним судом.

Таким чином, суд зазначає, що факт витребування оригіналів оскаржуваних Додаткових договорів № 2 від 13.08.2014 та від 22.07.2014 на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 у справі № 523/11666/16-ц для проведення почеркознавчої експертизи до часу укладення Договорів про відступлення права вимоги за Кредитним договором № CM-SME503/001/2008 від 13.02.2008 та Кредитним договором № CM-SME503/078/2008 від 22.04.2008, та їх відсутність у АТ «ОТП Банк» під час укладення вказаних Договорів про відступлення права вимоги, жодним чином не спростовує факту переходу прав вимоги до ТОВ «Оборонь Інвес Плюс» за даними кредитними договорами в повному обсязі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Відповідно до вимог статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Суд констатує, що у справі за даним позовом належним відповідачем є саме ТОВ «Оболонь Інвест Плюс», якому відповідно до Договорів про відступлення права вимоги за Кредитним договором № CM-SME503/001/2008 від 13.02.2008 та Кредитним договором № CM-SME503/078/2008 від 22.04.2008 перейшли всі права та обов`язки кредитора у вказаних кредитних договорах.

З огляду на вище викладене, у суду є обґрунтовані підстави для висновку, що даний позов подано до неналежного відповідача, оскільки, позовну вимогу про визнання Додаткових договорів № 2 від 13.08.2014 та 22.07.2014 було пред`явлено до АТ «ОТП Банк», який всі права та обов`язки за кредитними договорами відступило ТОВ «Оболонь Інвест Плюс».

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем викладених в позові обставин щодо порушення його права з боку АТ «ОТП Банк» належними доказами, у зв`язку із чим даний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

У зв`язку з відмовою у позові, суд, відповідно до положення ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі вважає за необхідне залишити за позивачкою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 13, 202, 203, 215, 514 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про визнання договорів недійсними відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер