Рішення № 141097270, 30.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8133/24

Провадження № 2/202/231/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом, в якому зазначає, що 01 липня 2016 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

На підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу був наданий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на сайті банку, складає між нею і банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк на боргові зобов`язання за кредитом і овердрафтом нараховує відсотки в розмірі встановленому тарифами банку, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

У свою чергу, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання.

Станом на 30.05.2024 року заборгованість за кредитним договором складає 68 106,08 грн, з яких: 46 368,71 грн - заборгованість за кредитом, 21 737,37 грн - заборгованість по відсоткам.

Враховуючи викладене, АТ «А-Банк» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 68 106,08 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 03 липня 2024 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сидоренка О.А. був поданий відзив на позов, відповідно до вони позов не визнали, покликаючись на те, що в анкеті-заяві від 01.07.2016 року процентна ставка не визначена. Крім того у вказаній заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Додатки до позовної заяви не містять підтверджень, що саме з доданими до позовної заяви паспортом споживчого кредиту, витягом з Тарифів та Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» ознайомилася та погодилася відповідач, підписуючи анкету-заяву від 01.07.2016 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», а також, що саме зазначені документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів), комісії, і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.

Отже за відсутності підтверджень щодо конкретно запропонованих відповідачу Умов та правила банківських послуг у АТ "Акцент-Банк", надані банком паспорт споживчого кредиту, витяг з Тарифів та умови та правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://а-bank.ua/terms/), неодноразово змінювалися АТ «Акцент-Банк».

Звертав увагу, що звертаємо увагу суду, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» розміщеного на сайті: https://a bank.come.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача або ж застереження про те, що саме ці Умови було надано для ознайомлення, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Заяви-анкети.

Відтак відсутні підстави вважати, що сторони уклали у письмовому вигляді кредитний договір, в якому обумовили у письмовому вигляді порядок та розміри нарахування відсотків.

Крім того, на правовідносини сторін розповсюджується норми ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», згідно якої обов`язковою умовою для можливості реалізації кредитором права вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту є закріплення такого права умовами самого договору про споживчий кредит, а також невиконання позичальником вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту (не усунення порушення умов договору) протягом 30 днів саме з дня отримання позичальником такої вимоги.

Водночас докази направлення та отримання відповідачем повідомлення-вимоги позивача про дострокове повернення кредиту не надані.

Зміст тексту укладеного між сторонами кредитного договору не містить умов про наявність у кредитодавця/позивача права вимагати у відповідача здійснення дострокового повернення кредиту.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору не передбачають обов`язку позичальника повертати кредит періодичним платежами, визначено лише розмір кредиту та строк кредитування, зі спливом якого кредит має бути повернутий в повному обсязі.

Також звертав увагу, що паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий судом в якості належного доказу умов укладеного між сторонами кредитного договору, зокрема погодженої між сторонами ціни договору у вигляді розміру процентів, які зобов`язався сплатити позичальник за користування отриманим кредитом.

З огляду на вищевикладене, просили відмовити в задоволенні позову.

Натомість цього представником позивача була подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг підтвердила, що під розпис факт ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг, зобов`язавши в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.

Банком під час укладення договору на виконання Закону України «Про захист прав споживачів» надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між нею і банком кредитний договір.

Заборгованість нарахована відповідачу відповідно до умов кредитного договору.

В подальшому було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка, в якому чітко визначені всі умови кредитування, строки, процентна ставка тощо.

Договір підписано за допомогою електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису.

Отже, наполягав на задоволені позову в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача в своїй заяві по суті справи просив розглядами справу в його відсутності.

В свою чергу, відповідач була повідомлена про розгляд справи.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить до висновку, що позовні вимоги АТ «А-Банк» не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом установлено, що 01 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

В заяві зазначено, що вона згодна на те, що зазначена заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованим в рекламному буклеті, складають між нею і Банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами, а також, що вона зобов`язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку.

Крім того, згідно з копією Паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», долученою представником позивача до відповіді на відзив, ОСОБА_2 підписала простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з номера телефону НОМЕР_1 зазначений паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» за типом кредитного продукту: картки «Універсальна», «Універсальна Cold», «Зелена». Зокрема у такому паспорті зазначена загальна інформація щодо типів кредитування, розміру кредитних ліній (ліміту), строк надання кредиту, процентні ставки за видами карток.

Згідно з довідками банку відповідачу були відкриті рахунки та видані картки № НОМЕР_2 - строком дії до серпня 2020 року; № НОМЕР_3 - строком дії до вересня 2026 року.

При цьому відповідачу був установлений кредитний ліміт 06.07.2016 року у розмірі 30 000,00 грн, який у подальшому неодноразово змінювався та з 01.03.2022 року склав 50 030,00 грн.

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_4 за кредитним договором № SAMABWFC00000501034 за період з 01.07.2016 - 30.05.2024 року сума витрат відповідача склала 259 162,97 грн, сума зарахувань 192 122,48 грн, сума комісій 6 655,83 грн, кешбек 43,91 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.05.2024 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом складає 68 106,08 грн, з яких: 46 368,71 грн - заборгованість за кредитом; 21 737,37 грн - заборгованість за процентами.

При вирішенні спору про стягнення вказаних сум з відповідача суд виходить з такого:

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної стави (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступила від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14), зробивши висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші».

На підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем Банк надав суду копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка датована 01.07.2016 та була підписана власноручним підписом відповідача.

Також банком надано копію паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» від 15.01.2020, підписаного простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з телефону, а також витяг із Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи користування кредитною карткою.

Водночас матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими умовами, правилами і тарифами була ознайомлена відповідач і погодилася з ними, укладаючи договір.

Суд звертає увагу, що долучена банком до свого позову Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 01.07.2016 не містить відомостей щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

Підписуючи таку Анкету-заяву, відповідач підтвердила, що вона згодна з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, та зобов`язується їх виконувати та ознайомлюватися з їх змінами на сайті А-Банку.

Разом із тим позивачем не надано доказів, які саме умови кредитування погодили сторони, підписуючи вказану Анкету-заяву від 01.07.2016.

Слід відзначити, що витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку і Тарифи користування кредитною карткою, які долучені до позовної заяви, не містить підпису відповідача.

Тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, оскільки сторонами не дотримано вимоги статті 207 ЦК України.

Крім того, само по собі ознайомлення відповідача з паспортом споживчого кредиту та його підписання, в тому числі простим електронним підписом, не може свідчити про погодження сторонами умов кредитного договору.

Так, суд звертає увагу, що відповідач ознайомилася з паспортом споживчого кредиту 15.01.2020.

При цьому в паспорті споживчого кредиту зазначено, що ця інформація зберігає чинність і є актуальною до 01.07.2021.

Натомість цього відповідно до матеріалів справи кредитний ліміт був установлений на картку відповідача ще в 2016 році, а в подальшому періодично змінювався.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) зроблений висновок, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Отже, враховуючи, що банком, окрім паспорта споживчого кредиту, не надано інших належних доказів щодо розміру погодженої з відповідачем процентної ставки за кредитом, і, як наслідок, право нараховувати та стягувати з відповідача проценти за користування кредитним лімітом у зазначеному розмірі, суд приходить до висновку, що позов у частині стягнення процентів ща користування кредитом є недоведеним.

Суд також бере до уваги, що згідно з випискою по рахунку банком, починаючи з січня 2017 року до травня 2024 року було списано проценти за використання кредитного ліміту в загальному розмірі 76 350,96 грн, що перевищує суму заявлених до відповідача позовних вимог.

Ураховуючи вищенаведене, в задоволенні позову АТ «Акцент-Банк» про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 68 106,08 грн, яка включає заборгованість за кредитом у сумі 46 368,71 грн та проценти в сумі 21 737,37 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові понесені судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.07.2016 року відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко