Рішення № 141094479, 22.10.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/339/26

Провадження № 2/535/325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №535/339/26 за позовом ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сідько Світлану Іванівну, яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВІ №1383935 від 27.03.2026 (а.с. 30, 31), подала до суду позовну заяву до відповідачів про:

- визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №792142 на земельну ділянку площею 1,3900 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1316, яка розташована на території Великорублівської (Милорадівської) сільської ради Полтавського (Котелевського) району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011054500021;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322283000:00:001:1316, площею 1,3879 га, яка розташована на території Великорублівської (Милорадівської) сільської ради Полтавського (Котелевського) району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,7808 га, яка розташована на території Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322283000:00:001:0298, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона є спадкоємицею за законом на спірну 1/2 частку земельної ділянки, однак позбавлена можливості оформити свої спадкові права, оскільки винесеною постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з розбіжностями в документах щодо земельної ділянки.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 01.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 41).

17.04.2026 представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Ткаченко Марина Сергіївна, яка діє на підставі довіреності від 03.02.2026 (а.с. 130), подала до суду через систему «Електронний суд» відзив, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі, оскільки вважає, що позивачем в позові не зазначено жодної обставини, яка б вказувала, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області порушує його права щодо спірної земельної ділянки (а.с. 124-134).

23.04.2026 представник позивачки адвокат Сідько С.І. подала до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив (а.с. 150-158).

01.06.2026 ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 188).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 235-240).

Представник позивача адвокат Сідько С.І. 22.10.2026 подала заяву про розгляд справи без участі позивачки ОСОБА_1 та її представника (а.с. 244, 245).

Представник відповідача Великорублівської сільської ради сільський голова Олійник Вячеслав Анатолійович, 13.04.2026 через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про визнання позовних вимог та просить справу розглянути без участі представника Великорублівської сільської ради (а.с. 114-117).

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Ткаченко М.С., 21.09.2026 через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та врахувати позицію Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладену у попередніх судових засіданнях (а.с. 241-243).

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, наявні у ній докази та оцінивши їх у сукупності, заслухавши представника позивача й представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Котелевським районним відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 17.01.2020 (а.с. 10).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Милорадівської сільської ради №30 від 14.01.2020, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 з померлим ОСОБА_2 за вищевказаною адресою постійно ніхто не проживав (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_2 на належне йому майно відкрилася спадщина, у тому числі на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,78 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори Ковпаком В.І. 04.06.2008 року за реєстровим №1925. Спадкове майно в указаній частці ОСОБА_2 отримав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 , якій належала земельна ділянка площею 2,78 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №014821, зареєстрованого у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії «Центр ДЗК» в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010454510578 від 21.09.2004. Також свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку зазначеного спадкового майна видане ОСОБА_4 (а.с. 11 20, 87).

Згідно з рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2009 року по справі №2-392/09 визнано за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом, право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, та належала ОСОБА_3 до дня її смерті, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №014821 від 21.09.2004, зареєстрованого у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії «Центр ДЗК» в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010454510578, і була успадкована ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 22)

На підставі рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 20 листопада 2009 року по справі №2-392/09, ОСОБА_1 зареєструвала право власності на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер - 5322283000:00:001:0298, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2014, номер запису про право власності - 5314519, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 336926453222, вид спільної власності спільна часткова, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2014 (а.с. 21).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5318778282021 від 26.08.2021, право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,7808 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5322283000:00:001:0298, зареєстроване за ОСОБА_1 , на підставі рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20.11.2009 року. Зазначений витяг не містить відомостей про державну реєстрацію права власності на іншу 1/2 частку земельної ділянки (а.с. 24-26).

Родинні відносини між спадкодавцем ОСОБА_2 та позивачкою, а саме те, що вони є брат і сестра, підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Диканським райбюро ЗАГС Полтавської області 08.12.1960, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с. 61, 74-76).

На підставі ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218, 1220, 1221 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом ст. ст. 1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Спадкова справа №7/2020 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 заведена приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ковпаком В.І. на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.01.2020, сестри померлого, у матеріалах справи також знаходиться заява ОСОБА_5 , дочки померлого, про відмову від прийняття спадщини на користь тітки ОСОБА_1 . Інші заяви відсутні. 21.12.2021 за реєстровим №1332 на ім`я ОСОБА_1 , сестри померлого, видане свідоцтво про право на спадщину за законом на суми неотриманої пенсії. Інші свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №59050604 від 17.01.2020, відомості щодо складання заповіту ОСОБА_2 та його державної реєстрації у Спадковому реєстрі відсутні (а.с. 52-112).

Позивачка позбавлена можливості оформити спадкові права на спірну земельну ділянку в позасудовому порядку, оскільки приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ковпаком В.І. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,7808 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:0298, у зв`язку з тим, що існують розбіжності у свідоцтві про право на спадщину за законом видане на ім`я ОСОБА_2 на 1/2 частку земельної ділянки, довідці відділу 10 управління у Полтавському районі Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області та у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 18, 19, 82, 83).

Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.16. п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до інформації, наданої Відділом №10 управління у Полтавському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за №77/42-21 від 18.08.2021, ОСОБА_2 видавався державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №792142 на земельну ділянку площею 1,3900 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Великорублівської (Милорадівської) сільської ради (за межами населеного пункту) Полтавського (Котелевського) району Полтавської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011054500021 від 12.02.2010, в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Котелевською державною нотаріальною конторою 04.06.2008 за реєстровим №1925 після померлої ОСОБА_3 (а.с. 16).

Згідно з довідкою Відділу №10 управління у Полтавському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за №94/383-21 від 04.10.2021, земельна ділянка площею 1,39 га, що розташована на території Милорадівської сільської ради право на яку посвідчено державним актом серії ЯИ №792142 від 01.02.2010, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011054500021, належить ОСОБА_2 . Проаналізувавши відомості про дану земельну ділянку, наголошують, що в зв`язку з неналежністю розташування земельної ділянки у відповідності до індексної кадастрової карти та помилкою у номері кадастрової зони кадастрового номера, вищезазначеній земельній ділянці було переприсвоєно кадастровий номер з 5322282500:00:001:1316 на 5322283000:00:001:1316. 26.08.2021 надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 1,3879 га, кадастровий номер ділянки - 5322283000:00:001:1316. Порядок усунення помилок у виданому державному акті шляхом видачі нового державного акта на підставі заяви землевласника був передбачений в п. 4.4, 4.5 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, яка затверджена наказом Держкомзему від 22.06.2009 за №325, що втратила чинність 15.10.2013. Станом на сьогодні законодавством не визначено органу, до повноважень якого входить усунення помилок в раніше виданих правоустановчих документах на землю, а також не передбачено порядку усунення таких помилок. Враховуючи наведене, Відділ №10 управління у Полтавському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області позбавлений можливості видати новий правоустановчий документ (державний акт) на землю, виправити помилку та/або внести зміни в кадастровому номері на державному акті. Рекомендують звертати увагу на відомості, до містяться у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Також, просять звернути увагу на наявність 100% співпадіння земельної ділянки з кадастровим номером 5322283000:00:001:1316 та земельної ділянки з кадастровим номером 5322283000:00:001:0298 (а.с. 17).

Судом встановлено, що відповідно до державного акта на право власності на землю серії ЯИ №792142, виданого Котелевською районною державною адміністрацією 01.02.2010 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011054500021, ОСОБА_2 , який проживає в с. Глобівка Котелевського району Полтавської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2008, реєстровий №1925, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, був власником земельні ділянки площею 1,3900 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована Полтавська область Котелевський район Милорадівська сільська рада, кадастровий номер 5322282500:00:001:1316 (а.с. 12, 95).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5318778712021 від 26.08.2021, право власності на земельну ділянку площею 1,3879 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5322283000:00:001:1316, зареєстроване за ОСОБА_2 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №792142 від 01.02.2010 (а.с. 13-15).

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статті 86 та 87 ЗК України передбачають можливість перебування земельної ділянки у спільні частковій власності та виникнення такого права, зокрема, унаслідок спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами частин першої - другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Згідно з ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц зроблено висновок, що «спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків. Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не тотожне розпорядження частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна»

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними (ст. 364, ст. 367 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 88 ЗК України (в редакції, чинній на момент видачі свідоцтва про право на спадщину від 04.06.2008), володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Отже, успадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 1/2 частці земельної ділянки площею 2,78 га, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №014821, означає набуття кожним зі спадкоємців права на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на всю земельну ділянку, а не права власності на окрему земельну ділянку. До здійснення поділу земельної ділянки в установленому законом порядку об`єктом права власності залишається земельна ділянка площею 2,78 га, у якій кожному співвласнику належить відповідна частка у праві власності.

Дослідивши свідоцтва про право на спадщину за законом, державний нотаріус зазначає, що на підставі ст. 1299 ЦК України право власності на зазначене в свідоцтві майно підлягає державній реєстрації у Відділі земельних ресурсів Котелевському районі Полтавської області та є підставою для видачі спадкоємців державного акта на право власності на земельну ділянку.

Спірний державний акт на право власності на землю серії ЯИ №792142 виданий ОСОБА_2 . Котелевською районною державною адміністрацією 01.02.2010, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2008 за реєстровим №1925, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори. На час видачі даного державного акта, ч. 1, ч. 2 та ч. 9 ст. 126 ЗК України передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину. Державний акт на право власності видається на одну земельну ділянку

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 86 ЗК України (в редакції, чинній на момент видачі державного акта на право власності на землю) земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю.

Пунктом 2.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.99 №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.99 за 354/3647, зазначено, що до державного акта на право власності на земельну ділянку, який видається співвласникам, обов`язково додається затверджений список співвласників цієї земельної ділянки.

Отже, право спільної власності на земельну ділянку посвідчується одним державним актом, який видається особі, уповноваженій співвласниками земельної ділянки, що обирається з їх числа. Список співвласників земельної ділянки зазначається в додатку до державного акта. На кожного співвласника земельної ділянки окремий державний акт не складається.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на момент видачі спірного державного акта було здійснено співвласниками поділ земельної ділянки площею 2,78 га, або виділення відповідної частки в натурі (на місцевості), а також що такий поділ чи виділ оформлено у встановленому законом порядку.

Таким чином суд вважає, що земельну ділянку площею 1,39 га цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322283000:00:001:1316, надану у власність ОСОБА_2 , було оформлено, як окремий об`єкт власності за відсутності належних правових підстав. За таких обставин видача державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №792142 від 01.02.2010 відбулася без належного підтвердження законності її утворення як самостійного об`єкта права власності.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання даного державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №792142 від 01.02.2010 недійсним та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки як способу відновлення порушеного права позивача.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 202 ЗК України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Як передбачено пунктом 4 вищевказаного Порядку, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Виходячи з вищезазначеного, саме до повноважень Держгеокадастру належить здійснення державної реєстрації земельних ділянок та скасування такої реєстрації.

Відповідно до роз`яснень п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У позовній заяві позивачка ОСОБА_1 не зазначає, у чому саме полягає порушення, невизнання або оспорювання її прав з боку Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, а також не наводить належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Позовні вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, за своєю суттю стосуються спору, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивачки на нерухоме майно іншою особою.

Однак саме по собі здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області повноважень у сфері земельних відносин та державного земельного кадастру не свідчить про порушення, невизнання цим органом цивільних прав позивачки на спірну земельну ділянку.

Отже, з огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, необхідно відмовити із зазначених підстав.

Стаття 131 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття незалежно від моменту її прийняття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України (правовий висновок Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №463/6829/21-ц)

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, необхідно задовольнити повністю.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України»).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Великорублівської сільської ради про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №792142 на земельну ділянку площею 1,3900 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1316, яка розташована на території Великорублівської (Милорадівської) сільської ради Полтавського (Котелевського) району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011054500021.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,3879 га з кадастровим номером 5322283000:00:001:1316, яка розташована на території Великорублівської (Милорадівської) сільської ради Полтавського (Котелевського) району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 2,7808 га, яка розташована на території Великорублівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322283000:00:001:0298, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач Великорублівська сільська рада, місцезнаходження: село Велика Рублівка, вул. Центральна, буд. 36, Полтавського району Полтавської області, поштовий індекс 38623, код ЄДРПОУ 21046868.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місцезнаходження: вул. Затишна, буд. 23, м. Полтава, поштовий індекс 36039, код ЄДРПОУ 39767930.

Повне судове рішення складено 30.10.2026.

Суддя А.В. Шолудько