Рішення № 141094423, 28.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6277/26

Категорія 59

2/295/3809/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира:

головуючого судді Єригіної І.М.,

секретар судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Сірача Володимира Сергійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до Житомирської міської об`єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради, в якому просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В мотивування позову представником зазначено, що ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя спадкодавець склала заповіт, відповідно до якого заявник є спадкоємцем вказаного майна. На момент відкриття спадщини та протягом тривалого часу до смерті спадкодавця позивач перебував за межами України. Починаючи з 2018 року, він фактично проживає та працює за кордоном. А з 2022 року жодного разу не приїздив в Україну.

Тривалий період він не мав постійного зв`язку з спадкодавцем, не проживав разом з нею та не мав інформації про стан її здоров`я та обставини життя.

Про факт смерті спадкодавця заявник дізнався лише у грудні 2025 року. Крім того, заявник не знав про існування заповіту, складеного на його користь, оскільки родинних зв`язків між ним і спадкодавцем не було, а спадкодавець лише певний період виконувала обов`язки опікуна позивача, після позбавлення батьківських прав його матері та поміщення його до дитячого будинку.

З огляду на відсутність родинних зв`язків заявник об`єктивно не міг передбачати, що може бути спадкоємцем після смерті спадкодавця та не мав підстав звертатися до нотаріуса.

Про існування заповіту позивач дізнався лише в березні 2026 року після передачі йому виявлених та вцілілих після пожежі у квартирі документів. Саме з цього моменту заявнику стало відомо: про існування заповіту, про наявність спадкового майна, про необхідність звернення до нотаріуса.

Заявник звернувся до нотаріуса, де отримав інформацію про відсутність заведеної спадкової справи після смерті спадкодавця, однак отримав роз`яснення про необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Таким чином, строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, які не залежали від заявника.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.05.2026 у відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Адвокат Сірач В.С. в судовому засіданні надав пояснення аналогічні зазначеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити.

Свідок ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_6 (мати біологічного батька ОСОБА_7 ) є її кумою, вона забрала ОСОБА_7 до себе, після того як його матір позбавили батьківських прав. Потім ОСОБА_7 у неї забрали в інтернат, ОСОБА_8 боролася за нього і оформила відносно нього опікунство. ОСОБА_9 живе у Франції, поїхав на стажировку по лінії МНС і залишився там. ОСОБА_8 померла від інсульту, після смерті у її квартирі у 2025 році сталася пожежа у якій загинув батько ОСОБА_7 . ЇЇ донька, коли розбирала згорівши речі у квартирі ОСОБА_8 побачила заповіт, вона зв`язалась з ОСОБА_7 . У ОСОБА_8 крім ОСОБА_7 немає більше родичів.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9 є онуком ОСОБА_8 . ОСОБА_8 померла у 2024 році, ОСОБА_7 на похованні не було всім займалася її кума ОСОБА_11 . У квартирі сталася пожежа, квартира досі стоїть вигорівша, коли вивозили з квартири сміття знайшли заповіт. ОСОБА_8 про цей заповіт нікому не казала навіть їй, ОСОБА_7 подзвонила донька ОСОБА_11 і розповіла про заповіт. У ОСОБА_8 родичів інших немає.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14.11.2007 року у справі №2-2510/07 ОСОБА_12 було позбавлено батьківських прав у відношенні неповнолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до повідомлення про первинний облік дитини від 26.11.2007 року ОСОБА_1 взятий на первинний обліку службі у справах дітей Житомирської міської ради як дитина, позбавлена батьківського піклування .

Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12.08.2010 року ОСОБА_4 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно до Акта про вибуття дитини у сім`ю від 19.08.2010 р. ОСОБА_1 зі школи інтернату для дітей-сиріт було передано ОСОБА_4 .

За заповітом від 21.11.2016 року ОСОБА_4 все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.03.2026 р.

Відповідно до Акта про пожежу від 07.03.2025 уповноважена особа ДСНС установила факт пожежі, що виникла 04.07.2025 о 13 год.20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Стражник Тетяни Олексіївни від 22.07.2026 року № 924/06-16 слідує, що відповідно до інформаційної довідки із Спадкового реєстру №86069189 ,сформованої 22.07.2026 р., спадкова справа на ім`я ОСОБА_4 не відкривалась. Згідно відомостей УВРТГ Житомирської міської ради 17.07.2026 р. № 10-10/4458/2026, перед смертю та на день смерті безпосередньо померлим ОСОБА_1 , не був зареєстрованим. Нотаріальну дію з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не може бути вчинено в зв`язку з відсутністю заяви про прийняття спадщини у встановленій законом формі та встановлений законом строк від імені ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , та даних про його постійне місце проживання (реєстрацію) із спадкодавцем безпосередньо перед смертю спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 25.03.2020 у справі № 409/59/18 (провадження № 61-47227св18) викладено правову позицію згідно з якою:

«За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом із тим, Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) зазначено, що: поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, зокрема необізнаність про наявність заповіту, велика відстань між місцем проживання спадкоємця та спадкового майна, складні умови праці, тривале перебування за межами місця відкриття спадщини тощо.

У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, за відсутності відкритої спадкової справи та повідомлення спадкоємця, є поважною причиною для визначення додаткового строку.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначає, що: оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися насамперед за період від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку, і саме в цей період повинні існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18.

Верховний Суд також звертає увагу, що: поважними причинами можуть визнаватися тривале перебування за межами місця відкриття спадщини, відсутність інформації про заповіт та інші об`єктивні обставини, які унеможливлювали подання заяви у встановлений законом строк. Цей підхід послідовно застосовується у практиці Верховного Суду при вирішенні спорів щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У даному випадку наявна сукупність поважних причин пропуску строку: тривале перебування заявника за межами України з 2021 року; відсутність інформації про смерть спадкодавця; необізнаність про наявність заповіту; відсутність родинних зв`язків; виконання спадкодавцем лише функцій опікуна в минулому; відсутність спадкової справи; випадкове виявлення документів на квартиру та заповіту після пожежі в ній;

Ухвалюючи рішення суд враховує аргументи та доводи позивача, встановлені фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема те, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

При цьому, суд також бере до уваги відсутність інших спадкоємців за даними Спадкового реєстру, що свідчить про те, що права та інтереси інших осіб порушені не будуть.

Суд вважає, що в ситуації, що склалася, позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини. При цьому завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Отже, враховуючи, що позивач вчасно не звернувся до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що він був необізнаний про наявність заповіту, проживав за межами України, відсутність у нього родинних зв`язків зі спадкодавцем та виявлення заповіту у квартирі спадкодавця після пожежі, суд визнає поважним.

Відтак, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд дійшов висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача адвоката Сірача Володимира Сергійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинии - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Обчислення визначеного додаткового строку починать з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_14 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ,

Відповідач: Житомирська міська рада, місцезнаходження: 10014, м. Житомир, майдан імені С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ:13576954.

Суддя: І.М. Єригіна