Рішення № 141090642, 30.10.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Дата ухвалення
30.10.2026
Номер справи
645/1403/26
Номер документу
141090642
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 645/1403/26

Провадження № 2/645/1816/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання Жорняк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справі за первісним позовом:

Акціонерного товариства "Універсал Банк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Універсал Банк" (Monobank),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК"

про визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, стягнення моральної шкоди, перекладення боргу на іншу особу, -

в с т а н о в и в:

Позивач за первісним позовом АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.04.2022 року в розмірі 67 843,81 грн., з яких 67843,81 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування первісних позовних вимог зазначено, що 14.04.2022 року відповідач встановила мобільний додаток monobank, пройшла процедуру дистанційної ідентифікації та підписала цифровим власноручним підписом анкету-заяву про приєднання до договору про надання банківських послуг. Зазначений договір складається з анкети-заяви, умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», тарифів банку, таблиці обчислення вартості кредиту та паспорта споживчого кредиту, розміщених на офіційному вебсайті банку. Позивач зазначив, що відповідачка погодилася з умовами договору, підтвердила отримання його примірника в мобільному додатку та надала згоду на використання удосконаленого електронного підпису як аналога власноручного підпису. На підставі укладеного договору відповідачці було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок, до якого випущено платіжну картку monobank. Кредит надавався у формі поновлюваного кредитного ліміту, який міг використовуватися для здійснення безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів. Договором передбачено пільговий період користування кредитними коштами тривалістю до 62 календарних днів, базову процентну ставку в розмірі 3,1 % на місяць, а в разі виникнення простроченої заборгованості збільшену процентну ставку в розмірі 6,2 % на місяць, а також обов`язок позичальника щомісяця вносити мінімальний платіж у розмірі, визначеному тарифами банку. Банк виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого ліміту, проте відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, не здійснювала своєчасного погашення заборгованості за кредитом та сплати обов`язкових щомісячних платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 67843,81 грн., яка, за розрахунком банку, складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 67 843,81 грн., та яку сторона позивача за первісним позовом просить суд стягнути на свою користь.

ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до АТ Універсал Банк", (Monobank), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ "ТАСКОМБАНК" про визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, стягнення моральної шкоди, перекладення боргу на іншу особу.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивачкою за зустрічним позовом зазначено, що заборгованість за кредитним договором виникла за обставин, які, на її думку, вплинули на можливість належного виконання кредитних зобов`язань, а також на правомірність нарахування банком відсотків і штрафних санкцій. Позивачка за зустрічним позовом зазначила, що перебуває у стані вагітності, не має стабільного доходу, проживає в м. Харкові в умовах воєнного стану та доглядає за матір`ю з інвалідністю і бабусею похилого віку. Також, ОСОБА_1 зазначила, що на початку 2024 року внаслідок обстрілів м. Харкова зазнала психологічної травми, у зв`язку з чим у неї виник посттравматичний стресовий розлад, який негативно вплинув на її працездатність і матеріальне становище. Крім того, позивачка за зустрічним позовом зазначила, що частина кредитних коштів була використана ОСОБА_2 , з яким вона проживала, на власні потреби, шляхом введення позивачки за зустрічним позовом в оману щодо спільного бюджету та намірів створення сім`ї, а згодом вона залишилася з кредитними зобов`язаннями без достатніх засобів для їх виконання, та з цього приводу звернулась до правоохоронних органів. У зустрічній позовній заяві позивачка за зустрічним позовом також посилалася на обставини перебування в Іспанії, припинення роботи внаслідок повені в регіоні Валенсія, втрату джерела доходу та подальше повернення до міста Харкова. На думку позивачки за зустрічним позовом, воєнні дії, наслідки обстрілів, втрата роботи й інші наведені обставини істотно вплинули на її фінансовий стан та можливість виконувати кредитні зобов`язання. Також, позивачка за зустрічним позовом заперечувала правомірність розрахунку заборгованості, посилаючись на те, що початковий кредитний ліміт становив 60000,00 грн., тоді як банк заявив до стягнення 67843,81 грн. та вказувала на неправомірність збільшення кредитного ліміту та нарахування відсотків і штрафних санкцій. Крім того, позивачка за зустрічним позовом зазначила, що банк не забезпечив належного письмового повідомлення про виникнення простроченої заборгованості, а також посилалася на несправедливість окремих умов договору, укладеного шляхом приєднання до стандартних умов банку, зокрема застосування процентної ставки в розмірі 74,4 % річних. Позивачка за зустрічним позовом просила визнати кредитне зобов`язання частково недійсним у частині штрафних санкцій, збільшення кредитного ліміту понад 60000,00 грн. та нарахованих відсотків за період воєнного стану, припинити подальше нарахування відповідних платежів, витребувати від банку детальний розрахунок заборгованості та призначити фінансово-економічну експертизу. Також, позивачка за зустрічним позовом просила стягнути з АТ «Універсал Банк» 214000,00 грн. моральної шкоди, посилаючись на погіршення психологічного стану, втрату доходу та інші негативні наслідки, які пов`язані з обставинами виникнення заборгованості й діями банку. У доповненні до зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 додатково послалася на обставини укладення кредитного договору від 14.04.2022 року, які свідчать про порушення порядку оформлення договору та недотримання прав споживача фінансових послуг. Так, зокрема вказувала, що договір оформлювався в електронній формі через мобільний застосунок, а примірник підписаного договору, не було надано їй у момент укладення, що позбавило її реальної можливості впливати на зміст стандартних умов договору, змінювати їх або погоджувати окремі положення та посилалася на те, що отримання повідомлень із вимогами щодо погашення заборгованості через "Telegram" є неправомірним психологічним тиском.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 20.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження.

06.03.2026 року до матеріалів справи надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 (вх. № 7066).

16.03.2026 року до матеріалів справи надійшли доповнення до зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 (вх. № 8063).

17.03.2026 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові докази по справі (вх. №8168).

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 21.05.2026 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" (Monobank), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" про визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, стягнення моральної шкоди, перекладення боргу на іншу особу залишено без руху.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 21.05.2026 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано у АТ "Універсал Банк" інформацію щодо двох платіжних карток за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 із наданням документального підтвердження їх зв`язку у межах розгляду справи № 645/1403/26, повну виписку по платіжній картці № НОМЕР_2 . Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання дій АТ "Універсал Банк" щодо заяви про невідоме місце проживання відповідачки недобросовісними та такими, що суперечать ст. 44 ЦПК України. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи до усунення невідповідностей у адресі місцепроживання представника позивача ОСОБА_3

26.05.2026 року та 27.05.2026 року на виконання ухвали суду АТ "Універсал Банк" надано деталізовану виписку про рух коштів по рахунку та детальну виписку по картці (вх. №1868 та вх. 16654), а також вказано, що п. 2.5 розділу І Умов передбачено, що укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору. На підставі підписаного відповідачем Договору було відкрито рахунок платіжним засобом якого є картка міжнародної платіжної системи Mastercard, а саме: рахунок № НОМЕР_3 платіжним засобом якого є чорна картка monobank № НОМЕР_2 з терміном дії до 01/29 року. Згідно з пунктом 2.9. Розділу II Умов, визначено, що достроковий перевипуск картки здійснюється, зокрема за ініціативою Банку у разі заміни Банком платіжної системи, в межах якої здійснюється емісія відповідного типу (виду) платіжних карток. Банком було прийняте рішення щодо зміни умов співпраці з міжнародною платіжною системою Mastercard стосовно роздрібних карток monobank. Пунктом 31 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164, визначено право Банка - як емітента платіжних інструментів, надання користувачу платіжного інструменту без відповідного запиту користувача, на заміну раніше виданого. З урахуванням вищезазначеного, керуючись пунктом 2.9. Розділу II Умов 14.04.2022 року Банком був здійснений випуск картки на платіжну систему Visa № НОМЕР_1 та строком дії до 04/28 за відкритим рахунком, платіжним засобом якого була картка міжнародної платіжної системи Mastercard НОМЕР_2 . При цьому вищезазначений рахунок за карткою залишився незмінним, а попередня картка була деактивована. Отже, під час підписання договору відповідачка дійсно отримала карту НОМЕР_2 , однак Банком було змінено умови співпраці з міжнародною платіжною системою, а тому картка була перевипущена на іншу, тобто фактично кредитна картка виступає доступом до конкретного рахунку, у даному випадку обидві картки ведуть до одного й того самого рахунку відповідачки, на який саме було встановлено кредитний ліміт та на якому наявна заборгованість, що вбачається з доданих до матеріалів справи виписок.

01.06.2026 року від відповідачки за первісним позовом ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву АТ "Універсал Банк" (вх. №17133), відповідно до якого ОСОБА_1 проти позову Банку заперечувала та просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідачка зазначала, що протягом тривалого часу до звернення банку до суду, а також під час розгляду справи банк не надавав їй письмових повідомлень, виписок та детального розрахунку заборгованості. Відповідні документи були надані лише 25.05.2026 року, після першого судового засідання та неодноразових звернень з її боку. У зв`язку із цим відповідачка вважає, що була позбавлена можливості своєчасно ознайомитися з розрахунком заборгованості та перевірити правильність нарахувань. Також, ОСОБА_1 заперечувала правомірність збільшення кредитного ліміту. Зокрема, вона зазначала, що кредитний ліміт було збільшено 02.01.2023 року на 35000,00 грн, та 13.01.2024 року ще на 25000,00 грн., при цьому її письмової згоди на такі зміни не надавалося. Відповідачка вважає, що заборгованість, яка виникла внаслідок такого збільшення кредитного ліміту, не підлягає стягненню, та просить визнати відповідні зміни незаконними. Крім того, відповідачка посилається на зміну процентної ставки за кредитним договором. За її твердженням, на початковому етапі дії договору застосовувалася процентна ставка в розмірі 19,2% річних, а з 01.08.2022 року її було збільшено до 37,2 % річних без належного повідомлення та погодження з її боку. У зв`язку із цим відповідачка за первісним позовом вважає необхідним здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням умов договору та вимог законодавства. Також, відповідачка зазначила, що за період із 02.01.2023 року до 23.05.2026 року загальна сума зарахувань на рахунок становила 376357,85 грн., а загальна сума списаних відсотків 22669,63 грн., на думку позивачки наявність непогашеної заборгованості зумовлена неправомірним збільшенням кредитного ліміту та застосуванням підвищеної процентної ставки. Також, відповідачка за первісним позовом посилалась на фактичне використання частини кредитних коштів, яке пов`язане з діями третьої особи та на дію воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, регулярні обстріли міста Харкова та негативний вплив зазначених обставин на її матеріальне становище. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні первісного позову в повному обсязі, визнати незаконним збільшення кредитного ліміту від 02.01.2023 року та 13.01.2024 року, визнати незаконним підвищення процентної ставки з 19,2 % до 37,2 % річних із 01.08.2022 року та зобов`язати банк здійснити перерахунок заборгованості.

26.06.2026 року до суду від АТ "Універсал Банк" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. 20230), відповідно до якого представник АТ «Універсал Банк» просив відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі та задовольнити первісний позов банку про стягнення заборгованості за кредитним договором. Так, у відзиві зазначено, що 14.04.2022 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви в електронній формі з використанням електронного підпису. Під час підписання анкети-заяви відповідачка надала згоду на використання електронного підпису в мобільному застосунку «monobank» та визнала його аналогом власноручного підпису, накладення якого має рівнозначні юридичні наслідки. Так, в анкеті-заяві зафіксовано відомості про генерацію ключової пари - особистого та відкритого ключів, які використовуються для накладення електронного підпису під час здійснення операцій у мобільному застосунку, що відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 207 ЦК України та ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний правочин за дотримання встановлених законом вимог може бути прирівняний за правовими наслідками до правочину, укладеного в письмовій формі. Також зазначив, що під час реєстрації в мобільному застосунку відповідачка пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, ознайомилася з умовами надання банківських послуг і підтвердила свою згоду шляхом введення одноразового пароля (OTP-коду), надісланого банком на вказаний нею номер мобільного телефону. Представник банку вказує, що використання електронного підпису та підтвердження згоди з умовами обслуговування свідчать про належне волевиявлення відповідачки на укладення договору про надання банківських послуг, погодження його істотних умов і виникнення між сторонами відповідних кредитних правовідносин. Також, на підтвердження укладення договору та погодження його умов банк послався на анкету-заяву, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифи, довідки про відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту, деталізовану виписку про рух коштів і розрахунок заборгованості. Представник банку зазначив, що підписанням анкети-заяви відповідачка підтвердила ознайомлення з умовами надання банківських послуг, тарифами та іншими документами, що становлять зміст договору, а також погодилася з можливістю вчинення правочинів в електронній формі. Щодо внесення змін до договору представник банку зазначив, що порядок зміни його умов визначений Умовами і правилами обслуговування, з якими погодилася відповідачка. Представник банку вказує, що зміни до умов, що містять елементи договору споживчого кредитування, вносилися за згодою сторін, тоді як зміни до інших положень могли вноситися банком в односторонньому порядку у передбачених договором випадках. На підтвердження наявності та розміру заборгованості представник банку послався на деталізовану виписку за картковим рахунком і розрахунок заборгованості, відповідно до яких кредитний ліміт відповідачки становив 60000,00 грн., а загальний розмір заборгованості 67843,81 грн., з яких 60000,00 грн. становила заборгованість за кредитним лімітом, а 7843,81 грн. заборгованість, що виникла внаслідок овердрафту. Представник банку зазначив, що виникнення заборгованості пов`язане з невиконанням відповідачкою обов`язку щодо своєчасного внесення платежів за договором, унаслідок чого нараховані проценти та інші передбачені договором платежі не були погашені.

Заперечуючи проти доводів зустрічної позовної заяви щодо припинення нарахування процентів і штрафних санкцій у зв`язку з воєнним станом, представник банку зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану не звільняє позичальника від обов`язку повернути отримані кредитні кошти. Посилаючись на ст. 617 ЦК України та положення договору щодо обставин непереборної сили, представник банку вказав на необхідність доведення обставин, які безпосередньо унеможливили виконання зобов`язань, а також дотримання передбаченого договором порядку повідомлення про настання таких обставин. Крім того, представник банку заперечував проти вимоги про покладення обов`язку з повернення заборгованості на ОСОБА_2 , зазначивши, що посилання ОСОБА_1 не підтверджені належними та допустимими доказами. На думку представника банку, за умови встановлення факту укладення договору відповідачкою саме вона є особою, на яку покладається обов`язок виконання зобов`язань за цим договором. Також представник банку вказав, що доводи зустрічного позову щодо правомірності нарахування процентів та визначення розміру заборгованості фактично стосуються заперечень проти первісного позову й підлягають оцінці судом під час розгляду вимог про стягнення заборгованості. У зв`язку із цим представник банку зазначив, що зустрічний позов не містить самостійних підстав для задоволення заявлених вимог, та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі й задовольнити первісний позов АТ «Універсал Банк».

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 16.06.2026 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ "Універсал Банк" (Monobank), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ "ТАСКОМБАНК" про визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, стягнення моральної шкоди, перекладення боргу на іншу особу. Об`єднано зустрічний позов з первісним позовом в одне провадження. Здійснено перехід до розгляду справи № 645/5235/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 29.09.2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за первісним позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ "Універсал Банк" (Monobank), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ "ТАСКОМБАНК" про визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, стягнення моральної шкоди, перекладення боргу на іншу особу та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) не з`явився, в матеріалах справи міститься заява представника АТ "Універсал Банк" про розгляд справи за відсутності представника банку.

В судовому засіданні відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом) ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні первісних позовних вимог АТ "Універсал Банк" та підтримала зустрічні позовні вимоги.

В судове засідання представник третьої особи за зустрічним позовом АТ "Таскомбанк" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань суду не надав.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 14.04.2022 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 14.04.2022 року /а.с. 41, том 1/, згідно п. 2 якої у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом, та відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на суму, визначену у мобільному додатку з подальшим збільшенням до 35000,00 грн. 02.01.2023 року, та до 60000,00 грн. 13.01.2024 року, що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту /а.с. 42, том 1/ та довідками про рух коштів по картці від 19.01.2026 року та від 25.05.2026 року /а.с. 31-40, том 1, а.с. 172-195, том 1/.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором від 14.04.2022 року станом на 19.01.2026 року заборгованість обліковується позивачем у загальному розмірі 67843,81 грн. /а.с. 20-29, том 1/.

Згідно з Тарифами банку, пільговий період за карткою monobank встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0, 00001%; базова відсоткова ставка 3,1% на місяць на залишок заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за картою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості). Пунктом 5.15 розділу 2 Умов та правил визначено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах. Відповідно до п. 5.16 розділу 2 Умов та правил, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань) При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0, 00001% річних. У разі настання істотного порушення Клієнтом зобов`язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та смс направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку впродовж якого вони мають бути здійснені (п. 5.17 Умов та правил).

Відповідачкою не наведені докази, які б спростовували факт виникнення заборгованості за кредитом, що був наданий позивачем у рамках договору про надання банківських послуг «monobank» від 14.04.2022 року на підставі поданої та підписаної відповідачем Анкети-заяви від 14.04.2022 року.

Так, Анкета-заява містить паспортні, анкетні дані відповідачки, межі пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів та розмір процентна ставка 3,1% у разі виходу за його межі, в той же час в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 14.04.2026 вбачається, що станом на 19.01.2026 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за наданим кредитом у розмірі 67843,81 грн, що складається з тіла кредиту.

До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / UniversalBank, затверджені Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021, що набувають чинності з 27.11.2021 (надалі Умови /а.с. 48-54. том 1/), Тарифи банку Чорної картки monobank (надалі Тарифи /а.с. 53-56, том 1/, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (надалі Паспорт /а.с. 57-59, том 1/.

Також позивачем на підтвердження своїх позовних вимог долучено довідку про наявність рахунку від 19.01.2026 року /а.с. 46, том 1/ довідку про розмір встановленого кредитного ліміту /а.с. 42, том 1/ та інформацію про рух коштів по картці в період з 16.04.2022 року по 01.12.2025 року /а.с. 31-40, том 1, а.с. 172-190, том 1/ з якої вбачається, що відповідачці були видані кредитні кошти, якими вона користувалася, вбачається рух грошових коштів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.

У постанові Великої палати ВС від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка є релевантною стосовно порядку укладання договору кредиту було зазначено наступну правову позицію щодо належного стандарту доведення факту узгодження Умов та правил банківських послуг: « З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником».

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Із наданих позивачем доказів тільки Анкета-заява містить підпис відповідачки. Проте, зазначена анкета-заява хоча і містить вказівку про строк пільгового періоду та процентну ставку у разі виходу за його межі, проте вона не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, тощо.

Зі змісту довідки про наявність рахунку вбачається, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок НОМЕР_3 строком дії до квітня 2028 року /а.с. 46, том 1/.

Також, банком на виконання ухвали про витребування доказів надано інформацію, що на підставі підписаного відповідачем Договору було відкрито рахунок платіжним засобом якого є картка міжнародної платіжної системи Mastercard, а саме: рахунок № НОМЕР_3 платіжним засобом якого є чорна картка monobank № НОМЕР_2 з терміном дії до 01/29 року. Згідно з пунктом 2.9. Розділу II Умов, визначено, що достроковий перевипуск картки здійснюється, зокрема за ініціативою Банку у разі заміни Банком платіжної системи, в межах якої здійснюється емісія відповідного типу (виду) платіжних карток. Банком було прийняте рішення щодо зміни умов співпраці з міжнародною платіжною системою Mastercard стосовно роздрібних карток monobank. Пунктом 31 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164, визначено право Банка - як емітента платіжних інструментів, надання користувачу платіжного інструменту без відповідного запиту користувача, на заміну раніше виданого. Керуючись пунктом 2.9. Розділу II Умов 14.04.2022 року Банком був здійснений випуск картки на платіжну систему Visa № НОМЕР_1 та строком дії до 04/28 за відкритим рахунком, платіжним засобом якого була картка міжнародної платіжної системи Mastercard НОМЕР_2 . При цьому вищезазначений рахунок за карткою залишився незмінним, а попередня картка була деактивована /а.с. 170, зворот, том 1/.

Крім того, Банком долучено довідку про розмір встановленого кредитного ліміту зі змісту якої вбачається, що в період дії кредитного договору кредитний ліміт то збільшувався, та станом на 02.01.2023 року становив 35000,00 грн., станом на 13.01.2024 року становив 60000,00 грн. /а.с. 42, том 1/.

У матеріалах справи також у формі додатків до Умов наявні копія тарифів, в яких викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов`язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, які мають бути підписані споживачем у вигляді його електронного цифрового підпису.

У зазначених документах викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов`язань, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та відомості про необхідність їх підписання споживачем у електронному вигляді до підписання договору кредиту.

Однак всупереч визначеного у ст. ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про те, що вказані документи були підписані електронним цифровим підписом відповідачки.

В обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову, відповідачка вказувала на неправомірність збільшення кредитного ліміту та нарахування відсотків і штрафних санкцій, зазначала про те, що банк не забезпечив належного повідомлення її про вказані зміни.

В своєму відзиві представник банку наголошував, що Анкета-заява містить визначення пільгового періоду за користування кредитним лімітом - 62 дні, із вказівкою відсоткової ставки 3,1% на місяць у разі виходу з пільгового періоду, у зв`язку з чим вважає, що підписанням вказаної Анкети-заяви, відповідачка підтвердила своє ознайомлення з актуальною редакцією умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Проте, вказане твердження суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5).

В той же час Тарифи банку та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в Універсал Банку, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідачки, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 14.04.2022 року або шляхом підписання анкети-заяви, або в електронній формі.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, тарифи, строку на який укладається кредитний договір та порядку продовження строку кредитної лінії, порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів надана позивачем Анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 14.04.2022 року не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

З огляду на зазначене відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем Банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк.

Наданий же позивачем розрахунок заборгованості без його узгодження з іншою стороною є одностороннім документом, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях відповідача. Крім того зі змісту вказаного розрахунку вбачається що заборгованість відповідача за кредитом визначена із урахуванням відсотків які передбачені Умовами і правилами надання банківських послуг що не підписані відповідачем, а тому цей розрахунок не є належним доказом щодо розміру коштів, які фактично отримані позичальником, та його заборгованості.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та частинами першою, другою статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, чинного на час виникнення спірних правовідносин, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з пунктом 5.4 цього Положення, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Пунктом 5.6 вказаного Положення визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 214/1423/15-ц (провадження № 61-8821св24).

На підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості Банком було долучено Виписку про рух коштів по картці відповідачки за період з 16.04.2022 по 19.01.2026, за змістом якої відповідачка систематично користувалася кредитними коштами, загальна сума витрат за весь період становить 653710,25 грн, загальна сума зарахувань становить 587484,04 грн.

Шляхом аналізу виписки про рух коштів по рахунку відповідачки судом встановлено, що відповідачка активно користувалася виданою їй карткою протягом тривалого часу, використовувала кредитні кошти на оплату покупок в магазинах, сплачувала послуги, поповнював мобільний телефон, здійснювала перекази на картки третіх осіб, а також на її картрахунок надходили поповнення.

Таким чином, залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 67843,81 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом та на їх погашення списано 21919,76 грн. Відповідачка неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені нею кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені Умовами, що відповідачкою не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про зарахування коштів сплачених/списаних банком за відсотками (21919,76 грн) в рахунок погашення заборгованості, зменшивши її з 67843,81 грн до 45924,05 грн.

Отже, оскільки, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку у повному обсязі Банку не повернуті, виходячи із частини другої статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь банку лише заборгованості за тілом кредитом в сумі 45924,05 грн, оскільки позивачем доведено використання позичальником кредитних коштів та невиконання обов`язку щодо їх повернення кредитору.

Суд не бере до уваги доводи відповідачки за первісним позовом щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.

Надані позивачем за первісним позовом докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг, виникнення між ними кредитних правовідносин, надання відповідачці можливості користуватися кредитними коштами та наявність заборгованості за відповідним договором.

При цьому відповідачкою не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували встановлені обставини, підтверджували відсутність заборгованості або свідчили про неправильність визначеного банком її розміру в частині, що підлягає стягненню.

Саме по собі заперечення відповідачкою погоджених умов кредитування, посилання на складний матеріальний стан, воєнний стан, обставини особистого життя та використання частини кредитних коштів іншою особою не є достатніми підставами для звільнення її від виконання належним чином установлених договірних зобов`язань перед банком.

За таких обставин суд вважає первісні позовні вимоги АТ «Універсал Банк» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 45924,05 грн.

Також, матеріали справи містять зустрічну позовну заяву до АТ Універсал Банк", (Monobank), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ "ТАСКОМБАНК" про визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, стягнення моральної шкоди, перекладення боргу на іншу особу. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 посилалася на складні життєві обставини, спричинені воєнними діями, станом здоров`я та відсутністю стабільного доходу, використання кредитних коштів третьою особою, а також на неправомірність збільшення кредитного ліміту, нарахування процентів і штрафних санкцій, несправедливість умов кредитного договору та порушення порядку його укладення. З огляду на викладене просила визнати кредитне зобов`язання частково недійсним, припинити нарахування процентів і штрафних санкцій, стягнути з банку 214000,00 грн моральної шкоди, покласти обов`язок погашення заборгованості на третю особу. У подальшому відповідачка доповнила зустрічний позов доводами щодо неналежних умов і способу укладення кредитного договору та ненадання їй його примірника.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Так, під час вирішення судом первісного позову, встановлено, факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг «Monobank» від 14.04.2022 року, виникнення між ними кредитних правовідносин, надання відповідачці можливості користуватися кредитними коштами та наявність заборгованості за відповідним договором.

Суд, не приймає до уваги, твердження відповідачки про відсутність можливості вести переговори щодо умов укладення договору, укладення договору поза приміщенням банківського відділення, твердження про ненадання примірника договору, неналежне повідомлення про прострочення та використання банком месенджера "Telegram" для комунікації з відповідачкою, оскільки під вирішення первісного позову було встановлено, що договір приєднання укладений відповідно до чинного законодавства.

В силу положень статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Крім того, відповідачка не надала належних і допустимих доказів того, що кредитний договір укладено без її волевиявлення. Відтак діє презумпція правомірності правочину, а відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами наявність у неї волевиявлення на його укладення.

При цьому судом під час розгляду первісного позову враховано неправомірність нарахування процентів та задоволено позов лише в частині стягнення основної суми кредитної заборгованості, саме по собі факт не згоди із сумою відсотків, та посилання на збільшення суми кредитного ліміту без згоди позивачки за зустрічним позовом не є підставою для визнання кредитного договору частково недійсним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов`язання.

Посилання позивачки за зустрічним позовом на перебування у стані вагітності, наявність психологічних розладів, наслідки воєнних дій, вимушене переміщення, відсутність стабільного доходу та необхідність догляду за членами сім`ї, самі по собі не свідчать про припинення кредитного зобов`язання, недійсність укладеного договору або відсутність обов`язку повернути фактично отримані та використані кредитні кошти.

Також, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на використання кредитних коштів ОСОБА_2 та її звернення до правоохоронних органів із заявою про введення останнім її в оману та використання кредитних коштів, оскільки звернення із заявою до правоохоронних органів жодним чином не стосується правовідносин між позивачкою за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом в межах цієї справи.

ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися до банку за з`ясуванням обставин щодо спірних операцій за картковим рахунком та блокуванням картки, саме по собі посилання на внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне провадження не є достатнім та достовірним доказом, який не спростовує факт отримання кредитних коштів та їх використання.

Крім того, за наявності відповідних підстав вищезазначені обставини використання кредитних коштів іншою особою можуть бути предметом окремого правового захисту, однак не зумовлюють автоматичного переведення кредитного боргу на третю особу.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша-друга статті 23 ЦК України).

Моральною шкодою визнаються страждання, завдані людині внаслідок фізичного чи психічного впливу, що зумовив погіршення або позбавлення можливості реалізації звичок і бажань, погіршення відносин з оточенням, інші негативні наслідки морального характеру (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).

Приписи статті 23 ЦК України поширюються на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі завдали моральну шкоду. За змістом частини першої цієї статті можливість стягнути компенсацію моральної шкоди залежить не від того, чи це передбачено у законі або договорі, а від наявності порушення цивільного права (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (пункти 49, 51, 92-94), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 522/5513/19).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала таку шкоду; наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи та результатом цієї поведінки - моральною шкодою; вина завдавача такої шкоди. У разі встановлення особи, яка завдала моральну шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач має довести протиправність поведінки відповідача, її наслідки у вигляді наявності шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між нею і протиправною поведінкою її завдавача; (б) відповідач доводить відсутність протиправності, шкоди та вини з його боку (див. mutatis mutandisблизькі за змістом висновки у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Суд, розглянувши вказану позовну вимогу позивачки за зустрічним позовом про відшкодування моральної шкоди, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою за зустрічним позовом не доведено протиправності дій банку, факту заподіяння моральної шкоди такими діями та наявності причинно-наслідкового зв`язку між ними. Наявність кредитної заборгованості, необхідність її погашення та суб`єктивне сприйняття дій кредитора як психологічного тиску не є достатніми підставами для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Оцінивши наведені в зустрічному позові доводи в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачкою за зустрічним позовом не доведено наявності передбачених законом підстав для визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, припинення нарахування платежів у визначеному нею обсязі, покладення кредитного боргу на третю особу та стягнення з банку моральної шкоди, а отже в задоволенні зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Розподіл судових витрат між сторонами здійснити пропорційно відповідно до ст. 141 ЦПК України, а саме: з відповідачки за первісним підлягає стягненню судовий збір на користь позивача за первісним позовом у розмірі 1802,20 грн. (45924,05х2662,40/67843,81) пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.04.2022 року в розмірі 45924,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" витрати по сплаті судового збору в сумі 1802,20 грн.

В іншій частині первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк" (Monobank), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" про визнання кредитного зобов`язання частково недійсним, стягнення моральної шкоди, перекладення боргу на іншу особу - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) Акціонерного товариства "Універсал Банк", код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Відповідачка за первісним позовом (позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", код ЄДРПОУ 09806443, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Повне рішення складено та підписано 30.10.2026 року.

Суддя О.В. Федорова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141090642 ?

Документ № 141090642 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141090642 ?

Дата ухвалення - 30.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141090642 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141090642, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Судове рішення № 141090642, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141090642 відноситься до справи № 645/1403/26

Це рішення відноситься до справи № 645/1403/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141090641
Наступний документ : 141090647