Ухвала суду № 141089539, 30.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/292/18

Провадження № 2/638/13238/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності та за позовом третьої особи ОСОБА_3 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_1 , треті особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», ОСОБА_4 про визнання права власності,

встановив:

Ухвалою Основянського районного суду міста Харкова від 28.08.2026 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності та за позовом третьої особи ОСОБА_3 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_1 , треті особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», ОСОБА_4 про визнання права власності передана за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Харкова.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2026 року вказана справа передана в провадження судді Шевченківського районного суду міста Харкова Цвірюка Д.В..

Вивчивши матеріали справи, доходжу висновку про необхідність передачі справи за підсудністю.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підсудність це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Для визначення підсудності спору суду необхідно з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Територіальна підсудність (юрисдикція) це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Територіальна юрисдикція (підсудність) цивільних справ визначена в параграфі 3 глави 2 ЦПК України та поділяється на: загальну (за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача) стаття 27 ЦПК України; альтернативну (за вибором позивача) стаття 28 ЦПК України; виключну стаття 30 ЦПК України.

Положеннями ст.27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Встановлено, що ОСОБА_1 12.01.2018 року звернулась до Дзержинського районного суду з позовом до філії «Харківське Головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності.

Ухвалою судді від 17.01.2018 року вказана справа була передана за підсудністю до Червонозаводського районного суду м.Харкова з тих підстав, що місцезнаходження відповідача у справі перебуває на території Червонозаводського району міста Харкова.

В подальшому ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 28.08.2026 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Харкова.

Зазначена ухвала суду мотивована тим, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в свою чергу позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 27.08.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 27.08.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом із тим, ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27.02.2018 року (суддя Сорока О.П.) відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності.

В подальшому ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 30.12.2022 року (суддя Барабанова В.В.) прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 07.09.2023 року здійснено заміну первісного відповідача - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на належного - ОСОБА_2 , виключено публічне акціонерне Товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з числа відповідачів у справі.

Суд звертає увагу, що за змістом ч.2 ст.31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Відповідності до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом. Адже «суд, встановлений законом» (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що дана справа була прийнята Основ`янським районним судом міста Харкова до свого провадження з додержанням правил підсудності, а після змін у складі відповідачів відсутні підстави вважати, що справа належить до виключної підсудності іншого суду, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності та за позовом третьої особи ОСОБА_3 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_1 , треті особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», ОСОБА_4 про визнання права власності підсудна Основ`янському районному суду міста Харкова.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.31, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності та за позовом третьої особи ОСОБА_3 , який заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до ОСОБА_1 , треті особи Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», ОСОБА_4 про визнання права власності передати на розгляд до Основ`янського районного суду міста Харкова.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Д.В. Цвірюк