Рішення № 141089034, 30.10.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1390/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом вказуючи, що 10.04.2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2225380, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка - 1 % в день та застосовується у межах строку кредитування. Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитором виконано свої зобов`язання в повному обсязі. В свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, тому перед кредитодавцем виникла заборгованість. 26.11.2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № 261125/1, згідно з яким до позивача перейшло право грошової вимоги в тому числі до відповідача за кредитним договором № 2225380 від 10.04.2025 року у розмірі 24 999,99 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 4 999,99 грн., за відсотками 10 000,00 грн. та штраф - 10 000,00 грн. Таким чином, з метою відновлення порушених прав позивача, звертаються до суду та просять стягнути з відповідача заборгованість за договором у вказаному розмірі, а також понесені судові витрати.

Позивачем явки свого представника в судове засідання не забезпечено, водночас, в поданому до суду позові просили справу розглянути за їхньої відсутності. Проти заочного розгляду справи заперечень не викладено.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином, за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки суду не повідомлено, відзиву на позов не надходило, як і будь-яких інших заяв чи клопотань.

За таких умов, суд вважає за можливе винести заочне рішення у справі на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2225380 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого товариство надає споживачу кошти у кредит, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 5 000,00 грн. Строк кредиту - 360 дні.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку № 1 до цього Договору.

Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 750,00 грн. - на третій день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 150,00 грн. - починаючи з четвертого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін відображено в Розділі 7 Договору, а токож в доданому до матеріалів справи LOG-Файлі укладення електронного договору № 2225380 від 15.05.2026 року.

До матеріалів справи також долучено Довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 , в якій зазначаються персональні дані останнього, в тому числі: РНОКПП, паспортні дані, електронна адреса та фінансовий номер телефону.

Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, також підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е217» 10.04.2025 року.

Успішність перерахування 10 квітня 2025 року кредитних коштів в сумі 5 000,00 грн. на платіжну картку клієнта 4323345042589722, підтверджується інформацією від ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20251126-2117 від 27.11.2025 року.

За розрахунком ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», станом на 26.11.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 2225380 від 10.04.2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту становить 24 999.99 грн., з яких: 4 999.99 грн. - тіло; 10 000,00 грн. - проценти та 10 000,00 грн. - штрафні санкції.

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № 261125/1, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги в тому числі до відповідача за Договором № 2225380 в сумі 24 999,99 грн., що відображено у Реєстрі боржників в електронному вигляді до Договору факторингу від 26.11.2025 року № 261125/1 (Додаток № 1 до Договору факторингу).

Підтвердження оплатності та продажу за відступлення права вимоги, згідно Договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 року підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 37204767222222512 від 28.11.2025 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, відповідно до ст. 1055 ЦК України.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються ЗУ «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документу. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документу, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На переконання суду, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань та не здійснив погашення заборгованості на рахунки жодного з кредиторів, доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано, розрахунку позивача не спростовано та власного контррозрахунку не здійснено.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24.02.2022 року відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України за № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено новими п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено п. 61, який містить аналогічні положення. Також забороняється «збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, нарахування штрафу здійснювалось ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» упродовж дії воєнного стану і його розмір становить 10 000,00 грн.

Покликання представника позивача на те, що до спірних правовідносин, зокрема, що стосується нарахування та стягнення штрафу, підлягають застосуванню положення спеціального закону, яким є ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки норми ЦК України є загальними, судом відхиляються.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (Постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в загальному розмірі 14 999,99 грн. - без нарахованих штрафів.

Такий висновок суду відповідатиме обставинам справи та буде справедливим по відношенню до обох сторін.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, а саме, у разі часткового задоволення позову - судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 597,43 грн. судового збору, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного та керуючись статями 2, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код за ЄДРПОУ: 43170298, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, заборгованість за Договором № 2225380 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 10.04.2025 року у розмірі 14 999 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп. та 1 597 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто сім) грн. 43 коп. судового збору, що був сплачений позивачем при подачі позову.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР", ІКЮО: 43170298, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: