Рішення № 141088818, 29.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Дата ухвалення
29.10.2026
Номер справи
545/689/22
Номер документу
141088818
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 545/689/22

Провадження № 2/545/210/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

01.03.2022 року представник позивача АТ «Кредобанк» звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві посилався на те, що 14.02.2020 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №CL-263868. За умовами договору відповідач отримав кредит в сумі 20 000 грн., під 65 % річних,на поточні потреби. Погашення заборгованості за кредитом встановлено графіком платежу, а саме: 60 щомісячних платежів по 1144 грн., щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця впродовж 60 місяців з дати укладення Кредитного договору. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору позики. Вказує, що відповідач не виконує свої зобов?язання за договором, що призвело до порушення прав позивача. 29.11.2021 року на адресу відповідача було направлено повідомлення - вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, яка відповідачем була отримана 08.12.2021 року, однак повністю проігнорована. Станом на дату подання позовної заяви, заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена. Загальна сума заборгованості за кредитним договором №CL-263868 станом на 31.01.2022 року становить 22 668,12 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 17 604,13 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 5063,99 грн. У зв?язку з чим прохає суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором CL-263868 від 14.02.2020 року станом на 31.01.2022 року в розмірі 22 668,12 грн., яка складається з : 17 604,13 грн. сума заборгованості за кредитом, 5063,99 грн. сума заборгованості за відсотками та судові витрати.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області Кіндяка І.С. від 17.03.2022 року року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання.

13.05.2022 року від відповідача за первісним позовом надійшла зустрічна позовна заява про захист прав споживача, прохав визнати кредитний договір недійсним. В обгрунтування зустрічного позову зазначив, що 14.02.2020 року між ним та Акціонерним товариством «Кредобанк» було укладено кредитний договір № CL-263868, згідно якого йому було надано кредит в розмірі 20 000 грн. На відносини, що виникли між ним та банком розповсюджується дія ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування». До укладення договору про споживчий кредит, кредитодавець безоплатно повинен надати споживачу інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту, порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, відомості про повернення кредиту, строк попередження про вимогу щодо повернення кредиту, однак така інформація кредитодавцем позивачеві не повідомлялися. Вказав, що долучений відповідачем розрахунок не містить сум, сплачених ним коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. У п. 4.5 оспорюваного договору встановлено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка 88,28 % річних. Вважає, що її розрахунок не відповідає методиці розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, що затверджена розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.07.2017 року №3238 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.08.2017 року за №1008/30876. Умови кредитного договору від 14.02.2020 року щодо відсоткової ставки, реальної річної процентної ставки, збільшення вартості кредиту для споживача більше ніж втричі є несправедливими умовами. Вказані умови договору він змушений був прийняти, у зв?язку з тим, що знаходився у скрутному матеріальному становищі. Зазначене є підставою для визнання кредитного договору недійсним (том 1, а.с.73-89).

Ухвалою судді від 13.05.2022 року відкрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк» про захист прав споживачів. Об`єднано в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк» про захист прав споживачів із первісним позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, спільний номер справи 545/689/22. Призначено справу до підготовчого розгляду з викликом сторін (том 1, а.с.91-92).

13.05.2022 року відповідач ОСОБА_1 направив на адресу суду відзив на позовну заяву. Згідно вказаного відзиву прохав суд відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «Кредобанк». В обгрунтування вказав, що починаючи з березня 2020 року ним в рахунок погашення заборгованості були здійснені платежі в загальному розмірі 20000 грн, що підтверджується квитанціями та рахунком сплачених коштів, доданими до зустрічної позовної заяви. За умовами оспорюваного договору, а саме п. 6.6 погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється у наступній черговості: у першу чергу: прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом,прострочені платежі по поверненні Кредиту (основного боргу); у другу чергу: поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування Кредитом, поточні платежі по поверненню Кредиту (основного боргу); у третю чергу: прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором, поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені Кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; довгострокові платежі по поверненні Кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці. Відповідно до п. 6.7.1 оспорюваного договору зарахування достроково сплачених коштів на погашення заборгованості за Кредитним договором (у т.ч. за ануїтетним платежем) здійснюється банком в дату погашення щомісячного платежу, незалежно від дати їх сплати позичальником. Вказує, що Акціонерним товариством «Кредобанк» було здійснено порушення черговості зарахування коштів на рахунки. Окрім цього, відомості, що зазначені в додатках до позовної заяви про рух коштів по рахунку, розрахунку заборгованості за кредитним договором та графіку платежів за договором не відповідають за змістом та суттєво відрізняються один від одного. Розрахунок заборгованості за договором взагалі не містить суми сплачених ним коштів, а отже не може бути безспірним доказом, що підтверджує зазначений відповідачем розмір його заборгованості за кредитним договором. Окрім цього, графіком платежів встановлено, що сума відсотків за користування кредитом у квітні 2020 року становить 1114,03 гривень, сума погашення основної суми кредиту дорівнює 29,97 гривень, в русі коштів по рахунку значиться зовсім інші суми - 1062,21 та 74,79 відповідно, а в розрахунку заборгованості ще інші суми, і так по кожному місяцю. Вважає, що позовна заява та додатки до неї жодним чином не підтверджують той розрахунок суми заборгованості за договором, щодо стягнення якої позивач звернувся до суду. Вважає, що АТ «Кредобанк» не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту наявності заборгованості за кредитним договором (том 1, а.с.93-98).

01.06.2022, 03.06.2022 року представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив за первісним позовом. Згідно якого вказала, що 14.02.2020 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №CL-263868. Факт укладення даного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється. Для належного виконання умов укладеного договору позичальнику необхідно було забезпечити наявність коштів не меншій розміру щомісячного платежу ( а саме 1144 грн.) на поточному рахунку позичальника з «07» по «14» число кожного місяця включно. Відповідачем 05.03.2020 року в рахунок погашення кредитної заборгованості було внесено 2000 грн., тобто на 856 грн. більше рекомендованої суми щомісячного платежу. Відповідно до графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору) позичальнику необхідно було сплатити - 14.03.2020 року - суму відсотків за користування кредитом в розмірі 1047,22 грн. та погашення основної суми кредиту 96,78 грн., що відповідає сумі платежу 1144 грн. Як вбачається із розрахунку банком із врахуванням усіх вимог укладеного кредитного договору в рахунок погашення відсотків списано 1047,22 грн. та в рахунок основного боргу 952,78 грн. - (96,78 грн. (відповідно до графіку) та сплачена переплата позичальником (856 гривень), що списана в дату погашення щомісячного платежу. Всупереч запереченням відповідача всі оплати відображені в розрахунку заборгованості в колонках під назвою «сплачено відсотків», «сплачено заборгованості» та виписці руху коштів по рахунку, а тому ці документи є належними та допустимими доказами. На спростування яких, окрім слів відповідача, контррозрахунку не надано. Крім того, вказала, що 09.11.2020 року позичальник звернувся до АТ «Кредобанк» з метою отримання кредитних канікул. 25.11.2020 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №CL-263868, відповідно до умов якого сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором шляхом підписанням нового графіку платежів, якого позичальник зобов?язується неухильно дотримуватися. Однак позичальник в порушення умов укладеного додаткового договору кошти в рахунок погашення заборгованості не вніс в період з 14.05.2021 року по 13.06.2021 року та в подальшому вносив кошти, що не відповідали графіку платежів, у зв?язку з чим виникла прострочена заборгованість. На підставі вищевикладеного прохала позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Долучила до матеріалів справи додатковий договір №1 від 25.11.2020 року та Додаток №1 до додаткового договору (том 1, а.с.102-106,116-122).

01.06.2022, 08.06.2022 року представник Акціонерного товариства «Кредобанк» направила на адресу суду відзив на зустрічну позовну заяву. Вказала, що кредитний договір був укладений у письмовій формі в порядку встановленому чинним законодавством. Сторонами було погоджено усі його істотні умови на момент укладення договору, що підтверджується підписом позичальника. Посилання позичальника про ненадання інформації перед укладенням кредитного договору спростовується підписаними документами, а саме Анкетою-Заявою та Паспортом споживчого кредиту. Вказує, що позичальником не доведено, які саме умови договору обмежили його права, порушують принцип добросовісності та завдають шкоди. Разом з тим, факт укладення та отримання грошових коштів відповідачем за первісним позовом не заперечується, також зазначається про часткове виконання вищезазначеного кредитного договору, а отже даний факт не підлягає доказуванню. Вказує, що кредитний договір укладений в письмовій формі та має всі істотні умови передбачені для цього виду договору. Відповідач був ознайомлений та прийняв всі умови договору, зобов?язувався їх виконувати. Крім того, що відповідач в день підписання оспорюваного правочину отримав примірник кредитного договору, що дало йому додаткову можливість детально вивчити його умови. Відповідач не відмовився від одержання кредиту та не відкликав свою згоду на укладення договору, а навпаки кредитні кошти отримав та користується ними, хоча ст.15 ЗУ «Про споживче кредитування» надавала відповідачу право відмовитися від договору впродовж 14 календарних днів від дати його укладення, шляхом повідомлення банку в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержавних згідно цього договору та сплати відсотків за період із дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Посилання на те, що умови кредитного договору є несправедливими, банком при укладенні цього договору було порушено вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів» не доведено жодним допустимим на належним доказом, окрім припущень позичальника. Щодо вимоги відповідача за первісним позовом щодо стягнення з позивача витрат на правничу допомогу вказав, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт сплати вказаної суми адвокату, договору про надання правової допомоги тощо. Також зазначила, що суд при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. На підставі цього, прохала суд відмовити в задоволеннні позову ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк» про захист прав споживачів (том 1,а.с. 107-111, 126-137).

13.06.2022 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Згідно заперечення вказав, що до позовної заяви було надано виписку руху коштів по рахунку НОМЕР_1 за період з 14.02.2020 року по 31.01.2022 рік, де списані з нього суми коштів не відповідають сумам, що зазначені в графіку платежів, а тому не може бути взятий за основу при винесенні рішення. На підтвердження наявного розміру заборгованості в розмірі 22 668,12 грн. позивач не надав належних та допустимих доказів. Також зазначив про те, що сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором шляхом підписання нового графіка платежів. Однак провівши аналіз графіку платежів, відповідач вбачає невідповідність списаних сум, що вказані в графіку. Також зазначив, що розрахунок заборгованості за кредитним договором не містить інформації щодо суми сплачених відповідачем коштів, залишок коштів на рахунку після списання коштів в якості погашення основної суми кредиту та суми відсотків за користування кредитом, тому він є неповним, оскільки не відображає цих даних. На підставі вказаного, прохав суд відмовити в задоволенні позовної заяви АТ «Кредобанк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором (том 1, а.с. 138-142).

13.06.2022 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за зустрічним позовом. Вказав, що встановлення в договорі №CL-263868 від 14.02.2020 року загальної вартості кредиту для позичальника за цим кредитним договором в розмірі 68 737, 67 грн. в порівнянні з отриманими кредитними коштами в розмірі 20 000 грн., розміру орієнтовної реальної річної процентної ставки 88,28 % річних та інші умови договору порушують принцим добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов?язків сторін та завдають йому шкоди, як споживачеві. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми понесених ним судових витрат становить 13000 грн. (том 1, а.с.143-149).

14.07.2022 року від представника позивача за первісним позовом Кізко Л.С. надійшли письмові пояснення. Вказала, що спірний кредитний договір №CL-263868 від 14.02.2020 року підписаний сторонами, які досягли згоди усіх істотних умов договору, умови кредитного договору містять повну інформацію щодо умов кредитування, графік погашення із визначенням розміру та часу внесення чергових платежів та сукупної вартості кредиту. Тривалий час, він виконувався позичальником, що спростовує твердження відповідача про його недійсність. Вказує, що відповідач ініціював спір про недійсність договору не для захисту своїх цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов?язань, що є неприпустимим. Крім цього, зазначила, що часткове виконання позичальником умов кредитного договору протягом більше 6 років та звернення до суду із зустрічним позовом про встановлення факту нікчемності кредитного договору після звернення банку до суду з позовом до позичальника про стягнення заборгованості за цим кредитним договором, свідчить про те, що позичальником схвалені умови договору про надання споживчого кредиту та підтримувались правовідносини, які виникли між банком і ним на підставі оспорюваного кредитного договору, а подання зустрічного позову спрямоване на ухилення від виконання зобов?язань за кредитним договором. Відсутні підстави для висновку про порушення прав ОСОБА_1 внаслідок укладення кредитного договору (том 1, а.с.155-156).

Ухвалою суду від 15.07.2022 року за клопотанням представників ОСОБА_1 по справі призначена судово-економічна експертиза, провадження у справі зупинено у зв`язку з призначення експертизи (том 1, а.с.164-166).

Ухвалою суду від 13.02.2023 року відновлено провадження по цивільній справі та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін (том 2, а.с.8).

Ухвалою суду від 20.02.2023 року клопотання представників відповідача про витребування доказів по справі та заміну експертної установи задоволено, провадження у справі зупинено в зв`язку з призначенням експертизи ( том 2, а.с.17-19).

01.03.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 20.02.2023 року представник Акціонерного товариства "Кредобанк" направив докази для проведення експертизи (том 2, а.с.30-169).

04.07.2023 року від Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшли матеріали цивільної справи з висновком експерта (том. 2, а.с.174-а-211).

Ухвалою суду від 02.08.2023 року провадження по справі відновлено, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін (том 2, а.с.215).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 947/0/15-23 від 03.10.2023 року суддя ОСОБА_3 звільнений з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області, у зв?язку з поданням заяви про відставку (том 3, а.с.8).

На підставі повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.11.2023 справу передано судді Харабадзе К.Ш. (том 3, а.с.9).

Ухвалою судді від 22.11.2023 року вищевказану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін (том 3, а.с.10).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 267/0/15-24 від 30.01.2024 року достроково закінчено відрядження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. до Полтавського районного суду Полтавської області із 12 лютого 2024 року (том 3, а.с.27).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26.02.2024 справу передано судді Путрі О.Г. (том 3, а.с.28).

Ухвалою суду від 28.02.2024 року справу прийнято до провадження та призначено справу до підготовчого розгляду з викликом сторін (том 3, а.с.29).

Ухвалою суду від 19.11.2024 року замінено позивача Акціонерне товариство «Кредобанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (том 3, а.с.62-63).

Ухвалою суду від 28.04.2025 року клопотання представників відповідача про витребування доказів задоволено (том 3, а.с.93-95).

28.05.2025 року на виконання вимог ухвали суду представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надіслала витребувані судом докази (том 3, а.с.102-230).

Ухвалою суду від 05.06.2025 року клопотання представника відповідача за первісним позовом задоволено. Призначено по справі судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (том 3, а.с.243-244).

19.08.2025 року справа повернута з експертної установи до Полтавського районного суду Полтавської області з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи, у зв?язку з тим що відповідач не здійснив оплату за проведення судової економічної експертизи (том 4, а.с.8-10).

Ухвалою суду від 04.09.2025 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання з викликом сторін (том 4, а.с.12).

Ухвалою суду від 10.11.2025 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін (том 4, а.с.21-22).

В судове засідання представник позивача за первісним позовом не з?явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі. Прохала суд на підставі наявних у справі доказів позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-263868 від 14.02.2020 року здовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживачів відмовити (том 4, а.с.23-25).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився. Його інтереси в судовому засідання представляли адвокати Нестеренко Н.М. та Ткаченко А.В., які прохали відмовити в задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а зустрічний позов ОСОБА_1 про захист прав споживачів задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача Майданюка В.М., вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.12, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14.02.2020 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-263868 (том 2, а.с.33-35 оригінал договору).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору сума кредиту складає 20 000 грн.

Згідно п. 2.3 кредитного договору строк (термін) кредитування становить 60 місяців, терміном до 13.02.2025 року.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 20 000 грн. на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий ПАТ «Кредобанк» у м.Полтава.

Кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в п.2.4 Кредитного договору ( п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.2. позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від цього кредитногодоговору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від кредитного договору позичальник повідомляє банк у письмовій формі (у паперовому вигляді) до закінчення зазначеного у цьому пункті кредитного договору строку. Протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від кредитного договору позичальник зобов?язаний повернути банку грошові кошти, одержані згідно з цим договором та сплатити проценти за користування кредитом за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за процентною ставкою, встановленою п.4.1 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки, за процентною ставкою 65 % річних.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п.4.1 кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору за надання послуг позичальник сплачує Банку комісії в порядку, строки та розмірі, передбачені в п. 2.10.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становить 48737,67 грн.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору орієнтована реальна річна процентна ставка 88,28 % річних.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору позичальник зобов?язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.

Згідно з п. 6.2. позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів. Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 1144 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання кредитного договору. Щомісячні платежі з 14.02.2020 до 13.02.2025 року погашаються в однаковому порядку. Якщо будь-який термін здійснення платежів за договором про споживчий кредит припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то платежі повинні бути здійснені у попередній робочий день.

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом у вигляді рівних сум - ануітетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2. Кредитного договору). Повернення кредиту здійснюється у такому порядку:для здійснення належного погашення кредиту позичальник зобов?язаний щомісячно не пізніше дати погашення щомісячного платежу, встановленої графіком платежі, забезпечити наявність на поточному рахунку, суми коштів, що відповідає розміру щомісячного платежу, з врахуванням рекомендацій банку, передбачених п.2.9 кредитного договору.Внесення коштів на поточний рахунок/транзитний рахунок здійснюється позичальником шляхом перерахування коштів у безготівковій формі та/або внесення готівкою.Позичальник доручає, а банк за дорученям позичальника щомісячно в кінцеву дату погашення щомісячного платежу , передбачену графіком платежів, здійснює договірне списання коштів з поточного рахунку в сумі щомісячного платежу. Щомісячний платіж вважається отриманим банком після його достовірного списання банком з поточного рахунку. Останній щомісячний платіж дорівнює залишку заборгованості по кредиту, процентах та комісіях, неустойки, що передбачені кредитним договором. Грошові кошти, які на кінцеву дату погашення щомісячного платежу, відповідно до графіку платежів, знаходяться на поточному рахунку та перевищують суму щомісячного платежу, можуть бути сплачені позичальником, як часткова або повна дострокова сплата заборгованості за кредитним договором, в порядку, передбаченому п.6.7 кредитного договору.

Відповідно до п. 6.6. кредитного договору погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється у наступній черговості:

У першу чергу: прострочені платежі по сплаті процентів користування кредитом; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу);

У другу чергу: поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом; поточні платежі по поверненню кредиту (основного боргу);

У третю чергу: прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором; поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.

Сторони не мають права змінювати черговість погашення заборгованості за цим кредитним договором, в тому числі шляхом зазначення в платіжних документах призначення платежу, що порушує черговість визначену п. 6.6. кредитного договору.

Згідно п. 6.7. кредитного договору передбачено право позичальника здійснити повне або часткове дострокове погашення заборгованості за кредитним договором ( у т.ч за ануїтет ним платежем) шляхом внесення коштів на транзитний рахунок, визначений п. 2.7. кредитного договору.

Згідно п. 6.7.1. кредитного договору зарахування достроково сплачених коштів на погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється банком в дату погашення щомісячного платежу, незалежно від дати їх сплати позичальником.

У пункті 3.3. кредитного договору зазначено, що банк вправі відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або припинити кредитування позичальника у випадку: передбаченому п. 4.11. кредитного договору; прострочення сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) щонайменше на один календарний місяць; порушення позичальником істотних умов кредитного договору, зокрема: надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства України та встановленим в банку правилам; представлення позичальником у банк для отримання кредиту документів/інформації, що виявились недостовірними; невиконання позичальником зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Згідно із п. 6.9. договору Банк у випадку, передбачених п. 3.3. кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Відповідно до п. 6.10. кредитного договору позичальник зобов?язаний після отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов?язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку (п. 6.9. Кредитного договору).

Відповідно до п.10.4. кредитного договору шляхом підписання цього кредитного договору позичальник підтверджує, що він до видачі кредиту ознайомився з діючими Тарифами Банку та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ«Кредобаик»,у яких зазначено умови відкриття,ведення,закриття поточних (карткових) рахунків; ознайомився з орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту,а також з іншою інформацією про споживчий кредит,надання якої передбачено ч.3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування». Дозволяє Банку надавати третім особам інформацію, яка стала відомою йому внаслідок виконання цього договору, і може становити банківську таємницю.

14.02.2020 відповідачем підписано Анкету-заяву фізичної особи на отримання готівкового кредиту № CL-263868, яка містить персональні дані останнього ( том 2, а.с.42 - оригінал).

14.02.2020 року відповідач ОСОБА_1 підписав заяву про надання згоди на обробку інформації. Підписанням вказаної заяви останній підтвердив, що ознайомлений Акціонерним товариством «Кредобанк», з повідомленням про порядок обробки персональних даних та права суб`єктів персональних даних на інтернет сторінці банку та підтвердив повну та безумовну згоду з повідомленням; підтвердив, що чітко та вільно надає згоду (дозвіл) банку, як володільцю без персональних даних, здійснювати обробку його персональних даних, з метою, в обсязі та в порядку, вказаному в повідомленні; надана цією заявою згода на обробку персональних становить вільно надане конкретне, проінформоване та однозначне свідчення про ознайомлення та погодження підстав, мети, обсягу та порядку обробки його персональних даних банком; чітко та вільно надає згоду (дозвіл) банку здійснювати перевірку, збирання, зберігання, використання та поширення через ПрАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій», інформацію про нього та його кредитні історії, а також на доступ і отримання інформації з його кредитних історій, кредитних звітів); чітко та вільно надає згоду (дозвіл) банку здійснювати перевірку, збирання, зберігання, використання інформації про нього та його фінансовий стан у третіх осіб, в тому числі тих, які пов`язані з ним родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками в соціальному побуті (том 2, а.с.41).

Згідно з Графіком платежів за Кредитним договором №CL-263868 від 14.02.2020 року та розрахунком сукупної вартості кредиту, позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 1144 гривень щомісячно з 14.03.2020 року до 13.02.2025 року, кожного останнього числа відповідного місяця; орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за весь строк користування кредитом становить 68 737,67 грн (том 1, а.с.13).

Згідно Паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 , сума/ліміт кредиту становить 20 000 грн., строк кредитування 60 місяців, мета отримання кредиту поточні потреби. Процентна ставка 65 % річних. Реальна процентна ставка 88,28 % річних. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення 60 ануїтетних платежів по 1144 грн. щомісячно, кожного числа, що відповідає даті укладення договору відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладання договору ( том 2, а.с. 36-38-оригінал).

Згідно копії меморіального ордеру №8817617 від 14.02.2020 року АТ «Кредобанк» було перераховано ОСОБА_1 20 000 грн., призначенням платежу: видача кредиту ( ОСОБА_1 ), відповідно до кредитного договору №CL-263868 від 14.02.2020 року (том 1, а.с.23, том 2, а.с. 46).

Випискою про рух коштів по рахунках, яка долучена до матеріалів справи, підтверджено, що відповідачу на відкритий картковий рахунок 14.02.2020 року було зараховано кошти у розмірі 20 000 гривень, які надійшли від АТ «Кредобанк», і відповідач користувався вказаними грошовими коштами (том 1,а.с.24-28, том 2 , а.с.50-92).

09.11.2020 року відповідач підписав заяву про зміну умов кредитування, згідно якої прохав АТ «Кредобанк» з 14.11.2020 року надати йому кредитні канікули щодо погашення заборгованості за кредитним договором CL-263868 від 14.02.2020 року (том 2, а.с.44- оригінал).

09.11.2020 року відповідач підписав заяву про надання згоди на обробку інформації. Підписанням вказаної заяви підтвердив, що ознайомлений Акціонерним товариством «Кредобанк», з повідомленням про порядок обробки персональних даних та права суб`єктів персональних даних на інтернет сторінці банку та підтвердив повну та безумовну згоду з повідомленням; підтвердив, що чітко та вільно надає згоду (дозвіл) банку, як володільцю без персональних даних, здійснювати обробку його персональних даних, з метою, в обсязі та в порядку, вказаному в повідомленні; надана цією заявою згода на обробку персональних становить вільно надане конкретне, проінформоване та однозначне свідчення про ознайомлення та погодження підстав, мети, обсягу та порядку обробки його персональних даних банком; чітко та вільно надає згоду (дозвіл) банку здійснювати перевірку, збирання, зберігання, використання та поширення через ПрАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій», інформацію про нього та його кредитні історії, а також на доступ і отримання інформації з його кредитних історій, кредитних звітів); чітко та вільно надає згоду (дозвіл) банку здійснювати перевірку, збирання, зберігання, використання інформації про нього та його фінансовий стан у третіх осіб, в тому числі тих, які пов`язані з ним родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками в соціальному побуті (том 2, а.с.45-оригінал).

25.11.2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору № CL-263868 від 14.02.2020 року, відповідно до якого сторони погодили змінити порядок погашення Позичальником заборгованості за Кредитним договором шляхом підписання нового Графіку платежів (Додаток №1 до цього Додаткового договору), який Позичальник зобов?язується неухильно дотримуватися, при цьому сторони погодили, що за кредитним договором встановлюється термін повернення кредиту до 13.02.2025 року. Згідно нового Графіку Позичальник зобов?язаний здійснити 52 платежі у період із 14.12.2020 по 13.02.2025 включно. Суми платежів розподіляються позивачем згідно графіку платежів за кредитним договором на погашення тіла кредиту та відсотків. Загальна сума платежів становить 55 296,63 грн., з яких тіло кредиту становить 17801,73 грн, відсотки 37494,90 грн. (том 1, а.с.119, зворот а.с.119, том 2,а.с.43, зворот а.с.43).

29.11.2021 року, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором № CL-263868 від 14.02.2020 року, АТ «Кредобанк» надіслав позичальнику досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, відповідно до змісту якої банк вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів, усунути порушення умов Кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі 23 429,87 гривень. А у випадку непогашення належної до сплати заборгованості вищевказані терміни, буде ініційоване примусове стягнення суми боргу по кредитному договору в судовому порядку або у інший спосіб, відповідно до законодавства України з покладенням на нього усіх витрат, що будуть понесені при примусовому стягненні заборгованості (том 1, а.с.29).

Вказану вимогу АТ «Кредобанк» направило за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , вказану ним в Кредитному договорі, що підтверджено описом вкладення у цінний лист з відбитком штемпеля АТ «Укрпошта», списком згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 02.12.2021 року (том 1, а.с.30-31).

Згідно рекомендованого повідомлення №0600013503904 про вручення поштового відправлення копію вищевказаної досудової вимоги вручено відповідачу під розпис 08.12.2021 року (том 1 , а.с.33).

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № CL-263868 від 14.02.2020 року станом на 31.01.2022 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 22 668,12 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту 17 604,13 грн.; заборгованості за відсотками 5063,99 грн. (том 1, а.с.34,35).

З вказаного розрахунку та виписок по особовому рахунку вбачається, що на погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотках за кредитним договором відповідачем були внесені грошові кошти в загальному розмірі 20500 грн., зокрема на погашення заборгованості за відсотками вніс 17 704,13 грн., на погашення тіла кредиту 2395,87 грн. (том 1, а.с.34-35, том. 2 а.с.50-92).

В подальшому відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 вніс кошти на погашення заборгованості за строковий період із 14.01.2022 по 13.02.2022, зокрема 08.02.2022 року,в результаті чого сума заборгованості за кредитом зменшилася (том 2, а.с.58).

Так, згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № CL-263868 від 14.02.2020 року та виписок по особовому рахунку станом заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 22182,49 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту 17 475,07 грн., заборгованості за відсотками 4676,10 грн., донараховані відсотки за лютий 2022 року - 31,12 грн. (том 2, а.с.47-49, 50-92).

Для належного виконання умов укладеного кредитного договору позичальнику необхідно було сплачувати обов`язкові щомісячні платежі за кредитом відповідно до визначеного графіку платежів.

Однак, як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості відповідач вносив кошти, що не відповідали графіку платежів, у зв?язку з чим виникла прострочена заборгованість.

Згідно висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №CE-19/117-23/4946-ЕК від 29.06.2023 року вбачається що:

Розмір заборгованості станом на 31.01.2022 позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 14.02.2020 року №CL-263868, укладеним з АТ «Кредобанк», що вказаний в позовній заяві про стягнення заборгованості від 15.02.2022 в сумі 22 668,12 грн, у т.ч. по основній сумі кредиту - 17 604, 13 грн. та 5 063,99 грн - відсотках, розрахована з урахуванням розміру процентної ставки за користування кредитом, встановленого в кредитному договорі від 14.02.2020 № CL-263868, укладеному з АТ «КРЕДОБАНК», у розмірі 65% річних.

Встановлена в ході проведення дослідження розбіжність в проведенному експертом розрахунку розміру заборгованості станом на 31.01.2022 у сумі 22 670,86 грн та зазначеною в позовній заяві розміру заборгованості станом на 31.01.2022 у сумі 22 668, 12 грн (наведено в підсумок графи 9 додатка 6 до висновку експерта) не пов`язана iз невідповідністю застосування при розрахунку заборгованості розміру процентної ставки за користування кредитом, встановленому в кредитному договорі від 14.02.2020 № CL-263868, укладеному з АТ «КРЕДОБАНК», у розмірі 65% річних.

Розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 14.02.2020 № CL-263868, укладеним з АТ «КРЕДОБАНК», у тому числі по сумі заборгованості за основною сумою кредиту та відсотках, на основі та відповідно до умов кредитного договору від 14.02.2020 № CL-263868 та додаткового договору від 25.11.2020 № 1 до кредитного договору від 14.02.2020 № CL-263868, станом на 31.01.2022 наданими документами підтверджується у загальній сумі 22 670,86 грн., у тому числі: ???за основною сумою кредиту у розмірі 17 604,13 грн.; ???за відсотками у розмірі 5 066,73 грн.

Розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором від 14.02.2020 № CL-263868, укладеним з АТ «КРЕДОБАНК», у тому числі по сумі заборгованості за основною сумою кредиту та відсотках, на основі та відповідно до умов кредитного договору від 14.02.2020 №CL-263868 та додаткового договору від 25.11.2020 № 1 до кредитного договору від 14.02.2020 №CL-263868, станом на 15.02.2022 наданими документами підтверджується у загальній сумі 22 187,76 грн., у тому числі: за основною сумою кредиту у розмірі 17 477,91 грн., ???за відсотками у розмірі 4 709,85 грн., у тому числі донарахованих відсотків у лютому 2022 -31,56 грн.

Відповідно до наданих на дослідження документів, дослідити розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № С1-263868 від 14 лютого 2020 року, укладеним з Акціонерним Товариством «КРЕДОБАНК» у тому числі по тілу кредиту та відсотках, станом на 15.07.2022 року неможливо.

Розрахунок реальної річної процентної ставки, що вказаний у п. 4.5 кредитного договору від 14.02.2020 №CL-263868, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДОБАНК», у розмірі 88,28%, не відповідає розрахунку реальної річної процентної ставки у розмірі 89,95%, що визначена відповідно до Методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживана, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (яка для банків не застосовується), затвердженої розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків від 20.07.2017 № 3238.

Розрахунок реальної річної процентної ставки, що вказаний у п. 4.5 кредитного договору від 14.02.2020 № CL-263868, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДОБАНК», у розмірі 88,28%, не відповідає розрахунку реальної річної процентної ставки у розмірі 89,95%, що визначена відповідно до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 року №49 (том 2, а.с.174б -209).

24.10.2023 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 24102023, відповідно до якого, АТ «Кредобанк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за кредитним договором № CL-263868 від 14.02.2020 року, що уклали АТ «Кредабанк» та ОСОБА_1 (том 3, а.с.14-16).

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № 24102023 реєстру прав вимоги, користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 41 513, 38 грн., яка складається із: 17 475, 07 грн.- заборгованості в частині непогашеного кредиту; 24 038, 31 грн.- заборгованості в частині несплачених відсотків за користування кредитом (том 3, а.с.17).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно вимог ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Щодо дострокового пред?явлення позову.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Отже, на правовідносини банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб з 10 червня 2017 року поширюється Закон України "Про споживче кредитування".

За змістом пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" споживач - це фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Споживчий кредит це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 11 ч. 1 статті 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Положеннями статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту,такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів,а за споживчим кредитом ,забезпеченим іпотекою, та заспоживчим кредитомна придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як встановлено судом, укладений між сторонами у цій справі кредитний договір №CL-263868 від 14.02.2020 року є споживчим, що підтверджується пунктом 2.4 наданий на поточні потреби.

29.11.2021 АТ «Кредобанк» відповідачу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № CL-263868 від 14.02.2020 року, яке повинно бути проведено протягом 30 днів з дати отримання вимоги.

Таку вимогу позивач обґрунтував посилаючись на п.п. 3.3, 6.9, 6.10 договору.

Згідно з наведеними пунктами договору сторони дійшли згоди, що банк має право припинити кредитування позичальника у випадку порушення останнім істотних умов кредитного договору, зокрема, прострочення сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) щонайменше на один календарний місяць ( п. 3.3.2); банк у цьому випадку вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника ( п. 6.9).

Відповідно до пункту 6.10 кредитного договору, позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п. 6.9 кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказані у повідомленні, протягом тридцяти календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку.

Згідно рекомендованого повідомлення №0600013503904 про вручення поштового відправлення, копію вищевказаної досудової вимоги, вручено відповідачу під розпис 08.12.2021 року (том 1 , а.с.33).

Так, у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів. Ураховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про споживче кредитування", суд приходить до висновку, що у банку виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи містять докази того, що банком було завчасно направлена вимога про дострокове повернення кредитів, а відповідачем така вимога була отримана.

Отже, оскільки відповідач отримав вимогу банку про дострокове повернення кредиту, тому банк набув відповідного права на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-263868 від 14.02.2020 року до відповідача.

Таким чином, проаналізувавши норми права та встановлені юридичні факт, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та доведеними.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем у лютому 2022 року було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим її розмір зменшився та станом на 15.02.2022 року загальний розмір заборгованості за кредитом складає 22 187,76 грн, з яких 17447,91 грн - заборгованість за основним тілом кредиту, 4709,85 грн заборгованість за відсотками, тому цей розмір заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Щодо зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 про захист прав споживача.

Відповідно до статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на момент укладення договору), кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на момент укладення договору), до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом про визнання кредитного договору №CL-263868, укладеного 14.02.2020 року недійсним, відповідач обґрунтовував свої вимоги порушенням, на його думку, позивачем його прав як споживача, оскільки умови кредитного договору є несправедливими та перед укладенням договору його з даними умовами не ознайомили.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2020 року саме позивач ініціював укладення кредитного договору з відповідачем, оформивши анкету-заяву №CL-263868 на отримання готівкового кредиту.

Відповідно до наданої позивачем заяви на укладення кредиту, позивач підтвердив, що з умовами надання кредиту, викладеними в пам?ятці клієнту ознайомлений, примірник пам?ятки отримав.

В підтвердження виконання вимог, передбачених ст.9 Закону «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на момент укладення договор у), ОСОБА_1 ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту, за змістом якого підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних позивачем умов кредитування, підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позивача, в тому числі в разі невиконання зобов`язань позивачем за таким договором, а також підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про порядок та умови повернення кредиту наданого позивачу у формі графіку платежів.

В паспорті споживчого кредиту зазначена інформація про можливість дострокового повернення кредиту та про право позивача відмовитись від кредитного договору протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених ЗУ «Про споживче кредитування».

Отже, ОСОБА_1 , як споживач кредитних послуг, відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» мав право розірвати кредитний договір протягом 14 днів з моменту його укладення, проте вказаним правом він не скористався.

Доводи відповідача з посиланням на статтю 9 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на день укладення спірного договору) щодо розміщення кредотавцем на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем не є правовою підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки підписуючи кредитний договір №CL-263868 від 14.01.2020 року відповідач підтвердив, що він до видачі кредиту ознайомився з діячими тарифами банку та правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», у яких зазначено умови відкриття , ведення, закриття поточних (карткових) рахунків; ознайомився з орієнтовною реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а також з іншою інформацією про споживчий кредит, надання якої передбачено ч.3 ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року №1734-VІІІ, до видачі кредиту, ця інформація (паспорт споживчого кредиту) надана позичальнику в письмовій (електронні) формі, встановленій додатком №1 до ЗУ «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року №1734-VІІІ.

Посилання на несправедливість окремих умов договору не тягне за собою визнання недійсним такого договору в цілому.

У разі ненадання інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтями 15, 23 Закону України «Про захист прав споживачів» не передбачено такої підстави для визнання кредитного договору недійсним, як надання/ненадання суб`єктом господарювання інформації споживачеві послуг про орієнтовну сукупну вартість кредиту, вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, тощо. У таких випадках споживач може наділятися правом на розірвання договору, правом на відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на момент укладення договору) підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 власноруч підписав кредитний договір, погодився з його умовами, з вимогою про розірвання договору до позивача чи суду не звертався, продовжував виконувати умови договору без заперечень, на момент укладення договору ОСОБА_1 так і після, не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому виконував їх, зокрема підписав паспорт споживчого кредиту, згідно якого ОСОБА_1 особистим підписом підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту , надані виходячи ізобраних ним умов кредитування. Підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз?яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, у тому числі в разі невиконання ним зобов?язань за таким договором; підписав анкету-заяву до договору, відповідно до якої шляхом підписання підтвердив, що з умовами надання кредиту, викладеними в Пам?ятці клієнта ознайомлений, примірник пам?ятки отримав та підтвердив, що інформація у цій анкеті-заяві та наданих документах є повною, вірною та актуальною на день її подання:; підписав графік платежів за кредитним договором №CL-263868 від 14.02.2020 року, у якому визначені дати платежу, суми, періодичність спалати тіла кредиту та відсотків.

Відповідач за первісним позовом був ознайомлений у письмовій формі про: суму; тип відсоткової ставки; сукупну вартість кредиту; строк, на який одержано кредит; варіанти його повернення; відповідальність, тощо.

Таким чином, при підписанні кредитного договору відповідач за первісним позовом погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов?язання щодо його виконання. В день підписання оспорюваного правочину позичальник отримав примірник кредитного договору, що дало йому додаткову можливість детально вивчити його умови.

Крім того, варто зазначити, що відповідач не відмовився від одержання кредиту та не відкликав свою згоду на укладення кредитного договору, а навпаки кредитні кошти отримав та користувався ними, хоча ЗУ «Про споживче кредитування» та п.10 кредитного договору, надавав відповідачу право відмовитися від договору впродовж 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення банку в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цього договору та сплати процентів за період із дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Вказаний договір укладено за ініціативи відповідача, при цьому останній свідомо уклав договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладения не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому тривалий час виконував його.

При укладенні договору відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 діяв свідомо і повністю розумів природу кредитного договору, свої зобов`язання за ним та обсяг своєї відповідальності.

Доводи позивача про необхідність визнання недійсним кредитного договору в цілому безпідставні, оскільки під час розгляду справи, судом не здобуто доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому, зокрема не спростовано, що при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 діяв свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодився з його умовами, визначивши характер правочину і всі його істотні умови.

Посилання на те, що умови Кредитного договору є несправедливими, банком при укладенні цього договору було порушено вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» не доведено жодним допустимим та належним доказом, окрім припущень позичальника (доказування не може грунтуватися на припущеннях).

Окрім того, безпідставним є і посилання позивача на Методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженої Розпорядженнм Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.07.2017 року № 3238, оскілик згідно п 1 Методики, ця Методика, розроблена відповідно до статей 5, 8 Закону України "Про споживче кредитування", встановлює порядок обчислення фінансовими установами (крім банків), які відповідно до закону мають право надавати споживчі кредити (далі - кредитодавець), загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Тобто до банківських установ не застосовується.

Інші доводи позивача за зустрічним позовом не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк» , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про захист прав споживачів є необгрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,352 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитом №CL-263868 від 14.02.2020 року в розмірі 22 187,76 грн. (двадцять дві тисячі сто вісімдесят сім гривень сімдесят шість копійок).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживачів, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г.Путря

Часті запитання

Який тип судового документу № 141088818 ?

Документ № 141088818 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141088818 ?

Дата ухвалення - 29.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141088818 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141088818 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141088818, Полтавський районний суд Полтавської області

Судове рішення № 141088818, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141088818 відноситься до справи № 545/689/22

Це рішення відноситься до справи № 545/689/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141088817
Наступний документ : 141088824