Рішення № 141088464, 29.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2026 р. Справа № 924/947/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до фізичної особи-підприємця Машталера Віктора Олександровича

про стягнення 181815,00 грн

встановив: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Машталера Віктора Олександровича 181815,00 грн, з яких: 167658,00 грн оплати за непоставлений товар, 3679,00 грн 3 % річних, 10478,00 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2026 задоволено клопотання представника відповідача та закрито провадження у справі №686/6945/26 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця Машталера Віктора Олександровича про стягнення 167658,00 грн за непоставлене вентиляційне обладнання, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, так як спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із здійсненням господарської діяльності і на момент спірного зобов`язання сторони мали статус фізичних осіб - підприємців.

Позивачка в обґрунтування позовних вимог повідомляє, що 24.07.2023 між нею та відповідачем був укладений усний договір купівлі-продажу вентиляційного обладнання, на виконання якого відповідач надав розрахунок №66 на суму 167658,00 грн, що був оплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції №78 від 26.07.2023. Вказує, що відповідач оплачене вентиляційне обладнання не передав, на письмову вимогу від 28.10.2025 про повернення сплачених коштів не відреагував.

Стверджує про неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення попередньої оплати за непередане вентиляційне обладнання. Як на правові підстави позову посилається на ст. ст. 625, 662, 693 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 01.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 28.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб та про розгляд справи №924/947/26 за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив (від 17.09.2026), у якому останній просить відмовити в задоволенні позову. Звертає увагу, що у позовній заяві не деталізовано умов договору, укладеного між сторонами, не зазначено, яке саме вентиляційне обладнання мало бути поставлене, за якою адресою та у який строк.

Зазначає, що сплачені кошти відповідач отримав за наявності інших обставин. Повідомляє, що 24.07.2023 між ФОП Шалохою О. А. та ТОВ "Б КОМ" в особі директора Бакалюка М. В. було укладено договір на поставку, встановлення та обслуговування кліматичного та вентиляційного обладнання за адресою: АДРЕСА_1 , на виконання якого ФОП Шалоха О. А. розраховувався за домовленістю сторін тричі: 200000,00 грн було сплачено ФОП Шалохою О. А. на користь ТОВ "Б КОМ", 167658,00 грн було перераховано на рахунок ФОП Машталер В. О. з рахунку ФОП Холодюк - Сікорської І. Г., 123739,00 грн було перераховано ФОП Шалохою О. А. на рахунок ФОП Бакалюка М. В.. Стверджує, що такі способи оплати були погоджені ФОП Шалохою О. А. та директором ТОВ "Б КОМ" у месенджері Viber, скріншоти переписки яких долучає до матеріалів справи.

Зазначає, що замовнику - ФОП Шалосі О. А. був переданий рахунок на оплату №66 від 24.07.2023 на вентиляційне обладнання на суму 167168,00 грн від постачальника ФОП Машталера В. О., який підтвердив отримання оплати 26.07.2023, після чого в період з 01.08.2023 по 27.12.2023 відвантажив необхідне обладнання. Зауважує, що перелік товару вказаний у видатковій накладній №14 від 27.12.2023. Також повідомляє, що ТОВ "Б КОМ" здійснював забір, завантаження, доставку, розвантаження, складання і монтаж товару за адресою: м. Хмельницький вул. Філатова, 10.

Вказує, що Холодюк - Сікорська І. Г., діючи недобросовісно, має намір повернути собі кошти за товар, який фактично отримано особою, яка і мала його отримати.

Позивачка у відповіді на відзив (від 21.09.2026) вважає доводи відповідача безпідставним та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог. Звертає увагу, що відповідач у відзиві не заперечує факту отримання грошових коштів в сумі 167658,00 грн, сплачених йому платіжною інструкцією №78 від 26.07.2023 року.

Вважає, що твердження відповідача про відсутність деталізації, яке саме вентиляційне обладнання мало бути поставлено відповідачем, за якою адресою та у який строк, не спростовує позовних вимог, так як відповідач до цього часу вентиляційного обладнання не поставив, та не звертався до позивачки з пропозицією отримати від відповідача вентиляційне обладнання, на оплату якого він виставив рахунок №66 від 24.07.2023. При цьому наголошує, що на письмову вимогу позивачки від 28.10.2025 щодо повернення сплаченої попередньої оплати за вентиляційне обладнання відповідач взагалі не надав будь-якої відповіді.

Вказує, що посилання відповідача на господарські відносини інших господарюючих суб`єктів між собою, зокрема ФОП Шалохи О. А., ТОВ "Б КОМ" та ФОП Бакалюка М. В. не відноситься до суті спору між позивачем та відповідачем, не підтверджує факт виконання своїх зобов`язань відповідачем перед позивачем, а тому не спростовує позовних вимог.

Покликаючись на положення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зазначає, що відповідачем не надано суду будь-якого первинного документа, який би підтверджував поставку позивачу та прийняття ним оплаченого вентиляційного обладнання.

Також, вважає безпідставними посилання відповідача на видаткову накладну №14 від 27.12.2023, як на спробу підтвердити поставку обладнання позивачу, оскільки остання не підписана позивачем, та те, що ні вентиляційне обладнання, ні зазначену видаткову накладну №14 від 27.12.2023 відповідач позивачці не передавав.

Відповідач у додаткових поясненнях (від 02.10.2026) зазначив, що між ОСОБА_2 та Холодюк - Сікорською І. Г. не існувало ні усних, ні письмових договірних зобов`язань, відповідач не знайомий з позивачкою, ніколи її не бачив та очевидно, що не мав жодних домовленостей з останньою. Стверджує, що відповідач мав правовідносини з Шалохою О. А., якому і було фактично виставлено рахунок №66, у якому не було вказано про те, що він виставлений саме на Холодюк - Сікорську І. Г., покупцем зазначена "приватна особа" без конкретизації. Вважає, що наведене свідчить про відсутність будь-яких договірних відносин між сторонами на момент перерахування коштів та про те, що Машталер В. О. не адресував конкретно позивачці вказаний рахунок. Також зазначає, що у платіжній інструкції немає посилання на вказаний рахунок, а тим паче на будь-який договір та про те, що оплату здійснено за той чи інший товар. Стверджує, що Холодюк -Сікорська І. Г. очевидно оплатила даний рахунок за домовленістю з Шалохою О. А., якому і було поставлено та встановлено обладнання, а отже може мати право вимоги лише до нього.

Вважає поведінку позивачки суперечливою та недобросовісною, оскільки вона не була зобов`язана перераховувати кошти внаслідок відсутності будь-яких договірних відносин із відповідачем, а також будь-яких інших зобов`язань, проте здійснила платіж за домовленістю з іншою особою, яка і отримала товар.

Відповідач у заяві (від 07.10.2026) повідомив про справу №924/241/26 за позовом ФОП Шалохи О. А. до ФОП Бакалюка М. В. про стягнення 123739,00 грн, в якій постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 відмовлено в задоволенні позову. На думку відповідача вказана справа пов`язана із цією справою. Посилаючись на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 у справі №924/241/26, вважає, що висновки, наведені у ній, мають значення для цієї справи, адже ними встановлено те, що Шалоха О. А. не заперечує проти здійснення ним переписки з Бакалюком М. В. та достовірності даних, зазначених у листуванні (зокрема стосовно оплати за товар, що поставлявся та встановлювався у будинку Шалохи О. А. з рахунку ФОП Холодюк Сікорської І. Г.).

Також не вважає співпадінням направлення вимог і ФОП Бакалюку М. В. (у справі №924/241/26) і ФОП Машталеру В. О. (у цій справі) в одну і ту ж дату - 28.10.2025 та аналогічного змісту після спливу близько двох років після виникнення правовідносин.

Звертає увагу, що листом від 12.05.2026, який було взято до уваги апеляційним судом, окрім іншого, ТОВ "Б КОМ" надало інформацію про те, що із замовником Шалохою О. А. було погоджено, що він може самостійно купити (оплатити) необхідні матеріали (обладнання, товар) для виконання робіт згідно специфікації. У зв`язку з чим замовнику був переданий рахунок на оплату №66 від 24.07.2023 на вентиляційне обладнання від постачальника ФОП Машталера В. О. на суму 167168,00 грн. Даний постачальник підтвердив отримання оплати 26.07.2023 після чого в період з 01.08.2023 та по 27.12.2023 відвантажив необхідне обладнання. ТОВ "Б КОМ" здійснював забір, завантаження, доставку, розвантаження, складання і монтаж даного товару за адресою м. Хмельницький вул. Філатова, 10.

Позивачка у запереченнях на заяву (від 08.10.2026) викладені відповідачем доводи у заяві від 07.10.2026 вважає безпідставними та такими, що не спростовують позовних вимог. Зазначає, що у судовій справі №924/241/26, на яку посилається відповідач, по-перше, ні позивачка, ні відповідач участі не приймали, по-друге, предметом спору є стягнення грошових коштів ФОП Шалохою О. А. з ФОП Бакалюка М. В., тобто судом розглянута справа з іншими сторонами та з іншим предметом спору, що унеможливлює застосування ст. 75 ГПК України.

З приводу встановленого постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 у справі №924/241/26 факту поставки ФОП Бакалюком М. В. вентиляційного обладнання фізичній особі Шалосі О. А. згідно рахунку на оплату №35 від 05.12.2023 та платіжної інструкції №165 від 06.12.2023 про оплату обладнання, вказує, що такий не підтверджує факт поставки відповідачем обладнання позивачці або повернення їй сплачених нею грошових коштів у цій справі.

Наголошує, що будь-яких відносин ні з ФОП Бакалюком М. В., ні з ФОП Шалохою О. А. вона не мала.

Вважає безпідставним посилання відповідача на переписку невідомих сторін у застосунку Viber, яке було додано до відзиву на позов у справі № 924/241/26. Зазначає, що з наданого витягу з переписки не вбачаються сторони цієї переписки, відсутня персоналізація сторін цієї переписки, витяг не підтверджує фактів правовідносин сторін справи, передачі обладнання, надання розпорядження позивачки передати оплачене нею обладнання будь-якій іншій особі.

Від позивачки на адресу суду надійшли додаткові пояснення (від 19.10.2026), в яких звертає увагу, що нею подана письмова вимога відповідачу та заявлений позов у суд в межах строків позовної давності. При цьому зауважує, що на подану письмову вимогу відповідач не надав будь-якої відповіді. Вказує, що строки направлення вимоги відповідачу та звернення з позовом до суду обумовлені необхідністю догляду за чоловіком, який був поранений під час виконання бойових завдань щодо захисту України.

На адресу суду від відповідача надійшла заява (від 01.10.2026), у якій просить призначити у справі №924/947/26 судову будівельно-технічну експертизу, для того, щоб з`ясувати чи було встановлено та чи знаходиться за адресою вул. Філатова, 10, м. Хмельницький вентиляційне обладнання (згідно переліку).

Позивачка у запереченнях на заяву про призначення судової будівельно-технічної експертизи (від 02.10.2026) просить відмовити у задоволенні останньої, вважає її безпідставною, такою, що не відноситься до предмета судового спору, направленою на штучне затягування розгляду справи. Наголошує, що передача обладнання від відповідача до позивача це юридичний факт, який не може бути підтверджений, або спростований висновком судової будівельно-технічної експертизи. Стверджує, що в порушення приписів ч. 2 ст. 98 ГПК України, відповідач шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи намагається підмінити юридичну подію - "факт поставки", фізичним станом - "наявність речі".

Звертає увагу, що в заяві від 01.10.2026 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи відповідач підтверджує ту обставину, що проплачене позивачкою обладнання він поставив не позивачці, а ФОП Шолосі О. А. у приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Філатова, 10, яке позивачці на праві власності не належить, вона не має до нього ніякого відношення. При цьому зауважує, що позивачка ніколи не давала жодних вказівок відповідачу щодо поставки оплаченого нею обладнання за адресою: м. Хмельницький, вул. Філатова, 10.

Розглянувши заяву (від 01.10.2026) відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд зазначає що ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається судом лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (висновки Верховного Суду викладені у постановах у справі №5015/45/11 від 23.12.2021, №902/834/20 від 14.07.2021, №917/1196/19 від 13.08.2021).

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому в силу приписів ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Оцінивши доводи відповідача щодо необхідності проведення у цій справі будівельно-технічної експертизи, а саме для з`ясування чи було встановлено та чи знаходиться за адресою вул. Філатова, 10, м. Хмельницький вентиляційне обладнання на замовлення ФОП Шолохи О. А., заперечення позивачки, зважаючи на предмет, підстави позову, суд не вбачає необхідності в спеціальний знаннях для з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у цій справі та вирішення цього спору.

Відтак, клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної не підлягає задоволенню.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

Як зазначає позивачка, між нею та фізичною особою - підприємцем Машталером Віктором Олександровичем був укладений договір купівлі-продажу вентиляційного обладнання у спрощений спосіб.

У підтвердження надає виставлений фізичною особою-підприємцем Машталером В. О. рахунок №66 від 24.07.2023 на оплату вентиляційного обладнання в кількості 1 шт. на суму 167658,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №78 від 26.07.2023 фізична особа-підприємець Холодюк-Сікорська І. Г. перерахувала на рахунок фізичної особи-підприємця Машталера В. О. 167658,00 грн із зазначенням "згідно рахунку".

Позивачка звернулася до відповідача з вимогою від 28.10.2025 (направлено відповідно до опису та накладної Укрпошти №2901100138780 від 29.10.2025), у якій, вказавши про оплату нею відповідно до платіжної інструкції №78 від 26.07.2023, виставленого відповідачем рахунку №66 від 24.07.2023 на оплату за вентиляційне обладнання на суму 167658,00 грн, зазначила про непоставку відповідачем обладнання, що потреба у обладнанні відпала та просила в порядку ст. 530 ЦК України у семиденний строк повернути сплачені грошові кошти в сумі 167658,00 грн.

Відповідачем в обґрунтування своїх доводів до матеріалів справи надано: договір №24/07/23 на поставку, встановлення та обслуговування кліматичного та вентиляційного обладнання від 24.07.2023, укладений між фізичною особою Шалохою Олександром Анатолійовичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Б КОМ"; акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2024 згідно договору №240/07/23 від 24.07.2023 на об`єкті "Монтаж системи вентиляції в будівлі за адресою: м. Хмельницький, вул. Філатова, 10 (замовник Шалоха О. А., підрядник ТОВ "Б КОМ"); відомість витрачених ресурсів витрат замовника на об`єкті "Монтаж системи вентиляції в будівлі за адресою: м. Хмельницький , вул. Філатова ,10; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2024; підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в; видаткову накладну №14 від 27.12.2023 на суму 167658,00 грн, сформовану фізичною особою-підприємцем Машталер В. О. для покупця Холодюк - Сікорської І. Г., із зазначенням підстав: усний договір, переліку обладнання, яка містить підпис постачальника, скріплений відтиском печатки та відсутність підпису покупця про отримання товару; вимоги про виконання робіт та сплату неустойки від 28.10.2025 ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Б КОМ" та до фізичної особи-підприємця Бакалюка М. В.; заяву свідка ОСОБА_4 , у якій останній вказав, що товари, зазначені у рахунку №35 від 05.12.2023 було поставлено замовнику ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та заяву свідка ОСОБА_5 , де вказано, що при виконанні робіт ТОВ "Б КОМ" по встановленню кліматичного та вентиляційного обладнання на об`єкті, за адресою: АДРЕСА_1 , використовувалися виключно матеріали надані ТОВ "Б КОМ", ФОП Бакалюком М. В. та ФОП Машталером В. О.; лист - відповідь ТОВ "Б КОМ" на адвокатський запит від 12.05.2026 вих№187 у якому, зокрема повідомлено про передання замовнику рахунок на оплату №66 від 24.07.2023 на вентиляційне обладнання від постачальника ФОП Машталера В. О. на суму 167168,00 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 27.07.2023 на суму 200000,00 грн; платіжну інструкцію №165 від 06.12.2023 на суму 123739,00 грн; рахунок на оплату №35 від 05.12.2023 на суму 123739,00 грн; копію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 у справі №924/241/26 за позовом ФОП Шалохи О. А. до ФОП Бакалюка М. В. про стягнення 123739,00 грн, якою відмовлено у позові.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги таке.

Згідно зі ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договору та інших правочинів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України)

Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачка в підтвердження своїх вимог повідомила, що їй відповідачем виставлено рахунок №66 від 24.07.2026 на оплату вентиляційного обладнання на суму 167658,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №78 від 26.07.2023 фізична особа-підприємець Холодюк - Сікорська І. Г. перерахувала на рахунок фізичної особи-підприємця Машталера В. О. 167658,00 грн із зазначенням "згідно рахунку".

У матеріалах справи наявна видаткова накладна №14 від 27.12.2023 сформована фізичною особою - підприємцем Машталер В. О. як постачальником для покупця: ОСОБА_1 на підставі усного договору в якій зазначено товар на суму 167658,00 грн. Видаткова накладна містить лише підпис, скріплений відтиском печатки постачальника, за відсутності підпису покупця.

Відтак, виставлення відповідачем рахунку №66 від 24.07.2023 на оплату вентиляційного обладнання у кількості 1 шт. на суму 167658,00 грн, перерахування позивачем відповідачу коштів у розмірі 167658,00 грн на підставі рахунку відповідно до платіжної інструкції №78 від 26.07.2023, долучена відповідачем до матеріалів справи видаткова накладна №14 від 27.12.2023, видана ФОП Машталером В. О. на ім`я Холодюк - Сікорської І. Г. на суму 167658,00 грн, спростовують аргументи відповідача про відсутність існування договірних зобов`язань між ним та ОСОБА_1 .. Окрім того, відповідач не заперечує отримання від позивачки коштів у розмірі 167658,00 грн, перерахованих відповідно до платіжної інструкції №78 від 26.07.2023.

Непереконливими є твердження відповідача, що рахунок №66 від 24.07.2023 виставлено іншій особі - ФОП Шолосі О. А., оскільки рахунок не містить такої інформації, рахунок до позовної заяви надано саме позивачкою, доказів про передачу рахунку позивачці від іншої особи, крадіжку рахунку, вчинення шахрайських дій тощо суду не подано.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

У статті 662 ЦК України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 693 ЦК України унормовано, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Як зазначалось вище, з матеріалів справи слідує, що позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку №66 від 24.07.2023 на оплату вентиляційного обладнання на суму 167658,00 грн, перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 167658,00 грн (платіжна інструкція №78 від 26.07.2023).

Однак, відповідач вентиляційне обладнання позивачу не передав, про неможливість виконання зобов`язань щодо продажу обладнання не повідомив, будь - яких доказів щодо зворотного, а саме, які б підтверджували передачу відповідачем саме позивачці, і прийняття останньою обладнання на суму 167658,00 грн суду не подано. При цьому, наявна видаткова накладна №14 від 27.12.2023, видана ФОП Машталером В. О. на ім`я Холодюк - Сікорської І. Г. на суму 167658,00 грн не підтверджує продаж товару позивачці, так як не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки не містить підпису позивачки як покупця про отримання товару.

З приводу доводів відповідача, що оплачене позивачкою обладнання поставлене ФОП Шолосі О. А., посилаючись зокрема на покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , суд вважає слушним аргументи позивачки, що остання не надавала будь - яких розпоряджень, згоди відповідачу на поставку обладнання іншій особі, а покази свідків в силу положень ч. 2 ст. 87 ГПК України не можуть підтверджувати (спростовувати) факти, які відповідно до законодавства відображаються у відповідних документах.

Так, суду не подано доказів у підтвердження існування господарських правовідносин між відповідачем та ФОП Шалохою О. А., доказів на якій підставі відповідач поставив, як він стверджує, іншій особі (ФОП Шалосі О. А.) оплачений позивачкою товар та доказів такої поставки безпосередньо іншій особі та отримання нею саме товару, який був оплачений позивачкою.

Відсутні й безспірні та беззаперечні докази щодо домовленостей оплати позивачкою відповідачу товару, який мав би бути поставлений іншій особі.

Також суд погоджується із твердженням позивачки, що господарські відносини інших господарюючих суб`єктів між собою, зокрема ФОП Шалохи О. А., ТОВ "Б КОМ" та ФОП Бакалюка М. В. не стосуються спірних правовідносин між позивачем та відповідачем та не підтверджують факту виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем.

Щодо посилань відповідача на скріншоти переписки з врахуванням висновків викладених у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 у справі №924/241/26, то з аналізу змісту останніх не вбачається достеменно про домовленості щодо здійснення оплати позивачкою товару ФОП Машталеру В. О. в рахунок ФОП Шалохи О. А., а також, що здійснення перерахунку коштів з рахунку ФОП Холодюк - Сікорської І. Г. на рахунок ФОП Машталера В. О. є одним із платежів, здійсненим на виконання договору №24/07/23 на поставку, встановлення та обслуговування кліматичного та вентиляційного обладнання від 24.07.2023, укладеного між ФОП Шалохою О. А. та ТОВ "Б КОМ". Окрім того, переписка не підтверджує безпосередньо наявність (відсутність) правовідносин між позивачкою та відповідачем, волевиявлення позивачки щодо поставки товару, перерахунку коштів за іншу особу тощо. Водночас, звертається увага, як зазначено у наведеній постанові апеляційної інстанції наведена переписка стосується Шалохи О. А. та Бакалюка М. В..

Щодо посилань відповідача на висновки викладені у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2026 у справі №924/241/26 суд з огляду на суб`єктний склад сторін у справах, відсутність встановлених обставин відносно сторін у цій справі, враховуючи предмет спору, погоджується з доводами позивачки щодо відсутності підстав для застосування положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Окрім того, звертається у вага, що в силу ст. 75 ГПК України, враховуються встановлені рішенням суду обставини, а не висновки суду.

Відтак, зважаючи на викладене, зокрема, виставлення відповідачем рахунку на оплату з зазначенням товару, поставку якого необхідно оплатити, оплата позивачем такого рахунку, свідчить про існування між сторонами відповідних домовленостей та виконання зобов`язання однією із сторін, що з огляду на ч. 5 ст. 538 ЦК України породжує необхідність виконання зустрічного зобов`язання іншою стороною (відповідачем).

Однак, відповідач обладнання позивачу у розумні строки не передав, причини неможливості виконання зобов`язань щодо продажу товару не повідомив, факт отримання коштів від позивачки не заперечив, отримані кошти за непоставлений товар не повернув, на вимогу позивачки не відреагував.

У результаті наведеного позивач має право на повернення сплачених в якості попередньої оплати коштів у розмірі 167658,00 грн. Доказів про повернення відповідачем позивачці зазначеної суми суду не подано.

Тому, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення 167658,00 грн підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права звернутись до особи, якій безпосередньо поставлено товар з вимогою щодо його оплати за наявності відповідних підстав.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3679,00 грн 3% річних, 10478,00 грн інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 виснувала, що повернення суми попередньої оплати є грошовим зобов`язанням, і на такі випадки поширюється дія положень ч.2 ст. 625 ЦК України.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Позивачем нараховано до стягнення 3679,00 грн 3% річних за період з 01.12.2025 по 24.08.2026.

З матеріалів справи вбачається направлення позивачем відповідачу рекомендованою кореспонденцією засобами поштового зв`язку 29.10.2025 вимоги від 28.10.2025, у якій зазначено про повернення у семиденний строк сплачених грошових коштів у сумі 167658,00 грн, що підтверджується описом вкладення та накладною за №2901100138780.

Судом враховується, що відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Відтак, зважаючи на нормативні строки пересилання поштових відправлень відповідач мав можливість отримати вимогу позивача 03.11.2025 (01.11.2025 - субота).

Слід зазначити, що позивачем вчинено необхідні дії щодо повідомлення відповідача повернути кошти, оскільки відправлення було здійснено на поштову адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд, перевіривши з використанням ІПС "Законодавство" розрахунок заявлених до стягнення 3 % річних, зазначає, що останні заявлені в межах допустимих нарахувань за зазначений період, тому підлягають стягненню.

Щодо стягнення 10478,00 грн інфляційних втрат за період з 01.12.2025 по 31.07.2026, то за результатами перевірки нарахувань з використанням ІПС "Законодавство", суд зазначає, що відповідні нарахування здійсненні в межах допустимих нарахувань за зазначений період, тому позовні вимоги щодо їх стягнення підлягають задоволенню.

Судом враховується визначений ст. 14 ГПК України принцип диспозитивності господарського судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Контрозрахунку 3 % річних, інфляційних втрат та доказів, які би спростовували відповідні нарахування суду не подано.

Положеннями ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно їх задоволення.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Судом зважається, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Холодюк-Сікорська Ірина Геннадіївна (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 25.10.2018 зареєстрована як фізична особа-підприємець, 25.10.2024 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця та враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справах №904/1083/18 від 13.02.2019, №910/8729/18 та №127/23144/18), відповідно до яких критерієм належності справи до господарської юрисдикції є суть правовідносин, а не лише статус сторін на момент звернення до суду, та ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.08.2026 про закриття провадження у справі №686/6945/26 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця Машталера Віктора Олександровича про стягнення 167658,00 грн за непоставлене вентиляційне обладнання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку із задоволенням позову покладаються на відповідача з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позов подано в електронній формі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 74, 86, 129, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця Машталера Віктора Олександровича про стягнення 181815,00 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Машталера Віктора Олександровича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 167658,00 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят вісім гривень 00 коп.) коштів, 3679,00 грн (три тисячі шістсот сімдесят дев`ять гривень 00 коп.) 3% річних, 10478,00 грн (десять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова