Рішення № 141088350, 30.10.2026, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
30.10.2026
Номер справи
922/1433/26
Номер документу
141088350
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/1433/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

без виклику сторін,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Куліченка Валентина Михайловича про ухвалення додаткового рішення (вх. № 25868 від 20.10.2026) по справі

за позовомФізичної особи-підприємця Куліченка Валентина Михайловича ( АДРЕСА_1 );доКомунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11);простягнення коштів у розмірі 364 685, 51 грнВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.10.2026 у справі № 922/1433/26 у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь Фізичної особи-підприємця Куліченка Валентина Михайловича заборгованість із трьох відсотків річних та інфляційних втрат за договорами № 064/2018 від 29.03.2018, № 159/2018 від 17.12.2018, № 167/2018 від 07.11.2018, № 169/2012 від 07.11.2018, № 044/2020 від 14.02.2020, а також за рішеннями господарського суду Харківської області від 11.07.2022 у справі № 922/90/22, від 06.12.2022 у справі № 922/80/22, від 22.08.2022 у справі № 922/81/22 та від 22.08.2022 у справі № 922/82/22 та судовим наказом від 29.06.2021 у справі № 922/2490/21, у сумі 364 285, 72 грн, судовий збір у розмірі у розмірі 4 371, 42 грн.

20.10.2026 від позивача надійшла заява, в якій останній просить ухвалити у справі № 922/1433/26 додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, у сумі 54 000, 00 грн (вх. № 25868). До даного клопотання додано відповідні докази, якими позивач обґрунтовує понесення вказаних судових витрат.

Ухвалою суду від 20.10.2026 заяву Фізичної особи-підприємця Куліченка Валентина Михайловича про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Вирішено заяву позивача розглядати без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.10.2026 відповідачем надано до суду заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 26292), обґрунтовуючи які, просить зменшити розмір витрат на професійну правничу адвоката, заявлених позивачем до стягнення, до 10 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Ст. 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні 15.10.2026 представник позивача зазначив, що докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про ухвалення додаткового рішення подана до господарського суду через систему «Електронний Суд» в межах встановленого законодавством строку.

У заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що загальний розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи, становить 54 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 1, 26, 27, 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем - ФО-П Куліченком В.М. та Адвокатським бюро Євгенія Терпелюка підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги № 18/06/2021-1 від 18 червня 2021 року та додатковою угодою до нього від 31 грудня 2023 року, якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2027 року.

Представництво інтересів позивача здійснюється адвокатським бюро в особі адвоката Терпелюка Євгенія Володимировича згідно ордеру серії АХ № 1045393 від 18 червня 2021 року на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1821 від 16 жовтня 2012 року, виданого Харківською обласною КДКА згідно рішення № 16 від 16 жовтня 2012 року.

Кінцевий розрахунок витрат позивача на правову допомогу з урахуванням витраченого часу та порядку обчислення гонорару (форми винагороди адвоката), затвердженого 31 грудня 2023 року додатком № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги № 18/06/2021-1 від 18.06.2021, у вигляді погодинної оплати в розмірі 4 000,00 грн за годину, складає 54 000, 00 грн, що підтверджується описом наданих послуг, рахунками на оплату № 1045393/26-01 від 21 квітня 2026 року та № 1045393/26-03 від 19 жовтня 2026 року, а також актами приймання-передачі наданих послуг № 1045393/26-01 від 21 квітня 2026 року та № 1045393/26-03 від 19 жовтня 2026 року.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 1045393/26-01 від 21 квітня 2026 року позивачеві в період з 01 березня 2026 року по 21 квітня 2026 року надані наступні послуги:

1. Аналіз стану виконання зобов`язань сторін за договорами на виконання вишукувальних робіт (послуг) №№ 064/2018 від 29.03.2018, 159/2018 від 17.12.2018, 167/2018 від 07.11.2018, 169/2012 від 07.11.2018, 044/2020 від 14.02.2020: збір, аналіз та формування письмових доказів, а саме договорів, додатків до них, актів виконаних робіт, іншої первинної бухгалтерської документації за договорами, банківських виписок, платіжних доручень (3 години) вартістю 12 000,00 грн;

2. Аналіз стану виконання зобов`язань за рішеннями господарського суду Харківської області від 11.07.2022 у справі № 922/90/22, від 06.12.2022 у справі № 922/80/22, від 22.08.2022 у справі № 922/81/22 та від 22.08.2022 у справі № 922/82/22 та судовим наказом від 29.06.2021 у справі № 922/2490/21 (1 година) вартістю 4 000, 00 грн;

3. Перевірка через АСВП та Реєстр боржників виконавчих проваджень № 70658248, 71162531, 70667278, 75244178, 70658530 (0,5 години) вартістю 2 000, 00 грн;

4. Розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних витрат за Договорами на виконання вишукувальних робіт (послуг) №№ 064/2018 від 29.03.2018, 159/2018 від 17.12.2018, 167/2018 від 07.11.2018, 169/2012 від 07.11.2018, 044/2020 від 14.02.2020 та рішеннями господарського суду Харківської області від 11.07.2022 у справі № 922/90/22, від 06.12.2022 у справі № 922/80/22, від 22.08.2022 у справі № 922/81/22 та від 22.08.2022 у справі № 922/82/22 та судовим наказом від 29.06.2021 у справі № 922/2490/21 (3 години) вартістю 12 000, 00 грн;

5. Аналіз законодавства та релевантної судової практики Верховного Суду (2 години) вартістю 8 000, 00 грн;

6. Підготовка тексту позовної заяви, сканування та завантаження письмових доказів для подачі через функціонал ЄСІТС (0,5 години) вартістю 2 000, 00 грн.

Заявник вказує, що надані з 01 березня 2026 року по 21 квітня 2026 року послуги у сумі 40 000, 00 грн є виконаними та оплаченими згідно платіжної інструкції № 9 від 21 квітня 2026 року. Крім того, у зв`язку із тим, що ухвалою суду першої інстанції від 15 червня 2026 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження позивачем понесені додаткові витрати, пов`язані із наданням йому професійної правничої допомоги.

Так, згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 1045393/26-03 від 19 жовтня 2026 року позивачеві в період з 21 квітня 2026 року по 19 жовтня 2026 року надані наступні послуги:

1. Забезпечення представництва у судових засіданнях 24.06.2026, 19.08.2026, 03.09.2026, 16.09.20206, 22.09.2026 та 15.10.2026 (0,5 години за кожне судове засідання з урахуванням часу очікування усього 3 години), вартістю 12 000, 00 грн

2. Підготовка додаткових пояснень та уточнюючого розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконаними відповідачем договірними та позадоговірними зобов`язаннями з урахуванням наданої відповідачем інформації щодо стягнутих сум у виконавчих провадженнях, наданої відповідачем (0,5 години), вартістю 2 000, 00 грн.

Отже, загальна вартість фактично наданих позивачу в період з 01 березня 2026 року по 19 жовтня 2026 року послуг становить 54 000, 00 грн та входить в суму оплати згідно договору про надання правової допомоги № 18/06/2021-1 від 18.06.2021.

Вказані акти підписано без зауважень сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинились.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України щодо співмірності, господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як вже вказувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд також погоджується з запереченнями відповідача, та зазначає наступне.

Так, в акті наданих послуг описані узагальнено як комплекс дій, що охоплює аналіз документів, формування правової позиції, опрацювання нормативної бази, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів позивача у суді.

При цьому, суд зазначає, що послуги: аналіз стану виконання зобов`язань за рішеннями Господарського суду Харківської області від 11.07.2022 у справі № 922/90/22, від 06.12.2022 у справі № 922/80/22, від 22.08.2022 у справі № 922/81/22 та від 22.08.2022 у справі № 922/82/22 та судовим наказом від 29.06.2021 у справі № 922/2490/21, аналіз законодавства та релевантної судової практики Верховного Суду, підготовка тексту позовної заяви, сканування та завантаження письмових доказів для подачі через функціонал ЄСІТС, охоплюється послугою підготовки позову, у зв`язку з чим, суд вважає, що адвокатом помилково було визначено такі послуги, як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки та подання позову.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду № 922/1964/21 від 16.11.2022.

Суд зауважує, що значна частина описаних в акті дій є взаємопов`язаними етапами підготовки одного позову. При цьому, сканування заяви, сканування та завантаження письмових доказів для подачі через ЄСІТС мають переважно технічний характер, не пов`язані зі значною правовою складністю та, з урахуванням обсягу поданих матеріалів і використання електронних засобів подання документів, не потребують заявленого часу.

Також, слід зауважити, що відповідно до п. 1.1 акту, представник позивача оцінює аналіз стану виконання зобов`язань сторін за договорами № 064/2018, 159/2018,167/2018, 169/2012, 044/2020, збір, аналіз та формування письмових доказів, додатків до них, актів виконаних робіт, іншої первинної бухгалтерської документації за договорами, банківських виписок, платіжних доручень - 3 години вартістю 12 000, 00 грн. Водночас необхідно зазначити, що адвокат Терпелюк Є.В. вже раніше представляв інтереси позивача у справах № 922/90/22, № 922/80/22, № 922/81/22, № 922/82/22, здійснював збір, аналіз та формування відповідних письмових доказів і, відповідно, був обізнаний з їх змістом та обставинами справ, а, отже аналіз та формування письмових доказів в даній справі, первинної бухгалтерської документації, не потребувало значного навантаження та зусиль адвоката.

Щодо розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних витрат за договорами № 064/2018, 159/2018,167/2018, 169/2012, 044/2020 та рішеннями Господарського суду у справах № 922/90/22, № 922/80/22, № 922/81/22, № 922/82/22 та судовим наказом № 922/2490/21, на який адвокатом витрачено 3 години, вартістю 12 000, 00 грн, слід зазначити, що такий розрахунок фактично здійснюється шляхом використання загальнодоступних онлайн-калькуляторів, та, на переконання суду, не потребує витрачання визначеної в акті кількості часу на його здійснення. При цьому, слід зазначити, що неврахування адвокатом оплат КП «Харківські теплові мережі» за виконавчими провадженнями під час здійснення розрахунку заявленої до стягнення з відповідача заборгованості і призвело до відмови судом в частині заявлених позовних вимог та часткового задоволення позову.

Також суд вважає, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Таким чином, спір по справі № 922/1433/26 не є спором з високим рівнем складності та не потребує вивчення нових доказів та збором доказів. Отже, аналіз законодавства та релевантної судової практики Верховного Суду, яке оцінено адвокатом вартістю 8 000, 00 грн, призводить до завищення розміру заявлених витрат на правничу допомогу і в цій частині.

Слід зазначити, що встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

Так, суд вважає за необхідне наголосити, що Касаційний господарський суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 873/96/22 розмежував право сторін договору самостійно визначити порядок обчислення гонорару і питання про те, яка частина цього гонорару може бути компенсована процесуальним опонентом. Для другого питання значення мають не лише умови договору і платіжні документи, а й фактичний обсяг наданої допомоги, складність виконаної роботи, витрачений адвокатом час, необхідність відповідних дій для розгляду конкретної справи та загальна розумність заявленого розміру.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 також виходила з того, що факт понесення витрат і питання про їх покладення на іншу сторону є різними етапами оцінки. Навіть підтверджені договором та оплатою витрати не стають автоматично такими, що мають бути відшкодовані у повному обсязі. При їх розподілі суд повинен оцінити зв`язок витрат з розглядом справи, їх необхідність, обґрунтованість і пропорційність предмету спору.

Отже, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що заявником не доведено особливої складності окремих правових питань, яка вимагала б такого обсягу витрат, ані значного масиву додаткових процесуальних документів, ані необхідності опрацювання нового значного обсягу доказів у ході підготовки до розгляду та в процесі розгляду даного спору.

Підсумовуючи викладене, на переконання суду, позивачем не доведено співмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі та її обґрунтованості фактично виконаним діям адвоката.

З огляду на викладене, виходячи з критеріїв співмірності, необхідності та обґрунтованості витрат на професійну правову допомогу, а також дотримання балансу інтересів обох сторін, враховуючи, що у задоволенні позову було відмовлено частково, суд зазначає, що розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в господарському суді, що підлягає стягненню з відповідача на користь Фізичної особи-підприємця Куліченка В.М. - є сума 20 000, 00 грн.

З огляду на зазначене, заява Фізичної особи-підприємця Куліченка В.М. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного та керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-242, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Куліченка Валентина Михайловича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 25868 від 20.10.2026) - відмовити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) на користь Фізичної особи-підприємця Куліченка Валентина Михайловича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у зв`язку із розглядом справи у розмірі 20 000, 00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, додаткове рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 30.10.2026

Суддя Р.М. Аюпова справа № 922/1433/26

Часті запитання

Який тип судового документу № 141088350 ?

Документ № 141088350 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141088350 ?

Дата ухвалення - 30.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141088350 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141088350 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141088350, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 141088350, Господарський суд Харківської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 141088350 відноситься до справи № 922/1433/26

Це рішення відноситься до справи № 922/1433/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141088347
Наступний документ : 141088352