Ухвала суду № 141088229, 29.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2026м. СумиСправа № 920/465/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши заяву Сумського обласного центру зайнятості (вх. №4627 від 15.10.2026) про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №920/465/24 за позовом Сумського обласного центру зайнятості (м-н. Незалежності, буд. 3-1, м. Суми, 40030) в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Степана Бандери, буд. 45, м. Суми, 40009) до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009) про стягнення 8838 грн 70 коп.,

УСТАНОВИВ:

Рішенням від 01.07.2024 Господарський суд Сумської області позов задовольнив повністю; стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості 8838 грн 70 коп. завданої шкоди, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

12.08.2024 на виконання рішення від 01.07.2024 Господарський суд Сумської області видав відповідний наказ.

06.10.2026 позивач подав заяву (вх. № 4627 від 15.10.2026), у якій просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2024 у справі № 920/465/24 протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач добровільно рішення суду у справі № 920/465/24 не виконує. 24.09.2024 позивач звернувся до Державної казначейської служби України із заявою про безспірне списання коштів згідно з наказом Господарського суду Сумської області від 12.08.2024 у справі № 920/465/24. Державна казначейська служба України листом від 09.10.2024 направила заяву позивача разом із оригіналом наказу у справі № 920/465/24 до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області. 18.10.2024 казначейство повідомило стягувача листом про прийняття виконавчого документа до виконання та опрацювання Головним управлінням Казначейства з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. 02.09.2026 казначейство листом повідомило стягувача про неможливість виконання судового рішення у справі № 920/465/24 відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Свою позицію казначейство обґрунтувало тим, що боржник не обслуговується за видатками в органах Казначейства Сумської області, а також статусом стягувача як державної установи, на яку, на думку казначейства, не поширюється дія зазначеного Закону. Крім того, у листі зазначено, що боржник відмовляється виконувати виконавчий документ у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 345-1 ГПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.

Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Згідно зі ст. 345-2 ГПК України суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 345-4 цього Кодексу.

Робота Господарського суду Сумської області була тимчасово унеможливлена до 12.10.2026 через пошкодження будівлі внаслідок ворожого авіаудару 26.09.2026. У період з 15.10.2026 до 19.10.2026 суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою від 20.10.2026 господарський суд прийняв заяву Сумського обласного центру зайнятості (вх. №4627 від 15.10.2026) про зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду у справі № 920/465/24 до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Принцип обов`язковості судового рішення закріплений також у статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Суд зазначає, що рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2024 у справі № 920/465/24 набрало законної сили 25.07.2024.

Наказ Господарського суду Сумської області від 12.08.2024 по справі №920/465/24 про примусове виконання рішення суду прийнятий до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області, що підтверджується інформацією у листі Головного управління від 06.02.2025.

На неодноразові звернення Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області щодо виконання рішення суду у добровільному порядку (листи від 17.10.2024, 18.11.2024, 06.12.2024, 06.01.2025) боржник рішення суду не виконав.

Підставою для невиконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вказує відсутність окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду та відсутність рахунків для здійснення безспірного списання коштів (листи від 04.11.2024, 29.11.2024, 06.12.2024, 02.01.2025, 15.01.2025).

Вказані обставини свідчать, що протягом більше двох років рішення суду не виконується боржником.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 345-1 ГПК України умовою для зобов`язання боржника, яким є орган державної влади, що не виконав рішення суду, подати звіт про виконання судового рішення, є відкриття виконавчого провадження.

Водночас, відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

За змістом частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація (далі за термінологією цього Закону "державне підприємство"), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

У статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зазначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ № 845 від 03.08.2011, виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюється на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, виконавче провадження в розумінні та термінології Закону України "Про виконавче провадження", зважаючи на встановлення законодавством безальтернативного іншого способу виконання рішення про стягнення з органів державної влади, в такому випадку не може бути відкрито.

Умови частини 4 ст. 345-1 ГПК України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання боржника - орган державної влади подати звіт про виконання судового рішення саме за умови відкриття виконавчого провадження, враховуючи положення ст. 6 Закону України Про виконавче провадження, є абсолютно невиконуваними, оскільки, у разі коли стягнення відбувається з державного органу, орган державної виконавчої служби виконавче провадження не відкриває в силу Закону.

Враховуючи, що боржником є орган державної влади, а інший, аніж передбачений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" порядок виконання рішення застосувати неможливо, право Центру зайнятості як стягувача на доступ до правосуддя було б обмежене у разі неможливості звернутися до суду із заявою про зобов`язання боржника подати звіт про виконання рішення суду.

З урахуванням викладених обставин, керуючись частиною четвертою статті 345-1 ГПК України, з огляду на підтверджене матеріалами справи існування всіх умов, необхідних для можливості практичної реалізації вказаної норми, якою регламентовано застосування судового контролю, суд задовольняє заяву Сумського обласного центру зайнятості (вх. №4627 від 15.10.2026) про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2024 у справі № 920/465/24 протягом 30 днів з дня отримання ухвали суду.

Суд зауважує, що встановлення судового контролю не порушує прав боржника, не покладає на нього нових матеріально-правових обов`язків та не змінює змісту судового рішення. Такий захід має виключно процесуальний характер і спрямований на забезпечення належного виконання вже існуючого обов`язку. Водночас відмова у застосуванні цього механізму за наявності передбачених законом умов створювала б ризик перетворення судового рішення на декларативний акт, що суперечить принципу верховенства права.

Зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення не є санкцією, має виключно контрольний характер і спрямоване на забезпечення прозорості та підзвітності виконання рішення. Враховуючи статус боржника та тривалість невиконання судового рішення, такий захід є пропорційним, розумним та необхідним.

Керуючись ст. 234, 235, 345-1, 345-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Сумського обласного центру зайнятості (вх. №4627 від 15.10.2026) про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання судового рішення у справі №920/465/24 задовольнити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2024 у справі № 920/465/24 протягом 30 днів з дня отримання ухвали суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 345-4 цього Кодексу.

Ухвала підписана суддею 30.10.2026.

СуддяД.В. Вдовенко