Рішення № 141087437, 30.10.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 585/998/26

Провадження №2/524/4498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області звернулося ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 12 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71123991, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер її мобільного телефону.

За умовами вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 11.10.2025 року, зі сплатою процентів в розмірі 0,25% на день (фіксована процентна ставка) та комісії за надання позики у розмірі 15% від суми позики, що складає 750,00 грн. За понадстрокове користування позикою діяла процентна ставка 4% в день та пеня у розмірі 4% в день. Орієнтовна загальна вартість позики становила 6125,00 грн.

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 6756746, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер її мобільного телефону.

За умовами вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів, тобто до 10.09.2026 року, зі сплатою процентів в розмірі 0,998% на день (фіксована денна процентна ставка), зі сплатою процентів кожні 30 днів та комісії за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми кредиту, що складає 862,50 грн.

Факт перерахування відповідачу коштів позивач підтвердив відповідними довідками.

16 грудня 2025 року позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту за договором від 12.09.2025 року.

Позивач вказав, що відповідач має непогашену заборгованість: - за кредитним договором від 12.09.2025 року у загальному розмірі 15 372,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 375,00 грн. заборгованість за процентами, 750,00 грн. заборгованість за комісією та 9247,50 грн. пеня; - за кредитним договором від 16.09.2025 року у загальному розмірі 20 185,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 4322,50 грн. заборгованість за процентами, 862,50 грн. заборгованість за комісією та 10 000,00 грн. пеня. Всього загальний розмір заборгованості за договорами складає 35 557,50 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 4500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Одночасно позивач просив витребувати докази у АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О. від 17 березня 2026 року справу передано до Автозаводського районного суду м. Кременчука за підсудністю. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від17 квітня 2026 року визначено головуючим суддю Нестеренка С.Г.

Ухвалою судді від 05 травня 2026 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, третю особу, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року витребувано від АТ КБ «Приватбанк» письмові докази по справі.

Відповідач не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

12 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 71123991, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора 28326, який був надісланий на номер її мобільного телефону.

За умовами вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 11.10.2025 року, зі сплатою процентів в розмірі 0,25% на день (фіксована процентна ставка) та комісії за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 750,00 грн. За понадстрокове користування кредитом діяла процентна ставка 4% в день та пеня у розмірі 4% в день. Орієнтовна загальна вартість кредиту становила 6125,00 грн.

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 6756746, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора 326358, який був надісланий на номер її мобільного телефону.

За умовами вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів, тобто до 10.09.2026 року, зі сплатою процентів в розмірі 0,95% на день (фіксована процентна ставка) та комісії за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми кредиту, що складає 862,50 грн.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн. та 5000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів 12.09.2025 року та 16.09.2025 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 …1920, що постає із листа ТОВ «Європейська платіжна система» від 19.01.2026 року. Доказів зворотного матеріали справи не містять та такі не були надані відповідачем.

Крім того, факт отримання кошів підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2026 року за яким, банком на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку були зараховані грошові кошти, що постає з виписки по рахунку.

Із розрахунків заборгованості постає, що борг відповідача за договорами складає: - за кредитним договором від 12.09.2025 року у загальному розмірі 15 372,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 375,00 грн. заборгованість за процентами, 750,00 грн. заборгованість за комісією та 9247,50 грн. пеня; - за кредитним договором від 16.09.2025 року у загальному розмірі 20 185,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 4322,50 грн. заборгованість за процентами, 862,50 грн. заборгованість за комісією та 10 000,00 грн. пеня. Всього загальний розмір заборгованості за договорами складає 35 557,50 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи та наявних у справі договорів, такі договори були підписані відповідачем електронним підписом одноразовими ідентифікаторами, що були направлений їй у смс-повідомленні на мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договорів із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договори саме такого змісту, відповідач погодилася з їх умовами та правилами, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договорів вимогам законодавства без їх обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договорами виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договорами.

Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку кошти не повернула. Суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитними договорами за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 5000,00 грн. за договором від 12.09.2025 року та 5000,00 грн. за договором від 16.09.2025 року - є обґрунтованими.

Проте, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За умовами договору від 12.09.2025 року строк користування кредитом становив до 11.10.2025 року.

Із розрахунку заборгованості суд вбачає, що проценти за договором були нараховані позивачем по 11.10.2025 року включно, тобто в межах строку кредитування, борг за процентами складає 375,00 грн., який слід стягнути з відповідача.

За умовами договору від 16.09.2025 року строк користування кредитом становив до 10.09.2026 року.

Із розрахунку заборгованості суд вбачає, що проценти за договором були нараховані позивачем по 15.12.2025 року включно, тобто в межах строку кредитування, борг за процентами складає 4322,50 грн., який слід стягнути з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за договорами у розмірі 750,00 грн. та 862,50 грн., суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

У пункті 2.2.4. договору від 12.09.2025 року зазначено розмір комісії, пов`язаної із наданням позики у розмірі 15% (фіксована) від суми позики, що у грошовому виразі складає 750,00 грн.

У п. 2.2.8. договору від 16.09.2025 року зазначено розмір комісії, пов`язаної із наданням позики у розмірі 17,25% (фіксована) від суми позики, що у грошовому виразі складає 862,50 грн.

Умови укладених між сторонами договорів кредиту щодо розміру та порядку сплати комісії не суперечать ЗУ «Про споживче кредитування».

Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії за надання кредиту, так і в подальшому нараховувати її споживачам. Відповідач з цим погодився, жодних заперечень не виказував та уклав договір позики, на визначених умовах, в тому числі і зі сплатою комісії, а отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 9247,50 грн. та 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пеня нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, тому вона підлягає списанню кредитодавцем, а отже у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: - за кредитним договором від 12.09.2025 року у загальному розмірі 6125,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом, 375,00 грн. заборгованість за процентами та 750,00 грн. заборгованість за комісією; - за кредитним договором від 16.09.2025 року у загальному розмірі 10 185,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом, 4322,50 грн. заборгованість за процентами та 862,50 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позов судом задоволено у розмірі 16 310,00 грн., що становить 45,87% від заявленого розміру 35 557,50 грн.

Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог у розмірі 45,87%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1221,24 грн. (45,87% від 2662,40).

Вирішуючи питання щодо витрат професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 року, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», копію витягу з акту № 4-МК від 05.02.2026 року про приймання-передачу правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи часткове задоволення судом позову на 45,87%, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2064,15 грн. (45,87% від 4500,00).

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість: - за договором про надання коштів у кредит № 71123991 від 12.09.2025 року у загальному розмірі 6125,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом, 375,00 грн. заборгованість за процентами та 750,00 грн. заборгованість за комісією; - за договором кредитної лінії № 6756746 від 16.09.2025 року у загальному розмірі 10 185,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом, 4322,50 грн. заборгованість за процентами та 862,50 грн. заборгованість за комісією, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1221,24 грн. та 2064,15 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Позивач: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ: 39861924, м. Київ, площа Арсенальна, буд. № 1-Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 30 жовтня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: