Ухвала суду № 141087208, 30.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2780/26

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув заяву ОСОБА_1 (вх.№10106 від 30.10.2026) про забезпечення позову у справі № 911/2780/26

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до ОСОБА_2

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВТОРЕНЕРГОРЕСУРС»

08637, Київська область, Васильківський район, сільрада Погребівська, комплекс будівель та споруд № 1, код ЄДРПОУ 32700507

про стягнення коштів, що виплачені в рахунок завдатку за частку в статутному капіталі товариства

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №12175 від 14.09.2026) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, що виплачені в рахунок завдатку за частку в статутному капіталі товариства.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 163, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлено їх невідповідність вимогам пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2 частини 1, частини 7 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2026 позовну заяву (вх. №12175 від 14.09.2026) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, що виплачені в рахунок завдатку за частку в статутному капіталі товариства залишено без руху та зобов`язано позивача усунути недоліки позову.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява (вх. №18456/26 від 12.10.2026), відповідно до якої позивачем усунуті недоліки позову.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем у позовній заяві заявлено про необхідність залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВТОРЕНЕРГОРЕСУРС» (08637, Київська область, Васильківський район, сільрада Погребівська, комплекс будівель та споруд № 1, код ЄДРПОУ 32700507) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Відповідно до частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 10.11.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір, за умовами якого відповідач зобов`язався у майбутньому, при настанні визначених договором обставин, відчужити на користь позивача частку (частину частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВТОРЕНЕРГОРЕСУРС», а позивач зобов`язався прийняти таку частку та сплатити її вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо відчуження зазначеної частки та виникненням, на думку позивача, у відповідача обов`язку повернути отриманий завдаток у подвійному розмірі. При цьому, позивач посилається, зокрема, на набуття відповідачем 28.11.2025 статусу учасника Товариства з часткою у розмірі 17,68 % його статутного капіталу, а також на подальше відчуження відповідачем частини належної йому частки іншим особам.

Отже, при розгляді цієї справи судом підлягатимуть встановленню та оцінці обставини щодо належності відповідачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВТОРЕНЕРГОРЕСУРС», моменту набуття ним корпоративних прав, можливості та обов`язку відчуження відповідної частки позивачу, а також обставини подальшого розпорядження відповідачем цією часткою. З огляду на те, що наведені обставини безпосередньо стосуються складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВТОРЕНЕРГОРЕСУРС», належності та руху часток у його статутному капіталі, а висновки суду щодо цих обставин можуть вплинути на права та обов`язки Товариства у корпоративних правовідносинах з відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВТОРЕНЕРГОРЕСУРС» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2026 прийнято позовну заяву (вх. №12175 від 14.09.2026) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, що виплачені в рахунок завдатку за частку в статутному капіталі товариства до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2780/26 за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання суду на 24.11.2026 о 16:20, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВТОРЕНЕРГОРЕСУРС» (08637, Київська область, Васильківський район, сільрада Погребівська, комплекс будівель та споруд № 1, код ЄДРПОУ 32700507).

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (вх.№10106 від 30.10.2026).

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№10106 від 30.10.2026) суд дійшов таких висновків.

За змістом заяви позивач заявляє про накладення арешту на:

- 1/2 частку квартири загальною площею 53,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3251291280000;

- 1/2 частку квартири загальною площею 79,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3235726080000;

- 1/2 частку квартири загальною площею 50,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3235678680000;

- 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 4,7435 га, кадастровий номер 3222483600:06:008:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3235704332224.

Позивач посилається на те, що відповідач не виконав зобов`язання за договором від 10.11.2023, а після обізнаності про пред`явлений позов може відчужити належне йому майно, що, на переконання заявника, ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заявник також зазначає, що, за інформацією зі слів інших учасників Товариства, відповідач вживає заходів щодо відчуження корпоративної частки третім особам.

Згідно із позовною заявою, до стягнення у справі пред`явлено 100000,00 доларів США подвоєного завдатку та 2104,11 доларів США трьох процентів річних, усього 102104,11 доларів США, що позивач визначає еквівалентним 4558560,52 грн.

Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частиною третьою цієї статті передбачено можливість застосування судом кількох заходів забезпечення позову, а частиною четвертою встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Відповідно до статті 86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 (пункти 23, 24, 26 28) зазначила, що у спорі про стягнення грошових коштів можливість відповідача відчужити належне йому майно не потребує доказування як очевидна обставина; арешт нерухомого майна може бути належним заходом забезпечення грошових вимог. Разом з тим при визначенні конкретного обсягу арешту необхідно дотримуватися принципу співмірності із заявленими вимогами.

Верховний Суд у постанові від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23 (пункти 5.31 5.33) погодився з висновком про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки за відсутності даних про вартість земельних ділянок неможливо було встановити співмірність накладення арешту на ці об`єкти із заявленими майновими вимогами. Водночас Верховний Суд визнав помилковим покладення на заявника обов`язку доводити конкретні дії, спрямовані на можливе відчуження майна, як самостійну передумову забезпечення позову.

Таким чином, сам по собі майновий характер позовних вимог допускає забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача, однак не звільняє суд від перевірки співмірності обраного заявником обсягу забезпечення, необхідності обмеження права розпорядження кожним із зазначених об`єктів та додержання балансу інтересів сторін.

Як вбачається з інформаційної довідки № 500164560 від 29.10.2026, ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частці у праві власності на кожен з чотирьох об`єктів нерухомості, зазначених у заяві про забезпечення позову. Разом із тим вказана інформаційна довідка містить дані щодо речових прав на майно, але не містить відомостей про вартість належних відповідачу часток.

Судом встановлено, що до заяви не додано звітів про оцінку або інших доказів, які б давали змогу визначити вартість кожної з часток нерухомого майна, на які позивач просить накласти арешт. Водночас у заяві відсутній обґрунтований розрахунок співвідношення вартості цих часток із заявленою сумою позовних вимог 4558560,52 грн.

За відсутності таких відомостей неможливо встановити, чи не перевищуватиме сукупна вартість часток трьох квартир і земельної ділянки розміру вимог позивача та чи не становитиме одночасне обмеження права розпорядження всіма зазначеними об`єктами надмірного втручання в майнові права відповідача. Так само відсутні дані для висновку про співмірність арешту будь-якого одного з наведених об`єктів окремо або меншої сукупності таких об`єктів.

Суд враховує, що вказані заходи стосуються окремих часток у праві спільної власності на об`єкти різного виду, площі та місцезнаходження, і тому оцінка співмірності не може ґрунтуватися виключно на факті належності відповідачу відповідних речових прав. При цьому припущення суду про можливу ринкову вартість майна не можуть замінити доказів, яких заявником не надано.

Зазначені обставини свідчать про те, що заявником не обґрунтовано необхідність накладення арешту одночасно на всі чотири об`єкти та не доведено відповідність запропонованого ним обсягу обмеження майнових прав розміру заявлених позовних вимог. Посилання на те, що під час примусового виконання рішення стягнення здійснюватиметься лише в межах суми боргу, не усуває вимоги закону про співмірність саме заходів забезпечення позову на стадії їх застосування.

Крім того, позивач у різних частинах заяви зазначає дві суми грошових вимог у гривневому еквіваленті: 4558560,52 грн та 4413860,39 грн. Така розбіжність не є самостійною підставою для відмови, однак не усуває встановленої невизначеності щодо співвідношення заявлених заходів забезпечення із ціною позову.

Суд також враховує, що наведені позивачем відомості щодо можливого відчуження відповідачем частки в статутному капіталі Товариства не стосуються безпосередньо запропонованого арешту часток у праві власності на квартири та земельну ділянку. Разом з тим суд не ставить відмову в забезпеченні позову в залежність виключно від відсутності доказів підготовки відчуження майна, оскільки такий підхід не відповідав би наведеним висновкам Верховного Суду.

Також суд погоджується з позицією, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" про те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу та, з огляду на те, що спірні заходи забезпечення позову полягають в арешті часток у праві спільної власності на об`єкти різного виду, судом враховано, що вжиття таких заходів може суттєво вплинути на права та охоронювані законом інтереси співвласників, які не є учасниками даного судового процесу та спірних правовідносин сторін, отже, вжиття таких заходів забезпечення позову є неспівмірним збалансованості інтересів позивача та осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем запропоновано зустрічне забезпечення в орієнтовному розмірі 1000,00 грн. Однак така пропозиція не замінює обґрунтування співмірності заходів забезпечення позову. З урахуванням висновку про відмову в забезпеченні позову необхідності у вирішенні питання про зустрічне забезпечення немає.

За результатами оцінки доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову та поданих ним матеріалів суд дійшов висновку, що позивачем не доведено співмірності одночасного накладення арешту на належні відповідачу частки у праві власності на три квартири та земельну ділянку із заявленими грошовими вимогами та зі збалансованістю інтересів позивача та осіб, що не є учасниками даного судового процесу, у зв`язку з чим відсутні достатні підстави для застосування запропонованих заходів забезпечення позову.

При цьому питання про наявність підстав для стягнення подвоєного завдатку та трьох процентів річних не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, оскільки відповідні обставини підлягають оцінці при розгляді справи по суті.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки заявником не доведено співмірності заявлених заходів забезпечення позову з позовними вимогами та збалансованістю інтересів позивача та осіб, що не є учасниками даного судового процесу, у зв`язку з чим відсутні достатні підстави для застосування запропонованих заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 74, 86, 136, 137, 139, 140, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову (вх.№10106 від 30.10.2026) у справі № 911/2780/26 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 30.10.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів після підписання.

Суддя С.О. Саванчук