Ухвала суду № 141087170, 30.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2702/26

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області

14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Реміснича, будинок 11, код ЄДРПОУ 43143966

до

1) Державного підприємства "Чайка"

08330, Київська область, Бориспільський район, село Дударків, вулиця Гоголя, будинок 62-А, код ЄДРПОУ 31245250

2) ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про зобов`язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№651/26 від 07.09.2026) Головного управління ДПС у Чернігівській області до Державного підприємства «Чайка» та ОСОБА_1 про зобов`язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю податкового боргу, облікованого за філією "Чемер" Державного підприємства "Чайка", та нерозглядом заяви позивача від 02.07.2026 про визнання кредиторських вимог.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частини 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлено недоліки, які перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Пунктом 5 частини 3 цієї статті передбачено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують ці обставини, та правових підстав позову.

У вступній частині позовної заяви другим відповідачем визначено ОСОБА_1 як голову комісії з припинення Державного підприємства "Чайка". Водночас, у прохальній частині сформульовано вимоги до ліквідаційної комісії підприємства, без визначення змісту позовних вимог до ОСОБА_1 як окремого відповідача. Із заяви не вбачається, чи пред`явлено вимоги до цієї фізичної особи самостійно, чи її зазначено виключно як особу, яка діє від імені підприємства.

Крім того, з доданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 30.04.2026, вбачається, що Державне підприємство "Чайка", код ЄДРПОУ 31245250, перебуває в стані припинення. При цьому реєстраційну дію від 06.03.2026 №1003541270058005862 вчинено щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації, а тип реорганізації визначено як перетворення. У доданій заяві позивача від 02.07.2026 №7349/6/25-01-13-04-05 йдеться про включення вимог до передавального акта, натомість у позовній заяві - до проміжного ліквідаційного балансу.

За частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи можливе в результаті реорганізації або ліквідації. Отже, зазначення в реєстрі стану припинення саме по собі не означає завершення державної реєстрації припинення юридичної особи та не ототожнює реорганізацію з ліквідацією. За частиною 5 статті 104 цього Кодексу юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За наведених обставин позивачу необхідно узгодити викладені у заяві обставини з її прохальною частиною, конкретизувати суб`єкта, на якого він просить покласти відповідний обов`язок, та зміст вимог щодо кожного із зазначених відповідачів. При цьому, суд на цій стадії не визначає за позивача предмет позову та не вирішує питання обґрунтованості заявлених вимог по суті.

Способом усунення вказаного недоліку визначається: направлення на адресу суду письмової заяви з узгодженим викладом обставин та позовних вимог, в якій зазначити зміст вимог щодо кожного відповідача і пояснити, чому за наведених у позові обставин реорганізації підприємства заявлено вимогу про включення кредиторських вимог саме до проміжного ліквідаційного балансу.

За пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Позивач зазначив у тексті заяви борг із військового збору в сумі 627092,92 грн, тоді як наведені ним складові - 614258,49 грн і 12834,33 грн - у сумі становлять 627092,82 грн. Останню суму наведено і в доданій довідці станом на 30.04.2026; саме вона разом із 6803935,16 грн утворює загальну заявлену суму 7431027,98 грн.

Окрім цього, позивач відніс усі 614258,49 грн до штрафних санкцій, хоча згідно з наведеним у позові та поданим податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2025 №13240/ж10/25-01-24-06 до складу цієї суми входить 438442,36 грн основного зобов`язання. Способом усунення вказаного недоліку визначається: подання суду узгодженого розрахунку кредиторських вимог із розмежуванням основного зобов`язання, штрафних санкцій і пені та поясненням розбіжності в сумі військового збору. Цей висновок стосується внутрішньої узгодженості розрахунку та не є оцінкою правомірності нарахування податків і санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з абзацом другим частини 3 статті 6 цього Закону, якщо в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну таку вимогу.

У пункті 29 ухвали Верховного Суду від 06.08.2024 у справі №910/11854/22 зазначено, що вимога про зобов`язання ліквідатора визнати вимоги та включити їх до ліквідаційного балансу містить дві вимоги немайнового характеру. Зазначений висновок стосується такого самого поєднання дій зобов`язаної особи, про вчинення яких просить позивач у цій справі.

Отже, за сформульованою прохальною частиною позивач заявив дві немайнові вимоги: про зобов`язання визнати кредиторські вимоги та про зобов`язання включити їх до відповідного балансу. Саме зазначення грошової суми кредиторських вимог не перетворює ці вимоги на позов про безпосереднє стягнення 7431027,98 грн.

За статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн. Оскільки позов подано до суду в паперовій формі поштовим відправленням, підстав для застосування коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», немає.

Таким чином, за заявлені вимоги підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 6656,00 грн (3328,00 грн х 2). До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 01.09.2026 №1895 на суму 3328,00 грн. Недоплата судового збору становить 3328,00 грн (6656,00 грн - 3328,00 грн). Вимога про відшкодування витрат зі сплати судового збору є питанням розподілу судових витрат та окремого об`єкта справляння судового збору не утворює.

Передбачена пунктом 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" пільга для податкових органів стосується стягнення сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску. У цій позовній заяві вимоги про безпосереднє стягнення податкового боргу не заявлено, тому зазначена пільга на сформульовані немайнові вимоги не поширюється.

Способом усунення вказаного недоліку визначається: направлення на адресу суду документа, що підтверджує доплату судового збору в сумі 3328,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України недодержання вимог статей 162, 164, 172 цього Кодексу є підставою для залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, а в разі несплати судового збору в належному розмірі - точна сума, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення встановлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву (вх.№651/26 від 07.09.2026) Головного управління ДПС у Чернігівській області до Державного підприємства "Чайка" та ОСОБА_1 про зобов`язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу - залишити без руху.

2. Зобов`язати позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом направлення на адресу суду: письмової заяви з узгодженим викладом обставин та позовних вимог, в якій конкретизувати зміст вимог щодо кожного із зазначених відповідачів, визначити, чи пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 як окремого відповідача, та пояснити неузгодженість між наведеними обставинами реорганізації підприємства шляхом перетворення і вимогою про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу; узгодженого розрахунку позовних вимог із розмежуванням основного зобов`язання, штрафних санкцій і пені та поясненням розбіжності між сумою військового збору, наведеною в позові, і сумою його складових та відповідними даними доданої довідки; документа, що підтверджує доплату судового збору в сумі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень).

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулася з позовною заявою, відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею - 30.10.2026 та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя С.О. Саванчук