Рішення № 141086961, 30.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 Справа № 908/3497/25 (904/2644/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Слобідська, буд. 1, с. Оскіл, Ізюмський район, Харківська область, 64340, код ЄДРПОУ 04399766, ел. пошта: oskilotg@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 83 300, 00 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Оскільська сільська рада Ізюмського району Харківської області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про стягнення 83 300, 00 грн. заборгованості за договором поставки № 51-108-СК від 20.07.2023 та судових витрат.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 справу № 904/2644/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 позовні матеріали Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" заборгованості у розмірі 83 300, 00 грн. направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Матеріали справи № 904/2644/26 надійшли до Господарського суду Запорізької області (вх. № 1546/08-07/26 від 29.05.2026).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали справи передано на розгляд судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 08.09.2026 матеріали справи за позовною заявою Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (вх. № 1546/08-07/26 від 29.05.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 83 300, 00 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви; справі присвоєно номер провадження 21/38/25; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; розгляд справи по суті ухвалено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за укладеним сторонами договором поставки № 51-108-СК від 20.07.2023 отримав від позивача повну оплату вартості товару (пального), проте не забезпечив у повному обсязі фактичну передачу оплаченого товару - бензину А-95 у кількості 510 літрів та дизельного палива у кількості 1190 літрів, а всього 1700 літрів на загальну суму 83 300, 00 грн., внаслідок припинення відпуску пального за придбаними скретч-картками на автозаправних станціях, а сплачені за недопоставлений товар кошти не повернув.

Позивач просив стягнути з відповідача 83 300, 00 грн. заборгованості, а також судові витрати у складі судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач (боржник) своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався; про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку копії ухвали суду до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.

Будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.

Згідно зі статтями 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Згідно частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну. Наразі процедура розпорядження майном боржника триває.

Згідно ч. 1, абз. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори з позовними вимогами до боржника. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Оскільки відповідачем у справі є боржник, позовну заяву розглянуто в межах справи № 908/3497/25 за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2023 між Оскільською сільською радою Ізюмського району Харківської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 51-108-СК (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю товар - бензин А-95, бензин А-92 та дизельне паливо, а Покупець - прийняти та оплатити такий товар. Асортимент, кількість і вартість товару визначені Специфікацією (Додаток 1 до Договору): бензин А-95 - 12 400 літрів, бензин А-92 - 1150 літрів, дизельне паливо - 15 390 літрів, всього 28 940 літрів на загальну суму з ПДВ 1 418 060, 00 грн. (за ціною 49, 00 грн. за 1 літр з ПДВ).

Відповідно до пункту 5.3.1 Договору відпуск товару здійснюється шляхом заправки автотранспорту Покупця за талонами (скретч-картками) на автозаправних станціях (АЗС), визначених у Додатку 2 до Договору.

Згідно з умовами Договору перехід права власності на товар відбувається з моменту підписання видаткових накладних, а до моменту фактичного отримання товару на АЗС товар перебуває на відповідальному безоплатному зберіганні у Постачальника (пункти 5.6, 5.7 Договору).

На виконання умов Договору позивач оплатив вартість товару у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 99 від 26.07.2023 на суму 950 600, 00 грн. (відмітка "оплачено УДК" від 28.07.2023) та платіжною інструкцією № 25 від 26.07.2023 на суму 467 460, 00 грн. (відмітка "оплачено УДК" від 28.07.2023) всього на суму 1 418 060, 00 грн.

За видатковою накладною № 0051/0001076 від 20.07.2023 відповідач передав позивачу скретч-картки (талони) на весь обсяг товару - бензин А-95, бензин А-92 та дизельне паливо на загальну суму 1 418 060, 00 грн.

Матеріалами справи (службовими записками уповноважених працівників Покупця та доданими копіями скретч-карток) підтверджується, що внаслідок припинення відпуску пального на АЗС невикористаними (неотовареними) залишилися скретч-картки на бензин А-95 у кількості 510 літрів вартістю 24 990, 00 грн. (510 л х 49, 00 грн.) та скретч-картки на дизельне паливо у кількості 1 190 літрів вартістю 58 310, 00 грн. (1190 л х 49, 00 грн.), всього на суму 83 300, 00 грн.

У зазначеній частині оплачений позивачем товар відповідачем фактично не переданий.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем оплаченого товару в частині 510 літрів бензину А-95 на суму 24 990, 00 грн. та 1 190 літрів дизельного палива на суму 58 310, 00 грн., всього на суму 83 300, 00 грн. або повернення позивачеві сплачених за нього коштів.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію від 23.02.2026 № 02-01-22/69 з вимогою вжити заходів щодо передачі належного позивачу товару або повернення сплачених за нього коштів у сумі 83 300, 00 грн.; претензію вручено відповідачу 05.03.2026. Відповідь на претензію від відповідача не надійшла.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази, суд виходить з такого.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно зі статтею 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій; розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються, зокрема, з використанням паливних карток, талонів тощо.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - спеціальний талон, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки.

Таким чином, скретч-картка (талон) є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а її передача не звільняє постачальника від обов`язку фактично передати оплачений товар. Підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за Договором, а лише підтверджує факт передачі скретч-карток, які надавали покупцеві право на отримання відповідної кількості товару (пального) у майбутньому.

Отже, обов`язок відповідача з поставки товару в частині неотоварених скретч-карток на 1 700 літрів пального залишився невиконаним.

Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), а продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 670 цього Кодексу, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або, якщо товар оплачений, - повернення сплаченої за нього грошової суми.

У постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22 та від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23 викладено висновок, що умовою застосування статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно - або вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати, причому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги має бути вчинене покупцем в активній однозначній формі, доведеній до продавця.

Звертаючись з вимогою про повернення сплачених коштів за непоставлений товар, позивач реалізував надане йому статтею 693 ЦК України право вимагати повернення суми попередньої оплати в активній однозначній формі, доведеній до продавця (претензія від 23.02.2026 № 02-01-22/69, вручена 05.03.2026, та подання позову до суду), внаслідок чого зобов`язання відповідача з поставки бензину А-95 у кількості 510 літрів та дизельного палива у кількості 1 190 літрів припинилося, а натомість виникло грошове зобов`язання з повернення сплачених коштів у сумі 83 300, 00 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами оцінки наявних у справі доказів суд доходить висновку, що докази на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази на їх спростування (стаття 79 ГПК України).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За вказаних обставин, з огляду на доведеність факту невиконання відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару у повному обсязі та неповернення сплачених за нього коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 83 300, 00 грн.

Відтак позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до пункту 21 частини 2 статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з ціни позову 83 300, 00 грн., 1,5 відсотка ціни позову становить 1 249, 50 грн., що є меншим за мінімальний розмір ставки судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Оскільки позовна заява подана через систему "Електронний суд", а при поданні до суду в електронній формі процесуальних документів, передбачених частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, позивачу належало сплатити 2 662, 40 грн. судового збору.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн. (платіжна інструкція № 88).

Відповідно до статей 123, 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. покладається на відповідача.

Надміру сплачена частина судового збору у розмірі 665, 60 грн. підлягає поверненню позивачу в порядку пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" за його заявою.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу зазначених витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. та долучив копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 2801/26-ПДА-19 від 06.02.2026, ордера на надання правничої допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів фактичного понесення цих витрат, а саме детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акта наданих послуг, рахунку та платіжних документів про їх оплату.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (частина 1 статті 124 ГПК України) сам по собі не є доказом фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 ГПК України, позивач суду не надав.

За таких обставин, оскільки факт понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір позивачем не доведено, у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. належить відмовити повністю.

Керуючись статтею 2, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (вул. Слобідська, буд. 1, с. Оскіл, Ізюмський район, Харківська область, 64340, код ЄДРПОУ 04399766) 83 300 (вісімдесят три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

У задоволенні заяви Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. відмовити повністю.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повний текст рішення складено, оформлено та підписано 30.10.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ