Рішення № 141086941, 30.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/124/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 Справа № 908/2051/26

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, справу № 908/2051/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР», ідентифікаційний код юридичної особи 13630116 (вул. Каховська, 32, м. Запоріжжя, 69096)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 00222226 (вул. Олексія Поради, б. 44, м. Запоріжжя, 69014)

про стягнення 626 849 грн 37 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» 626 849 грн 37 коп.: 550 600 грн 00 коп. основного боргу, 10 234 грн 18 коп. втрат від інфляції, 5 966 грн 55 коп. три відсотки річних та 60 048 грн 64 коп. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 справу № 908/2051/26 передано на розгляд судді Науменку А.О.

31.08.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Позивач та Відповідач повідомлені про відкриття провадження у даній справі через електронний кабінет 31.08.2026.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

Клопотанням Відповідач просив долучити до матеріалів справи копію листа Відповідача до Позивача з пропозицією щодо добровільного та мирного врегулювання спору. Надати сторонам додатковий час для мирного врегулювання спору, з урахуванням того, що між сторонами наразі ведуться переговори щодо порядку та умов добровільного погашення заборгованості.

Доказів досягненняи домовленостей сторонами не надано.

Судом заяву Відповідача не задоволено.

Клопотанням від 20.10.2026 Позивач просив стягнути з Відповідача 25 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

30.10.2026 судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 між Приватним акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат» у якості Покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» у якості Постачальника був укладений Договір поставки № 05/01/2026 (далі Договір поставки).

Відповідно до п.1.1 Договору поставки, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві продукцію (надалі - Товар) згідно з рахунками, які після їх виставлення є невід`ємною частиною даного Договору (додатками до Договору). Найменування, асортимент, обсяг (кількість), ціна, визначаються у рахунках. Покупець зобов`язується прийняти Товар, що поставляється, і оплатити його вартість відповідно умов цього Договору (п.1.2. Договору поставки). Перелік фактично поставленого Товару визначається Постачальником згідно видаткових накладних.

На виконання умов Договору поставки, Постачальником були виставлені Покупцю рахунки, у тому числі:

- рахунок-фактура № СФ-0000007 від 20.01.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 700 штук, ціна 651 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 108 500,00 грн;

- рахунок-фактура № СФ-0000031 від 24.03.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 400 штук, ціна 388 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 64 800,00 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору поставки, поставка здійснюється одноразово або партіями на підставі Заявки Покупця. Поставка здійснюється на умовах самовивозу зі складу Постачальника у м. Запоріжжя (п.5.3. Договору поставки).

Датою поставки Товару вважається дата передачі його уповноваженому представнику Покупця разом з відвантажувальними документами (п.5.4. Договору поставки).

На підставі виставлених рахунків № СФ-0000007 від 20.01.2026, № СФ-0000031 від 24.03.2026 та на підставі заявок Покупця, Постачальником в межах Договору поставки були здійснені поставки Товару на загальну суму 1 039 800,00 грн у т.ч. ПДВ 173 300,00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН-0000028 від 27.02.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 93 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 15 500,00 грн - поставка оплачена платіжною інструкцією від 12.03.2026 № 206952 на суму 93 000,00 грн (згідно вказаного Відповідачем призначення платежу);

- № РН-0000030 від 06.03.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 93 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 15 500,00 грн - поставка оплачена платіжною інструкцією від 13.03.2026 № 207194 на суму 93 000,00 грн (згідно вказаного Відповідачем призначення платежу);

- № РН-0000034 від 12.03.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 93 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 15 500,00 грн - поставка оплачена платіжною інструкцією від 02.04.2026 № 211929 на суму 93 000,00 грн (згідно вказаного Відповідачем призначення платежу);

- № РН-0000035 від 13.03.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 93 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 15 500,00 грн - поставка оплачена платіжною інструкцією від 10.04.2026 № 214509 на суму 93 000,00 грн (згідно вказаного Відповідачем призначення платежу);

- № РН-0000040 від 26.03.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 300 штук, ціна 279 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 46 500,00 грн поставка частково оплачена платіжною інструкцією від 11.08.2026 № 241624 на суму 20 000,00 грн (згідно вказаного Відповідачем призначення платежу);

- № РН-0000046 від 07.04.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 97 200,00 грн, у т.ч. ПДВ 16 200,00 грн - поставка оплачена платіжною інструкцією від 15.05.2026 № 218078 на суму 97 200,00 грн (згідно вказаного Відповідачем призначення платежу);

- № РН-0000048 від 15.04.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 97 200,00 грн, у т.ч. ПДВ 16 200,00 грн;

- № РН-0000051 від 20.04.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 97 200,00 грн., у т.ч. ПДВ 16 200,00 грн;

- № РН-0000054 від 28.04.2026, Товар піддон дерев`яний 1050*1050 блоковий з термообробкою та маркуванням, 100 штук, ціна 97 200,00 грн, у т.ч. ПДВ 16 200,00 грн

Товар був отриманий уповноваженим представником Покупця на складі Постачальника, що підтверджується довіреностями серії 12ААК № 179470, серії 12ААК № 179487 від 05.03.2026, серії 12ААК №200716 від 26.03.2026 та товарно- транспортними накладними № 30 від 27.02.2026, № 30 від 06.03.2026, № 37 від 12.03.2026, № 38 від 13.03.2026, № 44 від 26.03.2026, № 48 від 07.04.2026, № 50 від 15.04.2026, № 52 від 20.04.2026 та № 56 від 28.04.2026.

Відповідно до пп.4.2.1. Договору поставки, Покупець здійснює 100% оплату за товар на підставі отриманого рахунку на оплату Товару протягом 10 календарних днів від дати поставки Товару та надання Постачальником документів, зазначених у п.5.5. Договору та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно п.8.5. Договору поставки.

З боку Постачальника зобов`язання за Договором поставки виконані.

Товар отриманий уповноваженим представником Покупця на складі Постачальника.

Позивачем на кожну поставку Товару складені податкові накладні № 14 від 27.02.2026, № 2 від 06.03.2026, № 5 від 12.03.2026, № 7 від 13.03.2026, № 12 від 26.03.2026, № 3 від 07.04.2026, № 4 від 15.06.2026, № 7 від 20.04.2026 та № 11 від 28.04.2026, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач у встановлений строк свого обов`язку з оплати поставленого Товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання,

24.07.2026 Позивач направив на адресу Відповідача претензію від 22.07.2026 про сплату коштів за Договором поставки, у якій просило сплатити заборгованість за Договором поставки № 05/01/2026 від 05.01.2026 у сумі 570 600,00 грн., інфляційні втрати у сумі 8 496,86 грн, 3% річних у сумі 4 441,91 грн та пеню у сумі 44 419,07 грн.

У відповідь на претензію Відповідач 11.08.2026 перерахував кошти у сумі 20 000,00 грн та листом від 13.08.2026 № 14/1475 повідомив про складне фінансове та виробниче становище ПрАТ «Запоріжабразив» та про можливість поетапного погашення заборгованості рівними частинами протягом

Станом на 24.08.2026 Відповідач коштів в рахунок заборгованості за Договором поставки не сплатив.

Враховуючи, що у Відповідача виникла перед Позивачем заборгованість, Позивач звернувся до суду із даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини сторін є господарськими і виникли за договором поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договру поставки, Позивач поставив, а Відповідач прийняв Товар на загальну суму 1 039 800,00 грн у т.ч. ПДВ 173 300,00 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаниим з боку обох сторін, товарно-транспортними накладними, довіреностями та податковими накладними.

Відповідно до п.п. 4.2.1. Договору поставки, Покупець здійснює 100% оплату за товар на підставі отриманого рахунку на оплату Товару протягом 10 календарних днів від дати поставки Товару та надання Постачальником документів, зазначених у п.5.5. Договору та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно п.8.5. Договору поставки.

Відповідач за отриманий товар розрахувався несвоєчасно та не у повному обсязі, чим порушив до п.п. 4.2.1. Договору поставки.

Платіжними інструкціями від 12.03.2026 № 206952 на суму 93 000,00 грн, від 13.03.2026 № 207194 на суму 93 000,00 грн, від 02.04.2026 № 211929 на суму 93 000,00 грн, від 10.04.2026 № 214509 на суму 93 000,00 грн, від 15.05.2026 № 218078 на суму 97 200,00 грн та від 11.08.2026 № 241624 на суму 20 000,00 грн.

ПрАТ «Запоріжабразив» здійснило частковий розрахунок за поставлений Товар на суму 489 200,00 грн, прострочена заборгованість склала 550 600,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. Договору поставки сторони погодили, що у випадку прострочення оплати Товару, Постачальник має право нарахувати Покупцю штрафну санкцію в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у цей період, а Покупець зобов`язується на вимогу Постачальника сплатити зазначену штрафну санкцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТОВ «БІК КОНТУР» на підставі ст.625 ЦК України та п.8.3. Договору поставки нараховано 10 234 грн 18 коп. втрат від інфляції, 5 966 грн 55 коп. 3% річних та 60 048 грн 64 коп пені.

Судом перевірено відповідні розрахунки за допомогою ІПС «Законодавство» та визнано обґрунтованими та правомірно заявленими вимоги позивача в цій частині за заявлений позивачем період.

Позовні вимоги судом задовольняються повністю.

Крім того, Позивач просить суд застосувати положення частини десятої статті 238 ГПК України та зазначити у рішенні про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, нарахування 3% річних на суму основного боргу 550 600,00 грн., починаючи з 25.08.2026 і до моменту остаточного виконання рішення суду за формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом в сумі 7 522,19 грн (626849,37*1,5*80%) відноситься на Відповідача. Позивач не позбавлений парва звернення до суду із клопотанням про поверенння надмірно сплаченого судового збору.

Також, заявою від 20.10.2026 Позивач просить стягнути з Відповідача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві Позивачем відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого орієнтовний розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу становив 20 000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» було укладено Договір про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2026 (далі Договір про надання правової допомоги) з Адвокатським бюро «Саланська Ілона».

Відповідно до п.2.2. Договору про надання правової допомоги, безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Саланська Ілона Любомирівна (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001418 від 02.10.2017).

За умовами п.п.1,2 Додаткової угоди № 1 від 26.08.2026 до Договору про наданняправової допомоги, дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги по справі № 908/2051/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна індустріальна компанія Контур» до Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (ідентифікаційний код юридичної особи 00222226) про стягнення 550 600,00 грн. основного боргу, 10 234,18 грн. втрат від інфляції, 5 966,55 грн. три відсотки річних та 60 048,64 грн. пені. Бюро зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у Господарському суді Запорізької області.

Вартість послуг визначена на підставі Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару затверджених

Рішенням Ради адвокатів Чернігівської області №57 від 16.02.2018 та Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару затверджених Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 року:

Назва послуги: Складання та подання до суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС позовної заяви (з урахування кількості опрацьованих документів) Примітки: Години роботи: 8 год. 00 хв. Вартість: 5 000,00 грн. Назва послуги: Складання відповіді на відзив на позовну заяву Примітки: За один документ Вартість: 2 000,00 грн. Назва послуги: Підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань Примітки: За один документ Вартість: 1 000,00 грн. Назва послуги: Гонорар за прийняття рішення на користь Клієнта Примітки: Фіксована сума Вартість: 20 000,00 грн.

31 серпня 2026 року між директором ТОВ «БІК КОНТУР» та Адвокатським бюро «Саланська Ілона» було підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2026, яким засвідчено факт надання правової допомоги на суму 5 000,00 грн. в рамках судової справи № 908/2051/26, яка розглядається господарським судом Запорізької області, за позовом ТОВ «БІК КОНТУР» до ПрАТ «Запоріжабразив» про стягнення коштів, а саме: підготована та подана до господарського суду Запорізької області позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР» до Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (ідентифікаційний код юридичної особи 00222226) про стягнення 550 600,00 грн. основного боргу, 10 234,18 грн. втрат від інфляції, 5 966,55 грн. три відсотки річних та 60 048,64 грн. пені (справа № 908/2051/26). Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання правової допомоги не має.

Вартість наданих послуг складає 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., без ПДВ.

За умовами п.3.1 Додаткової угоди № 1 від 26.08.2026 до Договору про надання правової допомоги, Гонорар перераховується безпосередньо на банківський рахунок Бюро після підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за Договором, протягом 10 (десяти) днів після отримання рахунку.

Платіжною інструкцією № 576 від 04.09.2026 ТОВ «БІК КОНТУР» сплатило на користь Адвокатського бюро «САЛАНСЬКА ІЛОНА» гонорар у сумі 5 000,00 грн. за надання правової допомоги по Договору №03/07 вiд 03.07.2026 згідно Рахунку № 1 від 31.08.2026.

15 жовтня 2026 року між директором ТОВ «БІК КОНТУР» та Адвокатським бюро «Саланська Ілона» було підписано Акт № 2 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2026, яким засвідчено факт надання правової допомоги на суму 20 000,00 грн. в рамках судової справи № 908/2051/26, яка розглядається господарським судом Запорізької області, за позовом ТОВ «БІК КОНТУР» до ПрАТ «Запоріжабразив» про стягнення коштів, а саме сплата фіксованої суми гонорару за прийняття рішення по справі № 908/2051/26 на користь клієнта, - 20 000,00 грн. Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання правової допомоги не має. Вартість наданих послуг складає 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., без ПДВ.

За умовами п.3.1 Додаткової угоди № 1 від 26.08.2026 до Договору про надання правової допомоги, Гонорар за прийняття рішення на користь Клієнта перераховується протягом 20 (двадцяти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції безпосередньо на банківський рахунок Бюро на підставі виставленого ним рахунку.

Надані правничі послуги у справі № 908/2051/26 на даний момент частково не оплачені, оскільки сторони узгодили їх повну оплату після того, як рішення набере законної сили. Відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Таким чином, понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 25 000,00 грн підтверджується документально.

На підтвердження розміру витрат Позивача на правничу допомогу за Договором про надання правової допомоги від 03.07.2026 № 03/07 та Додатковою угодою № 1 від 26.08.2026, до матеріалів справи № 908/2051/26 надаються наступні докази:

1. копія Договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2025;

2. копія Додаткової угоди № 1 від 26.08.2026 до Договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2026;

3. копія Акту № 1 від 31.08.2026 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2026;

4. копія Рахунку № 1 від 31.08.2026;

5. копія платіжної інструкції № 576 від 04.09.2026;

6. копія Акту № 2 від 15.10.2026 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги № 03/07 від 03.07.2026;

7. копія Рахунку № 2 від 15.10.2026.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, ч.ч. 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021р. у справі № 925/932/20, від 04.06.2020р. у справі № 906/598/19.

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021р. у справі № 912/1025/20).

Матеріалами справи підтверджуєтсья надання адвокатом за Договром професійної правничої допомоги у даній справі.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

За правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21: Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».

За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Надання правової допомоги відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема: Договором та актами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2685/19 від 08.04.2020.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 125 ГПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 126, частини п`ятої статті 127 та частини п`ятої статті 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Згідно зі ст. 126 ГПК України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, беручи до уваги складність справи, її розгляд у письмовому провадженні, суд вважає доцільним стягнути з Відповідача на користь Позивача 15 000 грн 00 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.

На підставі викладеного суд задовольняє заяву позивача частково.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 00222226 (вул. Олексія Поради, б. 44, м. Запоріжжя, 69014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГАТОПРОФІЛЬНА ІНДУСТРІАЛЬНА КОМПАНІЯ КОНТУР», ідентифікаційний код юридичної особи 13630116 (вул. Каховська, 32, м. Запоріжжя, 69096) 550 600 (п`ятсот п`ятдесят тисяч шістсот) грн 00 коп основного боргу, 10 234 (десять тисяч двісті тридцять чотири) грн 18 коп. втрат від інфляції, 5 966 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн 55 коп. 3% річних, 60 048 (шістдесят тисяч сорок вісім) грн 64 коп. пені, 7 522 (сім тисяч п`ятсот двадцять дві) грн 19 коп. судового збору та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу 550 600 (п`ятсот п`ятдесят тисяч шістсот) грн 00 коп., починаючи з 25.08.2026 і до моменту остаточного виконання рішення суду за формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 30.10.2026.

Суддя А.О. Науменко