Рішення № 141086926, 30.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 Справа № 908/3497/25 (908/1054/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою (заявника) - Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, буд. 4, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ/Умовний код: 02910098, електронна пошта: omelchenko@tern.gp.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в інтересах держави в особі

Позивача 1 - Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 00022622, ел. пошта: oda@te.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Позивача 2 - Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської ОДА (вул. Родини Барвінських, буд. 10, м. Тернопіль, 46025, код ЄДРПОУ 14373153, ел. пошта: mail.uczn@te.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 594 265, 00 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До системи "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 - Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, позивача 2 - Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської ОДА надійшла позовна заява (вх. № 1259/08-07/26 від 29.04.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 594 265, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що за результатами публічної закупівлі (ідентифікатор UA-2022-11-21-007637-а) 21.11.2022 між Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської ОДА (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № БСК-48-0079, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити бензин марки А-92 у кількості 4 060 літрів за ціною 49, 40 грн./л та дизельне пальне у кількості 3 360 літрів за ціною 52, 50 грн./л на загальну суму 376 964, 00 грн., а Замовник - прийняти та оплатити товар.

На виконання умов Договору Замовник платіжним дорученням № 72 від 22.11.2022 перерахував Постачальнику 376 964, 00 грн.

Прокурор зазначив, що Постачальник свої зобов`язання виконав частково (поставлено 230 літрів бензину марки А-92 на суму 11 362, 00 грн.), внаслідок чого залишок непоставленого, але оплаченого товару становить 3 830 літрів бензину марки А-92 та 3 360 літрів дизельного пального на загальну суму 365 602, 00 грн.

Посилаючись на статті 525, 526, 610, 612, 625, 670, 693, 712 Цивільного кодексу України та умови Договору, прокурор просив стягнути з відповідача 365 602, 00 грн. основного боргу (вартість непоставленого товару), 99 444, 00 грн. пені, 84 011, 00 грн. штрафу, 25 592, 00 грн. додаткового штрафу, передбаченого Договором, 8 173, 00 грн. 3 % річних та 11 443, 00 грн. інфляційних втрат, всього 594 265, 00 грн.

Підставність звернення прокурора в інтересах держави обґрунтована порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель і нездійсненням уповноваженими органами (Тернопільською обласною державною (військовою) адміністрацією та Департаментом) захисту цих інтересів у спірних правовідносинах (статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 ГПК України).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер судової справи 908/3497/25 (908/1054/26)) визначено судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 02.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", відкрито провадження з розгляду позовної заяви, справі присвоєно номер провадження 21/38/25 та ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і без проведення судового засідання.

Тим же судовим актом відповідачу визначено процесуальні строки на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, роз`яснено заявнику і позивачам право надати відповідь на відзив.

Копія ухвали від 02.09.2026 направлена відповідачу до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС; відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов у порядку статті 165 ГПК України у встановлений судом строк не скористалось; клопотань, заяв чи доказів у справу не подало.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до його електронного кабінету копії ухвали суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Згідно зі статтями 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створено належні умови для реалізації учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Процедура розпорядження майном боржника триває.

Відповідно до частини 1, абзаців 1, 3, 4 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.

Оскільки відповідачем за позовом є боржник, спір розглянуто в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство відповідача за правилами спрощеного позовного провадження.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведеної публічної закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2022-11-21-007637-а) 21.11.2022 між Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської ОДА (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № БСК-48-0079 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язався поставити Замовникові товар за кодом ДК 021:2015 - 09130000-9 "Нафта та дистиляти", а саме: бензин марки А-92 у кількості 4 060 літрів за ціною 49, 40 грн./л та дизельне пальне у кількості 3 360 літрів за ціною 52, 50 грн./л, а Замовник - прийняти і оплатити товар на умовах Договору. Загальна ціна Договору становить 376 964, 00 грн. (пункт 3.2 Договору).

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору строк поставки товарів - до 15.12.2022; поставка здійснюється на автозаправних станціях Постачальника чи його партнерів, розташованих на території Тернопільської області, м. Тернопіль.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов`язаний у строк до 15.12.2022 передати Замовнику однією партією талони на пальне для отримання Товару на АЗС Постачальника.

Пунктом 5.4 Договору передбачено надання Товару за талонами та забезпечення наявності пального на АЗС за виданими талонами, а Додатком № 3 визначено мережу з 39 АЗС, на яких здійснюється відпуск Товару.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного його виконання (пункт 10.1 Договору).

На виконання умов Договору Замовник платіжним дорученням № 72 від 22.11.2022 перерахував Постачальнику 376 964, 00 грн., чим виконав свої грошові зобов`язання за Договором у повному обсязі (видаткова накладна № 0048/0000260 від 21.11.2022).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" взяте на себе зобов`язання у повному обсязі не виконало: поставлено 230 літрів бензину марки А-92 на суму 11 362, 00 грн., у зв`язку з чим залишок непоставленого, але оплаченого товару становить 3 830 літрів бензину марки А-92 та 3 360 літрів дизельного пального на загальну суму 365 602, 00 грн.

Зазначені обставини зафіксовані в актах інвентаризаційної комісії від 19.06.2025, 20.06.2025, 14.07.2025, 15.07.2025, підписаних усіма її членами та затверджених директором Департаменту.

Як вбачається з матеріалів справи, на заправних станціях Постачальника на території Тернопільської області пальне було відсутнє, вхідні двері до приміщень АЗС зачинені, інформація щодо наявності пального на стелах заправних станцій відсутня, а на партнерських заправних станціях бренду "УКРНАФТА" працівники відмовлялися заправляти автомобілі за пред`явлення скретч-карток бренду "АВІАС", що унеможливило отоварення скретч-карток.

Основний вид діяльності відповідача - 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 19.11.2025 відповідачу анульовано свідоцтво платника ПДВ (індивідуальний податковий номер 398211526540) у зв`язку з наданням декларацій про відсутність поставок.

Департамент направив відповідачу рекомендованим листом претензію № 1-11/995 від 24.06.2025 з вимогою повного виконання умов Договору, а у випадку неможливості виконання - повернення вартості недоотриманого товару. Відповідь на претензію від відповідача не надійшла, вимоги претензії залишені без задоволення.

Отже, станом на час вирішення спору загальна сума невиконаних відповідачем зобов`язань за Договором № БСК-48-0079 від 21.11.2022 з передачі оплаченого товару становить 365 602, 00 грн.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України закріплено принцип обов`язковості договору.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналогічні положення містить стаття 265 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 та статтею 663 ЦК України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором, у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Положеннями частини 1 статті 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, умовою застосування частин 1, 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно - або вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати, причому можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Матеріалами справи підтверджується, що Департамент звертався до відповідача з претензією про поставку пального або повернення коштів за раніше оплачений товар, однак вказану вимогу залишено без задоволення, чим покупець реалізував своє право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи повністю підтверджено факт укладення сторонами Договору № БСК-48-0079 від 21.11.2022, факт повної оплати Замовником товару в сумі 376 964, 00 грн., факт часткового невиконання Постачальником обов`язку з передачі оплаченого товару (3 830 літрів бензину марки А-92 та 3 360 літрів дизельного пального на загальну суму 365 602, 00 грн.), а також факт звернення Замовника до відповідача з претензією про виконання Договору або повернення коштів, яку залишено без задоволення.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем відповідної кількості пального або повернення Замовникові сплачених коштів у розмірі 365 602, 00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 365 602, 00 грн. основного боргу (вартості непоставленого, але оплаченого товару) є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі частини 1 статті 670, частини 2 статті 693 ЦК України.

Щодо стягнення пені, штрафу та додаткового штрафу суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 20, статей 216, 230 Господарського кодексу України та статей 546, 549, 550, 611 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Умовами Договору № БСК-48-0079 від 21.11.2022 передбачено відповідальність сторін.

Пунктом 7.1 Договору установлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.3 Договору за порушення строків поставки товарів стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань протягом дії Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі подвійної ставки НБУ (пункт 7.5 Договору).

На підставі наведених умов Договору позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 99 444, 00 грн., штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 84 011, 00 грн. (пункт 7.5 Договору) та додатковий штраф у розмірі 7 % у розмірі 25 592, 00 грн. (пункт 7.3 Договору).

Разом з тим суд не може погодитися з визначеним позивачем періодом нарахування пені з огляду на таке.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами Договору № БСК-48-0079 від 21.11.2022 інший, ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій не передбачений; спеціальні норми закону, які б установлювали інший строк нарахування пені для спірних правовідносин, відсутні.

Оскільки за умовами Договору зобов`язання з поставки товару мало бути виконане до 15.12.2022, нарахування пені у спірних правовідносинах здійснюється в межах шестимісячного строку, що спливає 15.06.2023.

Нарахування позивачем пені за межами цього строку є безпідставним, а відповідні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій (додаток до позовної заяви), з урахуванням положень частини 6 статті 232 ГК України та умов пунктів 7.3, 7.5 Договору, суд дійшов висновку, що обґрунтованою і такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь Департаменту, є загальна сума штрафних санкцій у розмірі 56 202, 54 грн. (пеня, нарахована в межах шестимісячного строку та штраф за умовами Договору). У стягненні штрафних санкцій в частині, що перевищує 56 202, 54 грн. (нарахованих поза межами шестимісячного строку) слід відмовити.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За висновками Верховного Суду (постанови від 26.05.2022 у справі № 902/186/21, Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18) нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, спрямованою на компенсацію майнових втрат кредитора від знецінення коштів та користування боржником грошовими коштами. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статті 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат (додаток до позовної заяви) з урахуванням періоду прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що обґрунтованими і такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь Департаменту, є 3 % річних у розмірі 5 438, 96 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 132, 65 грн. У стягненні 3 % річних та інфляційних втрат в решті заявленого розміру слід відмовити як нарахованих у розмірі, що не знайшов підтвердження за результатами перевірки розрахунку.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 та статті 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доводи позову не спростував, доказів належного виконання зобов`язань за Договором або повернення сплачених коштів суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, застосувавши стандарт вірогідності доказів (стаття 79 ГПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову: стягнення з відповідача на користь Департаменту 365 602, 00 грн. основного боргу, 5 438, 96 грн. 3 % річних, 5 132, 65 грн. інфляційних втрат та 56 202,54 грн. штрафних санкцій, всього 432 376, 15 грн. У задоволенні позовних вимог в решті заявленого розміру (в частині штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих понад визнані судом суми) слід відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 4, статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі звернення прокурора в інтересах держави судовий збір сплачується органом прокуратури; за подання позовної заяви Тернопільською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 7 131, 18 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 432 376, 15 грн., що становить 72,76 % від заявленої ціни позову 594 265, 00 грн., на відповідача покладаються судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, у розмірі 5 188, 51 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратури. В іншій частині судові витрати покладаються на заявника.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської ОДА (вул. Родини Барвінських, буд. 10, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14373153) 365 602 (триста шістдесят п`ять тисяч шістсот дві) грн. 00 коп. основного боргу, 5 438 (п`ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 96 коп. 3 % річних, 5 132 (п`ять тисяч сто тридцять дві) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 56 202 (п`ятдесят шість тисяч двісті дві) грн. 54 коп. штрафних санкцій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800) 5 188 (п`ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 51 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Копію рішення надіслати заявнику, позивачам, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повний текст рішення складено, оформлено та підписано 30.10.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ