Ухвала суду № 141086824, 30.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

30.10.2026 Справа № 905/665/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача 1: Акціонерного товариства ПроКредит Банк (03115, м.Київ, пр. Берестейський, б. 107-а, код ЄДРПОУ 21677333)

до відповідача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса для листування АДРЕСА_3 )

про визнання відсутнім права вимоги за зобов`язанням, що виникло на підставі рамкової угоди № FW401.504 від 29.10.2012 та договору про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, а також визнання відсутнім кореспондуючий цьому праву обов`язок, визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором №FIL101951-ІД1 від 21.06.2013 та визнання припиненими обтяжень у вигляді заборони відчуження житлового будинку, що є предметом іпотеки та заборони відчуження земельної ділянки, зареєстрованих на підставі вказаного іпотечного договору, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки №№FIL101951-ІД1 від 21.06.2013, реєстровий номер 3136 від 29.10.2018, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства ПроКредит Банк та ОСОБА_2 про визнання відсутнім права вимоги за зобов`язанням, що виникло на підставі рамкової угоди № FW401.504 від 29.10.2012 та договору про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, а також визнання відсутнім кореспондуючий цьому праву обов`язок ОСОБА_1 перед АТ "ПроКредит Банк", визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором №FIL101951-ІД1 від 21.06.2013 та визнання припиненими обтяжень у вигляді заборони відчуження житлового будинку, що є предметом іпотеки та заборони відчуження земельної ділянки, зареєстрованих на підставі вказаного іпотечного договору, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки №№FIL101951-ІД1 від 21.06.2013, реєстровий номер 3136 від 29.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 10.02.2026 по справі №905/1653/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 29.10.2018 за рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012, укладений між Акціонерним товариством ПроКредит Банк та фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Михайлівною. У зв`язку з викладеним, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним договір про відступлення права за договором іпотеки від 29.10.2018 року, оскільки відповідно до змісту ст.1 та 24 Закону України Про іпотеку іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням, у зв`язку з чим ОСОБА_2 не може мати прав за договором іпотеки, оскільки не має права вимоги до позивача за основним кредитним зобов`язанням.

Крім того, як зазначає позивач, ОСОБА_2 29.10.2018 було перераховано Акціонерному товариству ПроКредит Банк грошові кошти в сумі 15 548 694,65 грн., на підтвердження чого останнім було видано довідку від 15.02.2024 №15-02-24/1/42 на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013. Разом із тим, 26.06.2026 Акціонерним товариством ПроКредит Банк надано лист, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявна перед банком заборгованість за Рамковою угодою від 29.10.2012 р. № FW401.504 та Договором про надання траншу від 30.12.2013 р. №401.44242/FW401.504 у розмірі 199 386, 16 доларів США, з яких 175 775, 59 доларів США заборгованість за капіталом, а 23 610, 57 доларів США заборгованість за відсотками.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2026 позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: належним чином засвідчених копій наступних документів зроблених у відповідній якості з оригіналів документів: договору про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012, договору поруки №271778-ДП1від 30.10.2012, договору іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013, вимоги про дострокове погашення кредиту №1-2/18/4532 від 04.10.2018, договору про відступлення права вимоги від 29.10.2018, договору про відступлення прав від 29.10.2018 за договором іпотеки від 21.06.2013 №FIL.101951-ІД1, договору від 29.10.2018 про припинення договору поруки №271778-ДП1від 30.10.2012.

ОСОБА_1 усунула у встановлений судом строк виявлені недоліки та надала відповідні докази суду.

1. Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

2. Відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.

Питання щодо визначення форми судочинства вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі згідно ст. 176 ГПК України.

Відповідно до ст. 12 та п.8 ч.4 ст.247 Господарського процесуального кодексу України дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить витребувати у Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» наступні документи:

- платіжної інструкції, меморіального ордера, банківської виписки та інших первинних документів, що підтверджують фактичне повернення ОСОБА_2 коштів у розмірі 15 571 392, 24 грн після визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.10.2018, із зазначенням дати операції, рахунку отримувача та призначення платежу;

- платіжної інструкції, меморіального ордера, банківської виписки та інших первинних документів, які підтверджують фактичне надходження до АТ ПроКредит Банк 28.05.2026 нового платежу від ОСОБА_2 у розмірі 15 571 392, 24 грн.

- Первинних бухгалтерських документів, бухгалтерської довідки, меморіальних ордерів та відомостей на підставі яких АТ ПроКредит Банк здійснило сторнування операції від 29.10.2018;

- Повну належним чином засвідчену копію Службової записки АТ ПроКредит Банк №47362/18 від 29.10.2018, яка стосується Договору про відступлення права вимоги від 29.10.2018 та кредиту № 401.44242/FW401.504, включаючи всі сторінки, додатки, таблиці, погодження, резолюції та інші невід`ємні частини цього документа, а також документи, складені Банком на виконання зазначеної Службової записки щодо відображення операцій Кредит погашен св. переводами / погашення вільними переказами;

- Повний детальний розрахунок визначеної АТ ПроКредит Банк станом на 03.06.2026 та 26.06.2026 заборгованості ОСОБА_1 у сумі 199 386,16 доларів США, у тому числі 175 775, 59 доларів США основного боргу та 23 610,57 доларів США процентів, із зазначенням щодо кожної операції дати її проведення, суми, валюти, застосованого валютного курсу, рахунків за дебетом і кредитом та первинного документа, на підставі якого відповідну операцію проведено;

- Копії правочинів, заяв, розпоряджень та інших документів, на підставі яких АТ ПроКредит Банк станом на 28.05.2026 визначило ОСОБА_2 поручителем та/або солідарним боржником за зобов`язаннями ОСОБА_1 за Рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012 та Договором про надання траншу № 401.44242/FW401.504 від 30.12.2013 та на підставі яких Банк зарахував кошти у сумі 15 571 392, 24 грн як виконання зобов`язання ОСОБА_1 ;

- повну кредитну справу ФОП Ковтун О.М. щодо кредитного правочину, оформленого 29.10.2018, у межах якого Банком було відображено кредитування у сумі 12 744 672,00 грн, у тому числі: кредитну заявку; кредитний договір/договір про надання траншу; рішення кредитного комітету або іншого уповноваженого органу Банку; розпорядження про видачу кредиту; меморіальні ордери; платіжні інструкції; виписки за кредитним, поточним та транзитними рахунками; документи бухгалтерського обліку за дебетом і кредитом відповідних рахунків; документи, які підтверджують фактичне зарахування 12 744 672,00 грн у розпорядження ФОП Ковтун О.М.;

- повні виписки за всіма рахунками, задіяними 29.10.2018 у проведенні операцій, пов`язаних із: а) наданням ФОП Ковтун О.М. кредиту у сумі 12 744 672,00 грн; б) формуванням платежу 15 571 392,24 грн за Договором про відступлення права вимоги від 29.10.2018; в) зарахуванням зазначеної суми на транзитний рахунок Банку; г) віднесенням 15 548 694,65 грн до операційних доходів Банку; ґ) зарахуванням 22 697,59 грн (еквівалент 803 доларів США) на погашення кредитної заборгованості Шиліної О.Б.; д) погашенням решти основної кредитної заборгованості Шиліної О.Б., відображеним Банком як «Кредит погашен св. переводами»;

- документи та електронні бухгалтерські записи, які дозволяють встановити джерело походження кожної частини суми 15 571 392,24 грн, сплаченої 29.10.2018 за Договором про відступлення права вимоги, із зазначенням рахунків-відправників, рахунків-отримувачів, часу проведення кожної операції та відповідних первинних документів;

- інформацію про те, до якого саме Бюро (Бюро) кредитних історій Банк передавав відомості щодо кредитного правочину ФОП Ковтун О.М. від 29.10.2018, а також копії/електронні відомості всіх повідомлень, файлів, реєстрів та коригувань, переданих Банком відповідному Бюро щодо: суми кредиту; дати його фактичного надання; розміру фактично виданих коштів; заборгованості; платежів; погашення або іншого припинення кредитного зобов`язання.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилався на те, що предметом доказування у цій справі, зокрема, є обставини наявності або відсутності в АТ ПроКредит Банк права вимоги до Шиліної О.Б. за Рамковою угодою № FW401.504 від 29.10.2012 та Договором про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, а також обґрунтованості визначеної Банком заборгованості у розмірі 199 386,16 доларів США, які неможливо встановити без вищезазначених документів. Як зазначає заявник, позивач не є власником рахунків, за якими здійснювалися відповідні операції, не має доступу до внутрішніх бухгалтерських документів Банку чи змісту листування з ОСОБА_2 , відтак самостійно отримати зазначені докази не може. Крім того, що службова записка АТ ПроКредит Банк №47362/18 від 29.10.2018 має безпосереднє значення для встановлення обставин справи, оскільки була складена самим Банком у день проведення операцій, правові наслідки яких є предметом цього спору, та містить вказівки щодо способу відображення погашення кредиту №401.44242/FW401.504. Посилання Банку на поновлення права вимоги до Шиліної О.Б. потребує документального підтвердження того, які саме операції, що відображені в службовій записці АТ ПроКредит Банк № 47362/18 від 29.10.2018, складеній самим Банком у день проведення операцій в 2018 році були сторновані ним же в 2026 році. Позивач має лише відомості про частковий зміст цього документа, однак не має його повної копії, додатків та документів, складених Банком на його виконання. Витребувані документи мають безпосереднє значення для вирішення цієї справи, оскільки нададуть змогу суду встановити, чи відбулося у 2026 році фактичне повернення та нове перерахування коштів у розмірі 15 571 392, 24 грн, чи мала місце виключно зміна бухгалтерського відображення раніше отриманої Банком суми, а також перевірити обґрунтованість визначення Банком залишку заборгованості у розмірі 199 386,16 доларів США. У зв`язку з викладеним 21.09.2026 представником Позивача подано адвокатський запит до АТ ПроКредит Банк щодо надання копій документів та відомостей. Листом від 28.09.2026 року № 28-09-26/1/31 банк у відповідь на адвокатський запит відмовив у наданні запитуваних документів та відомостей. В подальшому, 02.10.2026 року представником позивача було подано повторно адвокатський запит, однак станом на момент звернення із позовною заявою до суду у позивача та у представника позивача відсутні відповідні документи.

Також разом із заявою про усунення недоліків позивачем було подано ще одне клопотання про витребування доказів, в якому представник просив витребувати наступні належним чином засвідчені копії документів: копії договору про надання траншу №401.44242/FW401.504 від 30.12.2013, рамкової угоди №FW401.504 від 29.10.2012, договору поруки №271778-ДП1 від 30.10.2012, договору іпотеки №FIL.101951-ІД1 від 21.06.2013, вимоги про дострокове погашення кредиту №1-2/18/4532 від 04.10.2018, договору про відступлення права вимоги від 29.10.2018, договору про відступлення прав від 29.10.2018 за договором іпотеки від 21.06.2013 №FIL.101951-ІД1, договору від 29.10.2018 про припинення договору поруки №271778-ДП1 від 30.10.2012.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилався на те, що оригінали вищевказаних документів у позивача та його представника відсутні, про що було зазначено у позовній заяві. Примірники договорів, які на момент їх укладення були у розпорядженні Шиліної О.Б. були знищені внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, а саме згоріли в будинку Шиліної О.Б. за адресою: Донецька область, Краматорський район, Святогірська ТГ, м. Святогірськ, провулок Незалежності, будинок 43. Наявні в розпорядженні Шиліної О.Б. копії таких документів були подані разом із позовною заявою і надалі із заявою про усунення недоліків позовної заяви. Тому позивач не має фізичної можливості самостійно виготовити копії з оригіналів.

Згідно ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За приписами ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд аргументів та доказів, поданих сторонами.

Також слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.89 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи першою та апеляційною інстанціями може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи, можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.

Суд зазначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. При цьому за характером зв`язку змісту з фактом, який встановлюється, докази можуть поділятися на прямі та побічні (постанова ОП КГС у складі ВС від 05.07.2019 у справі №910/4994/18; постанови ВС від 19.10.23р. у справі №914/249/21, від 18.01.2024 у праві №910/114/19).

Разом із тим за приписами статті 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18). Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Враховуючи необхідність відібрання судом для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише тих докази, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору (з урахуванням предмета та підстав заявленого позову), а також враховуючи значний обсяг доказів, які позивач просить витребувати у відповідача 1 (АТ «ПроКредит Банк»), суд вважає за необхідне відкласти розгляд клопотань позивача про витребування доказів від 02.10.2026 та від 21.10.2026 до викладення правової позиції по справі АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 з наданням відповідних доказаів на ії обгрунтування та з"ясуання судом необхідного та достатнього кола доказів, які потрібні для розгляду справи.

На думку суду, відкладення розгляду клопотань позивача про витребування доказів від 02.10.2026 та від 21.10.2026 сприятиме збереженню передбачених статтею 129 Конституції України принципів рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливост.

Відповідно до ч.3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Суд зазначає, що заява про усунення недоліків надійшла на адресу суду 21.10.2026. Разом із тим, враховуючи перебування судді Зельман Ю.С. у відпустці з 26.10.2026 по 29.10.2026 включно ухвала про відкриття провадження у справі підписана 30.10.2026, тобто у перший робочий день після виходу з відпустки.

Судом встановлено, що позивач та відповідачі у справі зареєстрували електронні кабінети в підсистемі Електронний суд, тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких сторін, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Керуючись ст.ст. 12, 50, 74, 80, 81 166, 167, 176, 247, 250, 251, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/665/26.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Відкласти розгляд клопотань позивача про витребування доказів від 02.10.2026 та від 21.10.2026 .

4. Підготовче засідання у справі призначити на 17.11.2026 року о 14:30 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Донецької області за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, буд.5, каб. № 322.

5. Явку повноважних представників сторін визнати НЕ обов`язковою.

6. Встановити відповідачам строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом (не пізніше) п`ятнадцяти днів з дня надсилання ухвали про відкриття провадження у справі.

7. Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167 ГПК України встановити:

позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 робочих днів з дня отримання відзиву;

відповідачам строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5 робочих днів з дня отримання відповіді.

8. Звернути увагу відповідачів, що у разі ненадання ними відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

9. Повідомити учасників справи про те, що всі заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, а також будь-які інші документи можуть бути подані засобами електронного зв`язку через особистий кабінет в системі Електронний суд. У разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набрала законної сили з дати її постановлення (підписання) та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Ю.С. Зельман