Рішення № 141085664, 05.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/13710/25

Провадження № 2/361/5360/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

розглянувши у м. Бровари Київської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01.09.2023 року по 30.06.2025 року в розмірі

2 480 грн 86 коп., 3 % річних в розмірі 48,06 грн, інфляційні втрати 169,63 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та ОСОБА_1 , 01.09.2023 року було укладено типовий договір розподілу природного газу № 0800687609 (акцептування договору споживання природного газу, що підтверджується інформацією про обсяг розподіленого природного газу), відповідно до п. 2.1. Договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити своєчасно оплачувати заявнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з положень п. 6.1, 6.2 розділу VI Договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ. Тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6 розділу VI Договору).

Згідно з вимог п. 1 гл.6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

П. 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача за розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 розділу VI Кодексу ГРМ).

Згідно з п. 2 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

При цьому, за приписами п. 4 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ для побутових споживачів на об`єктах у яких відсутнє споживання природного газу протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається Оператором ГРМ за замовчуванням на рівні:

-39 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;

-126 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;

-314 куб.м - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим.

В порушення умов зазначеного договору та нормативних актів боржником не проведена оплата за послугу з розподілу природного газу, внаслідок чого за період з 01.09.2023 року по 30.06.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 2 480 грн 86 коп.

Розрахунок боргу виконано відповідно до постанови НКРЕКП № 1944 від 30.12.2022 року «Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» тариф на послуги розподілу природного газу: з 01 січня 2023 року складає 1,49 грн. за 1 м3 на місяць без ПДВ, крім того ПДВ 0,29 грн., що разом становить 1,78 грн. з ПДВ.

Ухвалою від 22.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін, встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату проведення судових засідань повідомлявся шляхом публікації оголошення про його виклик та відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України є повідомленим належним чином. Відповідач про поважність причин не з`явлення до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив, без постановлення окремого документу, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши докази у справі суд встановив.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії здійснює діяльність з розподілу природного газу та надає відповідні послуги споживачам у межах території здійснення ліцензованої діяльності.

Згідно з наданими позивачем відомостями між ТОВ «Газорозподільні мережі України» та ОСОБА_1 з 01 вересня 2023 року виникли договірні правовідносини з розподілу природного газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 щодо об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу відбулося шляхом вчинення конклюдентних дій, а саме фактичного споживання природного газу, що підтверджується відомостями про обсяги його розподілу.

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За змістом статей 641, 642 ЦК України договір може бути укладений шляхом прийняття пропозиції укласти договір, зокрема вчиненням особою дій, які відповідно до змісту пропозиції засвідчують її бажання укласти договір.

Спеціальний порядок укладення договорів розподілу природного газу визначено Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Приєднання споживача до умов такого договору може підтверджуватися поверненням підписаної заяви-приєднання, оплатою рахунка оператора газорозподільної системи та/або документально підтвердженим споживанням природного газу.

Отже, законодавство не пов`язує виникнення договірних правовідносин з розподілу природного газу виключно з підписанням сторонами єдиного письмового документа. Вчинення споживачем дій, які свідчать про прийняття умов публічного договору, за наявності належного документального підтвердження є достатньою правовою підставою для виникнення відповідних договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона зобов`язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.

Послуга з розподілу природного газу полягає у забезпеченні оператором газорозподільної системи можливості фізичної доставки природного газу газорозподільною системою до об`єкта споживача в межах замовленої потужності.

Відповідно до положень глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року.

Пунктами 6.16.3 Типового договору розподілу природного газу передбачено, що оплата вартості послуги здійснюється за тарифом, встановленим Регулятором для відповідного оператора газорозподільної системи, у вигляді плати за річну замовлену потужність.

Місячна вартість послуги визначається як добуток однієї дванадцятої річної замовленої потужності об`єкта споживача на відповідний тариф оператора газорозподільної системи.

Таким чином, плата за розподіл природного газу визначається не виключно обсягом фактично спожитого природного газу в конкретному місяці, а виходячи із замовленої потужності об`єкта споживача, визначеної відповідно до Кодексу газорозподільних систем.

За змістом пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем річна замовлена потужність об`єкта споживача за замовчуванням визначається оператором ГРМ на підставі фактичного обсягу споживання природного газу за попередній газовий рік.

Для побутових споживачів, на об`єктах яких протягом усього попереднього газового року було відсутнє споживання природного газу, Кодексом газорозподільних систем передбачено спеціальний порядок визначення мінімальної річної замовленої потужності залежно від характеру використання газу.

Отже, відсутність фактичного споживання природного газу в окремому розрахунковому місяці сама по собі не є безумовною підставою для звільнення споживача від обов`язку оплачувати послугу з розподілу природного газу, якщо відповідний об`єкт залишається підключеним до газорозподільної системи, договірні правовідносини тривають та оператор забезпечує замовлену потужність у встановленому законодавством порядку.

Водночас наявність договірних відносин та правомірність нарахування плати за розподіл природного газу підлягають встановленню судом на підставі належних і допустимих доказів.

Відповідно до пункту 6.6 Типового договору розподілу природного газу побутовий споживач зобов`язаний здійснювати оплату вартості послуги з розподілу природного газу до 20 числа включно місяця, в якому надається така послуга.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за період із 01 вересня 2023 року до 30 червня 2025 року відповідачу нараховано плату за послуги з розподілу природного газу в загальному розмірі 2 480 грн 86 коп.

Позивач посилається на застосування тарифу, встановленого постановою НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944.

При вирішенні питання про обґрунтованість розміру заборгованості суд виходить із необхідності перевірки тарифу, чинного для відповідного оператора ГРМ у кожному розрахунковому періоді, величини річної замовленої потужності об`єкта споживача та правильності визначення щомісячних нарахувань.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, за наявності чинного договірного зобов`язання та підтвердженого належними доказами факту надання послуги з розподілу природного газу її несплата у визначений договором строк є порушенням грошового зобов`язання споживача.

Окремо суд надає правову оцінку вимогам позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою інфляційні втрати та три проценти річних є передбаченими законом наслідками порушення грошового зобов`язання, спрямованими на захист майнового інтересу кредитора.

Інфляційні втрати покликані компенсувати знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів за час прострочення виконання грошового зобов`язання, тоді як три проценти річних становлять установлену законом плату за користування боржником грошовими коштами, належними кредитору.

Разом із тим застосування частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин потребує врахування спеціальних положень законодавства, чинних у відповідний період, зокрема нормативних обмежень щодо нарахування та стягнення інфляційних втрат і процентів річних за прострочення оплати житлово-комунальних послуг під час дії воєнного стану.

Позивачем заявлено до стягнення 48 грн 06 коп. трьох процентів річних та 169 грн 63 коп. інфляційних втрат.

Для вирішення зазначених вимог суд має встановити правові підстави їх нарахування, конкретні періоди прострочення, розміри щомісячних несплачених платежів та відповідність такого нарахування спеціальному нормативному регулюванню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та його неявка в судове засідання не звільняють позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійними підставами для їх задоволення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що предметом доказування у цій справі є факт виникнення між сторонами договірних правовідносин, належність відповідачу статусу споживача за відповідним об`єктом, надання послуги з розподілу природного газу, правильність визначення річної замовленої потужності, застосованих тарифів та нарахованої заборгованості, а також наявність правових підстав для стягнення додаткових сум за прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умови підтвердження зазначених обставин належними та допустимими доказами вимога про стягнення основної заборгованості в розмірі 2 480 грн 86 коп. підлягає задоволенню.

Питання про стягнення трьох процентів річних у розмірі 48 грн 06 коп. та інфляційних втрат у розмірі 169 грн 63 коп. вирішується з урахуванням положень статті 625 ЦК України та спеціального законодавства, чинного протягом відповідних періодів прострочення.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження оплати заборгованості за послугу з розподілу природного газу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позову понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3 028 грн.00 коп. слід покласти на відповідача відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 95, 128, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 280-289, 351-355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» заборгованість у розмірі 2 698 (дві тисячі шістсот дев`яносто вісім) гривень 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Броварським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання/складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання/складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», місцезнаходження за адресою: м. Київська область, м. Фастівський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178, код ЄДРПОУ 45385755.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене та підписане 30.10.2026 року.

Суддя С.П. Савчак