Ухвала суду № 141084560, 30.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Дата ухвалення
30.10.2026
Номер справи
344/19632/26
Номер документу
141084560
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 344/19632/26

Провадження № 2/344/8669/26

УХВАЛА

30 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Кіндратишин Л.Р. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб : Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та скасування запису у Державному земельному кадастрі.

ВСТАНОВИВ :

08.10.2026 представник позивача адвокат Ленчук Р.І. звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить : 1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №3-73, видане 29.01.2019 року державним нотаріусом Федина Аліною Михайлівною Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Паливоді Надії Василівні (РНОКПП НОМЕР_1 ); 2). Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №3-74, видане 29.01.2019 року державним нотаріусом Федина Аліною Михайлівною Першої Івано Франківської державної нотаріальної контори Паливоді Роксолані Василівні (РНОКПП НОМЕР_2 ); 3). Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №3-75, видане 29.01.2019 року державним нотаріусом Федина Аліною Михайлівною Першої Івано Франківської державної нотаріальної контори Паливоді Івану Васильовичу (РНОКПП НОМЕР_3 ); 4). Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №3-76, видане 29.01.2019 року державним нотаріусом Федина Аліною Михайлівною Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Паливоді Вікторії Василівні (РНОКПП НОМЕР_4 ); 5) Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:03:001:0075, площею 0,0622 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, скасувавши запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної 2610100000:03:001:0075.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.10.2026 справу передано судді Кіндратишин Л.Р.

12.10.2026 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

20.10.2026 представником позивача усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 22.10.2026- відкрито загальне позовне провадження у справі, справу призначено до розгляду на 24.11.2026.

29.10.2026 від представника позивача адвоката Ленчука Р.І. надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:03:001:0075, запис про право власності №29117309 від 23.11.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1704414126101. В обґрунтування зазначено, що Предметом позову є визнання недійсними свідоцтв про право на спадшину, видані Відповідачам за фактом смерті ОСОБА_6 . Звертаємо увагу Суду, що вказані свідоцтва стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:03:001:0075. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.05.2008 року державний акт на вищенаведену земельну ділянку був анульований, а сама земельна ділянка, відповідно до технічної документації, копія якої наявна у матеріалах справи. Внаслідок вказаного на її місці були утворені, зокрема, дві земельні ділянки з кадастровим номером 2610100000:03:001:0097 та 2610100000:03:001:0098, власницею яких є Позивачка. Однак у Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі досі зареєстровані відомості про поділену земельну ділянку, що грубо порушує права Позивачки. Внаслідок наведеного Відповідачі мають можливість розпорядитися вказаною земельною ділянкою, чим ускладнити або, навіть, унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову. Позивачка вже зверталась з таким клопотанням до Суду, внаслідок чого ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.08.2026 року у справі №344/16431/26 було застосовано заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на вищенаведену земельну ділянку. Однак у 10-денний строк Позивачка не встигла звернутися до Суду, позаяк таке вимагало отримання додаткових доказів, внаслідок чого заходи забезпечення позову, застосовані вказаною ухвалою, були скасовані.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1 - 1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказані об`єкти рухомого та нерухомого майна, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб (постанова Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 522/21977/21).

Пунктом 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Так, згідно із інформацією про право власності за інформаційною довідкою від 25.09.2026 за № 495568779, що долучена до матеріалів позову співвласниками ( спільна часткова власність0 земельної ділянки кадастровий номер : 2610100000:03:001:0075, площею 0,0622 з 29.01.2019 є: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 .

При цьому, із заявою про забезпечення позову звернулась 29.10.2026, актуальних даних щодо права власності на спірну земельну ділянку не надано, доказів неможливості надання актуальних даних права власності на спірну земельну ділянку не надано. З часу здобуття інформації про право власності пройшло більше місяця.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Судом встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом про оскарження свідоцтва про право на спадщину на спірну земльну ділянку.

При цьому, вказана обставина сама по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Також з матеріалів справи не вбачається, що відповідачі вчиняють дії, з метою ухилення від виконання майбутнього рішення суду.

Відтак, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачами недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зазначено, що суд повинен врахувати, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи, що за принципом змагальності сторін у цивільному судочинстві, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд не може збирати докази з власної ініціативи, позивачем не надано дійсного зареєстрованого права власності за відповідачами на спірну земельну ділянку (вжиття заходів забезпечення позову може бути спрямоване на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб); та не доведено, що незастосування заходів забезпечення позову, про вжиття яких ставиться питання може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову від 11.06.2026 шляхом заборони відчужувати квартиру АДРЕСА_1 , слід відмовити.

Керуючись ст. 149-150, 152-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ :

У заяві ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб : Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та скасування запису у Державному земельному кадастрі відмовити.

Роз`яснити стороні позвача, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині наявної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повна ухвала 30.10.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141084560 ?

Документ № 141084560 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141084560 ?

Дата ухвалення - 30.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141084560 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141084560 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141084560, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Судове рішення № 141084560, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 30.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141084560 відноситься до справи № 344/19632/26

Це рішення відноситься до справи № 344/19632/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141084557
Наступний документ : 141084565