Рішення № 141081543, 26.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/194/26

Провадження № 2/673/423/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

20 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором (оферти) №22.05.2023-100002366 від 22.05.2023 року, яка утворилася на дату звернення з позовом в розмірі 12 000 грн., з яких: 6 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 6 000 грн. заборгованість за нарахованими процентами, та судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 22.05.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №22.05.2023-100002366. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн., строком на 36 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 26.06.2023 року. Первинний період користування Кредитом - 8 днів з дня його надання; Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду Період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 8 днів. Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Відповідно до договору від 22.05.2023 року та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 6 000 грн. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 12 000 грн., з яких: 6 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 6 000 грн. заборгованість за нарахованими процентами, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою судді від 09 березня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

29.06.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сідлецька О.В. з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» направила до суду відзив, строк для подання якого було продовжено та долучено до матеріалів справи. У відзиві вказала, що сторона відповідача заперечує проти позовних вимог, вважають вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Зокрема, зазначила, що ОСОБА_1 не зверталася до ТОВ «Споживчий центр» за отриманням кредиту, не підписувала кредитний договір та заявку, а також не отримувала кредитних коштів. На її думку, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів укладення договору саме відповідачкою, його акцептування в установленому законом порядку та погодження нею умов кредитування.

Крім того, представник відповідача вказала на відсутність доказів належності відповідачці платіжної картки, зазначеної в заявці, та фактичного зарахування на неї кредитних коштів. Банківські виписки на підтвердження отримання відповідачкою кредиту позивачем не надано. Також представник заперечила доказове значення розрахунку заборгованості, вважаючи, що він не є первинним бухгалтерським документом і не містить відомостей щодо порядку нарахування заявленої до стягнення суми.

На підтвердження своєї позиції представник відповідача послалася на звернення ОСОБА_1 до поліції від 01.09.2025 року у зв`язку з надходженням вимог ТОВ «ДЕБТФОРТ Україна» про сплату заборгованості за кредитним договором, який вона заперечує як укладений. Згідно з отриманою відповіддю поліції, звернення було зареєстровано за № 3362 від 01.09.2025 року, а під час перевірки представник колекторської компанії повідомив про закриття договору та відсутність претензій до ОСОБА_1 . Представник відповідача вважає зазначені обставини додатковим підтвердженням безпідставності вимог позивача.

З огляду на викладене представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з недоведеністю факту укладення кредитного договору відповідачкою та отримання нею кредитних коштів.

07.07.2026 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» Ларіонов К.О. направив до суду відповідь на відзив, у якій вказав, що позовні вимоги підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, тоді як відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача. Зазначив, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідно до вимог законодавства прирівнюється до письмової форми правочину, а відповідач, підписавши договір, погодився з його умовами. Також наголосив, що надання кредитних коштів підтверджується платіжними документами, сформованими під час здійснення операції через інтернет-еквайринг, а відсутність у позивача банківської виписки за рахунком відповідача зумовлена режимом банківської таємниці. Вважаючи доводи відзиву необґрунтованими, а розрахунок заборгованості належним доказом її розміру, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в відповіді на відзив просить розгляд справи проводити за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, представник ОСОБА_1 адвокат Сідлецька О.В. направила до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, зазначила, що відповідно до листа АТ ОТП БАНК вбачається, що станом на 14.09.2026 ОСОБА_1 не є клієнтом Банку та не має у Банку діючих рахунків, а картка на яку позивачем було здійснено перерахування коштів за кредитним договором відповідачу не належить, тому у задоволені позову просить відмовити у повному обсязі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Наразі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов`язків з виконання кредитного договору (оферти) №22.05.2023-100002366 від 22.05.2023 року, що, за доводами позивача, був укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у формі електронного документу.

Досліджуючи доводи позивача в частині заявлених вимог та заперечень наданих стороною відповідача, суд виходить з наступного обґрунтування.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За правилом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 та 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору за твердженням позивача між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним кредитним договором, за яким позивач набув права вимоги до відповідача щодо стягнення з відповідача заборгованість по кредиту у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір с обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас, з огляду на заперечення відповідачем факту укладання договору із первісним кредитором судом враховується наступне.

В матеріалах справи позивачем подано кредитний договір (оферти) №22.05.2023-100002366 від 22.05.2023 р. сторонами якого є ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 .

Зазначений договір має форму електронного документу з використанням електронного підпису. Як вбачається з самого кредитного договору (оферти) №22.05.2023-100002366 від 22.05.2023 року, який був підписаний позичальником за допомогою використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А139 було направлено 22.05.2023 року на номер мобільного телефону, вказаний у договорі 0971380685 та введений позичальником у відповідне поле на сайті. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надано кредит у розмірі 6 000 грн., строком на 36 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 26.06.2023 року. ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти відповідно до графіка платежів.

Згідно п.4.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5100-94XX-XXXX-6583..

На підтвердження здійснення переказу грошових коштів, позивач долучив квитанцію №2316528964 від 22.05.2023 року, в якій вказується номер платіжної картки отримувача 5100-94XX-XXXX-6583.

24.07.2026 року судом задоволено клопотання позивача щодо витребування з АТ «ОТП БАНК» інформацію щодо того чи належить платіжна картка 5100-94XX-XXXX-6583 відповідачу.

Як вбачається з повідомлення АТ «ОТП БАНК» від 14.09.2026 №68-3-23-23/13913-БТ АТ, станом на 14.09.2026 ОСОБА_1 не являлася клієнтом Банку та не має у Банку діючих рахунків.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що квитанція №2316528964 від 22.05.2023 року не підтверджує як укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) №22.05.2023-100002366 від 22.05.2023, так і факту отримання саме відповідачем коштів у розмірі 6 000 грн. на підставі укладеного договору.

Крім того, матеріали містять інформацію на підтвердження того, що ОСОБА_1 звернулась до СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області у зв`язку з надходженням вимог ТОВ «ДЕБТФОРТ Україна» про сплату заборгованості за кредитним договором, який вона заперечує як укладений. Згідно з отриманою відповіддю поліції, звернення було зареєстровано за № 3362 від 01.09.2025 року, а під час перевірки представник колекторської компанії повідомив про закриття договору та відсутність претензій до ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що виникненню у позичальника обов`язку повернути кредит має передувати виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання суми кредиту, а за відсутності доказів належного виконання своїх зобов`язань кредитодавцем, суд не може стверджувати про виникнення у позичальника зобов`язання щодо повернення кредиту.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримала кредит за кредитним договором (оферти) №22.05.2023-100002366 від 22.05.2023 року у зв`язку з чим зобов`язана виконати зобов`язання з його повернення, матеріали справи не містять.

Надані позивачем документи, не визнаються відповідачем, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які підтверджують факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів та розмір її заборгованості перед позивачем за вказаним кредитним договором.

Тобто, стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом його перерахування за реквізитами платіжної картки, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив, що картка на яку був перерахований кредит, належить саме відповідачу. За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, а також відповідно і користування ними, тому відсутні підстави для їх стягнення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки будь яких доказів отримання відповідачем грошових коштів позивач не надав, відтак факту укладення між сторонами кредитного договору та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості позивачем не доведено.

Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1,5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відмовляє в його задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ 01032 код в ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 30.10.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина