Рішення № 141078943, 30.10.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5552/26

Провадження № 2/185/6736/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

представника позивача адвоката Проскурякової І.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Донецької міської ради, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Проскурякову Іванну Михайлівну звернулася з позовом до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі співвідповідачів Донецьку міську раду та Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представники відповідачів Донецької обласної державної адміністрації та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно поданих відзивів вважають, що не є належними відповідачами у справі.

Донецькою міською радою відзив не подано.

З доданих до позовної заяви документів видно, що 24 січня 2001 року укладений договір дарування, згідно якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла у дар жилий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1 жилою площею 35,60 кв.м, загальною площею 52,70 кв.м.

Договір посвідчено державним нотаріусом П`ятої донецької державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 4-344.

На договорі міститься реєстраційний напис, який засвідчує, що право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, зазначений у договорі, зареєструвало Бюро технічної інвентаризації м.Донецька у реєстровій книзі № 80 за реєстровим № 21572 від 16 лютого 2001 року.

Оригінал зазначеного правовстановлюючого документа наявний у позивача.

На теперішній час через тимчасову окупацію міста Донецька відсутній доступ до архівних матеріалів Донецького бюро технічної інвентаризації.

Тому позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок на підставі правовстановлюючого документу нотаріально посвідченого договору дарування.

Позивач просить захистити своє порушене право шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок.

Як визначено статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як визначив Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Також Верховним Судом у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18 зазначено, що у разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

У даному випадку правовстановлюючий документ на житловий будинок не втрачений, натомість фактично є втраченим документ на паперовому носії, який зберігався в архіві Бюро технічної інвентаризації міста Донецька і посвідчував державну реєстрацію права власності позивача на нерухоме майно.

Позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок на підставі наявного правовстановлюючого документу, отже державою не визнається факт набуття позивачем права власності на нерухоме майно.

Позивач просить визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території міста Донецька.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18, учасники справи це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Як визначено статтею 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Отже у разі невизнання за позивачем права власності на нерухоме майно, таке майно має бути взято на облік як безхазяйне і в подальшому передано за рішенням суду у комунальну власність. Тому особою, яка має інтерес до спірного нерухомого майна, є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем розташування цього майна.

Органом місцевого самоврядування за місцем розташування спірного нерухомого майна є Донецька міська рада (код ЄДРПОУ 26502957) і саме ця юридична особа є належним відповідачем у даній справі.

На теперішній час територія міста Донецька є тимчасово окупованою. Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», яке здійснювало реєстрацію права власності до 01 січня 2013 року, свою діяльність після 24 лютого 2022 року не поновлювало на території, підконтрольній Україні, архівні документи на паперових носіях залишилися на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим неможливо отримати інформацію щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, розташованого в місті Донецьку.

Набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно підтверджується оригіналом договору дарування, на якому є відмітка про державну реєстрацію права власності КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька».

Отже право власності позивача на житловий будинок було посвідчене належним чином згідно законодавства, діючого на час набуття права власності. На теперішній час доступ до архівних документів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» неможливий. Однак право власності позивача на житловий будинок підтверджується відповідним правовстановлюючим документом і нічим не спростовується.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у визначеному законом розмірі.

Оскільки спір виник не внаслідок неправомірних дій відповідачів, а через відсутність доступу до архівних документів БТІ у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Донецька, у даній справі суд вважає за можливе не стягувати з відповідачів на користь позивача судові витрати на сплату судового збору.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок номер АДРЕСА_1 жилою площею 35,60 кв.м, загальною площею 52,70 кв.м.

Судові витрати на сплату судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Донецька обласна державна адміністрація, 84306 Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 6, ЄДРПОУ 00022473,

-Донецька міська рада, 84333 Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Транспортна, будинок 2, ЄДРПОУ 26502957,

-Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 04050 місто Київ, вулиця Студентська, 5-7А, ЄДРПОУ 40452947.

Суддя У.М. Болдирєва