Рішення № 141078747, 28.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/6421/26

Провадження № 2/183/6190/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26445 від 09 січня 2025 року в розмірі 44 800,00 грн, з яких: 30 800,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09 січня 2025 року до 25 березня 2026 року; 14 000,00 грн - штраф. Також позивач просить стягнути 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 09 січня 2025 року між сторонами в електронній формі укладено кредитний договір № 26445, за умовами якого відповідач отримала 7 000,00 грн строком на 730 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою ставкою 1 % на день. Позивач зазначає, що кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача, проте передбачені договором періодичні платежі з процентів вона не сплачувала, у зв`язку з чим виникла заявлена заборгованість.

Ухвалою судді від 16 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації щодо належності відповідачеві банківської картки та зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування оголошення на сайті суду, а також шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання як ВПО. Поштове відправлення із судовою повісткою повернулося до суду з відміткою працівника поштового зв`язку про причину повернення - «адресат відсутній», що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

09 січня 2025 року між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ»» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26445. Згідно з пунктом 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці 7 000,00 грн, а остання - повернути кредит і сплатити проценти відповідно до умов договору.

Пунктами 1.2, 1.3 договору визначено фіксовану процентну ставку в розмірі 1 % від суми кредиту за кожний день користування, строк кредитування 730 днів, до 09 січня 2027 року. Повернення основної суми кредиту передбачено в кінці строку користування, а сплату процентів - кожні 20 днів відповідно до графіка платежів, який є додатком № 1 до договору.

Кредитний договір містить відомості про підписання його відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 461916. Відомості про суму кредиту, строк користування, процентну ставку та картку для перерахування коштів узгоджуються з паспортом споживчого кредиту й додатком до договору.

На підтвердження надання кредиту позивач подав лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 08 квітня 2026 року № 20260408-1683 щодо перерахування 09 січня 2025 року суми 7 000,00 грн за договором № 26445 на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Із відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 07 вересня 2026 року № БТ/Е-39104, наданої на виконання ухвали суду, встановлено, що картку № НОМЕР_2 емітовано на ім`я ОСОБА_1 та за період з 09 до 14 січня 2025 року на неї надійшов платіж у сумі 7 000,00 грн. Витяг про рух коштів містить відповідну операцію зарахування. Відомості банку узгоджуються з договором та документом платіжної установи щодо суми кредиту і реквізитів картки.

Відповідно до статей 626, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а укладеним вважається за умови досягнення згоди щодо всіх істотних умов у належній формі. За частиною другою статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за погодженням сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом прийняття електронної пропозиції та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Подані до суду договір, відомості про одноразовий ідентифікатор, реквізити картки та підтвердження банку про зарахування 7 000,00 грн у сукупності свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та виконання кредитодавцем зобов`язання з надання коштів.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. За частиною першою статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає право кредитодавця на одержання процентів, розмір і порядок сплати яких визначаються договором.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору проценти нараховуються щоденно на залишок неповерненої суми кредиту та сплачуються в строки, передбачені графіком. Погоджений сторонами строк кредитування станом на дату, до якої позивач визначив заборгованість, не закінчився. Заявлені проценти є платою за користування кредитом у межах строку кредитування, а не відповідальністю за прострочення повернення основної суми кредиту.

За наданим позивачем та перепровіреним судом розрахунком станом на 25 березня 2026 року залишок основної суми кредиту становить 7 000,00 грн, несплачені проценти 30 800,00 грн, нарахований штраф - 14 000,00 грн. Матеріали справи не підтверджують здійсненння позичальником платежів з погашення заборгованості.

Суд перевірив розрахунок процентів. Виходячи з розміру кредиту 7 000,00 грн та ставки 1 % на день сума процентів за один день становить 70,00 грн. За 440 днів, що охоплюють 22 двадцятиденні періоди сплати процентів, сума нарахувань становить 30 800,00 грн (70,00 грн ? 440). Цей розрахунок узгоджується з графіком платежів та даними про заборгованість за кредитом. Доказів погашення зазначеної суми матеріали справи не містять.

При цьому частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої за формулою, встановленою частиною четвертою цієї статті, не може перевищувати 1 %. Договором погоджено денну процентну ставку 1 %. Таким чином, підстав вважати заявлену ставку вищою за встановлене законом обмеження немає.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що вимога про стягнення 30 800,00 грн процентів за користування кредитом за період до 25 березня 2026 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 14 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Пунктами 3.5-3.5.2 кредитного договору передбачено штраф за невиконання або неналежне виконання позичальником обов`язків щодо повернення кредиту та сплати процентів. Заявлені позивачем 14 000,00 грн мають характер неустойки за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) він звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання відповідних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Штраф за спірним кредитним договором нарахований за порушення строків платежів у період дії воєнного стану. Тому на вимогу про його стягнення поширюється передбачене пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнення позичальника від відповідальності. Підстав для стягнення 14 000,00 грн штрафу немає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 30 800,00 грн процентів за користування кредитом, а в частині стягнення штрафу в сумі 14 000,00 грн слід відмовити.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2 від 27 квітня 2026 року. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 30 800,00 грн із заявлених 44 800,00 грн, тобто 68,75 % вимог, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 830,40 грн судового збору.

Позивач також заявив до стягнення 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження подав договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03 червня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 108 від 04 лютого 2026 року, витяг із реєстру до цього акта та платіжну інструкцію № 4321 від 05 лютого 2026 року.

Відповідно до витягу з реєстру до акта № 108 вартість складання та подання позовної заяви саме у справі щодо ОСОБА_1 визначено в розмірі 9 000,00 грн, а підготовки адвокатського запиту - 1 000,00 грн. Платіжною інструкцією підтверджено оплату позивачем 100 000,00 грн за загальним актом, що охоплює надання юридичних послуг у декількох справах, у тому числі у справі щодо ОСОБА_1 .

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 385/513/23, провадження № 61-8313св24, Верховний Суд розмежував зменшення витрат на правничу допомогу за критеріями співмірності, що здійснюється за клопотанням іншої сторони відповідно до статті 137 ЦПК України, та розподіл таких витрат за критеріями статті 141 ЦПК України, у межах якого суд може з власної ініціативи відмовити у їх відшкодуванні повністю або частково за належного мотивування.

На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості представником подано належні та допустимі докази на суму 10 000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000 грн.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»» заборгованість за процентами за користування кредитом за договором № 26445 від 09 січня 2025 року за період з 09 січня 2025 року до 25 березня 2026 року в розмірі 30 800 (тридцять тисяч вісімсот) грн 00 коп.

У задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»» судовий збір у розмірі 1 830 (одну тисячу вісімсот тридцять) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ», код ЄДРПОУ 41466388, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4;

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено і підписано 28 жовтня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна