Рішення № 141078742, 28.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/5298/26

Провадження № 2/183/5715/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за договором позики № 94/75907382 від 05 березня 2021 року в загальному розмірі 33 200,00 грн, із яких: 4 000,00 грн - заборгованість за сумою позики, 28 080,00 грн - заборгованість за процентами, 1 120,00 грн - заборгованість за комісією. Також позивач просив стягнути 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що 05 березня 2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» і відповідачем укладено договір позики № 94/75907382, відповідно до якого відповідач отримав 4 000,00 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів у розмірі 2 % за кожен день користування позикою. Договором також передбачено разову комісію за видачу позики в розмірі 28 % від її суми. Відповідач не виконав узятих на себе зобов`язань щодо повернення позики та сплати передбачених договором платежів.

Право вимоги за цим договором декілька разів відступалося за договором факторингу № 28122023 від 28 грудня 2023 року від ТОВ «Партнер Фінанс» до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», за договором факторингу № 17-04/ФК-25 від 17 квітня 2025 року до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», а за договором факторингу № 25-08/ФК-25 від 25 серпня 2025 року - до ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс».

Ухвалою судді від 16 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, місце та час судового засідання повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи і відзиву на позов суду не подавав, за таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

За умови неявки всіх учасників справи в судове засідання відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в сукупності та з`ясувавши характер спірних правовідносин, суд виходить з такого.

05 березня 2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено письмовий договір позики № 94/75907382. Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 цього договору сума позики становить 4 000,00 грн, строк її надання - 365 днів. Пунктом 8.1 визначено, що договір діє до 04 березня 2022 року.

За пунктом 2.1 договору позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування позикою за фіксованою ставкою 2 % від суми позики за кожен день у межах строку, визначеного договором. Пунктом 2.2 встановлено, що нарахування процентів починається з 15-го дня користування позикою. Пункт 1.5 передбачає комісію за видачу позики в розмірі 28 % від суми позики, тобто 1 120,00 грн.

У пункті 3.1 договору зазначено, що позика надається шляхом передання готівкових коштів позичальнику. Відповідно до пункту 3.2 підписанням договору позичальник підтверджує отримання всієї суми позики в день його підписання. Оскільки на наданій копії договору та доданих до нього документах наявні підписи сторін, письмовий договір містить підтвердження отримання позичальником 4 000,00 грн.

Із графіка платежів, який є частиною договору, вбачається, що комісію 1 120,00 грн передбачено до сплати одноразово, а проценти - щоперіодними платежами. У договорі зазначено загальну вартість кредиту для споживача 33 200,00 грн, з яких 4 000,00 грн - сума позики та 29 200,00 грн - загальні витрати за договором.

Наданий розрахунок заборгованості ТОВ «Партнер Фінанс» включає період до 04 березня 2022 року. Згідно з цим розрахунком платежі на погашення боргу не відображені і непогашена сума становить 33 200,00 грн, у тому числі 4 000,00 грн основного боргу, 28 080,00 грн процентів та 1120,00 грн комісії. За ставкою 2 % на день сума процентів становить 80,00 грн за день (4 000,00 грн ? 0,02). Розрахунок 80,00 грн ? 351 день дорівнює 28 080,00 грн. Період з 19 березня 2021 року до 04 березня 2022 року включно становить 351 день, що відповідає початку нарахування з 15-го дня користування позикою та останньому дню погодженого строку.

Судом установлено, що 28 грудня 2023 року ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» уклали договір факторингу № 28122023. Також матеріали справи містять акт приймання-передачі документації від 29 грудня 2023 року, реєстр боржників до договору та платіжну інструкцію № 530 від 05 січня 2024 року про оплату за договором факторингу в сумі 17 530,00 грн.

17 квітня 2025 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу № 17-04/ФК-25. До договору долучено акт приймання-передачі документації, реєстр боржників та платіжну інструкцію № 488 від 24 квітня 2025 року на суму 30 000,00 грн.

25 серпня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено договір факторингу № 25-08/ФК-25. До договору долучено акт приймання-передачі документації від 25 серпня 2025 року, реєстр боржників та платіжну інструкцію № 11 від 12 листопада 2025 року на суму 31 000,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач є належним кредитором за спірним договором.

За частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку саму суму. Договір позики є укладеним із моменту передання грошей. Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від нього не допускається, а договір є обов`язковим для сторін. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок їх одержання встановлюються договором. При цьому право нарахування процентів за користування позикою припиняється зі спливом установленого договором строку кредитування, якщо інше не випливає з правової природи відповідних платежів. У цій справі заявлені проценти нараховані до 04 березня 2022 року включно, тобто в межах визначеного договором строку.

Правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування, оскільки гроші надані фізичній особі на споживчі цілі. За редакцією Закону України «Про споживче кредитування», чинною на момент укладення договору, його дія поширювалася також на кредити, сума яких не перевищувала однієї мінімальної заробітної плати, з особливостями, передбаченими частиною четвертою статті 3 цього Закону.

Оцінюючи погоджену сторонами денну процентну ставку 2 %, суд ураховує правові висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25). Установлені Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року обмеження максимальної денної процентної ставки не застосовуються до договору, укладеного у 2021 році, якщо строк кредитування не продовжувався після 24 грудня 2023 року. За відсутності законодавчо визначеної нікчемності умови договору суд не вправі без належної вимоги споживача самостійно змінювати договір та зменшувати погоджений розмір процентів лише з мотивів їх надмірності. Нечіткі або двозначні положення договору мають тлумачитися на користь споживача.

Спірний договір містить однозначне визначення суми позики, денної процентної ставки, початку нарахування та строку кредитування. Вимога позивача щодо 28 080,00 грн процентів арифметично відповідає цим умовам і не охоплює періоду після закінчення строку кредитування. Обставин, які б свідчили про невідповідність суми нарахованих відсотків умовам договору, судом не установлено.

Щодо 1 120,00 грн комісії суд виходить із того, що пунктом 1.5 договору передбачена саме одноразова комісія за видачу позики в розмірі 28 % від її суми, а не періодична плата за надання відомостей про стан заборгованості чи щомісячне обслуговування. У частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на момент укладення договору, до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24) наголошено, що умова про разову комісію за операцію з видачі кредиту сама собою не є нікчемною, а висновок про її недійсність повинен ґрунтуватися на конкретній нормі закону й обставинах договору.

За обставин цієї справи розмір разової комісії прямо визначений договором і графіком платежів, а також відображений у загальній вартості позики. Її нарахування не залежить від тривалості прострочення і не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Тому позовна вимога про її стягнення є обґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 та статтею 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, які існували на момент переходу. За статтею 1077 ЦК України право грошової вимоги може бути передано за договором факторингу. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом, не потребує згоди боржника. Відсутність повідомлення боржника про заміну кредитора сама собою не припиняє його боргового зобов`язання, проте може мати значення для оцінки належного виконання на користь первісного кредитора.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень; суд оцінює докази за внутрішнім переконанням на основі їх всебічного, повного та безпосереднього дослідження. Неподання відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести підстави позову. Подані документи та розрахунок у сукупності можуть підтверджувати заявлену заборгованість за умови перевірки безперервності переходу саме спірної вимоги й відсутності відомостей про її погашення.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що право вимоги за спірним договором перейшло до позивача в межах чинного строку кредитування, до нього перейшло право вимагати виконання зобов`язання на погоджених сторонами умовах, у тому числі сплати договірних процентів, що нараховувалися в межах строку кредитування, та комісії. Доказів виконання відповідачем зобов`язання первісному або новому кредитору матеріали справи не містять. Досліджені судом докази у їх сукупності підтверджують укладення договору, отримання відповідачем 4000,00 грн кредитних коштів, погоджений розмір і строк нарахування процентів, комісії, перехід права вимоги до позивача та відсутність доказів погашення боргу. Тому вимоги про стягнення 4000,00 грн тіла кредиту, 28 080,00 грн - заборгованості за процентами, 1 120,00 грн - заборгованості за комісією є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд ураховує, що за платіжною інструкцією № 297 від 06 квітня 2026 року позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. За умови задоволення позову в повному обсязі ця сума відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір № 45714110 від 10 грудня 2025 року між ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» та адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною, додаткову угоду від 12 грудня 2025 року щодо представництва інтересів позивача у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , акт про підтвердження надання правничої допомоги та детальний опис робіт від 12 грудня 2025 року.

Відповідно до акта та детального опису адвокаткою виконано правовий аналіз обставин і підготовлено рекомендації (1,5 години, 2 250,00 грн), складено позовну заяву та попередній розрахунок витрат (3 години, 3 000,00 грн), сформовано додатки до позову (1 година, 750,00 грн). Загальна вартість робіт становить 6 000,00 грн. Акт містить погодження сторін із наданими послугами й передбачає оплату відповідно до умов договору.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості представником подано належні та допустимі докази на суму 6000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, незмінність правової позиції позивача протягом розгляду справи, розумність їхнього розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача до 3000 грн.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за договором позики № 94/75907382 від 05 березня 2021 року в розмірі 33 200 (тридцять три тисячі двісті) грн 00 коп., яка складається із: 4 000,00 грн - заборгованості за сумою позики; 28 080,00 грн - заборгованості за процентами; 1 120,00 грн - заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» відшкодування справленого судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», код ЄДРПОУ 45714110, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-Б, офіс 503.

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 28 жовтня 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна