Ухвала суду № 141077030, 26.10.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
203/8725/26
Номер документу
141077030
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 203/8725/26

Провадження № 1-кс/0203/7762/2026

УХВАЛА

26 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 07 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62025000000000474 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 127, ч. 3 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, із вищою освітою, який неодружений, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, працює на посаді оперуповноваженого Управління боротьби з наркозлочинністю ГУНП в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2026 року прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури клопочить продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України.

Дане клопотання, яке за формою та змістом відповідає вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України, обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою досудове розслідування через складність та необхідність проведення низки слідчих дій завершене не буде, а обставини, які слугували підставою для вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не відпали, виправдовуючи, на думку сторони обвинувачення, подальше тримання підозрюваного під вартою задля виконання завдання охорони прав та інтересів суспільства.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та захисники в судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого тим, що ризики заявлені прокурором у клопотанні недоведені, як і не доведено, що вони не зменшились з моменту обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також вказали, що клопотання взагалі не відповідає вимогам ст. 199 КПК України, а тому просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора або застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

28 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, що у період часу з 14 по 15 жовтня 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 був затриманий у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146 та ч. 4 ст. 186 КК України, після чого доставлений до відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Після доставлення до вказаного відділення поліції ОСОБА_7 перебував у службовому кабінеті, яким користувався ОСОБА_4 , який на той час, будучи службовою особою правоохоронного органу, виступав як представник держави.

Перебуваючи у зазначеному службовому кабінеті, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про затримання ОСОБА_7 у зв`язку з підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146 та ч.4 ст. 186 КК України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи на меті покарати ОСОБА_7 за дії, у вчиненні яких останній підозрювався, а саме за незаконне позбавлення волі та відкрите викрадення чужого майна, вирішив застосувати до нього насильницькі дії, спрямовані на заподіяння фізичного болю та морального страждання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, умисно обмотав ОСОБА_7 руки та ноги клейкою стрічкою (скотчем), унаслідок чого обмежив його можливість вільно рухатися та перебувати у природному положенні.

Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 прикріпив до ОСОБА_7 напис, який містив нецензурні та принизливі висловлювання, спрямовані на приниження його честі та людської гідності, чим заподіяв останньому моральні страждання.

Після прикріплення вказаного напису ОСОБА_4 здійснив фотографування ОСОБА_7 у такому принизливому та обмеженому у рухах стані, зафіксувавши його зовнішній вигляд, обмотування кінцівок скотчем та прикріплений до нього напис.

У цей же час невстановлені досудовим розслідуванням особи здійснювали відеозапис вказаних подій, у тому числі дій ОСОБА_4 щодо обмотування ОСОБА_7 скотчем, прикріплення до нього напису та його перебування у зазначеному стані.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 сильний фізичний біль та моральне страждання, принизив його честь та людську гідність, а також обмежив його можливість вільно пересуватися, при цьому діяв саме з метою покарати ОСОБА_7 за дії, у вчиненні яких останній підозрювався.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи представником держави, умисно вчинив щодо ОСОБА_7 дії, спрямовані на заподіяння останньому сильного фізичного болю та морального страждання, з метою покарати його за дії, у вчиненні яких він підозрювався, а саме за кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 146 та ч.4 ст. 186 КК України.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 02 вересня 2026 року, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2026 року, до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 жовтня 2026 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави

Підставою застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи ч. 3 ст. 127 КК України, а також наявністю ризиків за п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 26 жовтня 2026 року у зазначеному кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 27 листопада 2026 року з обґрунтуванням такої необхідності потребами досудового розслідування у проведенні слідчих та процесуальних дій, зокрема прийняти рішення про зняття грифів секретності з матеріалів проведення негласних слідчих (розшукових) дій та звернутися до слідчого судді для зняття грифів секретності з ухвал про надання дозволу на їх проведення; виконати вимоги ст. 290 КПК України щодо відкриття стороні захисту всіх матеріалів, які перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення; підготувати та подати клопотання в порядку ст. 257 КПК України про надання дозволу на використання в іншому кримінальному провадженні результатів НСРД, отриманих в межах даного кримінального провадження, та забезпечити їх належне процесуальне оформлення; повідомити особі про зміну раніше повідомленої підозри, за необхідності; виконати інші слідчі (процесуальні) дії, у проведенні яких виникне необхідність; у разі отримання у відповідь на запит в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України від сторони захисту будь-яких документів, які вони мають намір використати як докази у суді, провести слідчі дії з метою їх перевірки; розглянути клопотання сторони захисту, у разі їх надходження та прийняти відповідне процесуальне рішення; скласти обвинувальний акт та направити його до суду для розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи питання продовження строку запобіжного заходу, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до частини 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку запобіжного заходу (строку тримання під вартою), якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно, враховуючи вказані норми закону, слідчий суддя при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою не встановлює обставини обґрунтованості підозри, оскільки ці обставини входять до предмету доказування лише при застосуванні запобіжного заходу, а не під час вирішення питання його продовження, і предметом доказування у такому випадку є наявність встановлених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу ризиків, які не зменшилися і не відпали, а тому слідчий суддя відкидає доводи підозрюваного та його захисника про відмову у задоволенні клопотання.

Вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність раніше зазначених ризиків, які наразі не зменшилися та не перестали існувати.

Так, слідчий суддя приймає до уваги, що суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі, який сукупно з обставинами способу вчинення інкримінованого злочину, а також оголошеного в країні воєнного стану, проведення воєнних дій на кордонах Дніпропетровщини, та часткової окупації військами російської федерації територій на сході та півдні України, збільшує ризик переховування з переходом лінії фронту, а тому, усвідомлюючи суворість міри покарання, яка загрожує підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, останній, не маючи стримуючих від раптової зміни місця перебування факторів, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи вчиненого представником держави, може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про те, що наразі не зменшився та не перестав існувати ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування не зменшилися та не перестали існувати й ризики за п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що наразі не проведені всі необхідні слідчі та розшукові дії, тому є підстави вважати, що підозрюваний, маючи досвід працівника правоохоронних органів, може знищити, сховати чи спотворити докази у кримінальному провадженні, та будучи обізнаним щодо форм і методів розслідування кримінальних правопорушень та обізнаний із тим, які саме речі, документи для нього можуть негативно вплинути на хід розслідування. А також, з огляду на інкриміновані підозрюваному дії, які відбувалися в службовому кабінеті відділу поліції та в присутності інших осіб, наявність в нього сталих зв`язків в органах Національної поліції України, існує достатня ймовірність того, що він, перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків, у тому числі безпосередніх очевидців події, з метою зміни їх показів, що, як наслідок, потягне за собою можливість уникнення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальної відповідальності.

До того ж, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях свідків, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з тим, наявність ризику за п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, на продовженні існування якого наполягала прокурор у своєму клопотанні, не доведена, стороною обвинувачення належних доказів в підтвердження його існування не надано, що також встановлено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2026 року, а нових обставин, які б свідчили про наявність такого ризику прокурором ні у клопотанні ні в судовому засіданні не зазначено.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка тяжіє над ув`язненим на випадок його можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваного за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами іншого соціального зв`язку достатніх причин для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тоді як в умовах воєнного стану, навпаки, відсутність стримувань через розірвані соціальні зв`язки та ризик втечі тільки збільшується.

Вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваного в умовах попереднього ув`язнення відсутні.

Таким чином, з огляду на ступінь тяжкості і характер повідомленої підозри, яка допускає тримання під вартою згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України без визначення розміру застави у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення з урахуванням §§ 54, 64 рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2007 у справі «Попков проти Росії» (заява № 32327/06), тим не менше, переконливо продемонстрована наявність факторів обґрунтованої підозри у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я над потерпілою особою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, переважаючи над правилом поваги його особистої свободи, а зміна запобіжного заходу на інший менш суворий нічим не виправдана, і з метою запобігання відповідно до ст. 177 КПК України раніше встановленим процесуальним ризикам втечі та ухилення від виконання процесуальних рішень, як і ризикам продовження протиправної діяльності, згідно ст. 199 цього Кодексу належить постановити цю ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу в межах строків досудового розслідування на 33 днів, тобто до 27 листопада 2026 року, без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 193, 194, 197, 199, 309-310, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про продовження застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 07 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62025000000000474 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 127, ч. 3 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України, строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 33 дні, тобто до 27 листопада 2026 року, без визначення розміру застави, з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Визначити строк дії ухвали до 27 листопада 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений учасникам провадження о 16:25 год. 30 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141077030 ?

Документ № 141077030 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141077030 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141077030 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141077030 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141077030, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Судове рішення № 141077030, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141077030 відноситься до справи № 203/8725/26

Це рішення відноситься до справи № 203/8725/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141077028
Наступний документ : 141104779