Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/8725/26
Провадження № 1-кс/0203/7538/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 07 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62025000000000474 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 127, ч. 3 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, який має вищу юридичну освіту, неодружений, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, з 15 липня 2026 року звільнений з посади дільничного ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2026 року під наглядом Дніпропетровської обласної прокуратури за проведенням цього досудового розслідування Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, слідчий клопочить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 998 400 гривень, тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до ОСОБА_4 , підозрюваного у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту та збуті наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками особливо тяжкого злочину за ч. 3 ст. 307 КК України.
Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваного 16 жовтня 2026 року о 07:30 год. отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлення волі від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також усвідомлюючи суспільний інтерес з боку стороннього спостерігача до розгляду цього провадження, крім того, 30 вересня 2026 року відносно останнього направлено обвинувальний акт до Чечелівського районного суду міста Дніпра за ч. 3 ст. 307 КК України, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Про існування даного ризику свідчить те, що на даний час досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також наявність інших речових доказів, що мають значення у кримінальному провадженні. При цьому, підозрюваний, маючи досвід працівника Національної поліції України щодо форм і методів розслідування кримінальних правопорушень, обізнаний із тим, які саме речі, предмети або документи, для нього можуть негативно вплинути на хід досудового розслідування. А тому, перебуваючи на волі матиме можливість знищити, сховати або спотворити відповідні речі. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. Про існування вказаного ризику свідчать наступні обставини: підозрюваний має сталі зв`язки в органах Національної поліції України, може здійснювати вплив на свідків, експерта, спеціаліста та інших осіб з метою схилити їх надати вигідні для себе показання. А також, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи своє становище колишнього працівника органів Національної поліції України. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний, будучи раніше службовою особою правоохоронного органу, обізнаний із формами і методами розслідування кримінальних правопорушень. Враховуючи відповідний досвід ОСОБА_4 , даний факт свідчить про можливість вчинення підозрюваним дій, які б перешкоджали проведенню повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування, а більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, наполягаючи на його задоволенні з наведених у ньому підстав, уточнивши клопотання в частині заявленого розміру застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечували тим, що підозра необґрунтована, а перелічені у клопотанні ризики недоведені належними та допустимими доказами. Підозрюваний не має наміру впливати на будь кого у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню будь яким чином, не збирається та не має можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки вже проведено обшуки, огляд місця події, вилучені усі можливі предмети, що стосуються справи, частина доказів це матеріали НСРД, які знаходяться під повним контролем правоохоронного органу та органу досудового розслідування та є недосяжними для підозрюваного, а підозрюваний вже звільнений з лав поліції. Крім того, без затримання, після отримання клопотання про застосування найсуворішого запобіжного заходу, за першим же викликом самостійно прибув до суду для розгляду такого клопотання, не намагався ухилитися та переховуватись від слідства та суду, тобто його поведінка свідчить про те, що ризики зазначені у клопотанні відсутні. Більш того, відносно підозрюваного вже застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави у 332800,00 грн. за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2026 року, після внесення з якої за нього батьком останній виконував усі покладені на нього обов`язки, з`являвся за усіма викликами, здав на зберігання документи для виїзду за кордон, не перешкоджав проведенню досудового розслідування, та виконанню процесуальних рішень. Також зазначили, що підозрюваний є несудимим, до кримінальної відповідальності не притягувався, ніс службу у зоні бойових дій, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки та його діями нікому не завдано жодної майнової шкоди, від інкримінованих кримінальних правопорушень він не отримав жодного доходу, а тому клопотали про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши думку прокурора, міркування підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
ОСОБА_4 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками особливо тяжкого злочину за ч. 3 ст. 307 КК України, санкцією якого передбачене покарання від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
16 жовтня 2026 року ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і детально викладених письмово у цьому повідомленні обставин, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та подальший незаконний збут наркотичного засобу - подрібненого листя рослини Кратом ( Mitragyna speciosa (kratom, ketum, biak)), обіг якого обмежено, домовилися про спільне придбання вказаного наркотичного засобу з метою його подальшого збуту іншим особам.
Реалізуючи спільний кримінально протиправний умисел, 17 вересня 2025 року ОСОБА_7 перерахував на банківський рахунок ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 820 гривень для оплати придбання наркотичного засобу - Кратому, після чого ОСОБА_4 використав зазначені грошові кошти для оплати його придбання.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 вересня 2025 року, на виконання спільної домовленості ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , невстановлена досудовим розслідуванням особа здійснила відправлення на ім`я ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку ТОВ «Нова пошта» за товарно-транспортною накладною № 20451251557778, у якій відправником зазначено ОСОБА_8 , а отримувачем - ОСОБА_4 , із доставкою до відділення ТОВ «Нова пошта» № 13 за адресою: м. Дніпро, проспект Науки, 43.
19 вересня 2025 року приблизно о 15:02 год. ОСОБА_4 , реалізуючи спільний з ОСОБА_7 кримінально протиправний умисел, прибув до вказаного відділення ТОВ «Нова пошта», де отримав зазначене поштове відправлення, у якому знаходився наркотичний засіб, тим самим незаконно його придбав.
Після отримання поштового відправлення ОСОБА_4 , діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , незаконно зберігав зазначений наркотичний засіб з метою його подальшого збуту у службовому приміщенні районного управління поліції за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, 6-А.
У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні поліцейської станції за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, 6А, реалізуючи спільний кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, передали наркотичний засіб для особистого вживання іншим особам, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Відповідно до висновку експерта від 05 січня 2026 року № СЕ-19/111-25/60393-НЗПРАП містить подрібнене листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak)), яке відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою 6,49 г; масою 7,21 г та масою 7,23 г.
Відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188, у редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення, для листя (подрібненого чи цілого) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak)) особливо великим розміром є маса від 12,5 г і більше.
Таким чином, загальна маса виявленого наркотичного засобу -подрібненого листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak)), становить 20,93 г, що відповідно до зазначеної Таблиці є особливо великим розміром, у зв`язку з чим дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування попередньо кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконного збуту наркотичного засобу, за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі фактичними даними відомостей ЄРДР № 62025000000000474 від 07 травня 2025 року; протоколами про проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо контролю особи від 18 вересня 2025 року, 28 жовтня 2025 року, від 03 листопада 2025 року; протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії огляд та виїмка кореспонденції від 19 вересня 2025 року; рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ВОР УОР ДВБ НП України, що сукупно з протоколом огляду від 13 жовтня 2025 року предметом огляду якого є відеозапис із камер відеоспостереження приміщення відділення №13 ТОВ «Нова пошта» за 19 вересня 2025 року та висновком експерта №СЕ-19/111-25/60393-НЗПРАП від 05 січня 2026 року викривають роль ОСОБА_4 у поставленому йому за вину злочині.
Тому прокурором наведені достатні докази для підтвердження факту незаконного придбання, зберігання, з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, які є причиною виникнення підозри, що за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Поставлена стороною захисту під сумнів вагомість доказів викриття ОСОБА_4 на початковому етапі розслідування, у поєднанні із спірною попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення проти власності, заохочує сторону захисту до обстоювання своєї правової позиції, щонайменше з іншими менш тяжкими наслідками кримінально-правового характеру, проте слідчий суддя, констатуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , не вправі до висунення обвинувачення наперед розв`язувати питання за ч. 3 ст. 190 КПК України, а обстоювана стороною захисту позиція щодо менш тяжкої кваліфікації інкримінованого підозрюваному правопорушення підлягає ретельній перевірці, після чого прокурор вправі буде змінити обсяг підозри або прийняти інше рішення, передбачене ст. 283 КПК України.
Таким чином, прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.
Винятковий характер тримання під вартою, як запобіжного заходу, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України полягає в його застосуванні виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків за ч.ч. 6, 7 ст. 176 КПК України. Сам процесуальний ризик це і є припущення події чи діяння, про які заздалегідь невідомо настануть вони чи ні через існуючі сумніви у збереженні їх майбутнього результату під контролем, а тому доводи сторони захисту про недоведеність ризиків, по суті, зведені до ступеня спростування сумнівів у загрозі наслідків втрати такого контролю, від яких мають бути убезпечені докази, рух кримінального провадження і виконуваність процесуальних рішень.
За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії» слідчий суддя приймає до уваги, що суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі, який сукупно з обставинами способу вчинення інкримінованого злочину, а також оголошеного в країні воєнного стану, проведення воєнних дій на кордонах Дніпропетровщини, та часткової окупації військами російської федерації територій на сході та півдні України, збільшує ризик переховування з переходом лінії фронту, а також з урахуванням того, що підозрюваний обвинувачується в іншому кримінальному провадженні за аналогічне кримінальне правопорушення, а сама по собі наявність у підозрюваного місця мешкання, не виключає вказаного ризику, і не переважає над обставинами суворості міри покарання, яка загрожує підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так само слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підорюваний ОСОБА_4 працював в правоохоронних органах, маючи сталі зв`язки в органах Національної поліції України, може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також наявність інших речових доказів, що мають значення у кримінальному провадженні. При цьому, підозрюваний, маючи досвід працівника Національної поліції України щодо форм і методів розслідування кримінальних правопорушень, обізнаний із тим, які саме речі, предмети або документи, для нього можуть негативно вплинути на хід досудового розслідування. А тому, може знищити, сховати або спотворити відповідні речі. А також, може незаконно впливати на свідків, чи членів їх родин, у цьому кримінальному провадженні, погрозами, вмовляннями може схилити останніх до надання показів на свою користь за для можливості отримання ним більш м`якого покарання, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
До того ж, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях свідків, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з обмеженням у пересуванні та комунікаціях, не зможе забезпечити доведені прокурором ризики за ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про забезпечення усіх ризиків за ч. 1 ст. 177 КПК України вже застосованим запобіжним заходом у кримінальному провадженні 42026110000000039,слідчий суддя приймає до уваги, проте відзначає, що у зазначеному захисником кримінальному провадженні досудове розслідування вже завершене і стосувалося епізодів злочинної діяльності іншого періоду ( квітень-липень 2026 року) за участі інших співучасників, тобто вказаний запобіжний захід забезпечував і забезпечує процесуальну поведінку щодо обставин іншого кримінального провадження, тоді як у даному кримінальному провадженні за повідомленою підозрою знову в особливо тяжкому злочині самостійними і доведеними у цьому судовому засіданні є ризики впливу на свідків та інших підозрюваних, знищення, переховування, спотворення речових доказів, щодо яких посилання захисника на їх повне віднайдення і вилучення є безпідставним, оскілки досудове розслідування триває. Натомість, дійсно ризик переховування певним чином зменшується, проте не перестає існувати до того ступеня, щоб забезпечити виконання процесуальних обов`язків з огляду тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим в особливо тяжкому злочині, без обмеженні у пересуванні та комунакаціях.
Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням тяжкості повідомленої підозри, яка допускає застосування тримання під вартою згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним ризикам переховування, впливу на інших учасників кримінального провадження, знищення, сховання будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання досудовому розслідуванню, слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування тримання під вартою строком на 32 днів в межах строків досудового розслідування (з часу повідомлення про підозру вперше ОСОБА_12 ), з моменту фактичного затримання до 27 листопада 2026 року, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, в умовах воєнного стану не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваного в умовах попереднього ув`язнення відсутні.
При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Визначаючи відповідно до ст.ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави й обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи у особливо тяжкому злочині проти власності, зухвалості цієї протиправної діяльності з поставленим за вину розміром злочинної наживи у 3 054 461 гривень у співставленні з майновим станом підозрюваного (у складі якого оцінюється і розмір задекларованого майна, доходів, заощаджень), через що забезпечити належну процесуальну поведінку здатна така застава, яка за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою ступенем довіри до перспективи її втратити, як стримуючого засобу, не будучи вочевидь непомірною, але відповідно до § 78 рішення Європейського Суду з прав людини від 28 вересня 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) відбиваючи всілякі бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Розсуд слідчого судді у встановленні розміру застави під час застосування тримання під вартою Конституційний Суд України в рішенні Другого сенату № 9-р(ІІ)/2026 від 21 липня 2026 року за юридичною позицією конституційності абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України у справі № 3-176/2025(355/25) про забезпечення альтернативності застави триманню під вартою окреслив, серед іншого, обсягом наявних активів та можливих доходів підозрюваного особи з огляду на понесені витрати на належне йому майно (зокрема на нерухоме майно, транспортний засіб), як свідчення реального майнового стану. Виходячи з визначення Конституційним Судом України інституту застави у кримінальному провадженні, як законодавчого засобу мінімізації втручання у право на свободу та особисту недоторканність за частиною першою статті 29 Конституції України в умовах, коли конституційні цілі правосуддя й завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті без заходів держави щодо фізичної ізоляції підозрюваного (обвинуваченого), правовий сенс менш обтяжливої порівняно з триманням під вартою застави полягає у створенні особі реальної можливості на засадах диспозитивності достроково замінити на свій розсуд найсуворіший запобіжний захід, звільнившись від ізоляції обов`язково під умовою взяття на себе одночасно окресленого кола процесуальних обов`язків, які випливають з потреб досягнення завдань кримінального провадження, завдяки чому попереднє ув`язнення з триманням під вартою не перетворюватиметься на приховане у завуальований спосіб попереднє відбування покарання без вироку.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, би, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає з 01 січня 2026 року від 266 240 до 998 400 гривень.
Визначаючи згідно з ст. ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в особливо тяжкому злочині проти здоров`я населення, майновий стан підозрюваного (виходячи з наявних доходів згідно майнової декларації за 2025 рік та 2026 рік, з урахуванням віджучення транспортного засобу за для повернення суми коштів внесеної за нього застави у 338800,00 грн.), через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку така застава, що за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою, і, не перевищуватиме передбачений законом граничний розмір, а тому слідчий суддя вважає достатнім обмежитись заставою у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 266 240 грн., оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, і стане достатнім і співмірним важелем стримування від процесуальних порушень.
Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 07 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62025000000000474 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 127, ч. 3 ст. 307 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 32 дні, тобто до 27 листопада 2026 року.
Визначити строк дії ухвали до 27 листопада 2026 року.
ОСОБА_4 , може бути звільнений під заставу 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) гривень, тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов`язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали до 27 листопада 2026 року:
- за першою вимогою прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);
- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами та іншими підозрюваними у зазначеному кримінальному провадженні, крім участі у процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_4 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Роз`яснити підозрюваному його обов`язки і наслідки їх невиконання з моменту постановлення цієї ухвали, а на випадок забезпечення ним надання у заставу коштів іншою особою заставодавцю, окрім його обов`язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом і наслідків невиконання цих обов`язків, також передбачене законом покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та саме таке правопорушення.
Попередити ОСОБА_4 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 30 жовтня 2026 року о 16:05 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141077028, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/8725/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: