Рішення № 141076368, 30.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7442/26

Провадження № 2/202/5692/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2026 року року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 року представник АТ «ПУМБ» Донцова Є.О. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 2001528222401 від 19.01.2020 року та № 1010605562 від 05.10.2022 року в загальному розмірі 44204,14 гривень, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 гривень

В обґрунтування позову зазначено, що 19 січня 2020 року АТ «ПУМБ» на підставі кредитного договору № 2001528222401, видано ОСОБА_1 кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 5000 гривень, який пізніше було збільшено до 19594 гривень. Крім того, 05 жовтня 2022 року на підставі кредитного договору № 1010605562 відповідачу надано споживчий кредит «Рефінансування» у сумі 7421,90 гривень. Відповідач довготривалий строк не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, яка станом на 20.05.2026 року складає 44204,14 гривень, з яких: за кредитним договором № 2001528222401 від 19.01.2020 року 36761,82 гривень, з яких: 19593,34 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 17168,48 гривень - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 1010605562 від 05.10.2022 року 7442,32 гривень, з яких: 5772,68 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 1,41 гривень - заборгованість за відсотками, 1668,23 гривень - заборгованість за комісією. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку нею зазначено в анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була, а тому банк вимушений звернутись до суду.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 01.09.2026 р. позов прийнято та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористалась.

Представник позивача АТ «ПУМБ» у судове засідання не з`явилась, натомість в прохальній частині позову зазначила, що просить розглянути справу без її участі та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» із заявою № 2001528222401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, погодившись із викладеними у ньому умовами, що підтверджується її особистим підписом у заяві.

Підписуючи цю заяву відповідач підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua, з урахуванням умов надання усіх послуг, як обраних безпосередньо при приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування.

Цього ж дня, ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

На підставі укладеного між сторонами Договору, відповідач отримала кредит в розмірі 5000,00 гривень, у вигляді кредитного ліміту, встановленого 19.01.2020 року на видану їй кредитну картку, із стандартною процентною ставкою 47,88 %.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001528222401 від 19.01.2020 року, ОСОБА_1 неодноразово було збільшено кредитний ліміт, останній раз 15.06.2023 року кредитний ліміт збільшено до 19594,00 гривень.

Крім того, 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» із заявою № 1010605562 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на умовах споживчого кредиту «Рефінансування». Заяву підписано електронним підписом відповідача (одноразовий пароль, надісланий на номер її мобільного телефону) 05.10.2022 року о 14:32:46. Цього ж дня відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до умов цієї заяви відповідачу надано споживчий кредит в сумі 7421,90 гривень строком на 36 місяців, з процентною ставкою 0,01 % річних, комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,4 % щомісяця, за ануїтетною схемою повернення (рівними платежами, щомісячний платіж 310,11 гривень), з цільовим призначенням погашення заборгованості за договором № 1010192041. Кредитні кошти в сумі 7421,90 гривень надано відповідачу 05.10.2022 року та цього ж дня спрямовано на погашення її заборгованості за договором № 1010192041 від 24.08.2021 року, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою по особовому рахунку.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договорів кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 1, 2 ст. 640 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положень ст. 1046 цього Кодексу, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 536 цього Кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договорами виконав в повному обсязі й надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами на умовах, визначених договорами.

З наданих позивачем Виписок/Особових рахунків ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001528222401 за період з 19.01.2020 року по 20.05.2026 року та за кредитним договором № 1010605562 за період з 05.10.2022 року по 20.05.2026 року, встановлено, що відповідач активно користувалась коштами Банку, розраховувалась кредитними коштами за товари й послуги та частково погашала заборгованість, що свідчить про визнання ОСОБА_1 правовідносин між нею та Банком.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не оспорювалось відповідачем.

Однак, всупереч умов кредитних договорів ОСОБА_1 належним чином не виконувала покладені на неї обов`язки щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 20.05.2026 року складає 44204,14 гривень, з яких: за кредитним договором № 2001528222401 від 19.01.2020 року 36761,82 гривень, з яких: 19593,34 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 17168,48 гривень - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 1010605562 від 05.10.2022 року 7442,32 гривень, з яких: 5772,68 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 1,41 гривень - заборгованість за відсотками, 1668,23 гривень - заборгованість за комісією.

Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про усунення порушення кредитних зобов`язань вих № КНО-44.2.2/1103 від 21.05.2026 року, в якій просив ОСОБА_1 погасити наявну заборгованість за кредитними договорами в сумі 44204,14 гривень протягом тридцяти днів з моменту отримання листа. Дану вимогу, відповідно до Списку № 20260522 ПУМБ_442_2 (ШКІ 0505628792504) направлено на адресу відповідача рекомендованим листом. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач отримала та використовувала кредитні кошти, про що свідчать виписки по рахунках та розрахунки заборгованості. Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконувала належним чином, у зв`язку з чим допустила виникнення заборгованості по кредитах.

Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаними кредитними договорами, суду не надано.

Враховуючи викладене, оскільки доказів повернення кредиту чи спростування встановлених обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами № 2001528222401 від 19.01.2020 року та № 1010605562 від 05.10.2022 року, станом на 20.05.2026 року в розмірі 44204,14 гривень, з яких: за кредитним договором № 2001528222401 від 19.01.2020 року 36761,82 гривень, з яких: 19593,34 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 17168,48 гривень - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 1010605562 від 05.10.2022 року 7442,32 гривень, з яких: 5772,68 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 1,41 гривень - заборгованість за відсотками, 1668,23 гривень - заборгованість за комісією.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 155 від 15 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 610, 612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280, 282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, заборгованість за кредитними договорами № 2001528222401 від 19 січня 2020 року та № 1010605562 від 05 жовтня 2022 року, станом на 20.05.2026 року, в розмірі 44204,14 гривень, з яких: за кредитним договором № 2001528222401 від 19.01.2020 року 36761,82 гривень, з яких: 19593,34 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 17168,48 гривень - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 1010605562 від 05.10.2022 року 7442,32 гривень, з яких: 5772,68 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 1,41 гривень - заборгованість за відсотками, 1668,23 гривень - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М.Мачуський