Рішення № 141075995, 30.10.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіСправа № 213/6803/25

Номер провадження 2/213/567/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 213/6803/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 170942.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 170942.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит, відсотки за його користування та комісію не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 415,64 грн.

Просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Представник відповідача подав відзив, згідно з яким позовні вимоги визнає частково: тіло кредиту в сумі 14 593,66 грн та проценти в сумі 5 000,00 грн. Посилається на те, що встановлений договором розмір денної процентної ставки в 0,98 % є непомірним тягарем для відповідача. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний, використовуючи свої професійні можливості, оцінити кредитоспроможність споживача. Однак кредитодавцем платоспроможність боржника перевірені не були, що призвело до неможливості відповідачем сплатити наданий йому кредит з такими високими відсотками. Відповідач на момент укладення договору і зараз має діагноз: легка розумова відсталість; епілепсія. Наявність цих діагнозів впливає на когнітивні функції та психоемоційну стабільність та вказує на обмежену здатність особи адекватно оцінювати фінансові зобов`язання та передбачати наслідки їх невиконання. Відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, отримує державну соціальну допомогу особам, які не мають право на пенсії, та особам з інвалідністю. Ця допомога є його єдиним доходом. Вважає, що, якщо фізична особа виявляється такою, що може цілком не відповідати за свої дії, відповідальність за видачу такого кредиту фактично лягає на фінансову установу. Тому просить зменшити розмір нарахованих відсотків до 5 000,00 грн. Крім того, зазначає, що відповідач як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору.

Відповідь на відзив.

Позивач надав відповідь на відзив, згідно з якою вважає заперечення відповідача проти позову необґрунтованими. Зазначає, що саме по собі посилання на наявність у відповідача певних особливостей інтелектуального розвитку не свідчить про відсутність у нього цивільної дієздатності та не може автоматично бути підставою для невиконання взятих на себе договірних зобов`язань. Відповідачем не наведено належних та допустимих доказів того, що на момент укладення кредитного договору він був визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним, або щодо нього встановлювалася відповідна опіка чи піклування тощо. Вважає, що позиція відповідача є суперечливою, оскільки він визнає отримання кредитних коштів та частину своїх зобов`язань за договором, однак без належного правового обґрунтування заперечує проти іншої частини нарахувань.

Процесуальні дії у справі.

22 червня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

01 липня 2026 року судом отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

02 липня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано докази.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Представник відповідача надав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Вважає заявлений позивачем розмір витрат завищеним та необґрунтованим. Крім того, для відповідача така сума є непомірним тягарем. Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.

У додаткових поясненнях від 10 березня 2026 року представник позивача не погоджується з думкою відповідача, висловленою у попередній редакції відзиву, про необґрунтованість та неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Фактичні обставини, встановлені судом.

11 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про споживчий кредит № 170942, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом. Договір укладено шляхом підписання позичальником індивідуальної частини договору.

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника, та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті кредитодавця (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15 585,00 грн і надається не пізніше наступного дня після укладення договору в такому порядку: у розмірі 6 504,29 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 165698 від 30 грудня 2024 року, укладеним з кредитодавцем; у розмірі 5 496,16 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3 584,55 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією за надання кредиту.

Відповідно до п. 2.3, 2.4, 2.5 договору фіксована процентна ставка 350 % річних; знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту 100,00 грн; комісія за надання кредиту 3 584,55 грн (нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 23,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. індивідуальної частини договору).

Загальний строк кредитування 126 днів; денна процентна ставка 0,8052%/день.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.

Можливість встановлення в договорі умов про сплату комісії за надання та/або за управління та обслуговування кредиту передбачена п. 3.3, 5.7 Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та п. 3.1.4, 3.1.5 публічної частини договору.

Кредитор умови договору виконав, надавши відповідачу грошові кошти.

Згідно з інформацією АТ «ПУМБ», наданою на ухвалу суду про витребування доказів, платіжна картка НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Підтверджено зарахування на його рахунок коштів у сумі 5 496,16 грн 11 лютого 2025 року та його фінансовий номер (+380689234642).

Умовами договору передбачено зарахування грошових коштів на платіжну картку позичальника саме у такому розмірі, інша сума спрямована на сплату заборгованості за іншим кредитним договором та комісії за надання кредиту.

Таким чином, кредитодавцем виконано умови договору з надання кредитних коштів.

Відповідач умови договору з повернення кредиту та сплати процентів і комісії не виконав.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та «ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлене право грошової вимоги до боржників.

Згідно з реєстром прав вимоги № 5 до договору факторингу № 16042025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 170942 на загальну суму 28 615,64 грн (номер запису в реєстрі 775).

Відповідно до розрахунку ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» заборгованість відповідача становить 28 615,64 грн: 14 593,66 грн тіло кредиту; 10 120,98 грн проценти; 701,00 грн комісія, 3 200,00 грн неустойка.

Доказів, які б спростовували розмір заборгованості, суду не надано.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 25 415,64 грн без неустойки.

ОСОБА_1 встановлено такі діагнози: легка розумова відсталість; епілепсія.

З 01 квітня 2024 року відповідачу встановлена ІІ група інвалідності, причина інвалідності загальне захворювання.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з положеннями ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082 ЦК України передбачає, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Як видно із ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Статтею 41 ЦК України перебачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною: 1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. 2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. 3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору з первісним кредитором, порушення ним взятих на себе зобов`язань. Також підтверджено відступлення прав вимоги до відповідача первісним кредитором позивачу.

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується розрахунком, наданим позивачем, який є повним, чітким, узгоджується з умовами кредитного договору, відповідачем не спростований, тому суд вважає його належними та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні рішення.

Суд враховує, що позивачем доведений факт досягнення сторонами домовленості за кредитним договором про сплату відповідачем відсотків за користування кредитом, з якими відповідач погодився.

Розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджений належними доказами, відповідач позов у цій частині визнає, тому тіло кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права видно, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

При цьому судом враховано, що проценти нараховані у межах визначеного сторонами строку кредитування та не є процентами, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування, мірою цивільно-правової відповідальності, що сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України. Проценти за правомірне користування кредитними коштами нараховані у передбаченому договором розмірі, з яким позивач погодився, підписавши договір, розмір денної процентної ставки не перевищує законодавчо встановлених обмежень щодо розміру максимальної денної процентної ставки.

ЦК України не містить положень про право суду зменшити розмір процентів за правомірне користування кредитними коштами протягом узгодженого сторонами кредитного договору строку кредитування, розрахований у розмірах, що не суперечить законодавству.

Відповідачем розмір заборгованості з процентів не спростовано, його незгода із зазначеним позивачем розміром процентів не підтверджена належними доказами, обставини, на які посилається позивач як на підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за правомірне користування кредитними коштами, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

При цьому суд не бере до уваги доводи, викладені у відзиви, щодо покладення відповідальності за видачу кредиту на фінансову установу у разі, якщо позичальник не може відповідати за свої дії, як такі, які не ґрунтуються на вимогах закону.

Доказів визнання відповідача недієздатним/обмежено дієздатним суду не надано, вимоги про визнання кредитного договору недійсним у порядку, передбаченому ст. 225 ЦК України, не надано.

З аналізу складових укладеного відповідачем договору, зокрема розділу ІV публічної частини, видно, що кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику певні послуги, пов`язані з управлянням та обслуговуванням кредиту, до складу яких не входять послуги, які він повинен надавати безкоштовно.

Отже, умови договору про нарахування та сплату комісії за управління та обслуговування кредиту не суперечать положенням законодавства.

Позивач не просить стягнути з відповідача неустойку, тому відсутні підстави для застосування положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких підстав позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Щодо розподілу судових витрат.

У зв`язку з тим, що відповідач звільнений від сплати судового збору, сплачений позивачем судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави пропорційно розміру задоволених вимог 2 422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн, суд виходить з такого.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача заявлено про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу із ціною позову, складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, враховуючи думку відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу, матеріальний стан відповідача, суд вважає, що вартість послуг адвоката в загальній сумі 7 000,00 грн є завищеною стосовно іншої сторони спору, а тому відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн відповідатиме принципу розумності та реальності витрат.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 170942 від 11 лютого 2025 року в розмірі 25 415 (двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн 64 коп., яка складається з: 14 593,66 грн тіло кредиту; 10 120,98 грн проценти; 701,00 грн комісія.

Судовий збір у сумі 2 422,40 грн компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса:

бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя В.В. Попов