Рішення № 141075528, 28.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Дата ухвалення
28.10.2026
Номер справи
461/1751/26
Номер документу
141075528
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №461/1751/26

Провадження № 2/461/1939/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Кремінець К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Львова за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» про захист честі, гідності та ділової репутації -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яковлева Тетяна Валентинівна, звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС», в якому просить: визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 інформацію, розміщену Приватним акціонерним товариством «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» в статті від ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті 24 Канал; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» спростувати інформацію, розміщену в статті від ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті 24 Канал, шляхом розміщення на сайті 24 Канал інформації про рішення суду, що набрало законної сили, у цій справі; стягнути з Приватного акціонерного товариства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відносно неї реєстрантом доменного імені «24tv.ua» ПАТ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» розповсюджено

недостовірну, неправдиву інформацію, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті 24 Каналу (https://24tv.ua) (інтернет-видання) (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка була опублікова та розповсюджена на широке коло осіб стаття під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі - Стаття), в якій вказано наступне: «Основні тези: ОСОБА_2 , колишня заступниця голови Запорізької ОВА, підозрювана у розкраданні гуманітарної допомоги, похизувалася відпочинком на Сейшелах. ОСОБА_3 фігурує у справі про розкрадання великої кількості гуманітарної допомоги, зокрема морських контейнерів, залізничних вагонів та вантажних автомобілів. Вона була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, але її ім`я є в базі " Миротворець " через звинувачення в розкраданні гуманітарної допомоги. СТО, де виявили "несанкціонований" склад гуманітарки, належала родичці ОСОБА_6 , який одружився з ОСОБА_3 після виїзду за кордон. Колишня заступниця голови Запорізької ОВА ОСОБА_2 , яку підозрюють у привласненні гуманітарної допомоги, поділилася фото з елітного відпочинку на Сейшельських островах. Вона назвала ціну такого задоволення. Такий відпочинок на добу коштує від 200 євро до 200 тисяч. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на соцмережі ОСОБА_3 . Як ОСОБА_3 відпочиває на Сейшелах . У своїх публікаціях експосадовиця демонструє тропічні пейзажі. За її словами, відпочинок на Сейшелах може коштувати від 200 євро на добу. Дуже багато європейців приїжджають і живуть тут на 2 тисячі євро 14 днів (це харчування, проживання, дрібні витрати). Не бійтеся мріяти, каже вона. Колишня заступниця голоси Запорізької ОВА ОСОБА_2 була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, але її ім`я фігурує в базі " Миротворець " через звинувачення в розкраданні гуманітарної допомоги. У травні 2023 року, вже перебуваючи за кордоном, вона публічно висловила обурення своїм звільненням і звинуватила колишнього очільника області ОСОБА_7 в покриванні осіб, які, на її думку, займалися масштабними зловживаннями. СТО, де знайшли "несанкціонований" склад гуманітарної допомоги у 2022 році, належала родичці ОСОБА_6 , який вже після резонансних обшуків та виїзду за кордон одружився зі ОСОБА_8 . Депутат облради і бізнесмен з ритуальної галузі Запорізького району ОСОБА_9 став відомий широкому загалу, коли в нього відбулись обшуки у справі про розкрадання гуманітарної допомоги. Пізніше виявилось, що під час обшуків він разом з тодішньою заступницею голови ОДА та керівницею гуманітарного штабу ОСОБА_8 перебували в одному будинку. Нагадаємо, у січні 2023 року ОСОБА_3 відвідувала Таїланд . Хоча сама вона про це не повідомляла, одне з фото у її соцмережах, а конкретно те, під яким вона вітала з Новим роком, було зроблене у Бангкоку - у готелі Sindhorn Midtown Hotel. ОСОБА_1 фігурує у справі щодо розкрадання гуманітарної допомоги. Власне, 30 серпня 2022 року детективи НАБУ провели понад 20 обшуків на Запоріжжі, у результаті яких вилучили суми у розмірі 596 400 гривень, 230 060 доларів, 650 євро і планшет Apple iPad Pro 11. За інформацією зі ЗМІ, ОСОБА_1 та ще декількох її "колег" підозрюють у розкраданні гуманітарної допомоги у розмірі: 22 морських контейнерів; 389 залізничних вагонів; 220 вантажних автомобілів». Позивач зазначає, що вказана стаття містить твердження про те, що ОСОБА_1 є підозрюваною у розкраданні гуманітарної допомоги. В свою чергу, згідно відповідей правоохоронних органів до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за фактом вчинення ряду кримінальних правопорушень, триває досудове розслідування і судовий розгляд. Проте, позивач не є підозрюваною чи обвинуваченою у їх вчиненні, як на це вказується у Статті. Крім того, позивач вказує, що вона має високий рівень ділової репутації, оскільки є досить відомою людиною, займала посади помічника голови обласної державної адміністрації голови патронатної служби апарату Запорізької обласної державної адміністрації, заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації, тому має користуватися повагою та довірою громади та оточуючих осіб, відтак відомості про вчинення нею кримінально караних дій порушують її право на недоторканість честі, гідності та ділової репутації. З огляду на зазначене, позивач вважає, що інформація, викладена у Статті, про те, що ОСОБА_1 нібито підозрюється у розкраданні гуманітарної допомоги є фактичним твердженням, але не достовірною інформацією, спростованою відповідями правоохоронних органів, є доведеною до широкого кола осіб та очевидно спричиняє шкоду честі і гідності, а також діловій репутації Позивача. Відтак, така інформація має бути визнана недостовірною та спростована. Адже подана таким чином неправдива інформація формує у громадськості негативне сприйняття особи Позивача і створює у широкого загалу враження про те, що вона вчинила злочин або підозрюється чи обвинувачується в його вчиненні. Окрім того, позивач зазначила, що цими діями відповідача їй завдано морально шкоду, яка полягала у переживаннях через приниження гідності, відчутті страху, сорому, гніву через поширення недостовірної інформації, порушенні звичного способу життя, втраті ділової репутації в очах громадськості та перед колегами, необхідності виправдовуватись, стресі та апатії. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

17.03.2026 на виконання вимог ухвали представник позивача долучила до матеріалів справи заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.03.2026 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.04.2026 на адресу Галицького районного суду м. Львова від представника відповідача ПАТ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» Марушевського Д.Л. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу. В обгрунтування відзиву зазначає, що згідно чинного законодавства, факт достовірності чи недостовірності інформації доводиться сторонами на засадах змагальності, самого по собі факту негативності для встановлення недостовірності інформації недостатньо. Крім того, констатує, що позивачем не здійснено належної фіксації веб-сторінки у мережі інтернет, і як наслідок, це є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову. Також, вказує, що кожне з спірних тверджень оспорюваної інформації слід перевірити чи воно містить інформацію, яка безпосередньо стосується позивача, чи така інформація поширена у формі фактичних, а не оціночних суджень, якщо така інформація поширена у формі фактичних суджень - чи є вона недостовірною. Разом з тим, представник зазначає, що оспорювана інформація також була висвітлена в сайтах онлайн-медіа: Politerno в статті "ІНФОРМАЦІЯ_9» від ІНФОРМАЦІЯ_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , та Pia Південь в статті «ІНФОРМАЦІЯ_10» від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиленням ІНФОРМАЦІЯ_12. Таким чином, резюмує, що регулярне аналітичне інтернет-видання «24 Канал» є онлайн-медіа в розумінні ЗУ «Про медіа» та, як наслідок , діяльність наведеного видання регулюється, окрім іншого, ЗУ «Про медіа» норми якого є спеціальними по відношенню до інтернет-видання «24 Канал». Відтак, представник покликаючись на норми ЗУ «Про медіа», ЗУ «Про інформацію» зазначає, що імперативною нормою закону встановлено, що відповідач, в будь-якому разі, звільняється від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація, окрім іншого, є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим медіа. Отже, враховуючи, що інформація зазначена в Статті наразі є предметом великого суспільного інтересу, резюмує, що так інформація, очевидно, є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. При цьому такі слова в оспорюваній інформації, як «фігурує», «підозрюється» дають зрозуміти пересічному читачеві, що відповідні фрагменти оспорюваної інформації поширені відповідачем виключно в журналістських цілях з метою інформування суспільства про резонансу подію щодо позивача. Таким чином, враховуючи актуальну судову практику, практику ЄСПЛ, та загальний контекст Статті, сторона відповідача констатує, що відповідачем не було порушено принцип презумпції невинуватості, оскільки відповідачем в оспорюваній інформації взагалі не стверджується винуватість позивача у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень. Крім того, вказує, що позивачем не надано належного обгрунтування та доказів на підтвердження факту заподіяння їй «моральної шкоди» з боку відповідача. Також, зазначив, що докази розміру судових витрат (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу) будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача складає з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

21.04.2026 представник позивача Яковлева Т.В. через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, в якій вказує, що позивач не погоджується з аргументами, викладеними у відзиві, оскільки у якості додатка до позовної заяви долучено паперову копію електронного доказу, а саме статті з сайту 24 Канал (https://24tv.ua) під назвою «Підозрювана у розкраданні гуманітарки похизувалася відпочинком на Сейшелах», яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно оригінал електронного доказу знаходиться у відповідача, а паперова копія подана у відповідності із нормами законодавства та підписана належним чином за допомогою електронного цифрового підпису. Крім того, звертає увагу суду на те, що паперова копія статті містить дату, час, назву, джерело походження, URL адресу та інформацію, яка відноситься до предмету доказування. Також зазначає, що з тексту спірної публікації вбачається, що дійсно була викладена інформація, яка стосується ОСОБА_1 , та мало місце поширення негативної інформації про неї в мережі Інтернет через веб-сайт 24 Канал, який належить відповідачу, тобто відбулось доведення такої інформації до відома незліченної кількості осіб, яким доступний даний сайт. Отже, Відповідач поширив щодо ОСОБА_1 інформацію негативного характеру, яка є недостовірною, що підтверджується відповідними доказами, що порушує право на недоторканість честі, гідності та ділової репутації Позивача, відтак, даний позов підлягає задоволенню. Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат відповідач включив очікувані витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. Позивач вважає, що дана сума значно завищена і не відповідає критеріям, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Даний спір не є складним, не потребує значного вивчення матеріалів справи. До Відповідача доволі часто звертаються із аналогічними позовами, тому правова позиція не потребує значних затрат у часі. Також до відповіді на відзив представник долучила копію лінгвістичного дослідження.

Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання Чубей К.А. від 21.04.2026 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2026 клопотання представника відповідача ПАТ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» Марушевського Д.Л. про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання - залишено без задоволення. У задоволенні клопотань представника позивача Яковлевої Т.В. та представника відповідача Марушевського Д.Л. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції - відмовлено та відкладено розгляд справи.

18.05.2026 представник відповідача Марушевський Д.Л., через систему «Електронний суд» подав заперечення (на відповідь на відзив), відповідно до яких відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необгрунтованими та, як наслідок, просить відмовити в задоволенні позову. Також вказує, що лінгвістичне дослідження не може розглядатися як належний та достатній доказ у даній справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21.05.2026 клопотання представника позивача Яковлевої Тетяни Валентинівни - задоволено частково. Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» про захист честі, гідності та ділової репутації судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, на вирішення якої поставлено запитання:

1) чи міститься в статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті 24 Канал (https://24tv.ua) (інтернет-видання) (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_13 ) інформація позитивного або негативного характеру щодо ОСОБА_1 ?

2) чи є висловлювання, які містяться у фрагментах статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті 24 Канал (https://24tv.ua) (інтернет-видання) (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 наступного змісту: «Підозрювана у розкраданні гуманітарки похизувалася відпочинком на Сейшелах»… ОСОБА_2 , колишня заступниця голови Запорізької ОВА, підозрювана у розкраданні гуманітарної допомоги, похизувалася відпочинком на Сейшелах. ОСОБА_1 фігурує у справі про розкрадання великої кількості гуманітарної допомоги, зокрема морських контейнерів, залізничних вагонів та вантажних автомобілів. Вона була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, але її ім`я є в базі "Миротворець" через звинувачення в розкраданні гуманітарної допомоги… Колишня заступниця голови Запорізької ОВА ОСОБА_1, яку підозрюють у привласненні гуманітарної допомоги, поділилася фото з елітного відпочинку на Сейшельських островах. Вона назвала ціну такого задоволення… Колишня заступниця голоси Запорізької ОВА ОСОБА_1 була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, але її ім`я фігурує в базі "Миротворець" через звинувачення в розкраданні гуманітарної допомоги… ОСОБА_1 фігурує у справі щодо розкрадання гуманітарної допомоги… За інформацією зі ЗМІ, ОСОБА_1 та ще декількох її "колег" підозрюють у розкраданні гуманітарної допомоги у розмірі: 22 морських контейнерів; 389 залізничних вагонів; 220 вантажних автомобілів» фактичними твердженнями або оціночними судженнями?

В іншій частині клопотання - відмовлено. Проведення експертизи доручено експертам Науково-дослідного інституту судових експертиз та права, що знаходиться за адресою: 79005, м. Львів, вул. Академіка Богомольця, 9. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку. Направлено до Науково-дослідного інституту судових експертиз та права матеріали справи №461/1751/26. Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 . Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

11.09.2026 на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов лист директора Науково-дослідного інституту судових експертиз та права ОСОБА_12 , у якому остання повідомила, що 23.06.2026 до Науково-дослідного інституту судових експертиз та права надійшла ухвала Галицького районного суду міста Львова від 21.05.2026 про призначення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у справі №461/1751/26 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» про захист честі, гідності та ділової репутації, разом з матеріалами справи. 15.07.2026 ОСОБА_1 було надіслано рахунок №0715/1 від 15.07.2026, оскільки ухвалою про призначення експертизи від 21.05.2026 обов`язок по сплаті вартості експертизи покладено на позивача по справі. Однак, станом на 01.09.2026 оплата за вказаним рахунком не проведена. З огляду на наведене та відповідно п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮ України №53/5 від 08.10.1998 (в чинній редакції), справа №461/1751/26 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» про захист честі, гідності та ділової репутації повертається на адресу суду, а ухвала Галицького районного суду міста Львова від 21.05.2026 залишена без виконання.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.09.2026 відновлено провадження у справі №461/1751/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» про захист честі, гідності та ділової репутації та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).

20.10.2026 представник позивача Яковлева Т.В. через систему «Електронний суд» подала клопотання про призначення експертизи, в якому просить призначити у справі судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, на вирішення якої поставити питання аналогічні, які були зазначені у попередньому клопотанні та проведення такої доручити експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Витрати на проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що необхідність застосування спеціальних знань була предметом судової оцінки та підтверджена ухвалою від 21.05.2026. Однак, визначена судом експертна установа виставила рахунок на оплату експертизи в сумі понад 49200 грн. З огляду на значний розмір цієї суми позивач не здійснила оплату, у зв`язку з чим експертиза не була проведена. Проте, вказує, що несплата зазначеного рахунку не свідчить про відмову позивача від клопотання про експертизу або відсутність потреби у відповідному доказі. Позивач наполягає на проведені експертного дослідження та готова нести обгрунтовані витрати на його проведення.

Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання Кремінець К.Я. від 21.10.2026 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

27.10.2026 представник відповідача Марушевський Д.Л., через систему «Електронний суд» подав клопотання про врахування ухилення позивача від участі в проведені судової експертизи та застосування наслідків, передбачених ст. 109 ЦПК України.

Розглянувши клопотання представника позивача про призначення у справі судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ст. 104 ЦПК України).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ст. 109 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 258 ЦПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судом встановлено, що позивачем було отримано рахунок вартості проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи за ухвалою суду від 21.05.2026, однак такий остання свідомо проігнорувала про необхідність здійснення нею оплати, що призвело до залишення без виконання ухвали суду про призначення експертизи та повернення матеріалів справи до суду.

Разом з тим, сторона позивача не зверталася до суду з клопотанням про розстрочку витрат на проведення судової експертизи, доказів щодо скрутного матеріального становища суду не надала.

Таким чином, суд вважає дії позивача такими, що не відповідають вимозі передбаченій ч. 1 ст. 44 ЦПК України, оскільки позивач та її представник не були позбавлені можливості подання до суду клопотання про призначення експертизи, зокрема останні реалізували таке право. Крім того, сторона позивача не була позбавлена можливості з`ясувати вартість експертизи, експертогодини та їх необхідну кількість у різних експертних установах при поданні первісного клопотання про призначення експертизи. При цьому, представник позивача не надає суду жодних доказів того, що в подальшому вони не виявлять, що в будь-якій іншій експертній установі в Україні вартість проведення експертного дослідження про яке вони просять не є меншою за ту, що пропонує Запорізький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

Також суд зазначає, що Запорізький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України у відповіді, наданій адвокату, зазначає лише про орієнтовну кількість експертогодин, яка може змінюватися залежно від складності дослідження.

Отже, в даному випадку призначення експертизи не є обов`язковим, а тому, з метою недопущення невиправданого затягування процесу, враховуючи безпідставність та необґрунтованість заявленого представником позивача клопотання, суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 ст.16 ЦК України містить перелік можливих способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За змістом ст. 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 інтернет-виданням «24 канал» (посилання:ІНФОРМАЦІЯ_14) була опублікова стаття під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якій вказано: «Основні тези: ОСОБА_2 , колишня заступниця голови Запорізької ОВА, підозрювана у розкраданні гуманітарної допомоги, похизувалася відпочинком на Сейшелах. ОСОБА_3 фігурує у справі про розкрадання великої кількості гуманітарної допомоги, зокрема морських контейнерів, залізничних вагонів та вантажних автомобілів. Вона була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, але її ім`я є в базі " Миротворець " через звинувачення в розкраданні гуманітарної допомоги. СТО, де виявили "несанкціонований" склад гуманітарки, належала родичці ОСОБА_6 , який одружився з ОСОБА_3 після виїзду за кордон.

Колишня заступниця голови Запорізької ОВА ОСОБА_1, яку підозрюють у привласненні гуманітарної допомоги, поділилася фото з елітного відпочинку на Сейшельських островах. Вона назвала ціну такого задоволення.

Такий відпочинок на добу коштує від 200 євро до 200 тисяч. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на соцмережі ОСОБА_3 .

Як ОСОБА_3 відпочиває на Сейшелах .

У своїх публікаціях експосадовиця демонструє тропічні пейзажі. За її словами, відпочинок на Сейшелах може коштувати від 200 євро на добу.

Дуже багато європейців приїжджають і живуть тут на 2 тисячі євро 14 днів (це харчування, проживання, дрібні витрати). Не бійтеся мріяти, каже вона.

Колишня заступниця голоси Запорізької ОВА ОСОБА_2 була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, але її ім`я фігурує в базі " Миротворець " через звинувачення в розкраданні гуманітарної допомоги. У травні 2023 року, вже перебуваючи за кордоном, вона публічно висловила обурення своїм звільненням і звинуватила колишнього очільника області ОСОБА_7 в покриванні осіб, які, на її думку, займалися масштабними зловживаннями.

СТО, де знайшли "несанкціонований" склад гуманітарної допомоги у 2022 році, належала родичці ОСОБА_6 , який вже після резонансних обшуків та виїзду за кордон одружився зі ОСОБА_8 .

Депутат облради і бізнесмен з ритуальної галузі Запорізького району ОСОБА_9 став відомий широкому загалу, коли в нього відбулись обшуки у справі про розкрадання гуманітарної допомоги.

Пізніше виявилось, що під час обшуків він разом з тодішньою заступницею голови ОДА та керівницею гуманітарного штабу ОСОБА_8 перебували в одному будинку.

Нагадаємо, у січні 2023 року ОСОБА_3 відвідувала Таїланд . Хоча сама вона про це не повідомляла, одне з фото у її соцмережах, а конкретно те, під яким вона вітала з Новим роком, було зроблене у Бангкоку - у готелі Sindhorn Midtown Hotel.

ОСОБА_1 фігурує у справі щодо розкрадання гуманітарної допомоги. Власне, 30 серпня 2022 року детективи НАБУ провели понад 20 обшуків на Запоріжжі, у результаті яких вилучили суми у розмірі 596 400 гривень, 230 060 доларів, 650 євро і планшет Apple iPad Pro 11. За інформацією зі ЗМІ, ОСОБА_1 та ще декількох її "колег" підозрюють у розкраданні гуманітарної допомоги у розмірі: 22 морських контейнерів; 389 залізничних вагонів; 220 вантажних автомобілів» /а.с.17-19/.

Звертаючись із вказаним позовом, сторона позивача зазначає, що інформація, викладена у оспорюваній статті, про те, що ОСОБА_1 нібито підозрюється у розкраданні гуманітарної допомоги є фактичним твердженням, але не достовірною інформацією, спростованою відповідями правоохоронних органів, є доведеною до широкого кола осіб та очевидно спричиняє шкоду честі і гідності, а також діловій репутації позивача.

Так, відповідно до повідомлення заступника начальника слідчого управління ГУ НП в Запорізькій області Кулініча А. на адвокатський запит від 15.01.2026 про надання інформації у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань з 24.02.2022, у яких учасником була ОСОБА_1 та з інших питань вказано. Запитувана інформація щодо номерів кримінальних проваджень, дати їх реєстрацій, данних осіб, які фігурують у кримінальному провадженні, а також щодо проведених слідчих (розшукових) дій та прийнятих процесуальних рішень належить до відомостей досудового розслідування. Враховуючи те, що розголошення відомостей досудового розслідування може завдати шкоди не тільки швидкому й об`єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а й законним інтересам учасників кримінального провадження, суспільству та державі, відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації в повному обсязі. Водночас, зазначено, що за участі ОСОБА_1 могли проводитись слідчі дії, в тому числі допити в якості свідка, у 5 (п`яти) кримінальних провадженнях за ч. 4 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 201-2 КК України, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ст. 368-5 КК України, відомості про які були внесені до ЄРДР, починаючи з 24.02.2022, та досудове слідство у яких проводилось слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області. У вказаних п`яти кримінальних провадженнях, відомості про які були внесені до ЄРДР, починаючи з 24.02.2022, та досудове слідство у яких проводилось слідчими СУ ГУНП в Запорізькій області, ОСОБА_1 про підозру не повідомлялось. Із вказаних 5 (п`яти) кримінальних проваджень, станом на 21.01.2026 в провадженні - 2, закрито - 2, скеровано до суду - 1 /а.с.21-22/.

Також, відповідно до відповіді Харківського територіального управління Національного антикорупційного бюро України за підписом директора територіального управління ОСОБА_13 інформовано, що станом на день надання відповіді, у кримінальних провадженнях, які розслідуються детективами Національного бюро, громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про підозру не повідомлялося та обвинувальний акт не складався. Таким чином, у Національного бюро відсутні передбачені законом підстави для надання ОСОБА_1 та/або її адвокатам інших відомостей, перелічених у запиті. У випадку виникнення відповідних підстав, ОСОБА_1 буде проінформована про це у спосіб та у строки, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України. Крім того, зазначено, що чинне законодавство не покладає на Національне бюро обов`язку щодо обліку, збору і систематизації відомостей стосовно залучення окремих осіб як учасників кримінального провадження, наприклад залучення понятих, спеціалістів, перекладачів, експертів, свідків тощо. У зв`язку з цим, надання іншої запитуваної інформації не вбачається можливим /а.с. 23-25/.

Заперечуючи позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача долучив витяги із опублікованих раніше статей висвітлених на сайтах онлайн-медіа: Politerno в статті "ІНФОРМАЦІЯ_9» від ІНФОРМАЦІЯ_8 та Pia Південь в статті «ІНФОРМАЦІЯ_10» від ІНФОРМАЦІЯ_11, та покликаючись серед іншого на норми ЗУ «Про медіа», ЗУ «Про інформацію» зазначив, що відповідач, в будь-якому разі, звільняється від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація, окрім іншого, є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим медіа. Отже, враховуючи, що інформація зазначена в Статті наразі є предметом великого суспільного інтересу, резюмує, що така інформація, очевидно, є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

З огляду на наведене, спір у даній справі стосується захисту честі, гідності та ділової репутації, в публікації про ймовірну причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень без наявності підозри, обвинувального акту та стягнення моральної шкоди.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканність ділової репутації.

Так, під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей під час виконання нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків (постанова Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №569/18824/21).

Позови про захист честі, гідності чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Згідно ч.1 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої статті 277 ЦК України).

Згідно статті 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання її з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є демонстрація у громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Викладене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 Постанови від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснює, що беручи до уваги положення ст.ст.32, 34 Конституції України суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При цьому, за ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, неодноразово наголошував, зокрема, у Рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Отже, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав, та предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих ст.10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив Рішення у справі №61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до п.2 ст.10 Конвенції існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес. Крім того, у зазначеному рішенні Суд також вказує на вищезазначену відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями та зауважує, що для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, так як твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 117 Закону України «Про медіа» суб`єкти у сфері медіа та їх працівники, а також журналісти, які виконують роботу за цивільно-правовим договором для медіа, не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування (в тому числі іноземних) у письмовій формі, в тому числі була оприлюднена на їхніх веб-сайтах та сторінках на платформах спільного доступу до інформації.

Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у даній категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням, з врахуванням змісту поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість посади, яку обіймає особа, щодо якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, необхідно відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак у цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів із використанням мовностилістичних засобів.

У постанові Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі №161/727/25 визначено, що судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Тома проти Люксембургу» від 29 березня 2001 року суд зазначив, що для обмеження поширення інформації, що вже була оприлюднена та широко обговорюється, повинні існувати переконливі підстави; покарання журналіста за те, що він допомагав поширювати твердження, зроблені іншою особою, серйозно перешкоджатиме участі преси у обговоренні проблем, які становлять громадський інтерес, і його не потрібно передбачати, хіба що за наявності особливо переконливих підстав для цього.

Журналістська свобода охоплює можливе використання певної міри перебільшення або навіть провокації (рішення ЄСПЛ «Prager and Oberschlick v. Austria», № 15974/90, § 38, 26 квітня 1995 року). Свобода вираження поглядів також застосовується до «інформації» або «ідей», які ображають, шокують або викликають занепокоєння (рішення ЄСПЛ «Janowski v. Poland» [ВП], № 25716/94, § 30, 21 січня 1999 року).

У постанові Верховного Суду від 10 грудня 2025 року у справі №161/727/25 також зазначено, що повідомлення новин, заснованих на інтерв`ю, або відтворення висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства». У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у поширенні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» 19 червня 2003 року, № 49017/99; рішення у справі «Thorgeir Thorgeirson v. Iceland» 07 листопада 2008 року, № 56925/08; рішення у справі «Jersild v. Denmark» 23 вересня 1994 року, № 15890/89).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 21.06.2018 року в справі № 607/4318/16-ц зроблено висновок, що «оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати».

Аналізуючи текст оспорюваної публікації під назвою «Підозрювана у розкраданні гуманітарки похизувалася відпочинком на Сейшелах», суд бере до уваги те, що і стверджує позивач, ОСОБА_1 займала посади помічника голови обласної державної адміністрації, голови патронатної служби апарату Запорізької обласної державної адміністрації, заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації, відтак її професійна діяльність має істотний суспільний вплив. З огляду на характер її діяльності, позивач підпадає під стандарт публічної особи, для якої діють посилені межі допустимої критики відповідно до Декларації про свободу політичної дискусії в засобах масової інформації, яка ухвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відтак, висловлювання щодо її особистості є предметом суспільного інтересу та такі користуються підвищеним рівнем правового захисту.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в оспорюваній статті відсутні твердження про встановлення вини позивача у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) чи повідомлення про підозру у вчиненні такого, а в такій міститься журналістська інформація, в тому числі наявної з інших джерел, а не повідомлення про юридично встановлені факти, що відповідає стандартам свободи вираження поглядів, гарантованим ст. 34 Конституції України та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, предметом доказування в даній справі, серед іншого, є визначення характеру оспорюваної інформації: фактичне твердження або оціночне судження, з метою обґрунтування моральної шкоди, яку начебто така інформація завдала позивачці.

Як вбачається з оспорюваної статті, зазначена інформація, в тому числі стаття в цілому, подається автором із використанням мовних конструкцій, які вказують на припущення, оцінку та аналітичні висновки, таких як: «похизувалася відпочинком»; «фігурує»; «підозрюється»; «розкрадання гуманітарної допомоги».

Висловлення «похизувалася відпочинком» є саме оціночним поняттям (судженням), що відображає суб`єктивне сприйняття автора статті та не може бути перевірене на дійсність. Використане формулювання «підозрювана», відображає повідомлення про перебіг подій, які висвітлювалися у відкритих джерелах, та не містять категоричного ствердження про вчинення позивачем кримінального правопорушення. Крім того, термін «розкрадання гуманітарної допомоги» виражає суб`єктивну думку, критику або моральну оцінку певних дій, подій, а не стверджує про юридично доведений факт вчинення злочину. Разом з тим, вказані твердження базуються на посиланнях на попередні посилання висвітлені на інших сайтах, що вважається продовженням публічної дискусії та вираженням поглядів.

При цьому, наведені відповіді правоохоронних органів самі по собі не спростовують усіх обставин, викладених у спірній статті, а лише підтверджують, що станом на дату надання відповідей позивачу не повідомлялося про підозру та щодо неї не складався обвинувальний акт. Водночас відсутність повідомлення про підозру не свідчить про те, що позивач не могла згадуватись у матеріалах кримінальних проваджень або що інформація про проведення слідчих дій, обшуків та розслідування обставин не стосується обставин щодо гуманітарної допомоги.

Крім того, зі змісту спірної статті, повідомлено про обставини розслідування можливих зловживань із гуманітарною допомогою у Запорізькій області. При цьому, матеріали справи не містять достатніх доказів, які б давали змогу встановити, що всі оспорювані відомості є недостовірними. Надані стороною позивача відповіді правоохоронних органів підтверджують відсутність повідомлення їй про підозру у кримінальних провадженнях, про які йдеться у відповідях, однак не дають підстав для висновку про неправдивість інших відомостей, зокрема щодо обставин розслідування, проведення обшуків та поширення відповідної інформації іншими медіа.

Також, якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь та ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Таким чином, суд вважає, що використання таких формулювань виключає категоричне ствердження фактів, що з огляду на ст. 30 Закону України «Про інформацію», є оціночними судженнями у вигляді припущень, критики та аналітичних висновків, та не може бути предметом судового захисту як недостовірна інформація. Оскільки, автор із застосуванням стилістичних засобів мови, висловлює особисту думку та критику, яка ґрунтується на особистих припущеннях, із посиланням на інші джерела, та не містить фактичних даних, які можна перевірити на дійсність.

При цьому, враховуючи, що оспорювана ОСОБА_1 інформація, що знаходиться в мережі Інтернет, є такою, що знаходиться в публічному доступі і така інформація розрахована на пересічного читача (а не на експерта), та оскільки саме поняття оціночного судження чи фактичного твердження є виключно питанням права, відтак в даному випадку в суду наявні підстави визначити фактичні дані, що входять до предмета доказування, без врахування наданого представником позивача лінгвістичного дослідження, складеного кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови Запорізького національного університету Меркуловою О.

Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеній у постанові від 22.12.2023 у справі № 201/10963/21, у якій зазначено, що «апеляційний суд обґрунтовано не взяв до уваги висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 056/215 від 09 вересня 2021 року ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», в якому надана правова оцінка висловленій відповідачем інформації, оскільки здійснення висновку щодо наявності в поширеній інформації оціночних суджень чи фактичних тверджень належить до виключної компетенції суду».

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що інформація, поширена у публікації щодо ОСОБА_1 , має характер оціночних суджень, припущень та аналітичних висновків, а не тверджень про встановлені конкретні факти, відтак не спрямована на приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки та відповідно не підлягає спростуванню.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відтак у задоволенні такої необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1,30 Закону України «Про інформацію», ст.ст.277, 297, 299 ЦК України, ст.ст.76, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС» про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ЛЮКС», адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, буд.15, код ЄДРПОУ 20765851, електронна пошта: legal@24tv.com.ua.

Суддя Зубачик Н.Б.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141075528 ?

Документ № 141075528 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141075528 ?

Дата ухвалення - 28.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141075528 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141075528 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141075528, Галицький районний суд м. Львова

Судове рішення № 141075528, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141075528 відноситься до справи № 461/1751/26

Це рішення відноситься до справи № 461/1751/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141075524
Наступний документ : 141075530