Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/6589/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
26 жовтня 2026 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Котельви К.О.,
за участю секретаря судового засідання Крісман С.-Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
у с т а н о в и в :
Позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк» через представника Яворську В.Р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № M35.00102.010226978 від 23.06.2023 у розмірі 86 824,87 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.06.2023 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № M35.00102.010226978, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 грн зі сплатою 61,99 % річних, з поверненням кредиту та сплатою процентів у терміни, передбачені графіком щомісячних платежів. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач кредит у встановлений договором строк не повернув, нараховані проценти не сплатив, останню оплату здійснив 10.11.2025. У зв`язку з цим на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 03.06.2026, яка залишилася без виконання. Станом на 23.07.2026 заборгованість відповідача становить 86 824,87 грн, з яких: прострочений борг - 53 662,42 грн, прострочені проценти - 33 162,45 грн. Заборгованість підтверджується випискою по рахунку та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 23.07.2026.
Ухвалою судді від 07.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
У позовній заяві представник позивача просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом подання відзиву на позов, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до приписів ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 23.06.2023 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № M35.00102.010226978 (далі - кредитний договір). Договір укладено у письмовій формі, кожна його сторінка підписана позичальником власноручно, договір підписаний також уповноваженою особою банку та скріплений печаткою банку.
Відповідно до п.п. 1.1-1.4 кредитного договору банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі «Мобільний-бонус» у сумі 100 000,00 грн, зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою 61,99 % річних, строком на 36 місяців.
Згідно з п. 1.6 кредитного договору процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами та становить 61,99 процентів річних і є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт» починаючи з дати надання кредиту. Графік позичальника (Додаток 1) до цього договору в розрізі сум погашення кредиту і процентів за користування кредитом є невід`ємною частиною договору. Базою для нарахування процентів є непогашена сума кредиту.
Пунктом 1.7 кредитного договору визначено строк дії договору та дату повернення кредиту - до 23.06.2026.
Відповідно до п. 1.11 кредитного договору банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів у розмірі 86 956,52 грн на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ «Ідея Банк», та за дорученням позичальника оплачує страховий внесок у розмірі 13 043,48 грн згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 кредитного договору.
Також ОСОБА_1 23.06.2023 підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а також Графік щомісячних платежів (Додаток № 1 до кредитного договору), згідно з яким розмір щомісячного платежу становить 6 177,00 грн, а останній платіж підлягав сплаті 23.06.2026. Крім того, позичальник власноручним підписом підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту до моменту укладення договору.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується платіжними інструкціями № 7905596, № 7905608 та № 7905599 від 23.06.2023, а також випискою по особовому рахунку відповідача за період з 23.06.2023 по 23.07.2026.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з виписки по рахунку, за період з 11.07.2023 по 10.11.2025 відповідач здійснив платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 152 275,82 грн, з яких у погашення кредиту зараховано 46 337,58 грн, у погашення процентів за користування кредитом 105 938,24 грн. Платежі здійснювалися з порушенням строків та розмірів, встановлених Графіком щомісячних платежів. Останній платіж відповідач здійснив 10.11.2025, після чого погашення заборгованості не здійснював.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивач, керуючись п. 1.12.2 кредитного договору та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, направив на адресу відповідача вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 03.06.2026 вих. № 12.4.2/M35.00102.010226978, в якій вимагав протягом 30 календарних днів достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Факт направлення вимоги підтверджується списком згрупованих рекомендованих поштових відправлень форми 103 з відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв`язку.
Крім того, строк кредитування, встановлений п. 1.7 кредитного договору, сплинув 23.06.2026, а тому на час звернення позивача до суду строк виконання відповідачем зобов`язання з повернення всієї суми кредиту настав.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 23.07.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 86 824,87 грн, з яких: прострочений борг (тіло кредиту) 53 662,42 грн, прострочені проценти 33 162,45 грн. Плата за обслуговування кредиту, пеня, інші штрафні санкції позивачем не нараховувались і до стягнення не заявлені.
Розмір заборгованості за тілом кредиту узгоджується з даними виписки по рахунку: різниця між сумою наданого кредиту (100 000,00 грн) та сумою, зарахованою в погашення кредиту (46 337,58 грн), становить 53 662,42 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення процентів, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як вбачається з вимоги від 03.06.2026, станом на цю дату заборгованість за процентами становила 33 162,45 грн (прострочені проценти - 33 052,72 грн та строкові проценти - 109,73 грн), тобто саме ту суму, яка заявлена до стягнення. Отже, проценти нараховані позивачем за користування кредитом за ставкою, погодженою сторонами у кредитному договорі, у межах строку кредитування і до дати пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, що відповідає наведеним висновкам Верховного Суду. Нарахування процентів після 03.06.2026 позивачем не здійснювалося.
Суд також враховує, що процентна ставка, умови її нарахування, строк кредитування та графік платежів визначені безпосередньо у кредитному договорі, Паспорті споживчого кредиту та Графіку щомісячних платежів, які підписані відповідачем, а не лише у Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщеному на веб-сайті банку. За таких обставин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, щодо неможливості стягнення платежів на підставі непідписаних позичальником умов та правил банку до спірних правовідносин не застосовуються.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Позивачем не заявлено до стягнення неустойку (штраф, пеню), три проценти річних чи інфляційні втрати. Заявлені до стягнення проценти є платою за користування кредитом у межах строку кредитування за незмінною процентною ставкою, погодженою сторонами, і не є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Тому підстав для звільнення відповідача від їх сплати на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України суд не вбачає.
Доказів погашення заборгованості, наявності заборгованості в іншому розмірі або неправильності розрахунку позивача відповідач суду не надав.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору та у добровільному порядку не погашає заборгованість, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № M35.00102.010226978 від 23.06.2023 у розмірі 86 824,87 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 53 662,42 грн, заборгованість за процентами 33 162,45 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7388312 від 19.08.2026, який з огляду на задоволення позову в повному обсязі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 7681, 89, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором № M35.00102.010226978 від 23.06.2023 у розмірі 86 824,87 грн (вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять чотири гривні вісімдесят сім копійок), з яких: 53 662,42 грн -заборгованість за тілом кредиту, 33 162,45 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.О. Котельва
Судове рішення № 141075476, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/6589/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: