Ухвала суду № 141075361, 28.10.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.10.2026

ЄУН 607/8217/22

Провадження №1-кп/337/28/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

перекладача ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі клопотання прокурорів про звернення застави в дохід держави та оголошення у розшук обвинуваченого у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст. 203-2, ч. 3 ст.28, ч.2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 209 КК України,

ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 2 ст.209 КК України,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.1 ст.203-2 КК України,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_24 звернувся до суду з клопотанням про звернення в дохід держави застави у розмірі 536 800,00 грн, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_22 , яке мотивує тим, що обвинувачений не виконує процесуальні обов`язки, покладені на нього ч.7 ст.42 КПК України, систематично не з`являється в судові засідання без поважних причин, не повідомляє про обставини, що перешкоджають його прибуттю, що є підставою для звернення застави в дохід держави.

В судовому засіданні прокурор Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 підтримав клопотання про звернення в дохід держави застави в сумі 536 800,00 грн, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_22 , а також заявив клопотання про оголошення його у розшук та виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_22 в окреме провадження. Необхідність цього обґрунтовано тим, що обвинувачений неодноразово в судове засідання не з`явився, його місцезнаходження не встановлено як під час оперативно-розшукових заходів у рамках іншого кримінального провадження, так і під час виконання ухвали про його привід у цьому провадженні.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурорів.

Обвинувачений ОСОБА_22 в судове засідання неодноразово не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у т.ч. шляхом надіслання смс-повідомлень на номер телефону, зазначений ним у заяві про отримання судових повісток в електронній формі. Застосований щодо ОСОБА_22 привід не виконано у зв`язку з невстановленням його фактичного місцезнаходження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_22 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти проведення судового засідання за відсутності обвинувачених ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Також захисник заперечив проти задоволення клопотань прокурорів, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки на момент їх розгляду не здобуто беззаперечних і вичерпних доказів того, що обвинувачений ухиляється від явки до суду. Наразі його місцезнаходження відоме: він перебуває на стаціонарному лікуванні у медичному закладі ТОВ «Імпульс поліклініка №1» у м. Одеса, про що свідчить копія довідки вказаного медичного закладу, тому підстави для оголошення його в розшук відсутні. Звернення в дохід держави застави, внесеної заставодавцями, за відсутності їхньої вини є неприпустимим. Зазначив, що після внесення застави та звільнення з-під варти ОСОБА_22 покладені на нього судом обов`язки не порушував. У подальшому строк дії цих обов`язків закінчився, а сторона обвинувачення не зверталася до суду з новим клопотанням про їх обрання, тому доводи прокурора щодо їх порушення є безпідставними. Окрім цього, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави судом також не продовжувався, у зв`язку з чим на даний час строк дії цього запобіжного заходу сплинув, що унеможливлює звернення застави в дохід держави. З огляду на викладене захисник просив відмовити в задоволенні клопотань прокурорів.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_18 та ОСОБА_11 при вирішення клопотань прокурорів підтримали позицію захисника ОСОБА_6 .

Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 при вирішенні клопотань прокурорів поклалися на розсуд суду.

Заставодавці ОСОБА_25 , ОСОБА_26 в судове засідання не прибули, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Адвокат ОСОБА_27 в інтересах заставодавців ОСОБА_25 , ОСОБА_26 подала до суду клопотання про відкладання судового засідання у зв`язку із занятістю в іншому судовому процесі.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України, неприбуття в судове засідання обвинуваченого та заставодавців, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання, суд вважає можливим провести судове засідання у їх відсутність.

Вирішуючи клопотання прокурорів, суд виходить із такого.

Щодо клопотання про звернення застави в дохід держави

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч.1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (ч.2 ст.182 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст.182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.3 ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Метою припису ч. 8 ст. 182 КПК України є запобігання порушенню обвинуваченим покладених на нього обов`язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється чи обвинувачується.

Водночас зі змісту ч. 8 ст. 182 КПК вбачається, що в ній при описі обов`язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.

При цьому, застава є безстроковим запобіжним заходом, а тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це (п.1 ч. 7 ст. 42 КПК України).

Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава, суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.

Судом встановлено, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2023 в межах даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_22 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено як альтернативний запобіжний захід заставу в розмірі 536 800,00 грн.

Також в ухвалі суду було роз`яснено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_22 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Крім того в ухвалі роз`яснено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

19.06.2023 ОСОБА_22 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням 13.06.2023 заставодавцями застави: ОСОБА_25 у розмірі 356800,00 грн, ОСОБА_26 у розмірі 180000,00 грн, і наразі відносно ОСОБА_22 діє запобіжний захід у вигляді застави.

В подальшому обвинуваченому ОСОБА_22 неодноразово продовжувався строк дії обов`язків, покладених при застосуванні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Останній раз ухвалою суду від 13.08.2023 обвинуваченому строк дії обов`язків: 1) прибувати до суду за викликом; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими по даному кримінальному провадженню поза межами судового засідання щодо обставин справи, було продовжено до 12.10.2024 включно.

Ухвалою суду від 08.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_22 строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Суд виходив із належної процесуальної поведінки обвинуваченого, який протягом тривалого періоду (понад рік) сумлінно виконував покладені на нього судом обов`язки.

Проте, в подальшому, 02.07.2026 обвинувачений ОСОБА_22 в судове засідання не прибув, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. В судовому засіданні його захисник адвокат ОСОБА_6 повідомив, що обвинувачений перебуває на стаціонарному лікуванні у медичному закладі.

Судовий розгляд справи був відкладений, наступне судове засідання призначене на 09.07.2026.

09.07.2026 обвинувачений ОСОБА_22 в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. За повідомленням захисника адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_22 мав намір брати участь у судовому засіданні, проте з технічних причин не зміг приєднатися до відеоконференцзв`язку. Проте такі доводи є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 336 КПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. У судовому засіданні в режимі відеоконференції брали участь інші учасники справи - як за допомогою власних технічних засобів, так і з приміщення іншого суду. Судом було забезпечено належну якість зв`язку та безперешкодну можливість чути й бачити хід судового провадження, що свідчить про справність технічних систем суду та підтверджує відсутність об`єктивних перешкод для участі обвинуваченого в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, в судовому засіданні 09.07.2026 на підтвердження поважності причин неявки ОСОБА_22 в попереднє судове засідання (02.07.2026) захисник просив врахувати інформаційні довідки про тимчасову непрацездатність обвинуваченого. Водночас у цих довідках, сформованих з електронної системи охорони здоров`я, міститься інформація про медичні висновки про тимчасову непрацездатність, складені лікарем КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, проте відсутні відомості про те, що вони стосуються саме обвинуваченого ОСОБА_22 (у графі «пацієнт» зазначено лише «ідентифікований» без зазначення анкетних даних). Крім того, ці довідки не містять інформації про перебування обвинуваченого у тяжкому стані, який би унеможливлював його участь у судовому засіданні.

Отже стороною захисту не було доведено, що 02.07.2026 ОСОБА_22 за станом здоров`я чи характером захворювання не міг брати участь у судовому засіданні, а 09.07.2026 у нього була об`єктивна неможливість прибуття до суду або об`єктивні перешкоди для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 09.07.2026 до обвинуваченого ОСОБА_22 застосовано примусовий привід в наступне судове засідання, яке було призначено на 26.08.2026, а також накладено грошове стягнення на користь держави в розмірі 3328,00 грн.

26.08.2026 обвинувачений ОСОБА_22 в судове засідання не прибув по невідомим причинам, ухвала суду від 09.07.2026 про його примусовий привід не виконана. Прокурором в судовому засіданні було повідомлено, що відносно ОСОБА_22 наразі здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, в якому його оголошено у розшук у зв`язку з тим, що він на виклики не з`являється та за місцем проживання та реєстрації відсутній. На підтвердження вказаних обставин надав: копію постанови слідчого у кримінальному провадженні №12026080000000279 від 29.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.203-2, ч.2 ст.209 КК України про оголошення підозрюваного ОСОБА_22 у розшук; рапорт о/у Управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України за змістом якого ОСОБА_22 перебуває у розшуку; лист КП «Жилсервіс-5» ДМР з інформацією, що 06.07.2026 за адресою: АДРЕСА_1 (місце мешкання ОСОБА_22 ) ніхто двері не відчинив; лист Управління майном колишнього смт Таромське ДМР з інформацією, що будинок №22 по вул. Уласа Самчука в м. Дніпро (місце реєстрації ОСОБА_22 ) перебуває в занедбаному стані та не експлуатується.

Ухвалою суду від 26.08.2026 судове засідання було відкладено на 10.09.2026. Явку обвинуваченого ОСОБА_22 на вказану дату постановлено забезпечити приводом. На обвинуваченого ОСОБА_22 накладено грошове стягнення у розмірі 6 656,00 грн.

10.09.2026 обвинувачений ОСОБА_22 в судове засідання не прибув, поважні причини неприбуття не повідомив, на підтвердження поважності причин неможливості прибуття в минулі судові засідання доказів також не надав, примусовий привід не виконано у зв`язку з невстановленням його фактичного місцезнаходження.

28.10.2026 обвинувачений ОСОБА_22 в черговий раз у судове засідання не прибув, а ухвала про його примусовий привід не виконана у зв`язку з невстановленням фактичного місцезнаходження. Як уже зазначалося, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 наголошував, що ОСОБА_22 перебуває на стаціонарному лікуванні в медичному закладі ТОВ «Імпульс поліклініка № 1» у м. Одесі, на підтвердження чого надав копію довідки цього медичного закладу.

Водночас у зазначеній копії не міститься жодних даних про те, що стан здоров`я чи характер захворювання пацієнта виключають можливість його участі в судових засіданнях або користування засобами відеозв`язку (зокрема дистанційно). Натомість, відповідно до п.5 ч. 1 ст. 138 КПК України, поважною причиною неявки визнається не будь-яке захворювання, а лише тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити такий заклад.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт неодноразового та безпідставного неприбуття обвинуваченого ОСОБА_22 на виклики до суду без поважних причин та без обґрунтованого повідомлення про неможливість прибуття, чим порушено процесуальний обов`язок, передбачений ч. 7 ст. 42 КПК України, відтак, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та звернути заставу в дохід держави, зарахувавши її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Доводи захисника про неправомірність звернення застави в дохід держави суд відхиляє як безпідставні.

Застосування ч. 8 ст. 182 КПК України є прямою процесуальною санкцією за порушення обов`язку прибути за викликом суду та неповідомлення про причини неявки. Матеріалами провадження підтверджено систематичний характер неприбуття обвинуваченого ОСОБА_22 , невиконання неодноразових ухвал про примусовий привід та відсутність достовірних відомостей про поважність причин неявки.

Посилання захисника на передчасність клопотання є безпідставними, оскільки обвинувачений ОСОБА_22 не з`являється в судові засідання систематично (протягом декількох засідань поспіль - 02.07.2026, 09.07.2026, 26.08.2026, 10.09.2026, 28.10.2026), що свідчить про свідоме та ігноруюче ставлення до виконання своїх процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.

Що стосується заставодавців, останні, будучи професійними юристами (адвокатами) під час внесення застави були обізнані про покладені на них обов`язки та наслідки їх невиконання, а відтак добровільно взяли на себе майнові ризики, пов`язані з неналежною поведінкою обвинуваченого.

Суд зазначає, що застава за своєю правовою природою є гарантією належної поведінки обвинуваченого. Вносячи заставу за обвинуваченого, заставодавець згідно з ч. 3 ст. 182 КПК України бере на себе процесуальний обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, наслідком невиконання цих обов`язків є звернення коштів у дохід держави.

Звернення застави в дохід держави у разі невиконання обвинуваченим обов`язків є пропорційним заходом відповідальності, який передбачений законом (ч. 8 ст. 182 КПК України), має легітимну мету (забезпечення дієвості кримінального провадження та правосуддя) і відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, згідно з якою втрата застави заставодавцем є ризиком, який він добровільно бере на себе під час внесення коштів за особу.

Щодо клопотання прокурора про оголошення розшуку.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України, участь обвинуваченого в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження є обов`язковою.

Відповідно до ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Частинами 3 та 4 ст.217 КПК України визначено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_22 належним чином повідомлявся про судові засідання у спосіб, обраний ним самим (шляхом надсилання SMS-повідомлень на вказаний у заяві номер телефону). Також про дату та час судового засідання він міг дізнатись від свого захисника, з сайту Судової влади тощо. До того ж, прокурором надано докази того, що в межах іншого кримінального провадження обвинувачений також відсутній за місцем проживання, оголошений у розшук, що спростовує версію про об`єктивні перешкоди для явки.

Судом вживалися всі передбачені законом заходи для забезпечення участі обвинуваченого, зокрема неодноразово застосовувався примусовий привід та накладалися грошові стягнення. Неможливість виконання приводів через відсутність особи за місцем проживання та реєстрації додатково підтверджує факт ухилення від суду. Іншої адреси проживання обвинувачений суду не повідомляв.

Доводи захисника адвоката ОСОБА_6 про наявність інформації щодо перебування ОСОБА_22 на стаціонарному лікуванні у медичному закладі у м. Одесі суд не бере до уваги, оскільки надання незасвідченої копії довідки ТОВ «Імпульс Поліклініка №1» м. Одеси, при цьому без належного лікарського підтвердження тяжкого стану здоров`я, що унеможливлює участь обвинуваченого в судових засіданнях, зокрема, засобами відеоконференцзв`язку, об`єктивно призводить до затягування судового розгляду, зважаючи на те, що обвинувачений у цей же час офіційно оголошений у розшук в межах іншого кримінального провадження через аналогічне ухилення від органів досудового розслідування.

Отже, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_22 , який достовірно обізнаний про розгляд кримінального провадження судом (що підтверджується його неодноразовою особистою участю у судових засіданнях), неодноразово не прибув у судові засідання, а місце його знаходження наразі достовірно невідоме, що унеможливлює розгляд справи по суті та призводить до системного затягування судового розгляду, суд доходить висновку про наявність законних підстав для оголошення його в розшук.

Водночас, враховуючи те, що дане судове провадження здійснюється щодо декількох обвинувачених, суд вважає необхідним виділити матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_22 в окреме провадження та зупинити його до розшуку останнього. Таке виділення не може вплинути негативно на повноту та об`єктивність судового розгляду, а навпаки - сприятиме швидкому та повному розгляду кримінального провадження та дотриманню розумних строків розгляду справи щодо інших обвинувачених.

Керуючись ст.42, 131, 177, 182, 217, 318, 334, 335 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурорів задовольнити.

Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу у загальному розмірі 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, внесену 13.06.2023 за обвинуваченого ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставодавцями: ОСОБА_25 у розмірі 356800,00 грн, ОСОБА_26 у розмірі 180000,00 грн.

Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

Виконання ухвали суду в частині розшуку доручити Головному управлінню Національної поліції в Запорізькій області. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора - процесуального керівника у кримінальному провадженні.

Після встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_22 доставити його до приміщення Хортицького районного суду м. Запоріжжя.

Зупинити судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_22 до його розшуку.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_22 виділити в окреме провадження.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 - продовжити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на остаточне судове рішення за наслідком розгляду кримінального провадження.

Повний текст ухвали оголошений 29.10.2026 о 08:30 год.

Суддя ОСОБА_1