Рішення № 141074781, 30.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/7326/26

2/212/8788/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Попової Ю.О., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У липні 2026 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулося до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.07.2026 матеріали цивільної справи передані до Покровського районного суду міста Кривого Рогу для розгляду за підсудністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.07.2023 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200315984837, згідно умов якого видано відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 70 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 35,88% річних (стандартна ставка), 42,36% річних (реальна ставка). Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на 29.04.2026 складає 102 152,53 грн, з яких: 69 115,17 грн - заборгованість за кредитом; 33 037,36 грн - заборгованість за процентами. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у загальній сумі 102 152,53 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 11 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача до суду не прибула, в позовній заяві просила провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом здійснення оголошення про виклик особи в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200315984837, шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідач отримав кредит на споживчі цілі у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 70 000 грн на строк 12 місяців, розмір річної процентної ставки 35,88% (стандартна) та 42,36% річних (реальна) вразі використання кредиту поза межами пільгового періоду та погашення кредиту рівними платежами, відсотків річних. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив факт отримання повної інформації про умови кредитування. Зазначені умови були доведені до відома відповідача перед укладенням договору, про що свідчить паспорт споживчого кредиту від 16.07.2023, в якому також міститься підпис відповідача. Договір підписаний за допомогою електронного підпису.

Згідно з п. 2.2.1 частини 2 розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 24.02.2023 року договір вважається укладеним, а умови Публічної пропозиції Акцептованими Клієнтом з моменту оформлення Заяви на приєднання до Договору за умови подання Клієнтом документів і відомостей, необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору.

Як видно з виписки за договором №200315984837 від 16.07.2023 за період з 16 липня 2023 року по 29 квітня 2026 року відповідач поповнював карту, здійснював покупки, перекази коштів.

Відповідно до долученої позивачем виписки за договором №200315984837 кредитні кошти зараховані на рахунок відповідача, відбувалася автоматична рекласифікація стандартної заборгованості за основним боргом в просторочену.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість ОСОБА_1 за договором № 200315984837 від 16.07.2023 станом на 29.04.2026 року складає 102 152,53 грн., з яких: 69 115,17 грн. - заборгованість за кредитом; 33 037,36 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до частин 1 і 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд в Постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).

Підтвердженням надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів є Заява на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200315984837 від 16.07.2023.

Відповідач ОСОБА_1 погодився із запропонованими умовами кредитування, підписав Заяву та фактично отримав грошові кошти.

Зі змісту заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200315984837 від 16.07.2023 убачається, що клієнт, підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (надалі - ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування; відповідач ознайомлений із ДКБО та цілком згоден з ним; всі умови ДКБО відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (розділ Заяви «Підтвердження та запевнення»).

Кредитування відповідача відбувалося на підставі: індивідуальної частини договору - Заяви; публічної частини договору - ДКБО, витяг з якого Банк додавав до позовної заяви.

Так, овердрафт не є типом споживчого кредиту, за яким кошти надаються одним платежем через касу готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника.

«Овердрафт» (сторінка 4 ДКБО) - це короткостроковий кредит, що надається Банком клієнту в межах Кредитного ліміту відповідно умов Договору для здійснення платіжних операцій понад залишок власних коштів Клієнта на Картковому рахунку. Обслуговування Карткового рахунку, за яким встановлено Овердрафт, здійснюється за дебетово-кредитною схемою.

Дебетно-кредитна схема» - платіжна схема, яка передбачає здійснення операцій з використанням Картки в межах залишку власних коштів, які обліковуються на Картковому рахунку, а у разі їх недостатності чи відсутності - за рахунок наданих Банком кредитних коштів (див.: постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у справі 213/623/25 щодо дебетово-кредитної схеми кредитування АТ «ПУМБ»).

На підтвердження наявності заборгованості по Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 200315984837 від 16.07.2023 року позивачем надано розрахунок заборгованості, який містить розрахунок боргу за період та розрахунок по відсотках за користування кредитом за вказаний період, який перевірено судом та суд погоджується з ним.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 200315984837 від 16.07.2023 у загальному розмірі 102 152,53 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2 662,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 207, 610, 626, 627, 628, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 200315984837 від 16.07.2023 у сумі 102 152 (сто дві тисячі сто п`ятдесят дві) гривні 53 копійки та судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 30 жовтня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис