Рішення № 14107401, 21.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.11 р. Справа № 37/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку, ідентифікаційний код 350035896

про: зобовязання повністю виключити майно з акту опису та зняти арешт і повернути майно

із залученням у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:

·Третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Марінель”, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 13437282;

·Третя особа 2 - Фізична особа підприємець ОСОБА_2 м. Донецьк ідентифікаційний номер НОМЕР_2

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_3 (за довіреністю № НОМЕР_7 від 21.01.2011р.) та ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5, виданий Пролетарським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій обл. 15.12.1999р.)

від Відповідача Федорчук Ф.Ф. (керівник згідно наказу № 2720 від 26.10.2007р.);

від Третьої особи 1 Бузіна Г.Є. (за довіреністю б/н від 01.02.2011р.);

від Третьої особи 2 Поваляєв С.В. (паспорт серії НОМЕР_6, виданий Пролетарським РВ УМВС України в Донецькій обл. 29.03.1996р.).

Посадова особа не зявилась.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 24.01.2011р. на 07.02.2011р., з 07.02.2011р. на 21.02.2011р.

У судовому засіданні 22.02.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку, м. Донецьк (далі Відповідач) про зобовязання повністю виключити майно з акту опису та зняти арешт, а також повернути вказане в акту опису й арешту майна серії АВ №817347, зробленого з оригіналу серії АА №721316, майно в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на здійснення Відповідачем опису, арешту та вилучення приналежного Позивачеві майна в процесі виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу, боржником за яким Позивач не є.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає акт опису й арешту майна серії АВ №817347, договір оренди №129 від 01.12.2009р., договір оренди б/н від 01.12.2010р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 21, 54-57 Господарського процесуального кодексу, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи на обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду (а.с.а.с.74-80, 113-15).

Відповідач надав відзив №6-7-44/33-703/413 від 17.01.2011р. (а.с.а.с.34, 35) з додатками (а.с.а.с.36-71), яким проти позову заперечив, вказуючи на те, що: у ОСОБА_2 відсутні відкриті рахунки, транспортні засоби оголошені у розшук, тому було описане та арештоване майно, яке знаходилось у павільйоні №186 на ринку „Маяк” у Київському районі м. Донецька (Акт опису й арешту майна АА №721316 від 02.12.2010р.); під час проведення виконавчих дій ні з боку ОСОБА_2, ні з боку Позивача не було надано доказів того, що майно, яке знаходиться у зазначеному павільйоні, належить Позивачу.

Ухвалою суду від 24.01.2011р. до участі у справу у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговим дом „Марінель”, м. Донецьк (далі Третя особа 1) та Фізична особа підприємець ОСОБА_2 м. Донецьк (далі Третя особа 2).

Третя особа 1 у судовому засіданні надала письмовий відзив на позов (а.с.а.с.93,94), яким проти позову заперечила, вказуючи на те, що: наявність оренди приміщення не підтверджує права власності Позивачки на майно, що знаходить в даному орендованому приміщенні; боржник - ОСОБА_2 як фізична особа підприємець співпрацював з ТОВ „ТД „Марінель” на протязі пяти років, закупав товар та торгував ним саме в павільйоні №186; у договорах оренди є виправлення, і підписи на обох договорах з боку договору ВАТ ТК „Маяк” ОСОБА_7 є різними, що наводить на сумнів щодо дійсності даних договорів.

У доповненнях до відзиву Третя особа 1 наголошувала на тому, що процедура опису і арешту майна тривала протягом декількох годин, впродовж яких Позивачем не було надано доказів приналежності спірного майна; наявні в матеріалах чеки про сплату орендних платежів підтверджують факт здійснення підприємницької діяльності в павільйоні №186 саме Боржником Третьою особою 2.

Третя особа 2 через канцелярію суду 04.02.2011р. надала письмові пояснення (а.с.91-92), в яких наполягала на задоволенні позовних вимог, оскільки, описане та арештоване майно належить не йому, а його матері, крім того, зазначив, що підприємницькою діяльністю займається вся його родина, але кожен окремо, і факт перебування в родинних відносинах не надає підстав для опису та арешту майна Позивача.

У судовому засіданні 21.02.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, не заперечуючи достовірності наданих до матеріалів справи копій відповідних документів та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування своєї позиції.

Судом в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України для надання пояснень по суті справи у якості посадової особи викликався керівник Відкритого акціонерного товариства „Торговий комплекс „Маяк” ОСОБА_7, який в засідання не зявився, проте надав письмові пояснення з додатковими документами (а.с.а.с.105-112).

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації розглядуваних вимог.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2010р. Державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу (а.с.37) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом „Марінель” (Стягував): суми основного боргу за векселем 290000,00грн. (а.с.38), витрат на вчинення виконавчого напису 3000,00грн. витрат на вчинення протесту векселя 3000,00грн., всього на суму 296000,00грн. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с.40), якої накладено арешт на все майно Третьої особи 1 в межах суми стягнення у розмірі 296000,00грн.

У звязку із винесенням означеної постанови до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна був внесений відповідний запис (а.с.а.с.46, 51-52).

В результаті проведених в межах виконавчого провадження заходів було встановлено, що на імя Боржника зареєстровані транспортні засоби ГАЗ 330232 ЗНГ, державний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, FІAT DOBLO CARGO, державний номер НОМЕР_4, 2007 року випуску (а.с.48); 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 (а.с.47).

Згідно вимог державного виконавця №33-2151 від 21.06.2010р. (а.с.а.с.41-43) про надання інформації було встановлено: транспортний засіб FІAT DOBLO CARGO, державний номер НОМЕР_4, знаходиться у заставі у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” 9а.с.51), а транспортний засіб ГАЗ 330232 ЗНГ, державний номер НОМЕР_3, боржником був проданий 07.09.2010р. за генеральною довіреністю (акт державного виконавця від 07.09.2010р. а.с.50).

Заявою, наданою Відповідачеві 31.08.2010р. (а.с.59), Стягувач повідомив про наявність у Боржника торгової точки на ринку по вул. Артема та просив накласти арешт на товар, що знаходиться на цьому ринку і належить Боржнику.

Державним виконавцем 02.12.2010р. у звязку з тим, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в податковій інспекції, як фізична особа підприємець, але відкритих рахунків не має (а.с.49), постановою від 18.10.2010р. (а.с.60) транспортні засоби оголошені у розшук, було описане та арештоване рухоме майно, яке знаходилось у павільйоні №186 на ринку „Маяк” у Київському районі м. Донецька, про що складений акт серії АА №721316 з додатками: серії АА №049617, зробленого з оригіналу серії АА №406031; серії АА №049615, зробленого з оригіналу серії АА №085650; серії АА №049647, зробленого з оригіналу серії АА №085663 (а.с.а.с.63-69). Із змісту цього акту вбачається, що він складався також за участю представника Стягувача та самого Боржника, який жодних зауважень до акту не вніс.

Між тим, як вбачається з договору оренди №129 від 01.12.2009р. (а.с.а.с.17-20) та договору оренди №б/н від 01.12.2010р. (а.с.а.с.21-24), укладеного між ВАТ „ТД „Маяк” в особі директора ОСОБА_7 (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), а також акту приймання-передачі від 01.12.2010р. (а.с.75) приміщення загальною площею 237кв.м., у тому числі павільйон №186, орендується Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 матірю Боржника (а.с.74)

На підтвердження здійснення орендних платежів Позивачем надані фотокопії квитанцій про оплату (а.с.а.с.76-79), які не містять посилання на договір, а прізвище платника визначають як ОСОБА_1. В свою чергу, приналежність частини описаного майна, яке після опису передано Стягувачу, Позивач обґрунтовує наданими видатковими накладеними (а.с.а.с. 113-115).

Викликана судом посадова особа керівник Орендодавця, з яким Позивачем укладеного договір оренди відносно павільйону №186, у поясненнях (а.с.а.с.105, 106) підтвердив факт існування означених орендних правовідносин щодо названого павільйону саме із Позивачкою, які і здійснює там свою господарську діяльність та сплачує орендні платежі, що містять технічну помилку відносно прізвища платника. У поясненнях також наголошено про те, що два сини Позивачки, у тому числі Третя особа 2 самостійно орендують декілька торгових павільйонів на ринку „Маяк”.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявлених вимог.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №6-7-44/33-703/413 від 17.01.2011р. (а.с.а.с.34, 35), пояснивши у судовому засіданні 21.02.2011р. на запитання Позивача, що державний виконавець документально не перевіряв приналежність майна, що було описане, і керувався лише субєктивною оцінкою та поясненнями представника Стягувача.

Треті особи свою позицію по суті спору виклали у вказаних вище відзиві (з доповненням) та поясненнях.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх обєднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами, та забезпечує (обєднання) реалізацію встановленого ст. 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. принципу ефективного судового захисту.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Виходячи із змісту заявлених вимог, сутність розглядуваного спору полягає у звільненні спірного майна з-під арешту, накладеного задля забезпечення погашення вимог стягувача до боржника за виконавчим написом приватного нотаріуса, та поверненні такого майна.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про виконавче провадження” та Цивільним кодексом України.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступної сукупність умов:

- наявність у Позивача певного субєктивного права (інтересу) обєкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

У світлі положень ч. 1 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” (далі Закон) право на позов про звільнення майна з-під арешту та визнання права на це майно повязане із наявністю у Позивача статусу власника такого майна, який і опосередковує існування відповідного захищуваного субєктивного права (права застави)/інтересу.

В свою чергу, ст. 55 Закон визначає, що опису і арешту може бути піддане майно боржника (в розглядуваному випадку Третьої особи 2), яке і виступає джерелом погашення при подальшій реалізації вимог стягувача. Водночас, ст. 53 Закону передбачає також можливості вилучення та звернення стягнення на майно боржника, що перебуває у інших осіб.

Як встановлено ч. 2 ст. 19 Конституції України державний виконавець як посадова особа державної виконавчої служби у розумінні ст.4 Закону України „Про виконавче провадження” зобовязаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В контексті приведених вище норм законність здійснення державним виконавцем опису і арешту майна вимагає встановлення останнім приналежності такого майна саме боржнику.

Наразі, як вбачається із наявних в матеріалах справи документів та пояснень представників Відповідача, при здійснені опису і арешту майна приналежність останнього саме Третій особі 2 не була встановлена жодними підтверджуючими доказами. Разом із тим, представлені Позивачем видаткові накладні відносно більшої частини описаного і вилученого майна, а також договір оренди з актом приймання-передачі відносно торгового павільйону №186, презумпція правомірності яких у належному порядку в розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України не спростована, достатньою мірою доводять приналежність арештованого майна саме Позивачу.

Беручи до уваги, що Позивач не виступає зобовязаною особою по відношенню до Третьої особи 1 у розглядуваному виконавчому провадженні, арешт і вилучення майна Позивача для задоволення вимог такого стягувача не узгоджується із принципом непорушності права власності, закріпленим ст.41 Основного закону України та ст. 321 Цивільного кодексу України, адже опосередковує протиправне позбавлення власності.

За висновком суду, означені дії Відповідача є несумісними із встановленою ст. 1 ратифікованого Україною Першого протоколу до згадуваною вище Конвенції 1950р. гарантією мирного володіння своїм майном, щодо невтручання у таке право, з огляду на що заявлені вимоги задовольняються судом у повному обсягу.

Заперечення Відповідача і Третьої особи 1 судом відхиляються, оскільки:

-відсутність іншого майна у Боржника та відсутність його зауважень в акті опису не створює підстав для арешту майна іншої особи;

-здійснення Боржником господарської діяльності та розташування приналежного йому товару саме в павільйоні №186 належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не підтверджено;

-дійсність орендних правовідносин та належність оплати з боку Позивача підтверджується поясненнями посадової особи, тим більше, що фактична ідентифікація особи, яка здійснювала платежі, жодною мірою автоматично не визначає чинність або чинність орендних правовідносин між сторонами договору у світлі приписів ст.528 Цивільного кодексу України;

-діюче законодавство не повязує дійсність договору оренди із сумнівами певної особи щодо приналежності підпису стороні такого договору, адже судового рішення про визначення недійсним такого договору до справи не надано.

Оскільки приписи ст. 84 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті рішення про зобовязання здійснити певні дії (в даному випадку повернути майно) визначають необхідність встановлення судом строку для таких дій, суд, враховуючи обсяг спірного майна, його місцезнаходження, вважає за необхідне встановити цей строк тривалістю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати підлягають компенсації з боку Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку (ідентифікаційний код 350035896) про зобовязання повністю виключити майно з акту опису та зняти арешт і повернути майно задовольнити в повному обсягу.

2. Звільнити з-під арешту все майно, зазначене в складеному державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку акті опису й арешту майна від 12.12.2010р. серії АВ №817347, зробленого з оригіналу серії АА №721316, з додатками: серії АА №049617, зробленого з оригіналу серії АА №406031; серії АА №049615, зробленого з оригіналу серії АА №085650; серії АА №049647, зробленого з оригіналу серії АА №085663.

3. Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку (ідентифікаційний код 350035896) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за актом майно, що вказане в складеному державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку акті опису й арешту майна від 12.12.2010р. серії АВ №817347, зробленого з оригіналу серії АА №721316, з додатками: серії АА №049617, зробленого з оригіналу серії АА №406031; серії АА №049615, зробленого з оригіналу серії АА №085650; серії АА №049647, зробленого з оригіналу серії АА №085663.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку (ідентифікаційний код 350035896) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію державного мита в сумі 329грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2011р.

Суддя Попков Д.О.