Рішення № 14107272, 07.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.11 р. Справа № 17/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Астра”, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецьке автотранспортне підприємство 0513”, м. Донецьк

про стягнення 3838,52 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Спільне українсько-польське підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю „Астра”, м. Львів звернулось до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Донецьке автотранспортне підприємство 0513”, м. Донецьк про стягнення 3838,52 грн., з яких: 3500,00 грн. - основна сума заборгованості, 338,52грн. – пеня.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір-доручення №09/02/10-1 від 09.02.2010р., транспортне замовлення, товарно-транспортні накладні, акт здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, акт звірки розрахунків.

В якості правої підстави позову посилається на ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України.

Сторони у судове засідання не з’явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Від позивача надійшло клопотання з проханням справу розглянути без участі представника позивача за наявними у справі документами. Клопотання задоволено.

Відповідач відзив не надав.

Відповідно до довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідач - Відкритого акціонерного товариства „Донецьке автотранспортне підприємство 0513” – є місто Донецьк, вул.. Чемпіонна, 80, у розумінні приписів статті 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

09.02.2010р. між сторонами було укладено договір-доручення за №09/02/10-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (далі – «договір») (а.с. 9-11). Предметом договору – є взаємовідносини між „Експедитором - Відкритим акціонерним товариством „Донецьке автотранспортне підприємство 0513” та Перевізником - Спільним українсько-польським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю „Астра” при здійсненні транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та пов’язаних з цим різних видів послуг транспортними засобами Перевізника по транспортним замовленням Експедитора, які є невід’ємною частиною даного Договору (п.п.2.3 п.2 Договору).

Оплата послуг Перевізника здійснюється Експедитором на розрахунковий рахунок Перевізника на підставі належно оформлених оригіналів ТТН з печатками про отримання вантажу та оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт впродовж 20-ти банківських днів, якщо інше не обумовлено у заявці на перевезення (п.п.4.4 п.4 Договору).

Відповідно до п.п.6.7 п.6 Договору, у разі прострочення платежу Експедитор виплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно прийнятого транспортного замовлення №4 від 07.06.2010р. Перевізник прийняв на себе зобов’язання доставити ввірений Експедитором вантаж у пункт призначення.

Вартість послуги склала 3500,00грн., яку відповідач не оплатив.

Станом на 31.01.2011р. сторони склали та підписали акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 3500,00 грн..

Зобов’язання по перевезенню вантажів позивач здійснив у повному об’ємі, без заперечень, про що свідчать товарно-транспортні накладні про отримання товару та підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт.

21.10.2010р. на адресу відповідача Відкрите акціонерне товариство „Донецьке автотранспортне підприємство 0513” направило претензію з проханням оплатити утворену заборгованість у розмірі 3500,00грн., яка була залишена останнім без відповіді.

У зв’язку з несплатою відповідачем у встановлені замовленням строки суми у розмірі 3500,00 грн. за отримані послуги, спірна сума стає заборгованістю.

На день прийняття рішення відповідачем спірну суму заборгованості сплачено не було, іншого сторонами не доведено.

Відповідно до п.6 Договору та ст. 549 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована пеня.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- доказів оплати заборгованості відповідач суду не надав, доказів, які спростовують заборгованість та додаткові нарахування також надано не було;

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст..625 ЦК України);

- частина 1 статті 530 ГПК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- приписами статей 548, 549 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

- статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

- приписи ч.6 ст.232 ГК України передбачають, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано;

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»);

- статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог, суд дійшов висновку, що початком періоду нарахування пені є 09.07.2010р., кінцева дата зазначена позивачем, як 11.01.2011р. (взагалі 186 днів), однак, сума пені за вказаний позивачем період (186 днів) становить 280,91 грн.,

господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецьке автотранспортне підприємство 0513” (83005, м. Донецьк, вул.. Чемпіонна, 80, код ЄДРПОУ 00858266) на користь Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „Астра” (79040, м. Львів, вул.. Збиральна,7, код ЄДРПОУ 20842675) 3500,00грн. – сума основного боргу, 280,91 грн. – пеня; 100,47 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 232,46 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Татенко В.М.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 08.02.2011р.)