Рішення № 14107110, 10.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.11 р. Справа № 38/288

Господарський суд Донецької області у складі судді М.О.Лейби

При секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область

До відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

про стягнення пені у сумі 1 131,20грн., інфляційних у сумі 4 072,13грн., 3% річних у сумі 185,14грн.

За участю представників:

від позивача: Цацуліна Т.О. – за дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецьміськтепломережа” м.Донецьк про стягнення пені у сумі 1 131,20грн., інфляційних у сумі 4 072,13грн., 3% річних у сумі 185,14грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №373 від 25.07.2005р., з протоколом розбіжностей та додатками; акти прийому-передачі електроенергії за грудень 2009р. - квітень 2010р.; рахунки №11/373 за грудень 2009р. - квітень 2010р.; розрахунки ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

25.01.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2010р. по справі №7/189 вже стягнута сума штрафних санкцій за період листопад 2009р. – квітень 2010р.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.

08.02.2011р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача, якими не погоджується з позицією відповідача посилаючись на те, що пеня, інфляційні та 3% річних стягнуті з відповідача за рішенням суду від 06.10.2010р. по справі №7/189 були нараховані за період з 10.12.2009р. по 17.06.2010р., а предметом розгляду даної справи є стягнення пені за період з 18.06.2010р. по 09.08.2010р., 3% річних за період з 18.06.2010р. по 31.08.2010р. та інфляційних за період з 14.01.2010р. по 04.08.2010р.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

18.02.2011р. позивач надав суду заперечення в яких заперечує проти доводів відповідача щодо наявності рішення суду про стягнення інфляційних за період 01.11.2009р. по 19.05.2010р., оскільки стягнута сума інфляційних в розмірі 1 714,87грн. за рішенням суду від 06.10.2010р. по справі №7/189 фактично становить частку інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату відповідачем спожитої електроенергії у листопаді 2009р. розрахованих з 01.11.2009р. до 19.05.2010р.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

21.02.2011р. відповідач надав суду заяву в якій зазначив, що вважає обґрунтованою вимогу щодо стягнення пені в розмірі 1 127,05грн. та 3% річних у розмірі 185,14грн.

До заяви відповідач надав розрахунок пені та річних.

Ухвалою суду від 22.02.2011р. відповідно до ст.69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 14.03.2011р.

10.03.2011р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача в якому наполягає на стягнення з останнього інфляційних нарахувань.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії №373 від 25.07.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладений з додатками та протоколом розбіжностей.

Розділом 1 Договору передбачено, що постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно з п.3 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію та надання послуг з перетікання реактивної електроенергії споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що він укладається на термін до 31.12.2005р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його терміну не одна із сторін не сповістить іншу про припинення дії Договору.

З матеріалів справи та пояснень представників обох сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач свої зобов’язання за договором у грудні 2009р. – квітні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату активної та реактивної електроенергії, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний період та рахунками на оплату, а також відповідачем у судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії виконав з порушенням термінів оплати спожитої електроенергії, передбаченої умовами Договору та додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

Посилаючись на виконання відповідачем своїх зобов’язання з порушенням термінів оплати отриманих рахунків, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені у сумі 1 131,20грн., інфляційних у сумі 4 072,13грн., 3% річних у сумі 185,14грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії №373 від 25.07.2005р. згідно з яким постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Згідно з п.3 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію та надання послуг з перетікання реактивної електроенергії споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №373 від 25.07.2005р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №11/373 за грудень 2009р. – квітень 2010р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо своєчасної сплати отриманої в серпні-жовтні 2010р. електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 131,20грн. за період з 18.06.2010р. по 09.08.2010р. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Суд перевіривши розрахунок пені за вказаний період, дійшов висн?овку, що позивачем арифметично не вірно визначена сума нарахованої пені з 08.07.2010р. по 04.08.2010р. у зв’язку з чим розмір пені, який підлягає стягненню складає 1 127,05грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 185,14грн. за період з 18.06.2010р. по 31.08.2010р. та інфляційні в сумі 4 072,13грн.

Судом здійснено перерахунок 3% річних з урахуванням умов договору, періоду наявності заборгованості у відповідача перед позивачем та приписів діючого законодавства, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування.

3% річних складають 185,14грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення інфляційних в сумі 4 072,13грн. за прострочення оплати спожитої електроенергії з грудня 2009р. по квітень 2010р. нарахованих за період з 14.01.2010р. по 04.08.2010р. суд виходив з наступного.

Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2010р. по справі №7/189 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до відповідача Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецьміськтепломережа” м.Донецьк предметом розгляду даної справи було також стягнення інфляційних за прострочення оплати спожитої електроенергії з листопада 2009р. по квітень 2010р. по договору №373 від 25.07.2005р., нарахованих за період з 01.11.2009р. по 19.05.2010р.

Згідно вказаного рішення, інфляційні складають 4 999,97грн., але позивачем заявлено до стягнення 1 714,87грн. у зв’язку з чим з відповідача - Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецьміськтепломережа” м.Донецьк стягнуто інфляційні нарахування за період з 01.11.2009р. по 19.05.2010р. в розмірі 1 714,87грн. за прострочення оплати спожитої електроенергії з листопада 2009р. по квітень 2010р. по договору №373 від 25.07.2005р.

В наданих суду поясненнях позивач зазначив, що заявлена до стягнення сума інфляційних в розмірі 3 258,21грн. нарахована за період з 14.01.2010р. по 31.03.2010р. не була предметом спору у справі №7/189, а є різницею між стягнутою сумою - 1 714,87грн. та сумою інфляційних, визначеною судом за вказаний період - 4 999,97грн., у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 3 258,21грн. за період з 14.01.2010р. по 31.03.2010р.

Крім того, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку, позивач нарахував відповідачу інфляційні за прострочення оплати спожитої електроенергії з листопада 2009р. по квітень 2010р. по договору №373 від 25.07.2005р. за період з 01.08.2010р. по 04.08.2010р. на суму 813,92грн.

Таким чином, всього позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 4 072,13грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в розмірі 3 258,21грн. за період з 14.01.2010р. по 31.03.2010р. не підлягають задоволенню, оскільки позивач протягом розгляду справи не надав суду доказів, що стягнення інфляційних за вказаний період не було предметом розгляду по справі №7/189, а стягнута сума в розмірі 1 714,87грн. була стягнута судом за інший період.

Перевірив?ши наданий позивачем розраху?нок щодо нарахування інф?ляційних за прострочення оплати спожитої електроенергії з листопада 2009р. по квітень 2010р. по договору №373 від 25.07.2005р. за період з 01.08.2010р. по 04.08.2010р., суд дійшов висновку, що розмір інфляційних складає 355,86грн., оскільки позив?ачем було не вірно визначено індекс інфляції в заявлений період нарахування.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних підлягають зад?оволенню частково в розмірі 355,86грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецьміськтепломережа” м.Донецьк про стягнення пені у сумі 1 131,20грн., інфляційних у сумі 4 072,13грн., 3% річних у сумі 185,14грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецьміськтепломережа” (83000, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донец?ькобленерго” (84600, Донецька облас?ть, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПО?У 00131268, п/р 26006301751415 БВ „Сонячне” філії ГП ПІБ у Донецькій області, МФО 334635) – пеню у сумі 1 127,05грн., 3% річних у сумі 185,14грн., інфляційні у сумі 355,86грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецьміськтепломережа” (83000, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 в філії Центрально-міського відділенні ПІБ м.Горлівка Донецької області, МФО 334464) державне мито у сумі 31,58грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 73,06грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеля?ційної скарги - після розгляду? справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.03.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2011р.

Суддя Лейба М.О.