Рішення № 141070301, 19.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17101/25

Провадження №2/523/1294/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

за участю секретаря - Дзюби Г.І.

за участю представника відповідача - адвоката Голосова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, e-mail: upr@od.pfu.gov.ua) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне управління, позивач) 19.08.2025 через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача надміру виплачені суми пенсійних виплат у розмірі 119 709,54 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 11.03.2024 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок загального захворювання відповідачу призначено з 11.03.2024 на підставі виписки з акта огляду МСЕК КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 11.03.2024 серії 12 ААГ № 947640. Розпорядженням від 06.03.2025 виплату відповідачу пенсії по інвалідності ІІ групи подовжено на період дії воєнного стану з 01.04.2025 по 09.11.2025.

Рішенням експертної команди від 02.05.2025 № 84/25/2409 відповідачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Рішенням Головного управління від 06.05.2025 № 156050022439 відповідачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням рішення експертної команди від 02.05.2025 № 84/25/2409, розмір пенсії становить 4441,00 грн.

Позивач зазначає, що згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 28.04.2025 № ЦО 10541 (далі - рішення № ЦО 10541) відповідачу скасовано інвалідність з 11.03.2024.

На думку позивача, з урахуванням рішення № ЦО 10541 за період з 11.03.2024 по 30.06.2025 виникла переплата пенсії в сумі 119 709,54 грн, у зв`язку з чим Головне управління прийняло рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 02.07.2025 № 2439. Листом від 08.07.2025 № 1500-0404-8/119180 Головне управління запропонувало відповідачу повернути отримані кошти, однак переплату відповідач не повернув.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 9, 31, 33, 34, 35, 73, 113 Закону № 1058-IV, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введене в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, постанову Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» та ст. 1212 ЦК України. Позивач вважає, що відповідач отримав пенсійні виплати в сумі 119 709,54 грн без достатньої правової підстави, а тому зобов`язаний повернути отримані кошти Головному управлінню.

Рух справи.

Ухвалою судді від 22.08.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору. 08.09.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків, до якої додав платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою судді від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача адвокат Голосов Ю.В. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/29856/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення № ЦО 10541, провадження в якій відкрито ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025.

Ухвалою суду від 09.12.2025 провадження у справі зупинено до остаточного вирішення справи № 420/29856/25.

17.08.2026 представник відповідача адвокат Голосов Ю.В. звернувся до суду із заявою про поновлення провадження у справі, до якої додав копію постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 у справі № 420/29856/25.

Ухвалою суду від 07.09.2026 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 19.10.2026.

Позиції учасників справи в судовому засіданні.

19.10.2026 представник позивача Степаненко А.О. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за відсутності представника Головного управління. Враховуючи заяву представника позивача та думку представника відповідача, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника позивача, суд відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України розглянув справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача адвокат Голосов Ю.В. у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову Головного управління в повному обсязі.

Представник відповідача пояснив, що єдиною підставою позовних вимог є рішення № ЦО 10541, однак рішення № ЦО 10541 визнано протиправним та скасовано судовим рішенням в адміністративній справі № 420/29856/25, яке набрало законної сили. Упродовж усього періоду, за який позивач нарахував переплату, ОСОБА_1 мав встановлену ІІ групу інвалідності, а отримані ОСОБА_1 пенсійні виплати пов`язані саме з ІІ групою інвалідності. ІІІ групу інвалідності ОСОБА_1 отримав за результатами самостійного проходження оцінювання повсякденного функціонування особи, а не на підставі рішення № ЦО 10541. Виплату пенсії по інвалідності ІІ групи Головне управління ОСОБА_1 після скасування рішення № ЦО 10541 не поновило.

Крім того, у клопотанні про зупинення провадження у справі представник відповідача зазначав, що експертна команда прийняла рішення № ЦО 10541 без огляду ОСОБА_1 , без повідомлення ОСОБА_1 про проведення оцінювання та без урахування всіх наявних медичних документів. На підтвердження стану здоров`я ОСОБА_1 станом на 11.03.2024 представник відповідача надав копію висновку комісійної судово-медичної експертизи КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 226 від 12.09.2025, проведеної за заявою представника відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 947640 від 11.03.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання строком до 01.04.2025. На підставі рішення МСЕК від 11.03.2024 Головне управління призначило ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІ групи з 11.03.2024 та видало пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 .

Розпорядженням від 06.03.2025 Головне управління подовжило ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності ІІ групи на період дії воєнного стану з 01.04.2025 по 09.11.2025.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.05.2025 № 84/25/2409 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання на період з 02.05.2025 по 31.05.2028. Рішенням від 06.05.2025 № 156050022439 Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 як особи з інвалідністю ІІІ групи з 01.06.2025, розмір пенсії по інвалідності становить 4441,00 грн.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 28.04.2025 № ЦО 10541 ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 11.03.2024. Причин невстановлення групи інвалідності витяг не містить.

Рішенням заступника начальника відділу з питань відрахувань управління з питань виплат Головного управління про прийняття суми переплати пенсії на облік від 02.07.2025 № 2439 встановлено, що сума переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 119 709,54 грн утворилася за період з 11.03.2024 по 30.06.2025. Як підставу утворення переплати в рішенні від 02.07.2025 № 2439 зазначено лише невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності з 11.03.2024 згідно з витягом з рішення № ЦО 10541.

Листом від 08.07.2025 № 1500-0404-8/119180 Головне управління повідомило ОСОБА_1 про утворення переплати та запропонувало повернути кошти.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі № 420/29856/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 28.04.2025 № ЦО 10541, яким ОСОБА_1 скасовано ІІ групу інвалідності.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 у справі № 420/29856/25 апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 змінено шляхом викладення мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до резолютивної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Отже, судове рішення у справі № 420/29856/25 про визнання протиправним та скасування рішення № ЦО 10541 набрало законної сили 11.08.2026.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 встановлено, що рішення № ЦО 10541 та протокол до рішення не містять конкретного переліку медичних документів, які досліджувала експертна команда, аналізу медичних документів, пояснення, які саме дані відсутні або суперечливі, обґрунтування достатності виявлених розбіжностей для скасування рішення МСЕК, оцінки пропорційності втручання у правове становище ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державна установа не довела повноти, всебічності та достатності дослідження медичних документів для прийняття несприятливого для ОСОБА_1 рішення, а рішення № ЦО 10541 не відповідає критеріям обґрунтованості, розсудливості, пропорційності та врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, несе учасник справи, який вчинив або не вчинив процесуальну дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності, за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 Закону № 1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. На зазначену норму посилається і сам позивач у позовній заяві.

Абзацом першим п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» встановлено, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Аналогічне правило закріплено у п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695.

Отже, ст. 50 Закону № 1058-IV встановлено дві підстави для повернення пенсіонером отриманих пенсійних виплат: зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії, або подання недостовірних даних страхувальником. Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд звертає увагу, що зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсії або на отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання пенсіонером документів з явно неправильними відомостями, про які пенсіонеру було достовірно відомо. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 у справі № 686/26486/14-а та в постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 340/644/15-а, від 21.02.2020 у справі № 173/424/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому зазначене майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення ст. 1215 ЦК України свідчить, що законодавець передбачив два винятки із загального правила про неповернення пенсії: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача виплати. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14 та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц та в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 607/4570/17-ц зазначено, що правильність здійснених розрахунків, за якими проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18), ухваленій у спорі про стягнення переплати пенсії по інвалідності, зазначено, що за відсутності рахункової помилки та недобросовісності набувача стягнення надміру виплачених сум пенсії не допускається.

У п. 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04) зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок містять рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії», на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 05.02.2018 у справі № 556/1231/17.

Оцінка доводів сторін та висновки суду.

Предметом спору є вимога Головного управління про стягнення з ОСОБА_1 пенсійних виплат у сумі 119 709,54 грн, отриманих ОСОБА_1 за період з 11.03.2024 по 30.06.2025. Як вбачається з позовної заяви та з рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 02.07.2025 № 2439, єдиною підставою для визначення зазначеної суми як переплати позивач вважає рішення № ЦО 10541, яким ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 11.03.2024.

Разом з тим, рішення № ЦО 10541 визнано протиправним та скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі № 420/29856/25, зміненим в частині мотивів постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026. Судове рішення в адміністративній справі № 420/29856/25 набрало законної сили 11.08.2026 і є обов`язковим для позивача як органу державної влади.

Обставини протиправності рішення № ЦО 10541, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 420/29856/25, в якій брав участь ОСОБА_1 і які стосуються саме ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування при розгляді даної справи.

Скасування судом рішення № ЦО 10541 означає, що рішення № ЦО 10541 не породжує правових наслідків, на які посилається позивач, зокрема не може бути підставою для висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію по інвалідності ІІ групи з 11.03.2024. Отже, рішення МСЕК від 11.03.2024 (довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 947640) про встановлення ОСОБА_1 . ІІ групи інвалідності є чинним, а пенсія по інвалідності ІІ групи виплачувалась ОСОБА_1 на законній підставі.

Суд також враховує, що п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX гарантує особам, яким інвалідність встановлено органами медико-соціальної експертизи, збереження статусу та соціальної захищеності на встановлений строк інвалідності, а ч. 1 ст. 34 Закону № 1058-IV передбачає призначення пенсії по інвалідності на весь строк встановлення інвалідності.

За таких обставин підстава, з якою позивач пов`язує безпідставність отримання ОСОБА_1 пенсійних виплат, відсутня, а тому положення ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються.

Окремо суд зазначає, що до періоду, за який позивач визначив переплату, включено червень 2025 року, тобто період, коли ОСОБА_1 виплачувалась пенсія по інвалідності ІІІ групи на підставі рішення експертної команди від 02.05.2025 № 84/25/2409 та рішення про перерахунок пенсії від 06.05.2025 № 156050022439. Рішення експертної команди від 02.05.2025 № 84/25/2409 позивач не оспорює і сам посилається на нього в позовній заяві. Позивач не навів жодного обґрунтування, з яких підстав пенсійні виплати, проведені ОСОБА_1 на підставі рішення експертної команди від 02.05.2025 № 84/25/2409, також віднесено до переплати.

Навіть за умови, якби рішення № ЦО 10541 не було скасоване, позовні вимоги не підлягали б задоволенню з огляду на положення ст. 50 Закону № 1058-IV та ст. 1215 ЦК України.

Позивач не надав суду жодних доказів того, що ОСОБА_1 подавав до органів медико-соціальної експертизи чи до Головного управління документи з явно неправильними відомостями, приховував достовірні дані про стан свого здоров`я або будь-яким іншим чином вплинув на прийняття МСЕК рішення від 11.03.2024 про встановлення ІІ групи інвалідності. Позивач також не довів подання страхувальником недостовірних даних.

Пенсія по інвалідності ІІ групи призначена та виплачувалась ОСОБА_1 самим позивачем на підставі рішення уповноваженого органу медико-соціальної експертизи, тобто добровільно. Витяг з рішення № ЦО 10541 будь-яких підстав невстановлення ОСОБА_1 групи інвалідності не містить і про недобросовісність ОСОБА_1 не свідчить.

Позивач не стверджує про наявність рахункової помилки і не надав доказів рахункової помилки. Рахунковою (лічильною) помилкою є помилка, допущена під час проведення арифметичних підрахунків. Нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 11.03.2024 по 30.06.2025 до вказаної категорії не належить.

Отже, позивач, на якого покладено тягар доказування, не спростував презумпцію добросовісності ОСОБА_1 як набувача пенсійних виплат та презумпцію правильності здійснених розрахунків. За відсутності рахункової помилки та недобросовісності набувача пенсійні виплати, отримані ОСОБА_1 як засіб до існування, поверненню не підлягають.

Аналогічних висновків у справі зі схожими фактичними обставинами, де переплата пенсії по інвалідності виникла внаслідок прийняття експертною командою Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» рішення про невстановлення групи інвалідності, дійшов Одеський апеляційний суд у постанові від 14.10.2026 у справі № 522/19497/25-е (провадження № 22-ц/813/7924/26). Суд апеляційної інстанції зазначив, що сам по собі витяг з рішення експертної команди жодних підстав для невстановлення інвалідності не містить, а позивач не довів зловживань, недобросовісності чи подання відповідачем недостовірних даних.

Посилання позивача на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 та на постанову Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 не спростовують висновків суду, оскільки зазначені акти визначають порядок перевірки обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності і не встановлюють підстав для стягнення з пенсіонера отриманої пенсії поза межами ст. 50 Закону № 1058-IV та ст. 1215 ЦК України.

Посилання позивача на ст.ст. 7, 73, 113 Закону № 1058-IV щодо цільового використання коштів Пенсійного фонду України та можливого дефіциту бюджету Пенсійного фонду України також не є підставою для стягнення з пенсіонера пенсії, виплаченої на підставі чинного рішення органу медико-соціальної експертизи. Ризик помилки державного органу не може перекладатися на особу, яка отримала пенсію добросовісно.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсійних виплат у розмірі 119 709,54 грн, а тому позовні вимоги Головного управління залишаються без задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судовий збір у сумі 2422,40 грн, сплачений позивачем, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, e-mail:upr@od.pfu.gov.ua) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат - залишити без задоволення у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.К. Кисельов

Повний текст рішення суду складено 26 жовтня 2026 року.