Ухвала суду № 141068913, 30.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

30.10.2026 Справа № 756/4349/13-ц

Справа № 756/4349/13-ц

Провадження № 2-з/756/186/26

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

30 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за скаргою ОСОБА_2 , стягувач - ОСОБА_1 , на бездіяльність керівника Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сириці Олександра Сергійовича,

У С Т А Н О В И В :

28.10.2026 до Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 від 26.10.2026 про забезпечення позову, подана в межах провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця.

Заявник просив застосувати захід забезпечення позову, спрямований на запобігання подальшому порушенню майнових прав ОСОБА_2 , а саме тимчасово заборонити подальші утримання коштів у межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 до вирішення спору по суті.

Заяву обґрунтовано тим, що зобов`язання боржників за виконавчим листом № 2/756/2285/13, виданим 22.04.2015, виконано в повному обсязі, що підтверджується постановою приватного виконавця Кошарного О.В. від 11.07.2025 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 та постановою державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби від 14.07.2025 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4. Незважаючи на це, утримання коштів з доходу ОСОБА_2 тривають, що, на думку заявника, збільшує розмір завданих йому збитків.

Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять зобов`язати керівника Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві надати звіт про використання коштів у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винести постанови про закриття цих виконавчих проваджень та повернути ОСОБА_2 стягнуті з нього кошти.

Дослідивши доводи заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, інститут забезпечення позову спрямований на забезпечення виконання майбутнього рішення суду у справі за позовом і застосовується у позовному провадженні.

Порядок судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах визначено розділом VII ЦПК України.

Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, процесуальний закон визначає повноваження суду при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця, проте не передбачає можливості вжиття заходів забезпечення позову у провадженні за такою скаргою.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі № 752/26606/18 зазначив: «Повноваження судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, зокрема повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову. У ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна». У цій самій постанові Верховний Суд виходив з того, що вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця, а тому суд не мав правових підстав для задоволення заяви про забезпечення скарги, «використовуючи інститут цивільного процесуального права - забезпечення позову».

Заявник просить тимчасово заборонити подальші утримання коштів у межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, тобто фактично зупинити стягнення у цих виконавчих провадженнях до вирішення скарги. Такий захід не може бути застосований судом у провадженні за скаргою на бездіяльність державного виконавця, оскільки положення ст. 149-153 ЦПК України поширюються на позовне провадження, а вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить до компетенції виконавця.

За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 260, 447-1, 451 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ірина ШРОЛИК