Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №:755/4672/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Назарової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України, -
в с т а н о в и в :
06 березня 2025 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України, який передано у провадження судді Коваленко І.В. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 11 032,03 доларів США та 3 % річних у розмірі 6 725,65 грн за період прострочення з 18.01.2018 по 23.02.2022 року, а також судовий збір у розмірі 6 970,64 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11300179000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 134 000 доларів США. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у справі № 755/2311/17 з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 89 601,45 доларів США, пеню у розмірі 17 811,18 грн та судовий збір у розмірі 36 814,13 грн. Вказане рішення набрало законної сили 18 січня 2018 року, однак відповідачем не виконано. У зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання позивач здійснив розрахунок трьох відсотків річних за період з 18 січня 2018 року по 23 лютого 2022 року, виходячи із суми заборгованості, визначеної рішенням суду від 31 жовтня 2017 року, та просить стягнути з відповідача 11 032,03 доларів США та 6 725,65 грн трьох відсотків річних. Розрахунок трьох відсотків річних у гривні здійснено виходячи із загальної суми 54 625,31 грн, яка складається з пені у розмірі 17 811,18 грн та судового збору у розмірі 36 814,13 грн, присуджених рішенням суду від 31 жовтня 2017 року. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 970,64 грн.
04 квітня 2025 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 24 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
17 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача АТ «УкрСиббанк» - адвокат Гладиш Ярослава Миколаївна подала заяву про залучення до участі у справі ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» як правонаступника позивача.
В обґрунтування заяви зазначила, що на підставі договору факторингу № 03/10/2025 від 03 жовтня 2025 року права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11300179000 від 18 лютого 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , з усіма додатками та додатковими угодами, а також за договором іпотеки № 77469 (реєстровий № 2722) від 18 лютого 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , АТ «УкрСиббанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (код ЄДРПОУ 41153878, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Б, офіс 503).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року задоволено заяву про залучення правонаступника позивача та залучено до участі у цивільній справі як правонаступника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та додатками на адресу місця реєстрації відповідача. Конверт із вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Про причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву на позов та доказів на спростування заявлених вимог не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 18 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11300179000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 134 000 доларів США.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року у справі № 755/2311/17 позов Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11300179000 від 18 лютого 2008 року в розмірі 89 601,45 доларів США, пеню в розмірі 17 811,18 грн та судовий збір у розмірі 36 814,13 грн.
Вказане рішення набрало законної сили 18 січня 2018 року, однак відповідачем не виконано, у зв`язку з чим грошове зобов`язання залишається невиконаним.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 травня 2026 року залучено до участі у справі як правонаступника позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Таким чином, у зв`язку з переходом до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11300179000 від 18 лютого 2008 року до правонаступника перейшло право вимоги до відповідача, у тому числі щодо грошового зобов`язання, підтвердженого рішенням суду від 31 жовтня 2017 року.
Вирішуючи позов по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено фундаментальний принцип цивільного права - договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.
За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
У постанові КЦС ВС від 31 липня 2024 року у справі № 161/11703/22 наведено правову позицію, відповідно до якої 3 % річних та інфляційні втрати розраховуються виходячи із суми, зазначеної у судовому рішенні про стягнення боргу.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання, у тому числі неповернення позики в іноземній валюті, у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, а право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову (постанови Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16 та від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц).
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України строки позовної давності продовжуються на період дії карантину та зупиняються на строк дії воєнного стану в Україні.
Так, згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
За наслідками розгляду справи № 910/18489/20 Велика Палата Верховного Суду у п. 100 постанови від 06 вересня 2023 року зробила висновок, що саме з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», а тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року цим законом.
Строк дії карантину, що був введений у 2020 році, неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та діяв до 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року, після чого був відмінений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таким чином, з урахуванням положень п. 12, 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних за період з 18 січня 2018 року по 23 лютого 2022 року заявлені в межах строку позовної давності.
ЄСПЛ у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» звертав увагу, що одним з найважливіших є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що у випадку, коли суд виніс рішення у справі, питання більше не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.
Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту з боржника, яке не виконане останнім, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року у справі № 755/2311/17, присуджені грошові кошти не сплатив, тому позивач має право на стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 11 032,03 доларів США та 6 725,65 грн за період прострочення з 18 січня 2018 року по 23 лютого 2022 року.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а відтак підлягають повному задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6 970,64 грн, а тому у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог вказані судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Позов Акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» три відсотки річних у розмірі 11 032,03 доларів США (одинадцять тисяч тридцять два долари США три центи) та 6 725,65 грн (шість тисяч сімсот двадцять п`ять гривень шістдесят п`ять копійок) за період прострочення з 18 січня 2018 року по 23 лютого 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» судовий збір у розмірі 6 970,64 грн (шість тисяч дев`ятсот сімдесят гривень шістдесят чотири копійки).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 ЦПК України.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, 17-Б, офіс 503, код ЄДРПОУ 41153878.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення складений 03.09.2026 року.
Суддя????????????????????????? І.В. Коваленко
Судове рішення № 141068672, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/4672/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: