Ухвала суду № 141068179, 30.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/14452/26Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 29.10.2026 про забезпечення позову (вхідний № 82489/26) подану одночасно з пред`явленням позову у справі № 440/14452/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс",в якій просить:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України через Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти Державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: у розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

29.10.2026 представник позивача одночасно з пред`явленням позову подав до суду заяву про забезпечення позову (вхідний № 82489/26), в якій просить забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до Міністерства освіти і науки України, код ЄДРПОУ: 38621185, третя особа Державне підприємство «Інфоресурс» код ЄДРПОУ: 37533381, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією та призовом на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до моменту набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 440/14452/26.

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що в Єдиній державній електронній базі з питань освіти містяться відомості про порушення Позивачем послідовності здобуття освіти, у зв`язку з чим він не може належним чином підтвердити право на відстрочку від призову під час мобілізації. Позивач зазначає, що навчається на 1 курсі за освітнім ступенем бакалавра за спеціальністю С4 Психологія денної форми навчання. Зарахований на 1 курс наказом 3 618-Д від 13.08.2026 року. Термін навчання: 01.09.2026-30.06.2030 р.р. Також ОСОБА_1 01.09.2017 року був зарахований до Полтавського державного аграрного університету для здобуття рівня освіти бакалавр, але був відрахований за невиконання навчального плану. Рівень освіти бакалавр не здобув, диплома немає. Міністерство освіти і науки України відмовило у виправленні відомостей ЄДЕБО та виходило з того, що сам факт навчання у 2017 році за освітнім рівнем «бакалавр» означає порушення послідовності здобуття освіти. Позивач вказує, що через зазначені відомості він позбавлений можливості документально підтвердити право на відстрочку, оскільки відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації такою підставою є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО. З огляду на те, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 він вважає, що існує реальна загроза його призову та направлення до місця проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду. Відповідно до Витягу з Резерв + Позивач перебуває у розшуку з 14.09.2026 року, ніби то за неявкою по повістці, але жодної повістки Позивач про свій виклик до ТЦК та СП не отримував. Позивач неодноразово повідомляв ТЦК та СП, де перебуває на обліку про подання до суду адміністративного позову та в подальшому оформлення відстрочки від призову, після чого з`являвся у розшуку. Тому існує реальна загроза призову Позивача на військову службу. Позивач зазначає, що у разі мобілізації його правовий статус зміниться з військовозобов`язаного на військовослужбовця, що на його думку унеможливить відновлення порушеного права у разі задоволення позову. У зв`язку з цим позивач просить до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/14452/26 заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти щодо нього будь-які дії, пов`язані з мобілізацією та призовом на військову службу.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву представника позивача про забезпечення позову (вхідний № 82489/26 від 29.10.2026) у справі № 440/14452/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №826/13306/18).

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

Водночас, предметом спору у цій справі є внесення змін до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо відсутності порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", шляхом зміни відповідного статусу на "Так, не порушує".

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суддя зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, аргументованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка подала відповідну заяву.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у цій справі фактично ґрунтуються на припущеннях щодо можливого призову його на військову службу під час мобілізації.

Призов на військову службу оформлюється начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якому передує комплекс заходів, таких як вручення повістки, проходження ВЛК, отримання довідки ВЛК тощо.

Вказані дії не охоплюються предметом заявленого на розгляд суду спору.

Відтак, заходи забезпечення позову про вжиття яких просив представник позивача в заяві про забезпечення позову не відповідають предмету даного судового спору, а тому заява представника позивача про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову від 29.10.2026 (вхідний № 82489/26) у справі № 440/14452/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії не може бути задоволена судом.

Суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову від 29.10.2026 (вхідний № 82489/26) у справі № 440/14452/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.І. Молодецький