Рішення № 141067242, 30.10.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/566/26

Провадження №2/568/423/26

30 жовтня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

суддя Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали цивільної справи №568/566/26

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ

У квітні 2026 р. ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22580,58 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.03.2024 р. між сторонами підписано Договір № 444199-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору, позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що була вказана відповідачем при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Проте відповідач порушила умови договору в частині повернення коштів та сплати процентів, в наслідок чого утворилася заборгованість в сумі 22580,58 грн., з яких: 7000 грн. тіло кредиту, 14530,58 грн. відсотків та 1050 грн. комісії.

Ухвалою від 12.08.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно табелю обліку робочого часу Радивилівського районного суду Рівненської області суддя Сільман А.О. перебувала на лікарняному з 16.04.2026 р. по 11.08.2026 р., з 01.09.2026 р. по 02.10.2026 р.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2024 р. ОСОБА_1 та ТОВ "Бізнес Позики" підписали Пропозицію укласти Договір (оферту) про надання кредиту та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 494199-КС-001 (а.с. 59-68).

24.03.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 494199-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с. 54-58).

Відповідно до п.2.1 Договору, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику кредит в розмірі 7000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту строк, на який надається кредит - 16 тижнів, денна процентна ставка в день 0,98%; комісія за видачу кредиту 1050 грн.; загальний розмір наданого кредиту 7000 грн., термін дії Договору до 16.07.2024 р.; дата повернення кредиту 16.07.2024 р.

Відповідно до п.3.2.3 Договору, сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

В матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, яким передбачено сума ліміту 7000 грн., строк кредитування 113 дні, тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом та порядок повернення кредиту (а.с. 52).

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Договором кредиту №494199-КС-001 виконало належним чином, перерахувало на вказаний відповідачем рахунок грошові кошти в сумі 7000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 11).

Проте, відповідач свої зобов`язання за Договором №494199-КС-001 не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 22580,58 грн.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір та паспорт споживчого кредиту, підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердила, що вона ознайомлена та приймає умови надання кредиту, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов договору.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит зі сплатою відсотків у визначений договором строк.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання умов кредитного договору, ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало на картку № НОМЕР_1 , номер якої надано позичальником та вказано в кредитному договорі, кредитні кошти в сумі 7000 грн.

Однак, в порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором в повному обсязі не виконала, кредитні кошти у визначений договором строк не повернула.

Суд враховує, що у разі не погодження щодо здійснення операцій з грошовими коштами, відповідач могла надати виписки по своєму рахунку для спростування перерахунку коштів. Однак, будь-яких належних доказів для спростування позивних вимог відповідачем не надано.

ОСОБА_1 не спростувала відсутність в неї обов`язку щодо повернення кредитних коштів, а також не довела, що такі їй не надавались в користування.

Враховуючи, вказане суд вважає, що матеріали справи в сукупності підтверджують факт виконання позикодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором, а саме перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача, номер якої повідомив кредитодавцю сама відповідачка.

А відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в сумі 7000 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 14530,58 грн. відсотків за користування кредитом нараховані за період з 26.03.2024 року по 16.07.2024 року, суд враховує наступне.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з умов кредитного договору, його укладено строком на 113 днів, тобто до 16.07.2024 року.

Відповідно до п.2.11 кредитного договору, денна процентна ставка становить 0,98 % від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом.

Здійснивши розрахунок відсотків, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 14530,58 грн. відсотків за користування кредитними коштами нарахованими за період 26.03.2024 р. по 16.07.2024 р.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 1050 грн. комісії, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, яка була чинна на час укладення кредитного договору, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» станом на дату укладення договору, не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до п. 2.5 Договору, комісія за видачу кредиту 1050 грн., нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку Договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

А відтак, позовні вимоги в частині стягнення 1050 грн. комісії є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.263-265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в сумі 22580,58 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредита в сумі 7000 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 14530,58 грн. та комісії в сумі 1050 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 2662,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Повний текст рішення виготовлений 30.10.2026 р.

Суддя А.О. Сільман