Рішення № 141067109, 29.10.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/778/26

номер провадження 2/546/759/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 546/778/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

01.07.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет електронного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд :

1. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 2058269 від 29.01.2025 у розмірі 17560,00 грн.

2. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн.

3. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000.00 грн.

4. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

5. На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника Позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечуємо.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2025 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 2058269 (далі - Договір).

На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) : 4000.00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

21.07.2025 було укладено договір № 21-07/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2058269. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2058269.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2058269 від 29.01.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25560.00 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -4000.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6080.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 7480.00 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 8000.00 грн.

- Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.

- Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 17560.00 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4000.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6080.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 7480.00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 01.07.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку, визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України, судом 03.07.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 13.07.2026. Однак, зазначена відповідь Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради надана щодо іншої особи, а не відповідача - ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним судом 13.07.2026 направлено повторний запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 28.07.2026.

Ухвалою судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.07.2026 позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання позивачем опису вкладення в лист на підтвердження направлення відповідачу саме вказаної вище позовної заяви з доданими до неї документами, надано позивачу строк для усунення недоліків три дні з дня вручення цієї ухвали позивачу.

03.08.2026 на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2026 у визначений судом строк від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано доказ направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання разом з описом вкладення.

Ухвалою судді від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено відкрите судове засідання на 08:40 год 25.09.2026.

У судове засідання 29.10.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, у позовній заяві виклав клопотання у якому просив здійснити розгляд справи без участі позивача та представника, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.6).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, була повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками на 25.09.2026 та 29.10.2026 за встановленим останнім відомим місцем реєстрації особи, конверт з повісткою на 25.09.2026 повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній», повістку на 29.10.2026 отримав особисто (а.с.114). Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 29.10.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2058269 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до якого остання отримала кредит в сумі 40000,00 грн строком на 360 днів (а.с.7-13).

Умовами договору № 2058269 від 29.01.2025 передбачено періодичність сплати платежів - кожні 20 днів, та процентну ставку стандартну у розмірі 1 % в день (пункти 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору).

Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Дати надання кредиту: 2901.2025 року або 30.01.2025 року (пункт 2.2 договору).

Пункт 3.1. даного договору передбачає, що проценти, які нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом на кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».

Відповідно до п. 4.1.3, Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Споживача такого факту.

Згідно до п.5.6. споживач здійснює платежі за договором у такій черговості: у першу чергу здійснюються платежі з повернення прострочених зобов`язань по процентам, потім прострочені зобов`язання по кредиту; у другу чергу здійснюються платежі з повернення строкових зобов`язань по процентам, потім строкові зобов`язання по кредиту; у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за договором.

Пунктом 6.4 визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

- у розмірі 600,00 гривень на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання;

- у розмірі 120,00 гривень починаючи з 4 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

- економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Споживач повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст.546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання;

- Штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Цей Договір укладається за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. 7.3. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним. (пункти 7.1.,7.3. договору).

9.6. Підписуючи цей договір споживач підтверджує, що:

-перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; 6) вказана в ч.1. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;

- він ознайомлений з Правилами, повністю їх розуміє і приймає (погоджується) з ними.

Усі додатки до даного договору підписані сторонами є невід`ємною частиною договору (пункт 9.10. договору).

Даний договір містить реквізити сторін та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т027, 29.01.2025 о 13:22:38 відповідачем ОСОБА_1 (а.с.17-13).

Додатком № 1 до даного договору є графік платежів, відповідно до якого строк кредиту визначено 24.01.2026, загальна вартість кредиту - 18400 грн з якої 4000,00 грн - тіло кредиту, 14400,00 грн - відсотки. Даний додаток містить реквізити сторін та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т027, 29.01.2025 о 13:221:38 відповідачем ОСОБА_1 (а.с.14).

Додатком № 2 до даного договору є Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг в якому відповідачка надала персональні дані третіх осіб (в т.ч. близьких осіб) з метою інформування про необхідність виконання нею зобов`язань під час укладання Договору про надання споживчого кредиту № 2058269 від 29.01.2025, додаток підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т027, 29.01.2025 о 13:22:38 відповідачем ОСОБА_1 (а.с.19).

Також, позивачем надано паспорт споживчого кредиту умови якого відповідають умовам викладеним в договорі, та який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікаторомк783, 29.01.2025 о 13:22:21 відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 15-16).

Судом встановлено, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало кредит в розмірі 4000,00 грн 29.012025 шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою № 20250722-1364 від 22.07.2025 виданою ТОВ «ПАЙТЕК» (а.с.18).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Підпункт 5.1.3. передбачає, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором, або договір факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом також встановлено, що 21.07.2025 було укладено договір факторингу № 21-07/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.38-45).

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 21-07/25 від 21.07.2025 грошова вимога до відповідача за кредитним договором № 2058269 складає загальну суму заборгованості в розмірі 18920,00 грн., з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6920,00 грн заборгованість за відсотками, 8000,00 грн заборгованість по штрафах/пені (а.с.56).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», станом на 21.07.2025, загальна сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 2058269 від 29.01.2025 становила 18920,00 грн., з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6920,00 грн заборгованість за відсотками, 8000,00 грн заборгованість по штрафах/пені. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за передбаченою договором відсотковою ставкою 1 % (по 40 грн) в день в період з 29.01.2025 по 21.07.2025 (173 дні). Відповідно до даного розрахунку відповідачем не здійснювалося оплати заборгованості (а.с.31-33).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», станом на 23.06.2026, загальна сума боргу первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», станом на 21.07.2025, загальна сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 2058269 від 29.01.2025 становила 25560,00 грн, що складається з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13560,00 грн заборгованість за відсотками, 8000,00 грн заборгованість по штрафах/пені. Позивач здійснив нарахування заборгованості по відсотках в сумі 7480,00 грн за передбаченою договором відсотковою ставкою 1 % ( за 187 днів по 40 грн) . Відповідач здійснив оплату заборгованості після відступлення права вимоги у розмірі 840,00 грн, що була зарахована на оплату відсотків (а.с.36).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № № 2058269 від 29.01.2025 відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», станом на 21.07.2025, загальна сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 2058269 від 29.01.2025 становила 18920,00 грн., з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 6920,00 грн заборгованість за відсотками, 8000,00 грн заборгованість по штрафах/пені. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування за передбаченою договором відсотковою ставкою 1 % (по 40 грн) в день в період з 29.01.2025 по 21.07.2025 (173 дні). Відповідно до даного розрахунку відповідачем не здійснювалося оплати заборгованості (а.с.31-33).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», станом на 23.06.2026, загальна сума боргу первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», станом на 21.07.2025, загальна сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 2058269 від 29.01.2025 становила 25560,00 грн, що складається з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13560,00 грн заборгованість за відсотками, 8000,00 грн заборгованість по штрафах/пені. Позивач здійснив нарахування заборгованості по відсотках в сумі 7480,00 грн за передбаченою договором відсотковою ставкою 1 % ( за 187 днів по 40 грн) . Відповідач здійснив оплату заборгованості після відступлення права вимоги у розмірі 840,00 грн, що була зарахована на оплату відсотків (а.с.36).

Постановою від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 ВП ВС уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).

Так, відповідно до наданих розрахунків заборгованості дані нарахування здійснювалися як відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування (протягом 173 днів первісним кредитором до 21.07.2025, та за 187 днів позивачем, що разом 360 днів строку кредитування згідно умов договору).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, нарахування відсотків здійснювалося відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 17560.00 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4000.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6080.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 7480.00 грн.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» суму заборгованості за кредитним № 2058269 від 29.01.2025 у загальному розмірі 17560,00 грн, що складається: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000.00 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (нарахованими первісним кредитором) - 6080,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (нарахованими позивачем з моменту відступлення права вимоги в межах строку кредитування) - 7480,00 грн.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання кредиту кредитним № 2058269 від 29.01.2025, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 17560,00 грн, що складається: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000.00 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (нарахованими первісним кредитором) - 6080,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (нарахованими позивачем з моменту відступлення права вимоги в межах строку кредитування) - 7480,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0666470018 від 30.06.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.86).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в сумі 2662,40 грн на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 9000,00 грн, що підтверджується копією Договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 (а.с.62-65), копією прайс листа АО «Лігал Ассістанс» (а.с.66-67, 68-70), копією заявки на надання юридичної допомоги № 2186 від 01.05.2026 (а.с.60),копією витягу з Акту № 36 про надання юридичної допомоги від 25.09.2026 (а.с.71).

Враховуючи обсяг наданих АО «Лігал Ассістанс» послуг позивачу, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, те що позов задоволено, а також те, що відповідач не надав заперечень та не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, відповідає критеріям, що наведені вище, зокрема є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, відповідають складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки вимоги позивача задоволено повністю то витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 9000,00 грн.

На підставі ст. ст. 512,514,526,530,549,610-612,629,1048,1050,1054 ЦК України та керуючись ст. ст.7,12,13,81,141,263,265,279,280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ одержувача: 42640371, реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) суму заборгованості за договором про надання кредиту № 2058269 від 29.01.2025, станом на 24.01.2026 (строк кредитування), у загальному розмірі 17560,00 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), яка складається із:

- заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн;

- заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (нарахованими первісним кредитором) - 6080,00 грн;

- заборгованості за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (нарахованими позивачем з моменту відступлення права вимоги в межах строку кредитування) - 7480,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ одержувача: 42640371, реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ одержувача: 42640371, реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 29 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, поштовий індекс 03150, ел. пошта: office@factoringp.ua, телефон: +(8044)233-11-28, наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_4 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко