Рішення № 141066776, 29.10.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1827/26

Провадження № 2/382/1493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 жовтня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурзель Ю. В.,

при секретарі Захарук Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року АТ "Універсал Банк" звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що 15.06.2026 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank і уклав з позивачем уклали кредитний договір. За умовами договору відповідач отримав кошти у сумі 10000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. У зв`язку з порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 15.06.2021 року зі сторони відповідача, у нього виникла заборгованість станом на 18.05.2026 року в розмірі 57863,93 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) 41990,40 грн, зборгованість за пенею 9148,61 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання 6724,92 грн.

Посилаючись на те, що позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином виконав, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за наданим кредитом у сумі 57863,93 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) 41990,40 грн, зборгованість за пенею 9148,61 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання 6724,92 грн та судовий збір 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Тож відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлено, що 15.06.2021 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, будучи обізнаним, що за проектом Monobank банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень, ознайомившись із умовами і правилами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", що опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua (відповідні заповнення клієнта (відповідача) підписані підписом та містяться в матеріалах справи).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач відкрив на ім`я відповідача рахунок № НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є картка monobank «Чорна картка», що підтверджується довідкою АТ «Універсал банк» про наявність рахунку від 18.05.2026.

Згідно з довідкою АТ «Універсал банк» про розмір встановленого кредитного ліміту від 18.05.2026, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок до договору про надання банківських послуг "monobank" від 15.06.2021 за карткою станом на 18.05.2026 становить: 2023-11-22 16:49:12 - 30000 грн.

З виписки про рух коштів по картці від 18.05.2026 за період з 05.07.2021 по 18.05.2026 встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 15.06.2021 року, укладеного між АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 18.05.2026 року становить 57863,93 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) 41990,40 грн, заборгованість за пенею 9148,61 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання 6724,92 грн.

Як свідчить Паспорт споживчого кредиту (а.с. 41) строк кредитування (строк дії кредитного ліміту) 25 років з правом автоматичного продовження.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у повному обсязі та на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданої стороною позивача виписки про рух коштів по картці позичальника убачається, що відповідач після отримання банківської картки активно користувався кредитними коштами.

Таким чином, судом встановлено, що умови кредитування відповідач розумів та погодив, інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» отримав, про що свідчить його підпис в анкеті-заяві, запевненнях клієнта, подальше виконання ним умов кредитного договору відповідно до публічної пропозиції, відсутність будь-яких письмових заперечень щодо умов кредитування, строків тощо.

Враховуючи викладене, банком та позичальником при укладенні кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов цього договору, позичальником підтверджено своїм підписом, що він ознайомлений з умовами кредитування та згодний з ними, договір укладено у письмовій формі у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, відповідач не надав доказів повної або часткової сплати заборгованості за кредитним договором, не спростував розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, заперечень щодо розрахунку суми заборгованості та власного розрахунку суду не надав, а також не спростував наявність фактичних та правових підстав звернення позивача з позовом до суду у цій справі.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь товариства 41990,40 грн заборгованості по тілу кредиту,

Матеріали справи свідчать про те, що Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачці. Останньою не доведено належного виконання зобов`язань за кредитним договором. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повного погашення нею заборгованості за кредитом.

Разом з тим, за змістом ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виконання (договір чи делікт). Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

Заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання, позивач в позові посилається на п. 5-15-15.19 розділу ІІ Умов та зазначає, що відповідно до п. 8.20 п. 8 Розділу І Умов з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України сторони погодили, що за несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов`язання шляхом сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 74,4 (69,6 процентів - для держателів платіжних карток MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

У п.5.16 Розділу ІІ Умов у редакції, чинній з 11 січня 2024 року, вказано, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

У Паспорті споживчого кредиту передбачено санкції за порушення зобов`язань за кредитом у виді штрафів та порядок і розмір їх нарахування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені, а також заборгованість за порушення грошового зобов`язання у період дії воєнного стану, тому на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України така пеня не підлягає стягненню з відповідача.

Кредитний договір № 71149893 укладено від 08.09.2025 року під час дії воєнного стану, а тому на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Таким чином вимоги про стягнення пені, а також заборгованості за порушення грошового зобов`язання задоволенню не підлягають.

Оскільки позов задоволено на 72,57%, відтак, здійснюючи пропорційний розподіл витрат (ст. 141 ЦПК України), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1932,10 грн судового збору (72,57 % від 2662,40 грн).

Керуючись ст. ст. 512, 526, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" 41990,40 грн заборгованості по тілу кредиту.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Універсал Банк" 1932,10 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк", місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23 код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя Ю. В. Бурзель