Постанова № 14106561, 14.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2011 року 11:45 № 2а-17583/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімсон Україна»

простягнення штрафу в розмірі 17680 грн. за участю представників сторін:

від позивача Андрющенко Л.В.

від відповідача Челноков О.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Київський міський центр зайнятості (далі по тексту позивач, КМЦЗ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімсон Україна»(далі по тексту відповідач, ТОВ «Тімсон Україна») про стягнення штрафу в розмірі 17680 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 грудня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 13 грудня 2010 року.

Судове засідання, призначене на 13 грудня 2010 року, судом відкладалось на 13 січня 2011 року за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, призначеному на 13 січня 2011 року, судом оголошено перерву до 20 січня 2011 року та 31 січня 2011 року в звязку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

У судове засідання, призначене на 31 січня 2011 року, зявився представник відповідача. Позивач в судове засідання не зявився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 14 лютого 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначено Законом України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. № 803-XII (далі по тексту Закон України від 01.03.1991р. № 803-XII).

Відповідно до статті 3 Закону України від 01.03.1991р. № 803-XII державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах: забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості; співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення; міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

Пунктом 1 статті 20 Закону України від 01.03.1991р. № 803-XII визначено, що підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі: додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод; організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів; працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.

Пунктом 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 3 грудня 1997 року, Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Київській міській держадміністрації.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Київський міський центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Статтею 34 Закону України «Про зайнятість населення»визначено, що контроль за додержанням законодавства про занятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

Пунктом 4 статті 18 Закону України від 01.03.1991р. № 803-XII встановлено, що у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями керуючись Законом України «Про зайнятість населення»та Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до абзацу 6 підпункту «а»пункту 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. № 47, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Так, головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості Прощенком А.М. проведено перевірку ТОВ «Тімсон Україна».

За результатами перевірки складено акт про порушення законодавства України про зайнятість населення № 38-ш від 30.06.2010р., яким встановлено порушення відповідачем статті 8 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ, пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства»від 08.04.2009р. № 322 (далі по тексту - Постанова КМУ від 08.04.2009р. № 322), в звязку з чим на останнього накладено штраф у розмірі 17 680 грн. Перевірку проведено в присутності уповноваженої особи підприємства - головного бухгалтера ОСОБА_1, яка від підпису акту відмовилась.

Окрім цього, за результатами перевірки складено припис № 38 від 30.06.2010р., яким відповідача зобовязано: виконувати вимоги пункту 17 Постанови КМУ від 08.04.2009р. № 322 щодо повідомлення протягом 3-х робочих днів про прийом та звільнення іноземних громадян, а також повідомлення протягом 5-ти робочих днів про реєстрацію паспортного документа іноземця; виконувати вимоги наказу Мінстату від 30.05.1996р. № 163 подавати звіти за формою № 2-ТМ; виконувати вимоги пункту 4 статті 20 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ, а саме, подавати до районного центру зайнятості звіти за формою №5-ПН «Про всіх прийнятих працівників»в повному обсязі та з додержанням встановлених законодавством строків; додержуватись вимог статті 8 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ, а саме, не використовувати працю іноземних громадян без дозволу державної служби зайнятості на працевлаштування.

Супровідним листом від 13.07.2010р. № 12-6944 акт про порушення законодавства про зайнятість населення від 30.06.2010р. № 38-ш та припис від 30.06.2010р. № 38 надіслано на адресу відповідача та отримано останнім 19.07.2010р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження, акту про порушення законодавства про зайнятість населення від 30.06.2010р. № 38-ш та припису від 30.06.2010р. № 38 в судовому чи адміністративному порядку.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов Київського міського центру зайнятості обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Законодавством України встановлені особливі умови реалізації іноземцями та особами без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, права на працю.

Так, відповідно до частини 2 та 3 статті 8 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009р. № 322 дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства (далі - іноземець), що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімсон Україна»зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державноюадміністрацією 19.10.2006р.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, громадянин Росії ОСОБА_2 є засновником та учасником ТОВ «Тімсон Україна».

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімсон Україна»від 16.03.2010р. № 3 вирішено звільнити з посади директора ТОВ «Тімсон Україна»ОСОБА_2 та прийняти на посаду директора ОСОБА_3

Наказом ТОВ «Тімсон Україна»від 16.03.2010р. № 3 ОСОБА_2 звільнено з посади директора та призначено директором товариства ОСОБА_3

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімсон Україна»від 19.03.2010р. № 4 вирішено звільнити з посади директора ТОВ «Тімсон Україна»ОСОБА_3 та прийняти на посаду директора ОСОБА_2

Згідно з наказом ТОВ «Тімсон Україна»від 19.03.2010р. № 4 ОСОБА_2 призначено на посаду директора товариства з моменту отримання ним дозволу на працевлаштування, звільнено ОСОБА_3 з посади директора товариства з моменту отримання ним дозволу на працевлаштування ОСОБА_2 та доручено ОСОБА_3 виконати необхідні дії, які повязані з отриманням дозволу на працевлаштування ОСОБА_2, в тому числі підписати з останнім трудовий контракт.

Наказом ТОВ «Тімсон Україна»від 19.03.2010р. № 5 ОСОБА_2 призначено на посаду директора підприємства, у звязку з отриманням дозволу на працевлаштування від 19.03.2010р. № 39044 на період з 19.03.2010р. по 19.03.2011р.

При цьому, зазначений наказ підписаний директором ТОВ «Тімсон Україна»- ОСОБА_2

Листом від 19.03.2010р. № 25 ТОВ «Тімсон Україна»повідомило відповідний центр зайнятості про дату початку роботи іноземця - ОСОБА_2

Отже, судом встановлено, що всупереч вимогам чинного законодавства Абрамов Т.А. у період відсутності дозволу на працевлаштування, а саме з 16.03.2010р. по 19.03.2010р., виконував обовязки директора.

Вказане підтверджується наступними документами:

- розрахунково-платіжною відомістю № НЗП-000003 за березень 2010 року, з якої вбачається, що директором ОСОБА_2 відпрацьовано 22 робочих дня (повний робочий місяць) та отримано заробітну плату;

- податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за перший квартал 2010 року форми 1ДФ від 06.04.2010р., в якому відсутні відомості про дату прийняття або звільнення громадянина Росії ОСОБА_2

При цьому, суд критично ставиться до поданого відповідачем відкоригованого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за перший квартал 2010 року форми 1ДФ від 08.07.2010р, оскільки як встановлено судом та не заперечується представниками сторін він був поданий до органів державної податкової служби вже після проведення перевірки позивачем та складення відповідного акту та припису.

Відповідно до підпункту «а»пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Інспекції надається право безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації усіх форм власності з метою контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Ознайомлюватися з документами та одержувати від підприємств, установ та організацій копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про зайнятість населення, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань.

Судом встановлено, що під час перевірки відповідачем для ознайомлення надано представнику Інспекції наказ від 16.03.2010р. № 3 щодо звільнення з посади директора ОСОБА_2 Інспекцією встановлено, що в наказі відсутня посада уповноваженої особи, яка його видала. Поданих представником відповідача в судовому засіданні завірених головним бухгалтером товариства ОСОБА_1 копій протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Тімсон Україна»від 16.03.2010р. № 3 та від 19.03.2010р. № 4 під час проведення перевірки надано не було. Зазначене підтверджується наявною в матеріалах справи пояснювальною запискою від 22.06.2010р., складеною та підписаною головним бухгалтером ТОВ «Тімсон України»- ОСОБА_1, згідно з якою на момент проведення перевірки будь-яких інших протоколів про прийняття або звільнення ОСОБА_2 з посади директора окрім протоколу від 22.03.2007р. № 2 на підприємстві не було.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що перевірка проводилась в присутності не уповноваженої на це особи - головного бухгалтера ОСОБА_1, яка не має у своєму розпорядженні усіх необхідних документів, що стосуються діяльності товариства. Суд не приймає вказані твердження до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються, зокрема, наявною в матеріалах справи копію довіреності від 21.06.2010р., яка підписана директором та скріплена печаткою підприємства.

Крім цього, відповідно до вимог пункту 17 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009р. № 322 роботодавець протягом 3 робочих днів з дати початку та припинення роботи іноземця, зобовязаний письмово повідомити центр зайнятості про дату початку та припинення роботи.

В матеріалах справи відсутні докази направлення ТОВ «Тімсон України»повідомлення про припинення роботи іноземця на адресу центру зайнятості. Зазначене відповідачем не спростовується, про що свідчать наявні в матеріалах справи додаткові пояснення від 10.02.2011р. № 10 та не заперечується представником відповідача під час судового розгляду справи.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»під час проведення перевірки суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Господарська діяльність у розумінні статті 3 Господарського кодексу України це діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, - Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення таку діяльність не контролює.

Відповідно до статті 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Слід зазначити, що ані Київський міський центр зайнятості, ані Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення діючим законодавством не наділена господарською компетенцією відносно «Тімсон України»при проваджені останнім господарської діяльності, визначеної статтею 3 Господарського кодексу України.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Одним з основних завдань Київського міського центру зайнятості, відповідно до Положення про Київський міський центр зайнятості, є організація контролю за дотриманням законодавства про зайнятість державними і громадськими організаціями, підприємствами та установами, незалежно від форм власності та господарювання.

Отже, Інспекція не здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері здійснення підприємствами, установами, організаціями та іншими субєктами господарської діяльності, а позиція відповідача щодо необхідності дотримання Інспекцією положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»у випадку проведення перевірки щодо дотримання законодавства про зайнятість населення, є хибною.

Статтею 35 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ визначено, що службові особи, винні у порушенні законодавства України про зайнятість населення, притягуються у зазначеному порядку до відповідальності.

Частиною 4 статті 20 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ встановлено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з пунктом 4 статті 8 Закону України від 01.03.1991р. № 803-ХІІ у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку.

Відповідно до підпунктів «б», «в»та «г»пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Інспекції надається право давати власнику (керівнику) підприємства, установи та організації або уповноваженому ним органу та іншим роботодавцям у разі виявлення порушень законодавства про зайнятість населення приписи про їх усунення. Приписи підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням у місячний строк інспекції про вжиті заходи. Ставити перед керівниками підприємств, установ, організацій або вищестоящих господарських органів питання про накладення стягнення на службових осіб, винних у порушенні законодавства про зайнятість населення. Застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

На підставі зазначених норм чинного законодавства, Інспекцією застосовано до ТОВ «Тімсон Україна»штрафну санкцію за порушення законодавства про зайнятість населення, а саме, статті 8 Закону України «Про зайнятість населення», в розмірі 17 680 грн. та запропоновано в 30-денний термін внести вказаний штраф, про що складено акт № 38-ш від 30.06.2010р.

На підставі вказаного акту відповідачу надіслано претензію від 30.08.2010р. № 11-8569, якою запропоновано в добровільному порядку перерахувати суму штрафу в розмірі 17680 грн. на рахунок Київського міського центру зайнятості.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімсон Україна»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, код 34694878) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 у Головному управлінні Державного казначейства міста Києва, МФО 820019, код 03491091) штраф у розмірі 17680 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.І. Савченко